Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №320/2059/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №320/2059/24

Суддя: Кушнова А.О.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року справа № 320/2059/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадженням за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просив суд:

- визнати пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду із позовною заявою поважними та поновити позивачу строк на звернення до Київського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою;

- визнати постанови Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП НОМЕР_6 від 25.08.2022 про відкриття виконавчого провадження та ВП НОМЕР_7 від 16.08.2022 про стягнення виконавчого збору такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позов залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати докази сплати судового збору у сумі 1 073,60 грн за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документа), та надати уточнену позовну заяву (у кількості учасників справи та для суду), в якій чітко зазначити та конкретизувати позовні вимоги.

14.02.2024 через підсистему «Електронний Суд» представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024 надійшли докази усунення недоліків позову, до яких, зокрема, додано докази сплати судового збору у сумі 1073,60 грн. та уточнена позовна заява.

В уточненій позовній заяві позивач просить суд:

- визнати пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду із позовною заявою поважними та поновити позивачу строк на звернення до Київського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою;

- визнати постанови Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП НОМЕР_6 від 25.08.2022 про відкриття виконавчого провадження та ВП НОМЕР_7 від 16.08.2022 про стягнення виконавчого збору протиправними;

- скасувати постанови Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП НОМЕР_6 від 25.08.2022 про відкриття виконавчого провадження та ВП НОМЕР_7 від 16.08.2022 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2019 по справі №761/3344/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2019 визнано його зобов`язання за кредитним договором №490083006 від 04.08.2008, укладеним з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» припиненими з 08.11.2018.

Позивач зазначає, що борг ОСОБА_1 перед стягувачем АТ «Альфа Банк» було погашено шляхом перерахування відповідної виплати страховою компанією «ВУСО», а тому виконавчі дії в рамках виконавчого провадження НОМЕР_7 щодо стягнення боргу з позивача відповідачем вчинялись вже після виконання грошових зобов`язань.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 05.02.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду із позовом до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов. Відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Витребувано докази у справі від відповідача: копію Положення про Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ); копії всіх матеріалів виконавчих проваджень ВП НОМЕР_6 та ВП НОМЕР_7; докази направлення позивачу та отримання ним оскаржуваних постанов від 25.08.2022 про відкриття виконавчого провадження та ВП НОМЕР_7 від 16.08.2022 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 повторно витребувано від Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): копію Положення про Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ); копії всіх матеріалів виконавчих проваджень ВП НОМЕР_6 та ВП НОМЕР_7; докази направлення позивачу та отримання ним оскаржуваних постанов від 25.08.2022 про відкриття виконавчого провадження та ВП НОМЕР_7 від 16.08.2022 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 застосовано до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України.

Стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України штраф у розмірі 3328,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України.

17.03.2026 через підсистему «Електронний Суд» відповідачем подано клопотання, до якого додано витребувані судом докази та інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідач правом подачі відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

На примусовому виконанні Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий документ - виконавчий напис №17771, виданий 02.10.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 145 037,21 грн.

Згідно з відомостями інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження, у межах виконавчого провадження НОМЕР_7 винесено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2017;

- постанову про арешт коштів боржника від 11.11.2019 на суму 160 040,72 грн.;

- постанову про передачу виконавчого документа/провадження від 23.01.2020;

- постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження від 23.01.2020;

- постанову про арешт на майно боржника від 12.10.2021;

- постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 06.07.2022;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 16.08.2022 у розмірі 14 503,72 грн.;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 16.08.2022 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення;

- постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 01.03.2023;

- постанову про зняття арешту з коштів від 09.01.2026;

- постанову про зняття арешту з коштів від 09.01.2026.

Постанову про стягнення виконавчого збору від 16.08.2022 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 виділено в окреме провадження НОМЕР_8.

Згідно з відомостями інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження, у межах виконавчого провадження НОМЕР_8 винесено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2022;

- постанову про арешт коштів боржника від 12.12.2023;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.06.2025. Залишок нестягнутої суми за виконавчим документом - 232 грн., сума стягнутого виконавчого збору 14 503,72 грн.

05.06.2020 позивач звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_7 у зв`язку із фактичним його виконанням, в повному обсязі.

Позивач, вважаючи постанови про стягнення виконавчого збору від 16.08.2022 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 та про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2022 ВП НОМЕР_6 протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За частиною 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд відхиляє доводи позивача, що борг ОСОБА_1 перед стягувачем АТ «Альфа Банк» було погашено шляхом перерахування відповідної виплати страховою компанією «ВУСО», а тому виконавчі дії в рамках виконавчого провадження НОМЕР_7 щодо стягнення боргу з позивача відповідачем вчинялись вже після виконання грошових зобов`язань з огляду на наступне.

Підпунктом 5 пункту 27 Закону України від 03.07.2018 №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі - Закон №2475-VIII), який набрав чинності 28.08.2018, внесено зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ, а саме: в частині другій слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінено словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів».

За таких обставин, частина 2 статті 27 Закону №1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла лише до 28.08.2018, а після 28.08.2018 розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми, яка підлягає стягненню.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.08.2020 у справі №200/13920/19-а зазначив, що законодавець пов`язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору (основної винагороди) не виключно з вчиненням ним певних виконавчих дій протягом усього часу тривання виконавчого провадження, яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника. Сума основної винагороди у розмірі 10 відсотків визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов`язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №160/4481/20, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19, від 26.06.2020 у справі №360/3324/19, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19, який має бути врахований судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно з частиною 5 статті 27 Закону №1404-VIII (у редакції Закону на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору) виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

За частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що перелік підстав є вичерпним. Так, серед іншого, Законом №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі добровільного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 39 Закону №1404-VIII постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

За частиною 3 статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Так, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження НОМЕР_7 відкрито 02.02.2017.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №752/11860/14-ц, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 03.10.2018, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2016 змінено та викладено резолютивну частину рішення в частині стягнення страхового відшкодування в наступній редакції: стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 193 336,76 грн шляхом перерахування зазначених коштів в безготівковому порядку на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-Банк», з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором №490083006 від 04.08.2008. В решті рішення залишено без змін.

Рішенням від 29.07.2019 Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/3344/19 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання зобов`язання припиненим і стягнення надлишково сплачених коштів, задоволено частково, визнано зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №490083006 від 04.08.2008, укладеним з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» припиненими з 08.11.2018. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача надлишково сплачених та зарахованих на погашення заборгованості за кредитним договором №490083006 від 04.08.2008 коштів в розмірі 87 923,33 грн. - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2019 у справі №761/3344/19 апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2019 - без змін.

Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінюючи фактичні обставини та наявні у справі докази, суди першої та апеляційної інстанції у межах справи №761/3344/19 дійшли висновку, що зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа Банк» припинені з 08.11.2018.

Згідно довідки ПАТ «Альфа-Банк» від 30.05.2022 №23915-39.1 позичальник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості за кредитним договором №490083006 від 04.08.2008, по автомобілю КІА SORENTO, 2008 року випуску, колір чорний, державний номерний знак - НОМЕР_3 , № кузова - НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_5 , видане - 30.07.2008 ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві), отриманим в АТ «АЛЬФА-БАНК», не має. Кредитний договір закрито.

Таким чином, борг позивача перед АТ «Альфа-Банк» було погашено шляхом перерахування відповідної виплати страховою компанією «ВУСО», зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа Банк» припинені з 08.11.2018, тобто після відкриття виконавчого провадження НОМЕР_7, а відтак у державного виконавця наявні підстави для стягнення виконавчого збору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв в межах повноважень, та з урахуванням норм, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають. Інші доводи не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Беручи до уваги результат розгляду справи, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Кушнова А.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua