Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №280/9932/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

Суд: Запорізький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №280/9932/26

Суддя: Христофоров Андрій Борисович

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2026 рокуСправа № 280/9932/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 40867332) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 ОСОБА_1 звернула до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 31.05.2022;

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 14.07.2022 по 17.10.2022;

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 14.07.2022 по 17.10.2022;

визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №928-ХІІ Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IX, станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №928-ХІІ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IX, станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати.

У позовній заяві зазначено, що з 10.07.2007 по 24.08.2026 позивач перебувала на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України. Згідно з наказом № 224/ОС-2026 від 20.08.2026 майора внутрішньої служби, фельдшера пункту охорони здоров`я № 2 (м. Запоріжжя) воєнізованого формування «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції ОСОБА_1 було звільнено зі служби. Позивач вказує на те, що при звільненні відповідач не здійснив повного розрахунку. Зокрема, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, було обчислено у годинах з посиланням на рекомендаційний лист Міністерства юстиції України від 20.05.2022 № 38144/16.3.2/32-22, внаслідок чого виплачено значно занижену суму (27 449,70 грн за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 та 11 493,00 грн за період з 26.04.2022 по 31.05.2022), замість 30 000,00 грн щомісячно. За період з 14.07.2022 по 17.10.2022 вказана додаткова винагорода взагалі не нараховувалася та не виплачувалася, попри те, що позивач безпосередньо виконувала свої службові обов`язки у м. Запоріжжі, територіальна громада якого відносилася до територій, розташованих у районі проведення воєнних (бойових) дій. Крім того, починаючи з 29.01.2020 по день звільнення розміри її посадового окладу, окладу за спеціальним званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення розраховувалися виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (1762 грн) замість прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Також позивач просить нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою суду від 23.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

Відповідач 07.10.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. Зокрема зазначив, що додаткова винагорода за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 виплачена позивачці правомірно на підставі табелів обліку робочого часу відповідно до норм Постанови КМУ №168 та роз`яснень профільних відомств, а за період з 14.07.2022 по 17.10.2022 не нараховувалася, оскільки місцезнаходження управління-відповідача знаходиться у м. Дніпрі, а передислокація формування не здійснювалася. Також відповідач посилається на те, що вимоги щодо компенсації втрати частини доходів є необґрунтованими, оскільки відповідні доходи не були нараховані своєчасно, а додаткова винагорода має тимчасовий характер. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.10.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивачки було підтримано позицію, викладену у позовній заяві та додатково зауважено на неправильність у нарахуваннях грошового забезпечення позивачки через неправильне застосування норм законодавства України з цього питання. Просить задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

З 10.07.2007 по 24.08.2026 ОСОБА_1 перебувала на службі у Державній кримінально-виконавчій службі України, останню посаду займала у воєнізованому формуванні № 2 (м. Запоріжжя) «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (звільнена за наказом № 224/ОС-2026 від 20.08.2026).

01.09.2026 адвокат Ведмедовська Г.О. в інтересах ОСОБА_1 направила до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції запит щодо надання інформації про нарахування та виплату додаткової винагороди за спірні періоди, підтвердження місця дислокації підрозділу у м. Запоріжжі, надання копії посадової інструкції та інформації про порядок розрахунку грошового забезпечення починаючи з 29.01.2020.

07.09.2026 на електронну адресу представника позивачки надійшла відповідь Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, у якій повідомлено про погодинний розрахунок додаткової винагороди за лютий–травень 2022 року з посиланням на лист Міністерства юстиції України від 20.05.2022 № 38144/16.3.2/32-22, відсутність підстав для її нарахування за період з липня по жовтень 2022 року через місцезнаходження управління у м. Дніпрі, а також про обчислення посадового окладу виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.

Вважаючи такі дії протиправними, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2022 № 350, яка застосовується з 24.02.2022) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, Запорізька область відноситься до територій, де надається допомога в рамках програми «єПідтримка».

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 (набрала чинності 08.07.2022) та постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, якими встановлено виплату додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Згідно з Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами), Запорізька міська територіальна громада з 14.07.2022 відноситься до громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146 (набрала чинності 18.10.2022) відповідні слова щодо критерію несення служби в межах вказаних територіальних громад із пункту 1 Постанови № 168 виключено.

Згідно з матеріалами справи, відповідачем відповідно до приписів Постанови № 168 позивачці: у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 було виплачено 27 449,70 грн (згідно з наказом від 25.05.2022 № 117/ОС-22 за період з 24.02.2022 по 25.04.2022) та 11 493,00 грн (згідно з наказом від 15.08.2022 № 202/ОС-22 за період з 26.04.2022 по 31.05.2022), тобто загалом 38 942,70 грн додаткової винагороди, розрахунок якої проведено у годинах на підставі листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 № 38144/16.3.2/32-22; у період з 14.07.2022 по 17.10.2022 додаткова винагорода взагалі не нараховувалася через місцезнаходження Управління у м. Дніпрі, попри фактичне виконання позивачем службових обов`язків у воєнізованому формуванні № 2 у м. Запоріжжі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 260/3564/22 (Провадження № 11-74заі23), де зазначено: «… 67. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. …».

При цьому, лист Міністерства юстиції України не є нормативно-правовим актом, не встановлює норм права та має виключно інформаційно-роз`яснювальний характер, а тому не може змінювати порядок виплати додаткової винагороди, визначений Постановою № 168 та Порядком виплати грошового забезпечення і компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5.

Відповідачем не надано до суду доказів перебування позивача у періоди з 24.02.2022 по 31.05.2022 та з 14.07.2022 по 17.10.2022 у відпустках чи відсутності у ці періоди на службі внаслідок тимчасової непрацездатності, натомість матеріалами справи підтверджено факт несення позивачем служби безпосередньо у м. Запоріжжі.

Таким чином, враховуючи норми права та обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату їй відповідно до приписів Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. 00 коп. у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 (щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум) та у період з 14.07.2022 по 17.10.2022 (пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць). Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо перерахунку грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року:

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

У п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) зазначено: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

У Примітці 1 Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до 03.11.2020 було зазначено: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень».

У Примітці Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до 03.11.2020 було зазначено: «Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень».

При цьому, у Примітці 1 Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 03.11.2020 (яка підлягає застосуванню з 01.10.2020) зазначено: «1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень».

У Примітці 1 Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 03.11.2020 (яка підлягає застосуванню з 01.10.2020) зазначено: «Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень».

З дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 за № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704», якою Кабінет Міністрів України постановив: «… 1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Офіційний вісник України, 2018р., № 20, ст. 662). 2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.. …».

У п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зазначено: «5. Надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: … 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.».

Судом прийнято до уваги, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 (адміністративне провадження № К/990/31448/25) задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 – відмовлено.

Судом також прийнято до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи наведені норми права, обставини справи, суд погоджується з позицією позивача, що відповідач протиправно не визначив позивачу розмір грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (Закон України від 14.11.2019 № 294-IX), 01.01.2021 (Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX), 01.01.2022 (Закон України від 02.12.2021 № 928-XII), 01.01.2023 (Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX), на відповідний тарифний коефіцієнт, у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно. Отже, за вказаний період позивачу мають бути перераховані всі складові грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомога для оздоровлення, премії та проведені їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Що стосується вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.

У ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Як зазначено у ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

У п. 1 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого 21.02.2001 постановою Кабінету Міністрів України № 159 (надалі «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати»), дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Як зазначено у п. 2 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Оскільки спірні суми грошового забезпечення та додаткової винагороди не були нараховані відповідачем, а обов`язок щодо їх нарахування та виплати покладається на відповідача цим рішенням суду, на момент розгляду цієї адміністративної справи відсутній факт затримки виплати вже нарахованого доходу, а тому позивач не має права на виплату їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що відповідав у справі, або якщо відповідачем выступала посадова чи службова особа органу. У разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас судом встановлено, що позивачка при зверненні до адміністративного суду була звільнена від сплати судового збору на підставі положень пункту 1 та пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (як особа, у якої спір виник щодо оплати праці та грошового забезпечення, а також як учасник бойових дій / особа, прирівняна до них). Докази понесення позивачкою інших судових витрат, пов`язаних із розглядом справи (наприклад, витрат на професійну правничу допомогу), матеріали справи не містять.

З огляду на те, що позивачкою не було сплачено судовий збір під час подачі позову та відсутні інші понесені судові витрати, підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача відсутні. З боку відповідача – суб`єкта владних повноважень – стягнення судових витрат на його користь також не здійснюється.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю фактично понесених сторонами судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись: ст. ст. 9, 77, 132, 139, 143, 242-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 40867332) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 31.05.2022.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 40867332) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 14.07.2022 по 17.10.2022.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 40867332) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 14.07.2022 по 17.10.2022.

Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 928-XII, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX, станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 40867332) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно належних з урахуванням проведених раніше виплат сум грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 928-XII, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX, станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 16 листопада 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя А.Б. Христофоров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua