Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №260/7179/26
Суддя: Іванчулинець Д.В.
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 листопада 2026 року м. Ужгород№ 260/7179/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Товт Миколи Миколайовича (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), яким просить суд:
1) визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обліку та/або відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як військовозобов`язаного та щодо неприведення відомостей Реєстру у відповідність до постанови ВЛК від 12.07.2023 року №413 і військово-облікового документа;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести відомості Реєстру щодо ОСОБА_1 у відповідність до постанови ВЛК від 12.07.2023 року №413 та тимчасового посвідчення №414/23, а саме внести/актуалізувати відомості про його виключення з військового обліку як особи, визнаної непридатною до військової служби, та припинити його відображення у статусі/категорії «військовозобов`язаний».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він 12 липня 2023 року за результатами проходження медичного огляду військово-лікарською комісією на підставі ст. 12-А графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, позивач був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку. Незважаючи на це, відповідач 02 листопада 2025 року повторно поставив позивача на військовий облік, що є незаконним та суперечить нормам Конституції та Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
26 жовтня 2026 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зокрема, зазначив, що як вбачається з розширеного витягу з ЄДРПВР «Оберіг» (Облікова картка), інформація про виключення позивача з військового обліку, датована 12.07.2023, дійсно вносилася до системи. Проте згодом, 02.11.2025 року, ОСОБА_1 було повторно взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 у статусі військовозобов`язаного. Ця облікова дія була здійснена на цілком законних підставах - на виконання Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 3905 від 02.11.2025 р. (з адміністративно-господарської діяльності). Наказ начальника вищого органу військового управління (обласного ТЦК та СП) є обов`язковим до виконання для районного ТЦК та СП (Відповідача). Цим наказом, за результатами відповідних перевірок або аудитів постанов ВЛК, попереднє рішення про виключення позивача з обліку було переглянуте/скасоване, що стало підставою для поновлення його у статусі військовозобов`язаного. Отже, відображення ОСОБА_1 у системі «Резерв+» як військовозобов`язаного є не технічною помилкою чи бездіяльністю, а наслідком виконання прямого наказу керівництва ІНФОРМАЦІЯ_6 . Доки Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 3905 від 02.11.2025 р. не скасовано у встановленому законом порядку, Відповідач не має законних підстав самовільно виключати позивача з військового обліку.
29 жовтня 2026 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Так, вважає безпідставними твердження відповідача про те, що 02.11.2025 ОСОБА_1 повторно взято на військовий облік на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №3905 від 02.11.2025 (з адміністративно-господарської діяльності), і далі робить висновок, що саме цим наказом попереднє рішення про виключення позивача нібито було «переглянуте/скасоване». Однак наказ №3905 не доданий. Тому неможливо перевірити зміст наказу, коло осіб, яких він стосується, фактичні та правові підстави його видання, а головне - чи містить він взагалі будь-яке рішення щодо постанови ВЛК №413 від 12.07.2023 та ОСОБА_1 . Додана облікова картка цього недоліку не усуває. Вона містить лише службову відмітку про наказ №3905, а біля запису про повторне взяття на військовий облік 02.11.2025 зазначає підставу «інший випадок». Сам по собі такий запис не доводить скасування постанови ВЛК або законність відновлення статусу військовозобов`язаного.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (у чинній редакції), постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Ця ж норма визначає, що постанова ВЛК скасовується, якщо попередня постанова на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів, а відміняється - коли необхідно привести зміст правильно прийнятої постанови у відповідність до чинного законодавства. Пункт 20.2 глави 20 розділу II Положення №402 також передбачає, що постанови ВЛК розглядаються, затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Окремо пункт 2.8.3 глави 2 розділу I Положення №402 надає ВЛК ТЦК та СП областей право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП у визначених Положенням межах. Тобто нормативне регулювання пов`язує перегляд постанови районної ВЛК саме з діяльністю відповідної ВЛК, а не з одноособовим адміністративно-господарським наказом начальника обласного ТЦК та СП.
Отже, навіть якщо наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №3905 від 02.11.2025 існує та стосується ОСОБА_1 , сам по собі він не доводить, що постанова ВЛК №413 від 12.07.2023 була у встановленому Положенням №402 порядку переглянута, скасована чи відмінена. Для підтвердження цього відповідач повинен надати відповідну постанову, протокол або інше рішення компетентної ВЛК. Жодного такого документа не додано, так само не надано нової постанови ВЛК, якою після 12.07.2023 позивача було б визнано придатним до військової служби.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , є громадянином України. 12 липня 2023 року був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_9 ), що підтверджується відомостями тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.07.2023 року.
Також, 12 липня 2023 року за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 12А графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008. Вказана обставина підтверджується довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 №413 від 12.07.2023 року, копія якої наявна в матеріалах справи.
У зв`язку з зазначеним на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» 12 липня 2023 року ОСОБА_1 виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що зроблено відмітку в п. 14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.07.2023 року.
02 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 повторно взяв на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями мобільного застосунку «Резерв+».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закону №2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст.1 Закону №2232, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ст. 33 Закону №2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 37 Закону №2232, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.
Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають, зокрема, громадяни України, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232).
Суд встановив, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку 12 липня 2023 року на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону №2232. Вказана обставина відповідачем визнається та не є предметом оскарження.
Спір в цій справі виник з приводу правомірності повторного взяття позивача на військовий обліку.
Правомірність своїх дій ІНФОРМАЦІЯ_11 аргументує тим, що 02.11.2025 ОСОБА_1 повторно взято на військовий облік на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №3905 від 02.11.2025 (з адміністративно-господарської діяльності), і робить висновок, що саме цим наказом попереднє рішення про виключення позивача нібито було «переглянуте/скасоване».
Однак наказ №3905 до матеріалів справи відповідачем не доданий. Тому неможливо перевірити зміст наказу, коло осіб, яких він стосується, фактичні та правові підстави його видання, а головне чи містить він взагалі будь-яке рішення щодо постанови ВЛК №413 від 12.07.2023 та ОСОБА_1 .
Оцінюючи такі аргументи відповідача, суд враховує наступне.
Відповідно до положень п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (в редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік), військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку (п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951) (в редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік).
Відповідно до положень ст. 1 Закону №1951, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 ст. 5 Закону №1951).
Згідно зі ст. 12 Закону №1951, Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Положеннями ст. 13 Закону №1951 встановлено, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія одноразово подає володільцю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років.
Відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого володільцем Реєстру.
Отже, до Реєстру вносяться персональні та службові дані виключно щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Стаття 14 Закону №1951 регламентовано порядок ведення Реєстру, який включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
При цьому, ч. 3 зазначеної статті встановлено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року №94 було затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №94) (чинним на момент взяття позивача на військовий облік), пункт 6 розділу ІІІ якого передбачав, що збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №94 встановлено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно з п. 1, 2 розділу ІV Порядку №94, створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
- в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
- у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Вказані законодавчі норми спростовують твердження відповідача про те, що внесення даних до Реєстру здійснюється виключно за заявами військовозобов`язаних. Відповідно до вищезазначених законодавчих норм, такі відомості можуть оновлюватися також на підставі даних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Так, відомості про виключення ОСОБА_1 в липні 2023 року з військового обліку були наявні в ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки підставою такого виключення була довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання позивача непридатним до військової служби за станом здоров`я.
Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що видані відповідачу довідка військово-лікарської комісії №413 від 12.07.2023 року та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного містять ознаки підробки або видані позивачу з порушенням норм діючого законодавства. Більше того, право позивача на виключення з військового обліку за станом здоров`я відповідач не заперечує.
Тобто станом на день взяття ОСОБА_1 на військовий облік в листопаді 2025 року останній не був ні призовником, ні військовозобов`язаним, ані резервістом, оскільки згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №2232 громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Суд вважає, що законодавчими нормами не передбачено підстав для повторного взяття на військовий облік осіб, які були виключені з нього за станом здоров`я та яких визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Питання взяття, зняття та виключення осіб з військового обліку регулюється виключно Законом №2232 та здійснюється лише відповідно до установлених ним підстав.
Незважаючи на це в листопаді 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 повторно вніс до Реєстру відомості щодо взяття ОСОБА_1 на військовий обліку.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на Наказ №3905 який відповідачем не доданий до матеріалів справи та з якого неможливо перевірити зміст наказу, коло осіб, яких він стосується, фактичні та правові підстави його видання чи містить він взагалі будь-яке рішення щодо постанови ВЛК №413 від 12.07.2023 року та ОСОБА_1 . Інформація про виключення Позивача з військового обліку 12.07.2023 року була внесена до ЄДРПВР «Оберіг». Це підтверджується і доданою до відзиву обліковою карткою.
У розділі «Відомості про медичний огляд» облікової картки зазначено: « 12.07.2023 р. ... Непридатний з виключенням з військового обліку». У розділі щодо взяття, зняття та виключення з обліку міститься окремий запис: «Виключено з військового обліку 12.07.2023 р.» із зазначенням підстави - п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - визнаний непридатним до військової служби. При цьому навіть облікова картка, сформована станом на 20.10.2026 та подана самим відповідачем до суду, продовжує містити медичний висновок про непридатність позивача з виключенням з військового обліку. Жодного запису про скасування або зміну цього висновку в ній немає. Вона містить лише службову відмітку про наказ №3905, а біля запису про повторне взяття на військовий облік 02.11.2025 зазначає підставу «інший випадок». Сам по собі такий запис не доводить скасування постанови ВЛК або законність відновлення статусу військовозобов`язаного.
Посилання відповідача на конкретну постанову чи рішення ВЛК, яким постанову ВЛК №413 від 12.07.2023 року щодо ОСОБА_1 було скасовано, відмінено або переглянуто не містить.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (у чинній редакції), постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Ця ж норма визначає, що постанова ВЛК скасовується, якщо попередня постанова на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів, а відміняється - коли необхідно привести зміст правильно прийнятої постанови у відповідність до чинного законодавства. Пункт 20.2 глави 20 розділу II Положення №402 також передбачає, що постанови ВЛК розглядаються, затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Окремо пункт 2.8.3 глави 2 розділу I Положення №402 надає ВЛК ТЦК та СП областей право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП у визначених Положенням межах. Тобто нормативне регулювання пов`язує перегляд постанови районної ВЛК саме з діяльністю відповідної ВЛК, а не з одноособовим адміністративно-господарським наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Таким чином, якщо наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №3905 від 02.11.2025 року існує та стосується ОСОБА_1 , сам по собі він не доводить, що постанова ВЛК №413 від 12.07.2023 року була у встановленому Положенням №402 порядку переглянута, скасована чи відмінена. Для підтвердження цього відповідач повинен надати відповідну постанову, протокол або інше рішення компетентної ВЛК. Жодного такого документа до матеріалів справи не додано, так само не надано нової постанови ВЛК, якою після 12.07.2023 року ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби.
З цього приводу суд зазначає, що така невідповідність була створена саме відповідачем шляхом протиправного внесення до Реєстру даних про взяття ОСОБА_1 на військовий облік при наявності даних щодо його виключення за станом здоров`я.
Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ст. 9 Закону №1951, звернення до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру є правом, а не обов`язком особи.
Натомість центри комплектування та соціальної підтримки зобов`язані добросовісно виконувати свої обов`язки та не порушувати прав інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, серед іншого, оскаржує бездіяльність відповідача щодо обліку та/або відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як військовозобов`язаного та щодо неприведення відомостей Реєстру у відповідність до постанови ВЛК від 12.07.2023 року №413 і військово-облікового документа.
З цього приводу суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.
Однак за результатами розгляду цієї справи судом встановив, що в даному випадку права позивача порушені саме повторним взяттям на військовий облік в листопаді 2025 року.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на вищенаведене з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та позов задовольнити шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік в листопаді 2025 року та зобов`язання внести відомості до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з урахуванням вищенаведеного.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., який в силу вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в листопада 2025 року.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести відомості Реєстру щодо ОСОБА_1 у відповідність до постанови ВЛК від 12.07.2023 року №413 та тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 , а саме внести/актуалізувати відомості про його виключення з військового обліку як особи, визнаної непридатною до військової служби, та припинити його відображення у статусі/категорії «військовозобов`язаний».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua