Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №320/19634/26 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №320/19634/26

Суддя: Кушнова А.О.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року справа №320/19634/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення у 01.03.2024, у 01.03.2025, у 01.03.2026 роках індексації пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888,00 - грн) на коефіцієнт збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888,00 грн) на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121 відповідно до пункту 1 постанов Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185; від 25 лютого 2025 року № 209; від 25 лютого 2026 року № 236 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" - у 2024 році, 2025 році, у 2026 році та провести перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2025 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 2024 року отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи з числа потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Розмір його пенсії з 01.06.2024 становить 19 115,76 грн, з яких 18 888,00 грн - пенсія по інвалідності та 227,76 грн - додаткова пенсія.

Позивач вказує, що у березні 2026 року йому стало відомо про проведення у 2024-2026 роках індексації пенсій із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні: 1,0796 - у 2024 році, 1,115 - у 2025 році та 1,121 - у 2026 році. У зв`язку з цим 19.03.2026 він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням зазначених коефіцієнтів індексації.

Листом від 06.04.2026 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, пославшись на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №320/45715/24 пенсію позивача зобов`язано обчислити у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII, а зазначене судове рішення не містить зобов`язання щодо проведення подальшого перерахунку пенсії.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що пенсія по інвалідності, призначена відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII, підлягає щорічній індексації у порядку, визначеному частиною другою статті 42 Закону №1058-IV та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. На його переконання, встановлений йому розмір пенсії 18 888,00 грн підлягає індексації у 2024, 2025 та 2026 роках із застосуванням коефіцієнтів 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від відповідача: копії всіх матеріалів пенсійної справи позивача (рнокпп НОМЕР_1 ); нормативно обґрунтовані письмові пояснення та докази призначення пенсії позивачу із зазначенням виду та розміру пенсії, яку отримує позивач з моменту її призначення та про всі здійснені перерахунки пенсії, у тому числі проведені індексації пенсії; розрахунок пенсії після здійснення перерахунку на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 №320/45715/24; довідку про розмір пенсії позивача, виплаченої позивачу, починаючи з дати призначення пенсії, та розрахунок, за яким здійснювалося обчислення розміру пенсії; копію заяви позивача від 19.03.2026 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням індексації за 2024, 2025 та 2026 роках, та наданої відповіді.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Водночас 11.09.2026 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача надійшла заява про надання доказів на виконання ухвали суду від 21.05.2026.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 2024 року отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи з числа потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виписками з акта огляду МСЕК серії АВ №1107014 та серії АВ №1090660, посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) серії НОМЕР_3 , виданим 26.01.2024.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №320/45715/24, яке набрало законної сили 21.10.2025:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності у розмірі 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 року №230/96-ВР;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності у розмірі 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (II)/2021 та до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 року №230/96-ВР, з 01.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного рішення суду визначено розмір пенсії позивача з 01.06.2024, який становить 19 115,76 грн, у тому числі 18 888,00 грн пенсії по інвалідності та 227,76 грн додаткової пенсії особам з інвалідністю ІІ групи з числа потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

19.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації за 2024, 2025 та 2026 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно.

Листом від 06.04.2026 №21134-18359/Ю-02/8-1000/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку. Відповідач зазначив, що з 01.06.2024 пенсію позивача перераховано на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №320/45715/24 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 та частини третьої статті 54 Закону України №796-XII. Також зазначено, що рішення суду від 06.08.2025 не містить зобов`язання щодо проведення подальших перерахунків пенсії.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1282-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону України №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно приписів частини 2 статті 19 названого Закону, державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України №1282-ХІІ, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частиною 2 статті 9 цього Закону передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на необхідність вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" № 2040-ІХ (далі - Закон України №2040-ІХ), яким частину 5 статті 2 Закону України №1282-ХІІ викладено в новій редакції.

Так, названою правовою нормою визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Преамбулою названого Закону у редакції на момент виникнення спірних правовідносин закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (далі - Постанова №124), якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України №1058-ІV (далі - Порядок №124).

Перш за все слід зауважити, що пунктом 2 Порядку №124 визначений перелік пенсій, які підлягають перерахунку, а саме, пенсії призначені: відповідно до Закону України №1058-ІV; відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом 3 Порядку №124 також передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:

по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом 3 частини 3 статті 45 Закону України №1058-ІV (за зверненнями, які надійшли з 01 січня року, в якому проводиться перерахунок);

в період з 01 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з пунктом 5 названого Порядку у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі Постанова №118) з 01 березня 2022 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Згідно з пунктом 3 Постанови №118 установлено, що з 01 березня 2022 року розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови.

Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ на 2023 рік зупинено дію Закону України №1282-ХІІ. У свою чергу пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році, зокрема, частина 2 статті 42 Закону України №1058-ІV застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 4 названої Постанови установлено з 01 березня 2023 року розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 Постанови № 118 підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї Постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова №185) з 01 березня 2024 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 названої Постанови розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 Постанови №118, пункту 4 Постанови №168, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова №209) установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Підпунктом 3 пункту 2 Постанови №209 також установлено, що розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ, підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 Постанови №185, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі - Постанова №236) встановлено проведення з 01.03.2026 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121.

Підпунктом 3 пункту 2 зазначеної постанови передбачено, що розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669), підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Положення постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236 передбачають як перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124, так і спеціальні правила підвищення окремих видів пенсій, зокрема пенсій по інвалідності, передбачених частиною третьою статті 54 Закону №796-XII.

Відтак під час вирішення спору щодо індексації пенсії позивача необхідно враховувати не лише загальний механізм збільшення показника середньої заробітної плати, а й спеціальні положення зазначених постанов щодо пенсій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги, суд зазначає, що визначальним для вирішення цього спору є питання наявності правових підстав для проведення індексації пенсії позивача, обчисленої відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, шляхом застосування коефіцієнтів збільшення, установлених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 54 Закону №796-XII передбачено можливість обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Водночас цією статтею встановлено мінімальні розміри пенсій по інвалідності залежно від групи інвалідності.

При цьому розміри пенсії, передбачені частиною третьою статті 54 Закону №796-XII, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 67 Закону України №796-XII передбачено, що крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною 2 статті 42 Закону України №1058-ІV.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України №796-ХІІ, а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення закріплює Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі Порядок №1210).

Згідно з пунктом 1 названого Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Тим часом пункт 10 Порядку №1210 передбачає, що призначення пенсії із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України №1058-ІV або за вибором особи призначення пенсії провадиться відповідно до Закону України №796-ХІІ у розмірах, визначених частиною 3 статті 54 цього Закону, тобто у фіксованих сумах: 6000 грн, 4800 грн, 3700 грн та 3700 грн.

Однак, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2024 року у справі №240/1121/24 дійшла висновку, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим під час обрахунку пенсії по інвалідності згідно приписів частини 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ слід застосовувати норми названого Закону у редакції Закону України № 230/96-ВР.

Як установлено судом, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №320/45715/24 пенсію позивача з 01.06.2024 обчислено відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Виходячи з установленого на відповідний період прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2361,00 грн, основний розмір пенсії позивача становить 18 888,00 грн (2361,00 грн х 8).

Мінімальний розмір пенсії за віком визначений положеннями статті 28 Закону України №1058-ІV.

Згідно частини 1 названої правової норми мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі Закон України № 966-XIV).

Згідно приписів статті 1 цього Закону прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Статтею 4 Закону України № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка визначається законодавчим органом щороку в залежності, зокрема, від економічних показників, для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості на визначену у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік дату.

Отже, пенсія, розрахована виходячи з показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підлягає перерахунку щоразу, коли Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік змінюється відповідна величина.

Тим часом передбачена частиною 2 статті 42 Закону України №1058-ІV індексація проводиться саме у зв`язку з незмінністю розрахункової величини, з якої проведено обрахунок пенсії згідно положень Закону України №1058-ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічний підхід до застосування наведених норм права сформульовано Верховним Судом у постанові від 15.05.2026 у справі №240/16039/25.

Так, Верховний Суд зазначив, що в разі застосування коефіцієнтів збільшення до пенсій, які обраховані виходячи з такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, буде мати місце подвійна індексація, оскільки при визначенні щороку розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, законодавець вже ураховує інфляційній процеси, що відбуваються у державі на момент прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Такий висновок суду не протирічить наведеним вище положенням Закону України №796-ХІІ, які передбачають проведення індексації пенсії по інвалідності, призначеної згідно з названим Законом.

Оскільки Закон України №796-ХІІ передбачає два можливих варіанти розрахунку пенсії по інвалідності: виходячи з заробітку, отриманого за період роботи у зоні забруднення, або із заробітку, отриманого не в такій зоні, а також виходячи з мінімальної пенсії за віком, відрізняються і способи проведення індексації таких пенсій: для першого варіанту шляхом застосування коефіцієнтів збільшення, для другого - шляхом зміни розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Наведене узгоджується з приписами Постанови №124, яка передбачає проведення перерахунку пенсій, обчислених відповідно до статті 54 Закону України №796-ХІІ саме у розмірі відшкодування фактичних збитків, а не у мінімальному розмірі.

При цьому у пункті 56 постанови від 15.05.2026 у справі №240/16039/25 Верховний Суд дійшов такого висновку: "Виходячи з того, що позивачки проведений перерахунок у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму і виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів доходить висновку, що у даному випадку відсутні підстави для перерахунку позивачки пенсії із застосування коефіцієнтів збільшення".

У пункті 57 зазначеної постанови Верховний Суд констатував: "Суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову".

Отже, у постанові від 15.05.2026 у справі №240/16039/25 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо відсутності підстав для застосування коефіцієнтів збільшення до пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з мінімальної пенсії за віком. Водночас зазначений правовий висновок стосується матеріально-правових підстав проведення перерахунку пенсії та не усуває необхідності окремої оцінки правомірності дій суб`єкта владних повноважень під час розгляду звернення особи, зокрема повноти й належності мотивування прийнятого за результатами такого розгляду рішення.

Разом із тим суд враховує, що нормативне регулювання індексації пенсій по інвалідності, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має особливості, зумовлені спеціальним характером відповідного виду пенсійного забезпечення.

Так, постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 передбачено як загальний механізм перерахунку пенсій відповідно до Порядку №124, так і окремі положення щодо підвищення розмірів пенсій по інвалідності, передбачених частиною третьою статті 54 Закону №796-XII.

Зокрема, підпунктами 3 пункту 2 зазначених постанов передбачено підвищення відповідних розмірів пенсій із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених пунктом 1 кожної постанови, з урахуванням передбачених ними умов.

Водночас суд звертає увагу, що наявність у зазначених постановах спеціальних положень щодо підвищення пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи не свідчить про можливість їх безпосереднього застосування до будь-якого способу обчислення пенсії, передбаченого статтею 54 Закону №796-XII.

У постанові від 15.05.2026 у справі №240/16039/25 Верховний Суд надав правову оцінку вимогам щодо застосування коефіцієнтів збільшення до пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з мінімальної пенсії за віком. Предметом касаційного перегляду були, зокрема, вимоги щодо застосування постанов Кабінету Міністрів України №185 та №209. За результатами розгляду справи Верховний Суд погодився з відсутністю підстав для задоволення таких вимог.

При цьому Верховний Суд розмежував механізм підвищення пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати, та механізм зміни розміру пенсій, визначених у кратному співвідношенні до мінімальної пенсії за віком.

Наведений правовий висновок має значення для вирішення цієї справи, оскільки основний розмір пенсії позивача визначено на виконання судового рішення виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, якою врегульовано підвищення пенсій з 01.03.2026, не була предметом касаційного перегляду у справі №240/16039/25. Водночас прийняття цієї постанови не змінює способу обчислення пенсії позивача, визначеної у кратному співвідношенні до мінімальної пенсії за віком. Тому під час оцінки застосовності постанови №236 до пенсії позивача необхідно враховувати як спеціальні положення її підпункту 3 пункту 2, так і правовий висновок Верховного Суду щодо недопустимості подвійного застосування механізмів підвищення пенсії.

Крім того, суд враховує, що розмір пенсії позивача визначено у кратному співвідношенні до мінімальної пенсії за віком, яка залежить від установленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595 гривень.

Таким чином, при визначенні належного розміру пенсії позивача у 2026 році має значення не лише питання застосування коефіцієнта збільшення 1,121, а й питання врахування встановленої законом розрахункової величини, від якої залежить основний розмір призначеної йому пенсії.

При цьому встановлення з 01.01.2026 нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, має самостійне правове значення для визначення розміру пенсії, обчисленої у кратному співвідношенні до мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення розрахункової величини не є тотожним застосуванню коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Відтак відповідач під час розгляду заяви позивача повинен був розмежувати ці механізми та надати мотивовану відповідь щодо їх застосовності до призначеної позивачу пенсії.

Водночас питання застосування коефіцієнтів індексації та питання зміни розміру мінімальної пенсії за віком мають різні нормативні підстави, що потребує їх розмежування під час оцінки правомірності дій відповідача.

За наведених обставин правова оцінка заяви позивача про проведення індексації пенсії повинна враховувати особливості її обчислення відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, положення постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236, а також правові висновки Верховного Суду щодо недопустимості подвійного застосування механізмів підвищення однієї і тієї самої розрахункової величини.

Водночас зазначений висновок не звільняє відповідача від обов`язку належним чином розглянути звернення позивача та надати правову оцінку застосуванню до його пенсії спеціальних положень нормативно-правових актів, якими врегульовано підвищення пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи доводи сторін та наявні у справі докази, суд враховує, що відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, а отже, не надав заперечень проти позовних вимог та не надав відповідного обґрунтування своєї правової позиції.

Водночас неподання відповідачем відзиву не звільняє суд від обов`язку встановити наявність передбачених законодавством підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Оцінка правомірності оскаржуваної поведінки відповідача здійснюється з урахуванням змісту його листа від 06.04.2026, наявних матеріалів пенсійної справи, рішення суду від 06.08.2025 у справі №320/45715/24 та правового регулювання спірних відносин.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 19.03.2026 звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації пенсії за 2024, 2025 та 2026 роки, посилаючись на відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими врегульовано проведення індексації пенсійних виплат.

Натомість у листі від 06.04.2026 №21134-18359/Ю-02/8-1000/26 відповідач обґрунтував відмову тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №320/45715/24 не містить зобов`язання щодо проведення подальших перерахунків пенсії.

Суд зазначає, що відсутність у раніше ухваленому судовому рішенні окремого зобов`язання щодо проведення подальшої індексації пенсії не може розглядатися як самостійна підстава для відмови у застосуванні чинного пенсійного законодавства.

Визначення права особи на перерахунок пенсії здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, а не виключно на підставі змісту резолютивної частини рішення від 06.08.2025 у справі №320/45715/24.

Отже, наведене відповідачем обґрунтування відмови, яке ґрунтується виключно на відсутності у рішенні від 06.08.2025 у справі №320/45715/24 зобов`язання щодо подальших перерахунків пенсії, не містить самостійної правової оцінки застосовності до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236.

При цьому відповідач відзиву на позовну заяву не подав та не навів у межах судового розгляду додаткового правового обґрунтування відмови з урахуванням спеціальних положень постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236.

Водночас суд враховує, що застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до пенсії позивача залежить від установленого законодавством порядку її обчислення, правової природи відповідного виду пенсійного забезпечення та умов проведення підвищення пенсійних виплат, визначених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

З урахуванням установленого способу обчислення пенсії позивача та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2026 у справі №240/16039/25, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про безпосереднє зобов`язання відповідача здійснити індексацію основного розміру пенсії шляхом застосування коефіцієнтів 1,0796, 1,115 та 1,121 до суми 18 888,00 грн.

Водночас наведений висновок не свідчить про правомірність дій відповідача під час розгляду заяви позивача від 19.03.2026, оскільки правомірність відмови у проведенні перерахунку пенсії та належність виконання суб`єктом владних повноважень обов`язку щодо розгляду звернення особи є окремими предметами правової оцінки.

Зокрема, у листі від 06.04.2026 №21134-18359/Ю-02/8-1000/26 відповідач не навів мотивів щодо застосування до пенсії позивача положень постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236, не розмежував передбачені законодавством механізми підвищення пенсій та не пояснив, з яких правових підстав встановлений судовим рішенням спосіб обчислення пенсії виключає або обмежує застосування відповідних положень пенсійного законодавства.

За таких обставин суд розмежовує відсутність підстав для задоволення вимоги про проведення перерахунку пенсії у конкретно визначений позивачем спосіб та встановлене порушення відповідачем обов`язку щодо належного і мотивованого розгляду його заяви.

Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У постанові від 27.02.2025 у справі №280/10791/23 Верховний Суд зазначив: "Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб".

У цій справі позивач пов`язує порушення свого права з відмовою відповідача у проведенні індексації пенсії, викладеною у листі від 06.04.2026 №21134-18359/Ю-02/8-1000/26.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №320/35624/24, зазначено: "Суд може вийти за межі позовних вимог лише шляхом їхнього доповнення додатковим способом захисту, який є логічним завершенням спірних правовідносин і безпосередньо пов`язаний з предметом спору".

Разом із тим суд зазначає, що вирішення питання про проведення індексації пенсії позивача потребує всебічного застосування положень законодавства, якими врегульовано порядок обчислення та підвищення пенсій по інвалідності особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням правової природи призначеної пенсії та способу визначення її основного розміру.

Таким чином, під час вирішення питання про застосування коефіцієнтів збільшення до пенсії позивача підлягають врахуванню правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.05.2026 у справі №240/16039/25, та особливості нормативного регулювання підвищення пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, установлені постановами Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236.

За таких обставин наведене відповідачем обґрунтування відмови не дає підстав вважати, що під час розгляду заяви позивача було надано належну правову оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення порушеного ним питання, зокрема щодо застосування спеціальних положень постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236 до пенсії, обчисленої відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII.

Водночас суд враховує, що здійснення перерахунку пенсії із застосуванням конкретних коефіцієнтів збільшення залежить від установленого законодавством механізму обчислення відповідного виду пенсії, а також від наявності передбачених нормативно-правовими актами умов для такого перерахунку.

З огляду на характер спірних правовідносин, зміст заяви позивача від 19.03.2026 та мотиви відмови, викладені відповідачем у листі від 06.04.2026 №21134-18359/Ю-02/8-1000/26, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду зазначеної заяви та зобов`язання повторно її розглянути з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Такий спосіб захисту забезпечує усунення встановленого порушення, не покладаючи на відповідача обов`язку здійснити перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів, право на які у заявлений позивачем спосіб судом не встановлено.

При повторному розгляді заяви від 19.03.2026 відповідач повинен надати мотивовану правову оцінку застосовності до пенсії позивача підпункту 3 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236, врахувати спосіб обчислення пенсії, визначений рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №320/45715/24, розмежувати підвищення пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної пенсії за віком та застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, а також урахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.05.2026 у справі №240/16039/25. За результатами повторного розгляду заяви відповідач повинен прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому обраний судом спосіб захисту спрямований на забезпечення належного розгляду заяви позивача та прийняття відповідачем обґрунтованого рішення відповідно до вимог законодавства, без визначення судом наперед результату такого розгляду.

За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач як особа, потерпіла від Чорнобильської катастрофи Категорія 1 та особа з інвалідністю 2 групи (захворювання пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС) довічно, звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.

Наявні у суду матеріали не містять документального підтвердження понесення позивачем інших судових витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підтверджених судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду цієї справи.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.03.2026 про проведення індексації пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2024, 2025 та 2026 роки, за результатами розгляду якої надано відповідь листом від 06.04.2026 №21134-18359/Ю-02/8-1000/26.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.03.2026 щодо проведення індексації пенсії за 2024, 2025 та 2026 роки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, зокрема щодо застосовності до пенсії позивача спеціальних положень постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236, способу обчислення пенсії позивача та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2026 у справі №240/16039/25.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua