Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №440/12376/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

Суд: Полтавський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: медико-соціальної експертизи

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №440/12376/26

Суддя: Ю.М. Льговська

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12376/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформленого протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 30.03.2024 № 1619, у частині, що стосується ОСОБА_1 , якою скасовано постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2022 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та визначено, що ОСОБА_1 підлягає медичному огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю перегляду та скасування попередньої ухваленої постанови про непридатність до військової служби на основі вилучених із кримінальної справи конфіденційних медичних матеріалів без дотримання спеціальної процедури, без проведення власного контрольного огляду, без участі позивача та без належного індивідуального обґрунтування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

28.09.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у позові, посилаючись на те, що Положенням № 402 прямо не передбачено обов`язку Центральної військово-лікарської комісії викликати чи повідомляти військовозобов`язаного про перегляд постанови або направляти його на контрольне обстеження для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, а тому право особи на оскарження не обмежує законні повноваження Центральної військово-лікарської комісії самостійно переглядати рішення військово-лікарської комісії, у тому числі за зверненням правоохоронних органів у межах кримінального провадження.

30.09.2026 позивачем подано відповідь на відзив, яка мотивована тим, що Центральна військово-лікарська комісія ухвалила рішення за відсутності належної процедурно-правової підстави, оскільки відповідач не підтвердив ініціювання перегляду робочою групою Ради національної безпеки і оборони України, правомірність передачі й використання конфіденційних матеріалів кримінального провадження, законність дотримання лікарської таємниці, а також повноту й обґрунтованість досліджених медичних даних, якими нібито спростовувалися висновки первинної військово-лікарської комісії.

16.11.2026 позивачем надано додаткові пояснення, де викладено, зокрема, доводи щодо запиту правоохоронних органів на проведення перевірки правомірності прийняття постанови військово-лікарської комісії, надісланого відповідачем у повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Позивача згідно з постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , що оформлена довідкою від 22.11.2022 № 1/3/2/3/3 (медичний огляд за № 153), визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку підставі статей 64а, 23а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, який передбачений додатком 1 до Положення № 402.

Постановою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформленою протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 30.03.2024 № 1619, скасовано постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2022 "№ 153 № 145", постановлено, що позивач підлягає медичному огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перегляд ініційовано за запитом слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.02.2024 № 2885 щодо правомірності прийняття постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно позивача.

За змістом оскаржуваної постанови при перегляді розглянуто наступні документи: 1) картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2022; 2) виписка з КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні" від 31.10.2022; 3) довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2022 № 153.

Скасування вмотивовано невідповідністю діагнозу, зазначеного в довідці військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2022 № 153, вимогам статей 64а, 23а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, який передбачений додатком 1 до Положення № 402, а саме: у наданих копіях медичних документів відсутні об`єктивні відомості щодо наявності у позивача швидкопрогресуючої хвороби периферичної нервової системи зі значними порушеннями функцій, остеохондрозу, що супроводжується глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, судинним, компресійним або вираженим больовим синдромом.

За скасування комісія проголосувала одноголосно.

Протокол засідання комісії не містить відмітки, що постанова Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України направлялася позивачеві.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі № 440/2121/25, яке набрало законної сили 09.04.2026, визнано протиправною та скасовано постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлену довідкою від 27.12.2024 № 255 за результатами медичного огляду, який позивач пройшов 27.12.2024 на підставі повістки.

Цією постановою позивача було визнано тимчасово непридатним до військової служби на підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб […]; таким, що потребує лікування; повторний огляд передбачався 27.02.2025.

Підстави скасування постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2022 не було встановлено судом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2026 у справі № 440/8735/26, яке набрало законної сили 09.04.2026, відмовлено в позові ОСОБА_1 про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою військово-лікарської комісії від 22.11.2022 № 1/3/2/3/3, оскільки встановлено обставини її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402), яке підлягає застосуванню в редакції на день прийняття оскаржуваної постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України - 30.03.2024.

Відповідно до підпункту 2.3.4. пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Отже, ЦВЛК має нормативно визначені повноваження щодо перевірки та перегляду постанов ВЛК, у тому числі постанов про визнання особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому сам факт того, що перегляд був ініційований за запитом правоохоронного органу, не свідчить про перевищення ЦВЛК своїх повноважень. Звернення правоохоронного органу в межах кримінального провадження могло бути приводом для проведення перевірки, однак не визначало наперед її результатів та не звільняло ЦВЛК від обов`язку самостійно оцінити медичні документи й обґрунтувати прийняте рішення.

Правомірність рішення ЦВЛК залежить від дотримання встановленої процедури та належного обґрунтування висновків, покладених в основу скасування попередньої постанови.

При оцінці належного обґрунтування висновків, покладених в основу скасування попередньої постанови, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.09.2025 у справі № 480/13255/23, за якою питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких. Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи повинні перевірити спірне рішення ЦВЛК на відповідність критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України.

У цій справі ЦВЛК обґрунтувала скасування постанови ВЛК невідповідністю між діагнозами, зазначеними у довідці ВЛК, та даними медичної документації, необхідними для віднесення відповідних захворювань до ступеня тяжкості, передбаченого статтями 64а та 23а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, який передбачений додатком 1 до Положення № 402. При цьому комісія зазначила, які саме клінічні прояви та порушення функцій не знайшли підтвердження в наданих документах.

Таким чином, наведені мотиви дають змогу встановити фактичні та нормативні підстави, з яких ЦВЛК дійшла висновку про необґрунтованість попередньої постанови ВЛК, а тому за критерієм обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень такі підстави є достатніми.

Надання мотивуванню медичної оцінки та встановлення наявності чи відсутності відповідних захворювань не належить до компетенції суду.

Підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачає не лише право ЦВЛК переглядати постанови ВЛК, а й право витребовувати документи, зокрема витяги з матеріалів дізнання та досудового розслідування, особові справи й медичні документи.

Таким чином, Положення № 402 прямо допускає використання матеріалів досудового розслідування та медичних документів, які можуть містити конфіденційну інформацію, у діяльності ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи, повноваження ЦВЛК не обмежуються розглядом документів, поданих виключно особою, стосовно якої переглядається постанова ВЛК.

Під час перегляду постанови ЦВЛК дослідила документи, на підставі яких було проведено медичний огляд та прийнято оскаржувану постанову, а саме: 1) картку обстеження

та медичного огляду військовозобов`язаного військово-лікарською комісією від 22.11.2022; 2) виписку з КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні" від 31.10.2022.

При цьому представником позивача не наведено конкретних медичних документів, які існували на момент прийняття постанови ВЛК, однак не були досліджені ЦВЛК та могли вплинути на оцінку обґрунтованості попередньої постанови.

Отже, за таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що ЦВЛК здійснила формальний перегляд постанови ВЛК або не забезпечила належного дослідження медичної документації.

При перевірці процедурних порушень судом враховано, що Положення № 402 не встановлювало процедури перегляду ЦВЛК постанов ВЛК, яка б передбачала обов`язкове: повідомлення військовозобов`язаного про початок перегляду; виклик його на засідання ЦВЛК; забезпечення його особистої присутності під час розгляду медичних документів.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ЦВЛК належить до штатних ВЛК, тому її рішення про перегляд та скасування іншої постанови ВЛК за своєю правовою природою є постановою штатної ВЛК, що може бути оформлена протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Отже, за умови належного оформлення та підписання протоколу уповноваженими членами ЦВЛК вимоги щодо форми рішення слід вважати дотриманими.

Суд відхиляє доводи позивача щодо наявності підстави для скасування зазначення в постанові ЦВЛК номера "145" поряд із номером "153", оскільки така розбіжність сама по собі не свідчить про неможливість ідентифікувати документ, щодо якого прийнято оскаржуване рішення.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах перегляд постанови ВЛК здійснювався ЦВЛК не за заявою чи скаргою особи, стосовно якої її прийнято, а за запитом правоохоронного органу. За таких обставин положення глави 3 розділу I Положення № 402, якими врегульовано порядок розгляду заяв і скарг щодо перегляду постанов ВЛК, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Водночас підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I та пункт 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402 визначали компетенцію ЦВЛК і її повноваження щодо перегляду постанов ВЛК, однак самі по собі не встановлювали окремого порядку такого перегляду за запитом правоохоронного органу.

При цьому відсутність спеціально визначеної процедури не означає, що ЦВЛК могла діяти довільно, оскільки під час реалізації наданих їй повноважень вона мала дотримуватися вимог законодавства, що визначають межі її компетенції, а також забезпечити належне оформлення результатів перегляду.

Таким чином, за результатами перевірки матеріалів справи суд доходить висновку, що ЦВЛК, приймаючи оскаржувану постанову, діяла в межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з дотриманням установленої форми його оформлення. Під час перегляду попередньої постанови комісія дослідила наявні медичні документи, зазначила конкретні обставини, які, на її думку, свідчили про необґрунтованість висновків первинної ВЛК, та навела мотиви прийнятого рішення. Доводів і доказів, які б спростовували ці висновки або свідчили про неврахування ЦВЛК істотних обставин, позивачем не наведено.

Наведені позивачем доводи мають переважно характер загальних міркувань щодо підстави перевірки та порядку діяльності ЦВЛК, однак не містять конкретного обґрунтування того, які саме норми законодавства відповідач порушив під час перегляду постанови ВЛК та прийняття оскаржуваного рішення. Саме по собі висловлення сумнівів щодо правомірності дій суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних порушень та їх підтвердження належними доказами не є достатньою підставою для визнання рішення протиправним.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване рішення відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а підстав для визнання його протиправним не встановлено.

З огляду на викладене позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -

У Х В АЛ И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.11.2026.

CуддяЮ.М. Льговська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua