Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №320/5255/26
Суддя: Скрипка І.М.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року Київ справа №320/5255/26
Київський окружний адміністративний суду складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.07.2025 №103550011375 про відмову в призначенні пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на дев`ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 18.07.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 18.07.2025 він має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на дев`ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області розглянуто заяву позивача, та безпідставно відмовлено в реалізації цього права.
Відповідач у відзиві проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не підтверджено право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку. Пояснюють, що за наданими документами право на призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ відсутнє, оскільки не підтверджено проживання на території зони безумовного (обов`язкового) відселення 2 роки до 01.01.1993.
Ухвалою суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі в змішаній (паперовій та електронній) формі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 27.09.1999 Київською обласною Радою, є громадянином, який постійно проживав у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (категорія 2).
Відповідно до архівних довідок від 20.03.2024 № 05-07/229 та від 09.04.2024 № 05-07/228-229, виданої архівним відділом Вишгородської районної військової адміністрації, позивач проживав у будинку по АДРЕСА_1 з 19.01.1974 (дата вибуття в будинковій книзі не визначена) та з 26.04.1991 по 08.07.1996. Згідно із адресними листками позивач 08.07.1996 вибув із зазначеної адреси.
Як видно із довідки Поліської селищної ради Київської області від 21.05.2025 № 48 позивач у період з 1981 по 1991 проживав за адресою: АДРЕСА_1 та навчався у Поліській середній школі № 1.
18.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 9 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.07.2025 №103550011375 у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку із непідтвердженням проживання на території зони безумовного (обов`язкового) відселення 2 роки до 01.01.1993.
Окрім того, спірним рішенням встановлено, що позивач звернувся із заявою у віці 51рік 8 місяців. Підтверджений період проживання на території зони безумовного (обов`язкового) відселення складає 4 місяці 6 днів (з26.04.1991 по 31.08.1991). Страховий стаж склав 22 роки 9 місяців.
Уважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 55 Закону № 796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Приписами пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років - 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналіз статті 55 Закону № 796-ХІІ свідчить, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абзацу 3 частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є факт постійного проживання та (або) постійної праці такої особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови станом на 1 січня 1993 року не менше 2 років.
Смт Полісся, Поліського району, Київської області, у якому постійно проживав позивач у період з 19.01.1974 по 08.07.1996 згідно з Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
З огляду на підтверджений відповідними документами період постійного проживання позивача в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на дев`ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, спірне рішення підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.
Сплачений позивачем судовий збір у сумі 1331,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, що відповідає приписам статті 139 Кодексу.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.07.2025 №103550011375 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на дев`ять років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.07.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1331,00 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua