Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №287/960/26
Суддя: Турак О. В.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №287/960/26 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Номер провадження №33/4805/1528/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року місто Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Турак О.В., розглянувши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно з постановою судді, 28.05.2026, ОСОБА_1 о 01 год. 17 хв., в м. Олевську, по вул.Свято-Миколаївська, 40, Коростенського району, Житомирської області, керував автомобілем «ЗАЗ Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі Олевської ЦЛ відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в якій просив скасувати постанову судді, як незаконну, та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді мотивував тим, що 23 вересня 2026 року він не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції та подав письмову заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з відсутністю його захисника. Копію оскаржуваного рішення він отримав 08 жовтня 2026 року, тому був позбавлений можливості ознайомитись з повним текстом цієї постанови, та оскаржити її у належний процесуальний строк. Крім того, оскаржувана постанова направлена на його адресу вже після закінчення строку на її апеляційне оскарження. Вищезазначене, на думку останнього, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення.
Оскаржена постанова судді Олевського районного суду Житомирської області винесена 23 вересня 2026 року (а.с.29-35). Таким чином, в даній справі відповідно до частини другої статті 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 03 жовтня 2026 року, що припав на вихідний день, тому останнім днем строку оскарження цієї постани є перший робочий день, що настає за ним, тобто - 05 жовтня 2026 року.
Апеляційну скаргу на постанову судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав 16 жовтня 2026 року (отримано судом того ж дня - 16 жовтня 2026 року), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції місцевого суду (а.с.38-43).
Відповідно до статті 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).
З матеріалів справи та оскаржуваного рішення видно, що судовий розгляд 23 вересня 2026 року проведено без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника.
Разом з цим, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Паламарчук О.В. були належно повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у тому числі й про судовий розгляд 23 вересня 2026 року - дату постановлення оскаржуваного рішення (а.с.24-25, 28). При цьому, про обізнаність сторони захисту про призначений судовий розгляд 23 вересня 2026 року свідчить і особисте подання ОСОБА_1 заяви безпосередньо в приміщенні суду першої інстанції про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття його адвоката.
Відповідно до листа суду першої інстанції за №287/960/26/5069/2026 від 25 вересня 2026 року копію оскаржуваного рішення направлено ОСОБА_1 на адресу проживання останнього, яку він отримав 08 жовтня 2026 року (а.с.36-37).
Крім того, як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року надіслана до цього реєстру судом 24 вересня 2026 року, зареєстрована у ньому 25 вересня 2026 року, надання загального доступу до цієї постанови забезпечено 28 вересня 2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/140058585).
Разом з цим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав лише 16 жовтня 2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови.
За результатами апеляційної перевірки доводів клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови Житомирським апеляційним судом було прийнято постанову від 22 жовтня 2026 року, якою відмовлено останньому в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року (а.с.48-50).
Апеляційний суд зауважує, що при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції 09 листопада 2026 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 фактично наводить аналогічні/тотожні доводи в обґрунтування поважності підстав пропуску такого строку, які були предметом апеляційної оцінки з відповідними висновками, без посилання на нові і об`єктивні обставини, які б переконливо підтверджували обґрунтованість поважності причин/підстав процесуального недотримання ним строку на оскарження постанови судді.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 на отримання ним копії оскаржуваного рішення лише 08 жовтня 2026 року, що унеможливлювало підготовку апеляційної скарги у встановлені процесуальні строки, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови.
На переконання апеляційного суду ОСОБА_1 не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції в строки, що визначені законодавством, не подав апеляційну скаргу протягом десяти днів, принаймні з дня оприлюднення оскаржуваної постанови в ЄДРСР та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, апелянт пропустив такий строк без поважних причин.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення саме з моментом винесення постанови, доводи апелянта з приводу неможливості своєчасного оскарження постанови судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року, є необґрунтованими, за фактичною відсутністю доказів на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку, у зв`язку з чим цей строк міг би бути поновлений судом.
Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції не вказано та апеляційним судом не встановлено.
Підсумовуючи наведені обставини та положення частини другої статті 294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА :
У задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Олевського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua