Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №340/7119/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №340/7119/26

Суддя: М.Я. САВОНЮК

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7119/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 29.07.2026 про залишення без руху поданої Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Радій" заяви-розрахунку № 14312430-2026-48 від 29.07.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняти та розглянути у встановленому порядку заяву-розрахунок Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" № 14312430-2026-48 від 29.07.2026 щодо нарахування виплати ОСОБА_1 у зв`язку з його переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що з 20.02.2012 перебуває у трудових відносинах із Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Радій». У зв`язку з погіршенням стану здоров`я та відповідно до рекомендацій лікарсько-консультативної комісії на підставі наказу роботодавця від 29.03.2024 №4а його з 01.04.2024 переведено на легшу, нижчеоплачувану роботу.

Вказує, що 09.12.2024 роботодавець звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою-розрахунком щодо фінансування страхової виплати у зв`язку з його переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу за період із квітня по жовтень 2024 року. Однак відповідач відмовив у прийнятті та задоволенні цієї заяви, посилаючись на встановлення позивачу безстроково 25% втрати професійної працездатності та отримання ним щомісячної страхової виплати на відшкодування втраченого заробітку.

Натомість рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №340/1070/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті зазначеної заяви-розрахунку та зобов`язано прийняти і розглянути її. На виконання судового рішення відповідач здійснив фінансування відповідних страхових виплат.

Водночас 29.07.2026 роботодавець подав нову заяву-розрахунок № 14312430-2026-48 щодо фінансування страхових виплат за період із листопада 2024 року по серпень 2026 року, яку відповідач залишив без руху, посилаючись на неможливість застосування статті 33 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №1105-XIV) до осіб, яким установлено стійку втрату професійної працездатності та які отримують щомісячні страхові виплати.

Вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідач безпідставно ототожнює поняття «стійка втрата професійної працездатності» та «стійке обмеження життєдіяльності». При цьому встановлення певного відсотка втрати професійної працездатності не виключає можливості тимчасового переведення працівника на легшу, нижчеоплачувану роботу за медичними показаннями та отримання відповідної страхової виплати.

Наголошує, що щомісячна страхова виплата у зв`язку зі стійкою втратою професійної працездатності та страхова виплата при тимчасовому переведенні на легшу, нижчеоплачувану роботу є різними видами страхового забезпечення, які мають самостійні правові підстави призначення. При цьому положення Закону №1105-XIV не встановлюють заборони на одночасне отримання таких виплат.

Крім того, повторне залишення заяви-розрахунку без руху з тих самих підстав свідчить про неврахування відповідачем висновків суду та порушення принципу обов`язковості судового рішення.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відсутній публічно-правовий спір, оскільки він особисто не звертався до Головного управління із заявою щодо призначення відповідних страхових виплат. Пенсійний орган не приймав стосовно ОСОБА_1 жодних рішень про відмову у призначенні, перерахунку чи виплаті страхових сум, а також не вчиняв дій або бездіяльності, які б безпосередньо порушували його права чи законні інтереси. При цьому наявність правовідносин із роботодавцем позивача не свідчить про порушення прав останнього.

Вказує, що позивач перебуває на обліку як одержувач страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 18.09.2003. Відповідно до висновку МСЕК від 29.01.2014 йому встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково, у зв`язку із чим отримує щомісячну страхову виплату на компенсацію відповідної частини втраченого заробітку.

Стверджує, що переведення потерпілого на легшу роботу зі збереженням середньомісячного заробітку можливе за умови встановлення необхідності такого переведення лікарсько-консультативною комісією або МСЕК та має тимчасовий характер — на визначений лікарсько-консультативною комісією строк або до встановлення стійкого обмеження життєдіяльності.

Оскільки ОСОБА_1 вже встановлено стійку втрату професійної працездатності та здійснюються щомісячні страхові виплати на відшкодування втраченого заробітку, положення статті 33 Закону №1105-XIV до спірних правовідносин не застосовуються, а правові підстави для фінансування додаткових страхових виплат у зв`язку з переведенням позивача на легшу, нижчеоплачувану роботу відсутні.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» правом на подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позовну заяву не скористалося.

05.10.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження). Залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» (код ЄДРПОУ 14312430).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.02.2012 працює у Приватному акціонерному товаристві «Науково-виробниче підприємство «Радій» (далі – ПрАТ «НВП «Радій»), що підтверджується витягом із наказу про прийняття на роботу від 20.02.2012 №5 (а.с. 15).

Працюючи слюсарем-ремонтником на Кіровоградському учбово-виробничому підприємстві УТОГ, отримав виробничу травму у вигляді осколкового підвертельного перелому лівого стегна зі зміщенням.

У зв`язку із зазначеною травмою позивачу було встановлено 30% втрати професійної працездатності згідно з актом огляду МСЕК від 24.11.2004 № 768/9, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (а.с. 41).

Надалі, відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА № 263241 від 29.01.2014, йому встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково. Причиною втрати професійної працездатності зазначено трудове каліцтво, датою страхового випадку – 18.09.2003. Групу інвалідності не встановлено (а.с. 40).

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивач звернувся до роботодавця із заявою про переведення його на іншу, легшу роботу.

Наказом ПрАТ «НВП «Радій» від 29.03.2024 №4а ОСОБА_1 з 01.04.2024 переведено з посади слюсаря-ремонтника шостого розряду ЗВРГ на посаду охоронника у відділі культури та естетичного розвитку з оплатою праці згідно зі штатним розписом та Положенням про оплату праці, за його згодою (а.с. 17).

Зазначені обставини також встановлені судовим рішенням у справі № 340/1070/25, яке набрало законної сили, та відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають повторному доказуванню.

09.12.2024 ПрАТ «НВП «Радій» звернулося до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою-розрахунком № 14312430-2024-74 щодо фінансування страхових виплат ОСОБА_1 у зв`язку з його переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу, а саме доплати до попереднього середнього заробітку за період із квітня по жовтень 2024 року.

Листом від 20.12.2024 № 1100-0312-8/77873 відповідач повідомив про відсутність підстав для прийняття зазначеної заяви-розрахунку, посилаючись на те, що згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 29.01.2014 позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково, у зв`язку із чим він отримує щомісячну страхову виплату, яка компенсує втрачений заробіток або відповідну його частину. Зазначив, що за таких обставин положення статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо страхових виплат у разі тимчасового переведення потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу не застосовуються (а.с. 21).

Не погодившись із такими діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 340/1070/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у прийнятті заяви-розрахунку ПрАТ «НВП «Радій» для нарахування виплати ОСОБА_1 у зв`язку з його переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняти та розглянути заяву-розрахунок ПрАТ «НВП «Радій» № 14312430-2024-74 від 09.12.2024 щодо виплат ОСОБА_1 різниці у заробітку у зв`язку з його переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні (а.с. 23, 31).

У подальшому ПрАТ «НВП «Радій» через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подало заяву-розрахунок № 14312430-2026-48 щодо фінансування страхових виплат ОСОБА_1 у зв`язку з його тимчасовим переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу за період із листопада 2024 року по серпень 2026 року.

29.07.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформовано повідомлення про залишення заяви-розрахунку №14312430-2026-48 без руху у зв`язку з виявленими недоліками. Зокрема зазначено, що відповідно до статті 33 Закону №1105-XIV передбачено тимчасове переведення потерпілого на легшу роботу на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкого обмеження життєдіяльності. При цьому у разі встановлення у потерпілого стійкої втрати працездатності положення статті 33 Закону № 1105-XIV не застосовуються. Оскільки ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності та Пенсійний фонд України виплачує йому щомісячну страхову виплату, яка компенсує втрачений заробіток або відповідну його частину, подану роботодавцем заяву-розрахунок залишено без руху. Також роз`яснено, що після усунення недоліків страхувальник має право протягом не менше трьох робочих днів із дня отримання повідомлення сформувати та подати заяву-розрахунок, створену за даними заяви-розрахунку, залишеної без руху (а.с. 42).

07.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «НВП «Радій» із запитом про надання інформації щодо подання роботодавцем заяв-розрахунків для фінансування страхових виплат у зв`язку з його тимчасовим переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу за період із листопада 2024 року по серпень 2026 року та результати їх розгляду територіальним органом Пенсійного фонду України (а.с. 36).

Листом від 18.09.2026 № 7720/653 ПрАТ «НВП «Радій» повідомило позивача про подання заяви-розрахунку № 14312430-2026-48 та надало копію повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 29.07.2026 про залишення зазначеної заяви-розрахунку без руху (а.с. 39).

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 29.07.2026 про залишення заяви-розрахунку без руху протиправним та таким, що порушує його право на отримання страхових виплат у зв`язку з переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з частиною першою статті 30 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частиною третьою статті 30 Закону №1105-XIV передбачено, що підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 30 Закону №1105-XIV до страхових виплат належить щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).

Приписами статті 33 Закону №1105-XIV встановлено, що за потерпілим, тимчасово переведеним на легшу, нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячна заробітна плата на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкого обмеження життєдіяльності.

Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її характер та тривалість переведення встановлюються ЛКК або МСЕК, або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи.

За згодою потерпілого роботодавець зобов`язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК, або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи роботу, за умови наявності відповідних вакансій.

Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК, або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, уповноважений орган управління здійснює потерпілому страхову виплату в розмірі його середньомісячної заробітної плати.

Середньомісячна заробітна плата, передбачена частинами першою і четвертою цієї статті, обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 170 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі — КЗпП України) працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

При переведенні за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Механізм призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, визначено Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 №4-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.03.2024 за №353/41698 (далі – Порядок № 4-1).

Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку №4-1 його дія поширюється, зокрема, на щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати або відповідної її частини та страхові виплати при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу.

Пунктом 1 розділу V Порядку №4-1 встановлено, що щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

Згідно із пунктами 1-6 розділу VII цього Порядку необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її характер та тривалість переведення встановлюються лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) або МСЕК, або експертною командою.

За згодою потерпілого роботодавець зобов`язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК, або експертною командою роботу, за умови наявності відповідних вакансій.

За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу, нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячна заробітна плата на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкого обмеження життєдіяльності.

Якщо потерпілого за станом здоров`я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК, або експертної команди переведено на легшу, нижчеоплачувану роботу, згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України, страхувальник зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок власних коштів.

Починаючи з п`ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров`я) проводяться страхувальником за рахунок коштів соціального страхування на строк, установлений ЛКК або МСЕК, або експертною командою.

Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК, або експертною командою строк страхувальник не забезпечує потерпілого відповідною роботою, страхові виплати потерпілому здійснюються в розмірі його середньомісячної заробітної плати на строк, установлений ЛКК або МСЕК, або експертною командою. Зазначена виплата проводиться страхувальником за рахунок коштів соціального страхування.

Порядок фінансування страхувальників для надання страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 19.08.2025 №28-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.10.2025 за №1476/44882 (далі – Порядок №28-1).

Зазначений Порядок набрав чинності 07.11.2025.

Відповідно до пункту 1 Порядку №28-1 ним визначено механізм та умови фінансування страхувальників для надання страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, зокрема страхових виплат при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу.

Згідно з пунктами 3-6 Порядку №28-1 підставою для фінансування Пенсійним фондом України страхувальників є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Зразок заяви-розрахунку наведено в додатку 1 до цього Порядку.

Заява-розрахунок подається страхувальником до головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві (далі - територіальний орган Пенсійного фонду України) не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття рішення страхувальником про призначення страхової виплати в один з таких способів:

у паперовій формі шляхом особистого звернення або надсилання поштовим відправленням;

в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал Пенсійного фонду) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) (у разі наявності технічної можливості).

У разі подання заяви-розрахунку засобами Порталу Дія її формування та подання здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених у додатку 1 до цього Порядку.

Необхідні для перевірки зазначеної в поданій заяві-розрахунку інформації відомості, що містяться в державних електронних інформаційних ресурсах, отримуються шляхом електронної інформаційної взаємодії. У разі відсутності відомостей, що зазначаються в заяві-розрахунку, в державних електронних інформаційних ресурсах, до такої заяви-розрахунку страхувальники додають скановані копії (фотокопії) документів, які підтверджують страховий випадок, його обставини, особливості статусу застрахованої особи чи інші обставини, що відповідно до закону впливають на умови і тривалість здійснення страхових виплат або які підтверджують усунення виявлених помилок або недостовірних відомостей.

Скановані копії (фотокопії) виготовляються в кольоровому форматі з оригіналів відповідних документів, повинні містити всі їхні сторінки та поля, зокрема дані про серію та номер бланків документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, рекомендована роздільна здатність при скануванні - 300 dpi, формат зображення має бути jpg або pdf, розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.

Територіальний орган Пенсійного фонду України після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку зазначеної в ній інформації та доданих документів і у разі виявлення помилок або недостовірних відомостей або у разі відсутності документів, зазначених в абзаці п`ятому пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про її залишення без руху, про що інформує страхувальника протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-розрахунку в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду у квитанції контролю заяви-розрахунку. Необґрунтоване залишення заяви-розрахунку без руху не допускається.

У повідомленні про залишення заяви-розрахунку без руху зазначаються виявлені недоліки, спосіб та строк їх усунення, який має становити не менше 3 робочих днів від дня отримання повідомлення про залишення заяви-розрахунку без руху, а також порядок та строк оскарження рішення про залишення заяви-розрахунку без руху. В особистому кабінеті страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду заява-розрахунок набуває статусу "Залишено без руху".

Страхувальник створює заяву-розрахунок за даними заяви-розрахунку, залишеної без руху.

Виправлену заяву-розрахунок страхувальник подає у спосіб, передбачений пунктом 4 цього Порядку. Актуальною вважається заява-розрахунок, яка прийнята в Пенсійному фонді України (в особистому кабінеті страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду має статус "Прийнято").

Не допускається повторне залишення без руху заяви-розрахунку, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви-розрахунку без руху.

Інформація про прийняття в Пенсійному фонді України заяви-розрахунку надається на запит страхувальника у письмовій формі територіальним органом Пенсійного фонду України.

Фінансування страхувальників для надання страхових виплат здійснюється Пенсійним фондом України протягом 3 робочих днів після надходження заяви-розрахунку, яка має статус "Прийнято".

Перерахування коштів здійснюється Пенсійним фондом України на підставі сформованих виплатних реєстрів, відомостей, через уповноважений банк, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року №25-р "Про визначення уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України" (далі - уповноважений банк), на окремі поточні рахунки, відкриті страхувальником для зарахування страхових коштів, у банках / в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, що надходять на зазначені рахунки, обліковуються страхувальником на окремому субрахунку.

Пунктом 9 Порядку №28-1 визначено, територіальний орган Пенсійного фонду України має право відмовити у фінансуванні страхувальника для надання страхових виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів.

Рішення про відмову у фінансуванні страхувальника для надання страхових виплат приймається керівником територіального органу Пенсійного фонду України за місцем обліку страхувальника протягом 3 робочих днів після настання/виявлення обставин, зазначених в абзаці першому цього пункту. Рішення оформлюється наказом, у якому зазначаються відомості про страхувальника, підстава для відмови у фінансуванні для надання страхових виплат, строк набрання чинності наказом та спосіб визначення такого строку, строки і порядок оскарження. Наказ набирає чинності з дати його прийняття.

Відповідне рішення не пізніше 3 робочих днів з дня його прийняття надсилається страхувальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та Пенсійному фонду України - засобами інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. В особистому кабінеті страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду всі заяви-розрахунки набувають статусу "Відмовлено", підстави відмови зазначаються у квитанції контролю заяви-розрахунку.

Рішення про відмову у фінансуванні страхувальника може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до суду.

Заяви-розрахунки, сформовані страхувальником, якому відмовлено у фінансуванні для надання страхових виплат, не включаються до виплатних реєстрів, відомостей на фінансування.

Поновлення фінансування страхувальника для надання страхових виплат здійснюється на підставі наказу керівника територіального органу Пенсійного фонду України за умови усунення обставин, що спричинили відмову у фінансуванні.

Отже, Порядком №28-1 передбачено окремі процедури залишення заяви-розрахунку без руху та відмови у фінансуванні страхувальника для надання страхових виплат, для кожної з яких визначено відповідні правові підстави та порядок застосування.

Як встановлено судом, підставою для залишення заяви-розрахунку ПрАТ «НВП «Радій» №14312430-2026-48 без руху стало те, що ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково та отримання ним щомісячної страхової виплати на відшкодування втраченого заробітку.

За позицією пенсійного органу встановлення потерпілому стійкої втрати професійної працездатності виключає можливість застосування положень статті 33 Закону №1105-XIV, якими врегульовано питання страхових виплат у разі тимчасового переведення потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу.

Суд не погоджується з такими висновками.

З аналізу положень статей 30, 33 Закону №1105-XIV вбачається, що законодавець передбачив різні види страхового забезпечення потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві, які мають різні правові підстави призначення та здійснення.

Зокрема, щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати або відповідної її частини здійснюється залежно від установленого ступеня втрати потерпілим професійної працездатності та спрямована на компенсацію втрати заробітку внаслідок ушкодження здоров`я.

Натомість положення статті 33 Закону №1105-XIV регулюють правовідносини, пов`язані з тимчасовим переведенням потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу за медичними показаннями, та передбачають збереження його середньомісячної заробітної плати протягом установленого медичним висновком строку.

Отже, зазначені страхові виплати мають різне правове призначення та залежать від настання різних юридичних фактів.

При цьому положення Закону №1105-XIV не містять прямої заборони на здійснення страхової виплати у зв`язку з тимчасовим переведенням потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу в разі, якщо такій особі раніше встановлено певний відсоток стійкої втрати професійної працездатності та призначено щомісячну страхову виплату.

Суд звертає увагу, що частина перша статті 33 Закону №1105-XIV пов`язує збереження середньомісячної заробітної плати за потерпілим, тимчасово переведеним на легшу, нижчеоплачувану роботу, зі строком, визначеним ЛКК, або встановленням стійкого обмеження життєдіяльності.

Водночас встановлення ступеня втрати професійної працездатності та встановлення стійкого обмеження життєдіяльності не є тотожними за своїм змістом юридичними фактами.

Ступінь втрати професійної працездатності характеризує зниження здатності особи виконувати роботу за відповідною професією внаслідок ушкодження здоров`я, тоді як обмеження життєдіяльності охоплює ширше коло порушень функціонування особи.

Тому факт встановлення позивачу 25% втрати професійної працездатності безстроково не свідчить про відсутність у нього права на страхове забезпечення, передбачене статтею 33 Закону №1105-XIV, та не звільняє пенсійний орган від обов`язку перевірити наявність передбачених законом умов для здійснення відповідної страхової виплати.

Інше тлумачення зазначених положень Закону фактично призводило б до встановлення додаткового обмеження права потерпілого на соціальне страхування, яке прямо не передбачене законодавством.

Крім того, суд враховує, що обставини встановлення позивачу 25% втрати професійної працездатності безстроково, переведення його з 01.04.2024 на легшу, нижчеоплачувану роботу за медичними показаннями, а також звернення роботодавця із заявою-розрахунком щодо фінансування відповідних страхових виплат уже були предметом судового розгляду у справі № 340/1070/25.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 340/1070/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у прийнятті заяви-розрахунку ПрАТ «НВП «Радій» від 09.12.2024 №14312430-2024-74 та зобов`язано відповідача прийняти і розглянути її з урахуванням висновків суду.

При розгляді зазначеної справи судами надано оцінку доводам відповідача щодо неможливості застосування статті 33 Закону № 1105-XIV до позивача у зв`язку з установленням йому стійкої втрати професійної працездатності та призначенням щомісячної страхової виплати.

При цьому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви-розрахунку виключно з мотивів отримання позивачем іншого виду страхового забезпечення.

Крім цього, пунктом 5 Порядку №28-1 передбачено можливість залишення заяви-розрахунку без руху в разі виявлення помилок, недостовірних відомостей або відсутності документів, зазначених в абзаці п`ятому пункту 4 Порядку №28-1.

Отже, застосування зазначеної процедури пов`язується з виявленням конкретних недоліків поданої заяви-розрахунку, які перешкоджають її належному опрацюванню та можуть бути усунені страхувальником.

При цьому законодавством на відповідача покладено обов`язок зазначити в повідомленні конкретні виявлені недоліки, спосіб та строк їх усунення. Однак, у повідомленні від 29.07.2026 відповідач не зазначив про наявність помилок у заяві-розрахунку №14312430-2026-48, недостовірність наведених у ній відомостей або відсутність конкретних документів, необхідних для її розгляду.

Натомість єдиною підставою для залишення заяви-розрахунку без руху визначено встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності та отримання ним щомісячної страхової виплати.

Суд наголошує, що перевірка наявності правових підстав для здійснення страхової виплати та перевірка належності оформлення заяви-розрахунку є взаємопов`язаними, проте не тотожними процедурами.

Наявність у відповідача повноважень щодо перевірки обґрунтованості страхових виплат не надає йому права застосовувати процедуру залишення заяви-розрахунку без руху з підстав, що не передбачені законодавством. При цьому у повідомленні від 29.07.2026 відповідач не визначив конкретних дій, які страхувальник повинен вчинити для усунення виявлених недоліків.

Наведене у повідомленні загальне роз`яснення щодо можливості повторного подання заяви-розрахунку після усунення недоліків не відповідає вимозі пункту 5 Порядку №28-1 щодо зазначення способу їх усунення, оскільки фактично відповідач не встановив жодного недоліку, який міг бути усунутий страхувальником.

Відтак страхувальник позбавлений можливості привести заяву-розрахунок у відповідність до вимог відповідача, оскільки обставина, визначена останнім як недолік, стосується встановленого позивачу ступеня втрати професійної працездатності та факту отримання ним страхової виплати.

Вказані обставини об`єктивно не можуть бути усунені шляхом виправлення заяви-розрахунку або подання додаткових документів. Поряд з цим, пунктом 5 Порядку № 28-1 прямо встановлено заборону необґрунтованого залишення заяви-розрахунку без руху.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 29.07.2026 про залишення без руху заяви-розрахунку ПрАТ «НВП «Радій» №14312430-2026-48 прийнято за відсутності передбачених пунктом 5 Порядку № 28-1 підстав, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів відповідача про відсутність між сторонами публічно-правового спору суд зазначає таке.

Відповідач наполягає, що позивач особисто не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо призначення відповідних страхових виплат, а оскаржуване рішення прийнято за результатами розгляду заяви-розрахунку його роботодавця. Проте такі доводи ґрунтуються на неправильному розумінні характеру спірних правовідносин.

За змістом Порядку № 28-1 фінансування страхових виплат здійснюється Пенсійним фондом України на підставі заяви-розрахунку страхувальника, яким у спірних правовідносинах є ПрАТ «НВП «Радій».

Отже, подання заяви-розрахунку безпосередньо роботодавцем є передбаченим законодавством механізмом отримання фінансування страхових виплат на користь застрахованої особи.

Водночас особою, для здійснення страхових виплат якій подано спірну заяву-розрахунок, є саме ОСОБА_1 .

Таким чином, залишення відповідачем заяви-розрахунку без руху безпосередньо впливає на можливість реалізації позивачем права на отримання страхового забезпечення, у зв`язку із чим він має самостійний правовий інтерес в оскарженні такого рішення.

Та обставина, що звернення до відповідача здійснено страхувальником, а не позивачем особисто, не позбавляє останнього права на судовий захист.

Крім того, аналогічне питання щодо оскарження ОСОБА_1 дій відповідача, вчинених за результатами розгляду заяви-розрахунку його роботодавця, вже було предметом судового розгляду у справі № 340/1070/25, за результатами якого судом ухвалено рішення про часткове задоволення позову.

Відтак суд відхиляє доводи відповідача про відсутність порушення прав та законних інтересів позивача.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права, суд враховує, що спірна заява-розрахунок залишена відповідачем без руху з підстав, які не відповідають вимогам пункту 5 Порядку № 28-1.

Водночас прийняття заяви-розрахунку та її належний розгляд належать до повноважень територіального органу Пенсійного фонду України.

Наявність підстав для здійснення страхових виплат за кожний окремий період, відповідність заявлених сум установленому порядку їх обчислення, тривалість переведення потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу та інші обставини, які впливають на право на страхове забезпечення, підлягають перевірці відповідачем під час належного розгляду заяви-розрахунку.

За таких обставин суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача із зобов`язанням останнього прийняти та розглянути заяву-розрахунок ПрАТ «НВП «Радій» № 14312430-2026-48 з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність свого рішення у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Частинами першою та другою статті 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382– 382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Водночас частиною п`ятою статті 382 КАС України окремо врегульовано питання встановлення судового контролю безпосередньо під час ухвалення рішення суду.

Відповідно до зазначеної норми за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Отже, частина п`ята статті 382 КАС України передбачає право суду вирішити питання про встановлення судового контролю безпосередньо під час ухвалення рішення з урахуванням обставин конкретної справи.

При цьому факт ухвалення рішення на користь позивача та покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку вчинити певні дії не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для його виконання.

Суд враховує, що за результатами розгляду цієї справи на відповідача покладається обов`язок прийняти та розглянути заяву-розрахунок ПрАТ «НВП «Радій» № 14312430-2026-48.

При цьому матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б на час ухвалення цього рішення свідчили про намір відповідача ухилитися від його виконання, наявність реальної загрози невиконання рішення після набрання ним законної сили або про те, що його виконання без встановлення додаткового судового контролю буде істотно ускладненим.

Суд також враховує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 340/1070/25, яке набрало законної сили 31.03.2026, відповідача вже було зобов`язано прийняти та розглянути заяву-розрахунок ПрАТ «НВП «Радій» від 09.12.2024 № 14312430-2024-74.

Як зазначає позивач, на виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено фінансування відповідних страхових виплат за період із квітня по жовтень 2024 року. Отже, наведені обставини не свідчать про ухилення відповідача від виконання попереднього судового рішення.

Повторне виникнення спору між сторонами щодо розгляду іншої заяви-розрахунку, яка стосується наступного періоду страхових виплат, не є достатньою підставою для висновку про намір відповідача не виконувати рішення суду, що ухвалюється у цій справі. Тому у задоволенні вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення суду належить відмовити.

Водночас у разі виникнення в подальшому обставин, які свідчитимуть про невиконання або неналежне виконання рішення суду суб`єктом владних повноважень, позивач не позбавлений права скористатися передбаченими КАС України засобами судового контролю за його виконанням.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Водночас як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже на момент звернення із позовною заявою сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1331,20 грн .

Такий висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, від 05.06.2020 у справі №280/5161/19, від 06.10.2020 у справі №826/11984/16 та від 05.02.2021 у справі № 400/2863/19.

Відтак, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд звертає увагу, що позивач має право відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №3674-VI подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 29.07.2026 про залишення без руху заяви-розрахунку Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Радій» № 14312430-2026-48.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняти та розглянути заяву-розрахунок Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Радій» № 14312430-2026-48 щодо фінансування страхових виплат ОСОБА_1 у зв`язку з його переведенням на легшу, нижчеоплачувану роботу, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).

Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» (код ЄДРПОУ 14312430, вул. Академіка Тамма, буд. 29, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua