Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №646/10837/24 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №646/10837/24

Суддя: Демченко І. М.

Справа № 646/10837/24

№ провадження 2/646/7024/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

30.09.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 69 464,60 грн, посилаючись на те, що 26.05.2023 позивачем та відповідачем укладено Договір № 462625-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 26.05.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 462625-КС-003 про надання кредиту. 26.05.2023, яку вона прийняла. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7296 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 26.05.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір № 462625-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.15184513 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 . До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 462625- КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути на його користь заборгованість у розмірі 69 494,60 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 51 094,60 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 400,00 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2024 справу прийнято до провадження суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова Демченко І.М., провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д) витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ); та інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 26.05.2023 по 10.11.2023 включно.

26.11.2024 у справі ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «БІЗПОЗИКА» у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 69 494, 60 грн., а також понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX з 25.04.2025 змінено назву Червонозаводського районного суду міста Харкова на Основ`янський районний суд міста Харкова. Цим законом пункт 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено підпунктом 3, відповідно до якого зміна найменування місцевого загального суду не призводить до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 14.10.2026 заочне рішення від 26.11.2024 скасовано та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

20.10.2026 до суду представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Гуревич Р.Г. до суду подано відзив, у якому він, не заперечуючи факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак з урахуванням умов кредитного договору № 462625-КС-003 від 26.05.2023 сторона відповідача встановила наступні суперечності: сума нарахованих відсотків майже у 3,1 рази перевищує розмір тіла кредиту. У договорі передбачено дві ставки: знижена (2,0% на день) та стандартна (2,00000000% на день). За умовами п. 3.2.2, якщо прострочення за графіком стає більшим за 7 календарних днів, знижена ставка втрачає чинність, і починає діяти стандартна (вища) ставка - з 8-го дня прострочення. Фактично перехід на підвищену (стандартну) ставку через прострочення є прихованою штрафною санкцією (неустойкою). Згідно п. 2.9. кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 9 219,16 % річних. Оскільки структура договору створює у споживача обґрунтоване уявлення про графік та етапність сплати процентних періодів, а самі умови містять складно-структуровані та суперечливі формулювання щодо порядку нарахування процентів у разі прострочення, будь-які сумніви та двозначності тлумачаться на користь споживача - відповідача ОСОБА_1 .

Отже, із урахуванням принципу Favor Contractus (тлумачення на користь споживача) сторона відповідача вважає, що за наявності складної та двозначної структури договору щодо подальшого автоматичного нарахування надмірних процентів при простроченні, суд тлумачить умови договору на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів») і обмежує розмір процентів сумою, прямо передбаченою для першого базового розрахункового періоду.

Тому з урахуванням принципів співмірності та пропорційності на думку сторони відповідача сума процентів у розмірі 16 000,00 грн повністю покривала б плату за користування залученими коштами за узгоджений розрахунковий період (що становить 100% від тіла кредиту).

Крім того, вважає, що нарахування комісії є незаконним, а вказані грошові кошти у розмірі 2 400, 00 грн. не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладено, позовні вимоги визнано частково у розмірі 32 000, 00 грн., з яких: 16 000, 00 грн. - тіло кредиту та 16 000, 00 грн. - нараховані проценти.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 21.10.2026, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на правомірність нарахування процентів за кожен день користування кредитом у розмірі, зазначеному у розрахунку заборгованості, оскільки саме такі умови були погоджені сторонами; позивач в односторонньому порядку не змінював умов кредитування; нарахування процентів здійснено в межах строку дії кредитного договору; жодних штрафних санкції за неналежне виконання зобов`язання не нараховано. Крім того, вказує, що сплата та нарахування комісії визначена п.2.5 умов кредитного договору - за надання кредиту у розмірі 2 400, 00 грн. Жодні додаткові чи супутні банківські послуги комісією за надання кредиту не передбачені.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, з`ясувавши доводи позивача та заперечення відповідача, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що 26.05.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 462625-КС-003, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 16 000 грн. шляхом перерахування на карту НОМЕР_4 на строк 24 тижні, тобто до 10.11.2023.

За інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 та 26.05.2023 на неї зараховано переказ у сумі 16 000 грн.

За положеннями частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у сумі 16 000, 00 грн. відповідачем визнається та не оспорююється, про що зазначено представником Дигало Я.М. у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

При вирішенні позовних вимог в частині заборгованості за процентами суд виходить з нижченаведеного.

За умовами договору Договір №462625-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), укладеного 26.05.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код в ЄДРПОУ - 41084239, та ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі- Правила).

Пунктом 2.4 вищевказаного договору визначено фіксовану стандартну процентну ставку за кредитом у розмірі 2,0 % в день. Фіксована знижена процентна ставка за кредитом - 1,15184513 % в день.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються заставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

У разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

Сторони на момент укладення договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка, а саме: 09.06.2023, 23.06.2023, 07.07.2023, 21.07.2023, 04.08.2023, 18.08.2023, 01.09.2023, 15.09.2023, 29.09.2023, 13.10.2023, 27.10.2023 та 10.11.2023 по 3 470, 00 грн. кожен з платежів.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 після отримання кредитних коштів протягом всього строку дії кредитного договору не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості та виконання взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що позичальник, який взагалі не виконував договір, не міг добросовісно розраховувати (мати законні сподівання) на те, що до нього буде застосовано пільгові умови кредитування.

Відповідно до п.3.2.4 договору у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до п 3.2.5. скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» встановлено, що проценти нараховані за період з 26.05.2023 по 10.11.2023, тобто в межах строку дії кредитного договору, виходячи зі стандартної денної ставки - 2,0 %.

Суд не має права самостійно зменшувати коректно прописану в договорі відсоткову ставку без подання боржником окремого або зустрічного позову про визнання відповідних пунктів договору недійсними чи несправедливими.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договорів є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих позивачем доказів було встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за укладеним договором щодо повернення кредиту, не виконує належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредитів та нарахованими процентами є законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.

Пунктом 2.5 кредитного договору комісія за надання кредиту складає 2 400,00 грн. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи сформовану судову практику Верховного Суду, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо правомірності нарахування комісії за надання кредиту та доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки суми комісії за надання кредиту у розмірі 2 400 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з такого розрахунку : (69 494, 60-2 400,00) / 69 494, 60 х 2 422, 40 = 2 338, 74 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, заборгованість за кредитним договором у розмірі 67 094, 60 грн (шістдесят сім тисяч дев`яносто чотири гривні 60 копійок), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 338, 74 грн (дві тисячі триста тридцять вісім гривень 74 копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.11.2026

Головуючий І.М.Демченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua