Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №640/1951/22 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №640/1951/22

Суддя: Войтович І. І.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року Справа № 640/1951/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження із дотриманням правил загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, скасування припису, постанови,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проведення позапланового заходу за об`єктом будівництва: "Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 » в період 23.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.12.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.12.2021 № 93/21/073-11118, прийняту Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позиції сторін

Позивач вказує, що в липні 2021 року Генпроєктувальник ТОВ «ДаВінчі Груп» звернулось до неї як Субпроєктувальника за розробкою Проєкта підготовчих робіт Стадія Р «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва». Договір укладений 23.07.2021. В серпні 2021 року ФОП ОСОБА_1 згідно акту здачі-прийняття робіт передала Проєкт Генпроєктувальнику для передачі в експертну організацію в складі Проектної документації по об`єкту.

27.12.2021 ФОП ОСОБА_1 отримала рекомендованого листа з запрошенням на засідання в ДАБК на 30.12.2021 на 10.10 год. щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та додатки Протокол про правопорушення від 24.12.2021, Акт перевірки від 23.12.2021. Позивач вважає, що відповідачем порушено абзац 2 пункту 17 постанови КМУ від 06.04.1995 №244 «Про затвердження порядку накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності» щодо повідомлення не пізніше як за три доби по розгляду справи. Звертає увагу, що в Акті перевірки відсутній її підпис, оскільки її до перевірки та складення Акту не було запрошено. Відмова від підписання Акту не посвідчена жодною незацікавленою особою. Акт не містить вказівки на місце його складення окрім міста Київ і також не зрозуміло яка фототехніка використовувалась відповідачем під час перевірки.

Позивачем було надіслано електронною поштою в прінтцентр Проєкт Підготовчих робіт на 104 сторінки.

30.12.2021, позивач з`явилася в ДАБК але вказує, що засідання не відбулось, натомість позивачу було вручено оспорювані в даній справі припис і постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування. Вказала, що права їй не були роз`яснені, подані нею додаткові документи, а саме виправлений Проєкт підготовчих робіт відповідно до вимог припису, не було прийнято, що вважає порушенням прав особи, яка притягується до відповідальності. Також, позивач вказує на порушенні її права на захист, гарантованого статтею 63 Конституції України. Зазначає, що відповідачем не було враховано її пояснення як усні так і письмові. Додає, що припис від 23.12.2021 вказує на усунення порушень в термін до 24.01.2022 але відповідачем накладено штраф ще до терміну наданого для усунення порушень. Також зазначає, що припис містить відмітку про відмову позивача від підписання припису, що не відповідає дійсності, оскільки її не запрошували на об`єкт де проводилась перевірка та на жодну адресу де складався припис. Вказує, що відмова від підписання припису не посвідчена жодною незацікавленою особою чим порушено абзац 1 пункту 13 Порядку. Припис містить в собі недостовірну інформацію, яка не встановлює обставин відсутності жодних договірних відносин позивача із замовником ТОВ «Житлобудінвест».

Позивачем відмічено, що лист Громадської організації «Стоп Свавіллю» №07310753 від 10.12.2021 не було надіслано рекомендованим листом, що суперечить статті 12 Положенню та унеможливило позивачці бути присутньою під час перевірки 15.12.2021, чим порушено її права згідно статті 13 Положення. Акт, Наказ, Протоколи містять назву об`єкту, але не містять інформації про те де фактично проводилася перевірка ФОП ОСОБА_2 як суб`єкта містобудівної діяльності, за якою саме адресою.

Згідно Акту перевірка позивача проводилась 23.12.2021, про що її не було проінформовано належним чином, не зазначено місця і часу перевірки, що унеможливило реалізацію статті 13 Положення, а саме можливості перевірити наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства, подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Позивачка відмітила, що не контролювала і не могла нести ніякої відповідальності за стан та інформацію яка була передана безпосередньо Замовнику, оскільки вона не є головним інженером Проекту в цьому проєкті і не вела авторський нагляд, не здійснювала технічний нагляд, не є головним архітектором або головним інженером. Додала, що її печатка в документації свідчить про юридичні відносини з Генпроєктувальником, не є печаткою головного інженера проекту ОСОБА_1. Головний інженер Проекту на цьому об`єкті інша особа, а саме ОСОБА_3 .

Щодо спірної постанови позивач вказала на невідповідності останньої вимогам законодавства, а саме відсутні роз`яснені прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави притягнення до відповідальності, застосований штраф в максимальному розмірі є необґрунтованим та неправомірним.

Відповідач також порушив положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 № 553. Позивач зазначила, що перевіряючи звернення ГО «Стоп Свавіллю», яке містило пряму сумнівну інформацію щодо відповідності функціонального призначення проекту цільовому призначенню ділянки, а саме будівництво житлового будинку на території офісної і громадської забудови, інспектором ДАБК не було витребувано проєктну документацію по об`єкту, не враховано клас наслідків СС3 по об`єкту, відповідність функціонального призначення проекту цільовому призначенню ділянки, достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, а саме запросивши у Замовника ТОВ Житлобудінвес», наявність у останнього проєктної документації на стадії Проєкт, експертного висновку, наявності дозволу на будівництво СС3, наявності висновку охорони культурної спадщини, погодження служби Аероруху, виконання вимог 4 ДСП України тощо та наявності Робочої документації Стадії Р на проведення робіт, а не Стадії Проєкт.

В порушення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року №553 відповідачем не було повідомлено належним чином суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва про проведення позапланової перевірки, не забезпечено присутність останніх під час заходу. У разі не прибуття вказаних суб`єктів до перевірки мають бути залучені представники органів місцевого самоврядування, які позивач вказує не були залучені.

ФОП ОСОБА_1 додатково вказала на порушенні відповідачем Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затверджене постановою КМУ від 23 грудня 2020 року №1340, а саме щодо повноважень на проведення перевірки, оскільки об`єкт відноситься до класу наслідків СС3 та належить до компетенції ДІАМ, в свою чергу ДАБК уповноважене на проведення перевірок об`єктів класу наслідків СС1 та СС2. Відповідно вважає, що відповідач не мав права виносити жодних приписів та постанов по об`єкту класу наслідків СС3, у зв`язку із чим відповідач порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Позивач вважає, що не має нести відповідальності за наслідками проведеної перевірки, оскільки вона не є суб`єктом містобудування.

Відповідач наполягав на правомірності оспорюваних припису Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.12.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.12.2021 № 93/21/073-11118.

Зазначає, що у відповідності до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», положень пунктів 5, 7, 7-1, підпункту 11 пункту 11, абзацу 6 пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року №553, позапланова перевірка проводилась за результатами опрацювання Комісією звернення ГО «Стоп свавіллю» від 25.10.2021 №3289.

Під час проведення заходу з перевірки об`єкта будівництва Замовника ТОВ Житлобудінвест» було здійснено представниками Департаменту виїзд за адресою об`єкта будівництва та здійснено фотофіксацію, складено акт від 30.11.2021, в якому зафіксовано порушення, видано припис та посадову особу товариства притягнуто до адміністративної відповідальності.

Під час проведення перевірки, Департаментом було одержано документи від Замовника ТОВ «Житлобудінвест» зокрема, Проєкт підготовчих робіт «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва» № ЯВ-01-ПрПР, розроблений ФОП ОСОБА_1 , з аналізу яких було встановлено, що проєктна документація розроблена ФОП ОСОБА_1 , а саме нею було розроблено Проєкт підготовчих робіт та як встановлено без вихідних даних: завдання на проєктування (на підготовчі роботи) та технічних умов чим порушено пункт 6.3.1, пункт 6.4.3, Додаток М, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; пункт 4.3, пункт 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації»; пункт 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; статті 7, статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»; частина 1 статті 29, частина 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вказує, що позапланова перевірка позивача проведена на підставі звернення ГО «Стоп свавілля», наказу від 10.12.2021 №1314 та направлення від 10.12.2021 б/н зі строком дії з 10.12.2021 до 23.12.2021, що спростовує доводи позивача про порушення порядку призначення позапланової перевірки, про відсутність правових підстав її проведення та порушення Департаментом строків проведення перевірки, a відповідно і щодо перевищення Департаментом повноважень під час позапланового заходу. Вказує на дотриманні вимог законодавства під час проведення позапланової перевірки, яка не потребувала повідомлення про її проведення оскільки не є плановою. Додав, що позивач є проектувальником, а не суб`єктом містобудування, який здійснює будівництво об`єкта, тому її присутність при проведенні позапланової перевірки не є обов`язковою, при цьому присутності Субпроєктувальника під час проведення позапланової перевірки законодавство також не вимагає.

Як наслідок, ФОП ОСОБА_1 була запрошена листом від 10.12.2021 №073-10573 до Департаменту на 15.12.2021 о 10:00 год для надання необхідних документів для проведення перевірки. Однак на призначену дату позивач не прибула, необхідних документів не надала.

Вказує, що враховуючи норми статті 9, частини 3 статті 23, частини 1 статті 26, статті 31 Закону України «Про архітектурну діяльність» до Замовника та Проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Позивачем було завірено Проєктну документацію печаткою, відповідно вона усвідомлювала наслідки своїх дій та відповідальність за їх вчинення. Договірні відносин з Генпроєктувальником ТОВ «ДА ВІНЧІ ГРУПП» не спростовують факту допущеного порушення під час підготовки окремої частини проєктної документації, як і передача такої документації Генпідряднику не звільняє проєктанта від відповідальності дотримуватись вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За наслідками перевірки Департаментом складено акт перевірки від 23.12.2021, видано позивачу припис про усунення порушень від 23.12.2021, складено протокол від 23.12.2021, які були надіслані рекомендованим листом з повідомленням від 24.12.2021 №073-10945, які відповідають нормативним вимогам законодавства до їх складення та вручення. Вважає, що вказане надіслання позивачу свідчить про завчасне повідомлення щодо розгляду справи про правопорушення, а несвоєчасне отримання позивачем рекомендованого листа не може свідчити про порушення Департаментом строків повідомлення.

Враховуючи норми пунктів 3, 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 вчинення правопорушення встановлюється на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягується до відповідальності, свідків, а також інших осіб. Штрафи накладаються на суб`єктів містобудування юридичних осіб та ФОП.

30.12.2021 позивач з`явилась до Департаменту, їй були роз`яснені права. Звертає увагу, що під час розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач не надавала доказів на спростування встановлених порушень в акті перевірки від 23.12.2021, як і не надано таких доказів при зверненні до суду.

Постановою від 30.12.2021 №93/21/073-11118 ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва. Постанову було вручено ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить особистий підпис останньої в оскаржуваній постанові.

Зауважує, що застосована до неї відповідальність у вигляді штрафу є санкцією у фіксованому законодавцем розмірі за вчинене правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на що не впливають вимоги спірного припису про усунення виявлених допущених позивачем порушень у визначений ним строк. Законодавство, зокрема, норма пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» встановлює окрему відповідальність за не виконання вимог припису.

Вважає посилання позивача щодо невідповідності постанови вимогам акта індивідуальної дії необгрунтованими, оскільки до відповідальності позивач притягнута відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності». Форма постанови відповідає вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 та така постанова не має містити графи щодо роз`яснення прав особи, яка притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Додає, що проведення будівельних робіт дійсно потребує визначення класу наслідків по об`єкту але за даної справи, перевіривши повноту даних, Департаментом було внесено до Реєстру будівельної діяльності інформацію зазначену Замовником будівництва ТОВ «Житлобудінвест» інформацію про початок будівельних робіт за означеним об`єктом та зауважує, що підготовчі роботи не потребують визначення класу наслідків (відповідальності), оскільки об`єкт будівництва на даній стадії не створюється.

Процесуальні дії у справі

02 лютого 2022 року, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

27.03.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.03.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 прийнято до провадження адміністративну справу; справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 суд перейшов до розгляду адміністративної справи № 640/1951/22 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15 квітня 2026 року о 13:15 год.

14.04.2026 судом зареєстровано подані представником позивача додаткові пояснення із доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання призначене на 15.04.2026 о 13:15 год ухвалено проводити в режимі відеоконференції з використанням відеоконференцзв`язку "ВКЗ" за участі позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

15.04.2026 судом зареєстровано подані представником позивача додаткові доказами.

15.04.2026, в підготовчому судовому засіданні, за участі позивача ФОП ОСОБА_1 , представника позивача Деркач В.В., представника відповідача Рудої Ю.І., з`ясувавши думки сторін, судом на місці ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні для надання можливості представнику відповідача ознайомитись із поданими поясненнями представника позивача та підготувати свою правову позицію.

Наступне судове засідання призначено на 11.05.2026 о 14:00 год, про що сторони у справі повідомлені належним чином.

23.04.2026 судом зареєстровано подані представником відповідача пояснення у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання призначене на 11.05.2026 о 14:00 год ухвалено проводити в режимі відеоконференції з використанням відеоконференцзв`язку "ВКЗ" за участі позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

11.05.2026, в підготовчому судовому засіданні, за участі позивача ФОП ОСОБА_1 , представника відповідача Рудої Ю.І., з`ясувавши думку сторін, судом на місці ухвалено задовольнити клопотання позивача та її представника, відкласти судове засідання на іншу дату та час.

Наступне судове засідання призначено на 02.06.2026 о 12:30 год, про що сторони у справі повідомлені належним чином.

01.06.2026 судом зареєстровано подані додаткові пояснення представником позивача.

02.06.2026 сторони надали суду заяви про закриття підготовчого провадження в порядку письмового провадження та не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 закрито підготовче провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13 липня 2026 року о 09:30год.

13.07.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Деркач В.В., представника відповідача Рудої Ю.І., з`ясувавши позиції сторін, порадившись на місці суд ухвали оголосити перерву в судовому засіданні.

Наступне судове засідання призначено на 31.08.2026 о 10:30 год, про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Судове засідання призначене на 31.08.2026 о 10:30 відкладено за клопотанням позивача та у зв`язку з технічними несправностями, які унеможливили фіксацію судового засідання.

Наступне судове засідання призначено на 28.09.2026 о 12:30 год, про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Судове засідання призначене на 28.09.2026 о 12:30 год знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.

Наступне судове засідання призначено на 02.11.2026 о 12:30 год, про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2026 задоволено заяву позивача та її представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання призначене на 02.11.2026 о 12:30 год ухвалено проводити в режимі відеоконференції з використанням відеоконференцзв`язку "ВКЗ" за участі позивача ОСОБА_1 та її представника Деркач В.В.

02.11.2026, в судовому засіданні, за участі позивача ФОП ОСОБА_1 , представника позивача Деркач В.В., представника відповідача Рудої Ю.І., з`ясувавши позиції, доводи сторін, суд, порадившись на місці, ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини

28.10.2021 на адресу Департаменту від ГО «Стоп свавіллю» надійшло звернення від 25.10.2021 № 3289 щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва з реконструкції нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі міста Києва.

Комісією, створеною при Департаменті щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, було розглянуто вказане звернення ГО «Стоп свавіллю», за результатами розгляду якого 03.11.2021 Комісією прийнято рішення про його обґрунтованість та проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіркою встановлено, що відповідно до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ), через електронний кабінет користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Замовником будівництва, ТОВ «Житлобудінвест», подано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 » від 22.07.2021 № КВ 020210722298, яке зареєстроване автоматично програмними засобами ЄДЕССБ в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднено на порталі електронної системи.

Замовником будівництва, ТОВ «Житлобудінвест», у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва» від 22.07.2021 № КВ 020210722298 наведені наступні дані, зокрема:

- авторський нагляд здійснює ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката AP № 016032):

- технічний нагляд здійснює ОСОБА_4 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката AT № 003269);

- земельна ділянка 8000000000:88:174:0029 з кадастровим номером площею 0,202 га використовується для будівництва на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 82 від 15.03.2019.

Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту, на будівельному майданчику підготовчі та будівельні роботи не виконувалися.

Посадовими особами було здійснено фотофіксацію.

Директором TOB «Житлобудінвест» П`ятибрат Н. C. під час проведення позапланової перевірки з 17.11.2021 по 30.11.2021 (за результатами перевірки був складений відповідний акт від 30.11.2021, видано обов`язкові до виконання приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.11.2021 та про зупинення підготовчих будівельних робіт від 30.11.2021, посадову особу ТОВ «Житлобудінвест» притягнено до відповідальності про адміністративне правопорушення) надані наступні документи, зокрема:

- копію договору оренди земельної від 15.03.2019 на АДРЕСА_1 у Шевченківському районі, зареєстровано в Реєстрі за № 82;

- копію договору на здійснення авторського нагляду від 25.06.2020 № ЯВ-АН;

- копію наказу ТОВ «Да Вінчі Груп» «Про призначення відповідального за ведення авторського нагляду» від 25.06.2020 № 16/5/20-Р:

- копію кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_5 відповідальної особи за проведення авторського нагляду серія АР № 016032;

- копію наказу TOB «Житлобудінвест» «Про призначення відповідального за технічний нагляд» від 05.10.2020 № 1-АГ;

- копію кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_6 відповідальної особи за проведення технічного нагляду серія АТ № 003269;

- науково-технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань № 05-20-ІГ, розроблений ТОВ «Геопроект»;

- копію договору на виконання проектних робіт від 10.02.2020 № ЯВ-П-Р-01;

- копію договору субпідряду на виконання робіт від 23.07.2021 № 23/07/2021;

- копію додаткової угоди № 4 від 22.07.2021 до Договору «Про виконання проектних робіт» від 10.02.2020 № ЯВ-П-Р-01;

- копія Акту надання послуг від 13.08.2021 № 1679;

- копію проєкту підготовчих робіт «Реконструкція будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 » № ЯВ-01-ПрПР, розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ;

- копію наказу TOB «Житлобудінвест» «Про затвердження проєктної документації» від 13.08.2021 № 5-од.

Під час опрацювання наданих документів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , розроблений проєкт підготовчих робіт без вихідних даних.

Відповідно до наказу від 10.12.2021 № 1314, на підставі звернення ГО «Стоп свавіллю» від 25.10.2021 № 3289, службової записки від 30.11.2021 №073/606вн, Департамент здійснив заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 ».

Департаментом було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 10.12.2021 № б/н, строк дій якого з 10.12.2021 до 23.12.2021.

Листом від 10.12.2021 №073-10573 ФОП ОСОБА_1 була запрошена до Департаменту на 15.12.2021 о 10:00 год для надання необхідних документів для проведення перевірки.

На призначену дату позивач не прибула, необхідних документів не надала.

За наслідками перевірки Департаментом складено акт перевірки від 23.12.2021, в якому з аналізу документів одержаних від Замовника ТОВ «Житлобудінвест» зокрема, Проєкт підготовчих робіт «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 » № ЯВ-01-ПрПР, розроблений ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що проєктна документація розроблена ФОП ОСОБА_1 , а саме нею було розроблено Проєкт підготовчих робіт та як встановлено без вихідних даних: завдання на проєктування (на підготовчі роботи) та технічних умов.

В акті перевірки крім того вказано, що в проєкті підготовчих робіт відсутні:

- будівельний генплат та календарний план на період підготовчих робіт (основні рішення та показники з розміщення тимчасових виробничих та побутових споруди. інженерних мереж і комунікацій, місць підключення тимчасових інженерних мереж до діючих мереж із зазначенням джерел забезпечення будівельного майданчика електроенергією, водою, теплом, парою);

- основні креслення (будівельний генплан, рішення з інженерних мереж вертикального планування, рішення з винесення та/або устаткування тимчасових інженерних мереж та комунікацій, рішення з улаштування тимчасових доріг), чим порушені вимоги ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», (додаток М).

Розроблений з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування, будівельних норм і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 проєкт підготовчих робіт «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс адресою: АДРЕСА_1 » переданий замовникові будівництва, товариству з обмеженою відповідальністю «Житлобудінвест».

Актом зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 6.3.1, пункту 6.4.3, Додаток М, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; пункт 4.3, пункт 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації»; пункт 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; статті 7, статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»; частини 1 статті 29, частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В акті міститься відмітка «від підписання відмовилась».

Департаментом видано ФОП ОСОБА_1 припис про усунення порушень від 23.12.2021 у термін до 24.01.2022.

В приписі міститься відмітка «від отримання відмовилась».

Відносно ФОП ОСОБА_1 також складено протокол від 23.12.2021 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано встановлені порушення пункту 6.3.1, пункту 6.4.3, Додаток М, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; пункт 4.3, пункт 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації»; пункт 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; статті 7, статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»; частини 1 статті 29, частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В протоколі також зазначено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності о 10 год. 00 хвил. 30 грудня 2021 року в приміщенні Департаменту.

Протокол містить відмітку «від підписання відмовилась».

Акт перевірки, припис та протокол надіслані рекомендованим листом з повідомленням від 24.12.2021 №073-10945.

Розглянувши акт, заслухавши представника управління контролю та ФОП ОСОБА_1, на підставі поданих матеріалів та документів, Департаментом постановою від 30.12.2021 №93/21/073-11118 позивача визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 223 290,00 грн

Примірник постанови вручено ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить її особистий підпис.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведеного позапланового заходу, виданих припис від 23.12.2021 про усунення порушень та винесеної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.12.2021 № 93/21/073-11118, позивач звернулась до суду із позовом за захистом порушених прав та інтересів.

Відповідно, предметом спору у справі є дії відповідача з проведеної позапланової перевірки позивача та прийняті ним рішення припис від 23.12.2021 про усунення порушень та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.12.2021 № 93/21/073-11118, які підлягають перевірці судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначені в частині третій даної статті кодексу.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі по тексту також - Закон № 3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 1 Закону №3038-VI визначає, що проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно статті 4 Закону №3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (пункту 6 частини 1 статті 7 Закону № 3038-VI).

Згідно частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно частини 2 статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

У відповідності до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством.

Згідно пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед визначеного, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

За підпунктом 11 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані серед визначеного, зокрема: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (пункт 15 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

Згідно пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Згідно пункту 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

За пунктом 20 Порядку №553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно пункту 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) ДІАМ.

За пунктом 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку №244).

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування (пункт 10 Порядку №244).

Відповідно до пункту 12 Порядку №244 у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

За пунктом 13 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно пункту 14 Порядку №244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

За пунктом 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Згідно пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Згідно пункту 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Відповідно до пункту 21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

За пунктом 23 Порядку №244 у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою або через електронний кабінет, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову (пункт 25 Порядку №244).

Форма постанови по справі про адміністративне правопорушення затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 липня 2012 року за № 1116/21428.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок. Зокрема, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Розглянувши справу про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наявності встановленої вини виноситься постанова про накладення штрафу, який закондавець визначає у фіксованому розмірі.

Як встановлено вище, щодо позивача Субпроєктувальника ФОП ОСОБА_1 проводилась позапланова перевірка, на підставі звернення ГО «Стоп свавілля», наказу від 10.12.2021 №1314, службової записи та направлення від 10.12.2021 б/н зі строком дії з 10.12.2021 до 23.12.2021.

Слід зауважити, що за наслідками перевірки Комісією Департаменту звернення ГО «Стоп свавілля» від 25.10.2021 №3289, було прийнятого рішення про проведення позапланової перевірки Замовника ТОВ «Житлобудінвест» за означеним об`єктом будівництва, складено акт від 30.11.2021, видано припис від 30.11.2021, зупинено підготовчі та будівельні роботи, посадову особу притягунто до відповідальності. Та, за отриманими матеріалами від Замовника Департаментом було встановлено також порушення Супроєктувальником ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, видано наказ про позапланову перевірку суб`єкта містобудування, що стало наслідком призначення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Виходячи з вищезазначеного законодавства суд вказує, що позапланова перевірка не є перевіркою визначеною планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк такої перевірки не може перевищувати десяти робочих днів. Така перевірка не вимагає завчасного повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення, в свою чергу уповноважений на перевірку має право на витребування від суб`єкта містобудування документів для проведення перевірки, перевіривши які, за наслідками перевірки складається акт в якому фіксується встановлене порушення, а також складається припис про усунення порушення у строк, протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи.

Суд зазначає, що Департамент під час проведення позапланової перевірки ТОВ «Житлобудінвест», відповідно до діючого законодавства не мав законодавчого обов`язку викликати на перевірку Субпроєктувальника, та повідомляти останню про таку перевірку. За означеним вище пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Позивач в свою чергу не є суб`єктом містобудування яка будувала або здійснювала будівництво, присутність її під час заходу не є обов`язковою.

Зазначене узгоджується правовими висновками Верховного Суду у постанові від 27.01.2020 у справі № 809/772/16.

Суд також зазначає, що відповідно до абзацу 6 пункту 12 Порядку №553 повідомлення про планову перевірку надсилається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється контроль рекомендованим листом та/або за допомогою засобу електронного зв`язку, або вручати особисто керівнику під розписку, не пізніше ніж за десять днів до початку її проведення. Суд зауважує, що вказані вимоги до повідомлення суб`єкта містобудування, щодо якого проводиться перевірка, вимагаються саме під час проведення планової, а не позапланової перевірки. Відповідно, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі №210/5129/17.

Суд враховує та зазначає, що позивач була повідомлена про підстави позапланової перевірки, про проведення позапланової перевірки листом від 10.12.2021 №073-10573, в якому також зазначено про необхідність прибуття до Департаменту на 15.12.2021 о 10:00 год. та вказано перелік документів, які необхідно надати до перевірки. Відтак, відповідачем дотримано вимоги щодо повідомлення позивача про перевірку та враховуючи встановлені обставини, надісланий на адресу Департаменту Проєкт підготовчих робіт за підписом та печаткою ФОП ОСОБА_1 підтверджують належне повідомлення позивача.

Також, за пунктом 9 Порядку №553 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Враховуючи із доводів позивача щодо використаної фототехніки відповідачем під час перевірки, суд зазначає, що використання фототехніки відбувалось посадовими особами під час перевірки Замовника ТОВ «Житлобудінвест» згідно пункту 10 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункт 11 пункту 11 Порядку №553. Здійснена відмітка в Акті перевірки від 23.12.2021 щодо використання фототехніки під час заходу свідчить про наявність фотоматеріалів позапланової перевірки по об`єкту містобудування «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 » та не нівелює правомірність їх використання під час позапланової перевірки Субпроєктувальника позивача ФОП ОСОБА_1 .

Також, суд вказує, що отримавши звернення щодо проведення перевірки, Департамент згідно вказаного вище положення пункту 7-1 Порядку №553 повідомляє про надходження звернення заявника і Замовника, та не зобов`язане надсилати таке звернення суб`єкту містобудування, останній має право під час розгляду звернення надавати свої пояснення, додаткові докази. Враховуючи, що позивач не виступає Замовником по об`єкту будівництва, відповідно до діючого законодавства Департамент не мав обов`язку надсилати звернення громадської організації.

Зі встановленого, позивач підтверджує укладення договору субпідряду із Генпроєктувальник ТОВ «ДаВінчі Груп» від 23.07.2021 №23/07/21, згідно якого ФОП ОСОБА_1 виступала Субпроєктувальником, а саме здійснювала розробку розділу 15.1 Проєкта підготовчих робіт на стадії Р по об`єкту «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 ». В серпні 2021 року ФОП ОСОБА_1 згідно акту здачі-прийняття робіт передала виготовлений нею Проєкт №ЯВ-01-ПрПР, який має підпис та завірений її печаткою, Генпроєктувальнику для передачі в експертну організацію в складі Проектної документації по об`єкту.

Позаплановою перевіркою встановлено, що виготовлений розділ Проєкт підготовчих робіт ФОП ОСОБА_1 №ЯВ-01-ПрПР розроблений без вихідних даних: завдання на проєктування (на підготовчі роботи) та технічних умов.

Суд зазначає, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, затверджено Порядок розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів (далі - Порядок № 45) (зі змінами), який визначає процедуру розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI та пункту 4 Порядку № 45, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування (додаток Б); - інші вихідні дані (додаток А).

Згідно з п. 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об`єкта будівництва, що проектується.

Згідно статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі також - Закон №687-XIV, у відповідній редакції) передбачено, що проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Статтею 9 Закону №687-XIV передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону №687-XIV проект документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» №687-XIV встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Частиною 1 статті 26 застосованого Закону №687-XIV встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Згідно частини 2 статті 26 Закону №687-XIV визначено, що проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил.

Відповідно п. 6.3.1 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» підготовчі роботи виконуються для розгортання фронту робіт відповідно до затвердженої документації, в тому числі проект підготовчих робіт.

Згідно з п. 6.4.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» проект підготовчих робіт розробляється на підставі вихідних даних до основного проекту у відповідності з вимогами додатків А та Б ДБН A.2.2.3.

У додатку «М» ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» визначено «Склад проекту підготовчих робіт», а саме:

М.1 Пояснювальна записка

1. Вихідні дані для проектування.

2. Обсяги та характеристика підготовчих робіт.

3. Оцінка впливу підготовчих робіт на прилеглу забудову і територію (за необхідності).

4. Відомості про послідовність виконання підготовчих робіт.

5. Відомості про потреби в паливі, воді, електричній та тепловій енергії.

6. Розділ із забезпечення надійності та безпеки при виконанні підготовчих робіт.

М.2 Будівельний генплан та календарний план на період підготовчих робіт

1. Основні рішення та показники з розміщення тимчасових виробничих та побутових споруд, інженерних мереж і комунікацій, місць підключення тимчасових інженерних мереж до діючих мереж із зазначенням джерел забезпечення будмайданчика електроенергією, водою, теплом, парою.

2. Календарний план виконання підготовчих робіт

М.3 Основні креслення

1. Будівельний генплан.

2. Рішення з вертикального планування.

3. Рішення з винесення та/або улаштування тимчасових інженерних мереж та комунікацій.

4. Рішення з улаштування тимчасових доріг.

У примітці до вказаного додатку зазначено, що проєкт підготовчих робіт розробляється генеральним проектувальником або за його рішенням або за його рішенням проектними, проектно-конструкторськими або науково-дослідними організаціями відповідного напряму.

За пунктом 4.8 ДБН А.2.2-3:2014, проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для мало мобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Враховуючи вищезазначене суд вказує, що розроблення та затвердження проекту документації має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Зазначене є попередньою стадією, а саме підготовчими роботами, яка висувається до суб`єктів містобудування перед стадією початку виконання будівельних робіт.

В свою чергу, суд також зауважує, що на стадії виконання підготовчих робіт клас наслідків (відповідальність) будівель і споруд не встановлюється та зокрема сам розділ Проекту підготовчих робіт в даній справі не встановлює такої відповідальності, зокрема клас наслідків СС3, що не підтверджено належними доказами позивачем та спростовує твердження про відсутність повноважень у відповідача на проведення спірної позапланової перевірки.

Відповідно вбачається, що Замовник та проектувальник має виконувати вимоги законодавства при виконанні ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, враховувати будівельні норми, стандарти і правила, вимоги вихідних даних до проектування та нести відповідальність за не дотримання останніх.

ФОП ОСОБА_1 було розроблено розділ 15.1 Проєкту підготовчих робіт «Реконструкція нежитлової будівлі з прибудовою під багатофункціональний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва» №ЯВ-01-ПрПР з порушенням пункту 6.3.1, пункту 6.4.3, Додаток М, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; пункт 4.3, пункт 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації»; пункт 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; статті 7, статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»; частини 1 статті 29, частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Перевіркою було зафіксовано, що розроблений ФОП ОСОБА_1 розділ Проєкту підготовчих робіт не містить будівельний генплан та календарний план на період підготовчих робіт (основні рішення та показники з розміщення тимчасових виробничих та побутових споруд, інженерних мереж і комунікацій, місць підключення тимчасових інженерних мереж до діючих мереж із зазначенням джерел забезпечення будівельного майданчика електроенергією, водою, теплом, парою); основні креслення (будівельний генплан, рішення вертикального планування, рішення з винесення та/або улаштування тимчасових інженерних мереж та комунікацій, рішення з улаштування тимчасових доріг), чим порушені вимоги ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», (додаток М).

Вказаний розділ Проєкту підготовчих робіт розроблений із порушенням законодавства був переданий Замовнику ТВ «Житлобудінвест».

Суд вказує, що позивач по суті встановлених позаплановою перевіркою порушень не подавала заперечень.

Суд враховує, що позивач подавала до Департаменту виправлений розділ Проєкт, який за її твердженням не був врахований відповідачем.

Суд вказує, що поданий Департаменту виправлений розділ Проекту підтверджує визнані позивачем порушення та спростовує доводи, щодо неправомірних дій по притягненню її до відповідальності у вигляді штрафу та не узгоджується із доводами щодо передавання Генпроектувальником Проекту до Замовника. Проєкт було надано до позапланової перевірки, вимагався також від позивача під проведення перевірки щодо неї та відповідно був досліджений Департаментом. Сумніви у достовірності наявних у Департаменту вихідних даних по об`єкту в даній справі висуваються у справі від позивача, які не підтверджені належними та достатніми доказами та відповідно не беруться до уваги судом при розгляді даної справи.

23.12.2021 позивач була присутня в Департаменті, в Акті перевірки відсутні відомості про пояснення, зауваження або заперечення щодо заходу та акту, а також вказано по відмову від підписання Акту.

Виданий Департаментом припис про усунення порушення у строк до 24.01.2022 із вимогою повідомити про його виконання у строк до 24.01.2022 містить відмітку щодо відмови позивача від його отримання.

Під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування, з протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2021 пояснень, зауважень до протоколу позивачем не заявлено, така відмітка у протоколі відсутня та наявний запис про відмову від отримання протоколу.

Акт перевірки від 23.12.2021, виданий припис від 23.12.2021 про усунення порушення та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2021, протокол від 23.12.2021, складені у відповідності до означених вище норм пунктів 16, 17, 19 Порядку №553 та враховуючи частину 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вказані документи містять в собі ідентифікаційні відомості щодо предмета перевірки, суб`єкта та об`єкта перевірки, були надіслані позивачу належним чином.

Суд зазначає, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2021 містить зазначення щодо розгляду справи про правопорушення 30.12.2021 о 10 год. в приміщенні Департаменту.

Згідно оспорюваної постанови від 30.12.2021 №93/21/073-1118 в ній наявна відмітка про врахування поданих документів і матеріалів, заслухавши інспектора та ОСОБА_1 . Примірник постанови отримано позивачем особисто під підпис 30.12.2021, що відповідає вищезазначеним нормам пунктів 3, 19 Порядку №244.

Суд вказує, що згідно наказ №240 від 15.05.2012 вимоги до постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності щодо відмітки про роз`яснення прав суб`єкту містобудування законодавство не визначає. В даній справі позивач притягувалась до відповідальності згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а не за КУпАП.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності врегульована Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі також - Закон №208/94-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно законодавець визначив фіксований розмір штрафу для застосування до суб`єкта містобудування за вчинене правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд також вказує, що відповідно до частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тобто, законодавство визначає окрему відповідальність суб`єкта містобудування за невиконання вимог припису про усунення порушень у визначений ним строк.

Строк для усунення порушень згідно виданого припису не ставить в залежність від притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності за встановлені порушення.

У висновку, враховуючи вимоги частини другої статті 2 КАС України, судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо проведеного позапланового заходу за об`єктом будівництва щодо позивача, протиправності спірних припису від 23.12.2021 про усунення порушень та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.12.2021 № 93/21/073-11118, та відповідно підстав для їх скасування.

Протилежного позивачем та її представником суду не наведено та не доведено належними і достатніми доказами.

Застосована позивачем та її представником судова практика не спростовує встановлені судом обставини та факти проведення відповідачем позапланової перевірки та складення за її наслідками оспорюваних припису та постанови у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частини другої статті 77 КАС України).

Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Решта доводів сторін не впливають на висновки суду.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua