Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №160/23433/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №160/23433/26

Суддя: Юрков Едуард Олегович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 рокуСправа № 160/23433/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

04 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.05.2026 року за № 0244612408 (форма «Р»), за № 0244652408 (форма «Р»), за № 0244682408 (форма «ПС»), за № 0244642408 (форма «ПС»).

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної з порушенням установленої законом процедури, а висновки про отримання нею іноземного доходу та заниження податкових зобов`язань не підтверджені належними й достатніми доказами. Позивачка стверджує, що її не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, вона не отримувала запиту про надання пояснень і документів, копії наказу та повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки. Внаслідок цього вона була позбавлена можливості надати пояснення, документи та взяти участь у перевірці. Водночас відповідач не довів належного направлення відповідного запиту, тому, на переконання позивачки, відсутні підстави для застосування штрафу за ненадання інформації та документів. Крім того, дохід за 2023 рік у сумі 7 789 доларів США відповідач визначив виключно на підставі листа ДПС України від 05.09.2025 №21688/7/99-00-24-04-03-07 щодо відомостей, отриманих від компетентного органу Великої Британії про виплати компанії «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans. Позивачка наголошує, що акт перевірки не містить посилань на банківські виписки, договори чи інші документи, які підтверджували б фактичне отримання нею відповідних коштів, їх розмір і дати надходження. Саме надходження міжнародної податкової інформації, на її думку, не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести факт отримання оподатковуваного доходу. Окремо позивачка вказує на неправильність розрахунку податкових зобов`язань, оскільки всю суму ймовірного доходу відповідач перерахував у гривні за курсом НБУ станом на 31.12.2023 — 37,9824 грн за долар США. Натомість пункт 164.4 статті 164 ПК України передбачає застосування валютного курсу на момент нарахування або отримання доходу, а конкретних дат таких операцій відповідач не встановив. Таким чином, позивачка вважає недоведеними обставини, з якими пов`язуються обов`язок декларування іноземного доходу, сплата ПДФО та військового збору, а також застосування штрафних санкцій, у зв`язку із чим просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.08.2026 року до суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області клопотання про розгляд справи № 160/23433/26 за правилами загального позовного провадження..

Ухвалою суду від 24.08.2026 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №160/23433/26 відмовлено

24.08.2026 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, якою встановлено недекларування позивачкою іноземного доходу за 2023 рік, несплату відповідних податків та ненадання документів на запит контролюючого органу. Щодо дотримання процедури перевірки відповідач пояснює, що копію наказу від 26.02.2026 №1127-п та повідомлення від 26.02.2026 №390 направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення за податковою адресою позивачки, зазначеною в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків. Поштове відправлення повернулося 25.03.2026 із відміткою «за закінченням терміну зберігання». На думку відповідача, це свідчить про належне повідомлення позивачки, а фактичне неотримання кореспонденції не перешкоджало проведенню перевірки. Відповідач стверджує, що отримання позивачкою у 2023 році доходу від компанії «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у сумі 7 789 доларів США підтверджується інформацією компетентного органу Великої Британії, переданою в межах міжнародного обміну податковою інформацією. За позицією ДПС, ці відомості містять персональні дані позивачки та суму доходу, є належними й достатніми для визначення податкових зобов`язань і не потребують обов`язкового підтвердження первинними документами іноземної компанії. Додатково відповідач посилається на процедуру верифікації користувачів OnlyFans та відсутність доказів, які спростовували б належність відповідних даних позивачці або факт отримання нею коштів. Застосування валютного курсу НБУ станом на 31.12.2023 відповідач обґрунтовує тим, що позивачка не надала документів про конкретні дати отримання доходу. Посилаючись на роз`яснення в категорії 103.19 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС, відповідач вважає правомірним перерахунок усієї річної суми за курсом 37,9824 грн за долар США. Визначений таким чином дохід становив 295 844,92 грн, з якого донараховано ПДФО в сумі 53 252,09 грн та військовий збір у сумі 4 437,68 грн. Правомірність штрафних санкцій відповідач пов`язує з ненаданням пояснень і документів на запит від 30.10.2025, а також невиконанням обов`язку щодо подання річної декларації. Крім того, ДПС вважає податкове правопорушення умисним, оскільки позивачка мала можливість виконати податкові обов`язки, проте не вжила достатніх заходів для цього, а обставин, які пом`якшують відповідальність або звільняють від неї, не встановлено.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.02.2026 №1127-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи — платника податків ОСОБА_1 », головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Швець Тетяною Володимирівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи — платника податків ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Перевірка проводилася з 27.03.2026 по 30.03.2026. Під час її проведення використано, зокрема, інформацію, яка надійшла листом ДПС України від 05.09.2025 №21688/7/99-00-24-04-03-07 (вхідний ГУ ДПС у Дніпропетровській області №5895/8 від 09.09.2025), щодо доходів, одержаних позивачкою від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у 2023 році.

За висновками контролюючого органу, позивачка у 2023 році отримала дохід від «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у сумі 7 789 доларів США, що за застосованим відповідачем курсом Національного банку України станом на 31.12.2023 - 37,9824 грн за 1 долар США - становить 295 844,92 грн.

За результатами перевірки складено акт від 06.04.2026 №1343/04-36-24-08/3762311022 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023».

Відповідно до висновків зазначеного акта перевіркою встановлено порушення:

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

- пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 ПК України - заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом недекларування доходу, отриманого у 2023 році з джерел за межами України, внаслідок чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53 252,09 грн;

- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом недекларування доходу, отриманого у 2023 році з джерел за межами України, внаслідок чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору в сумі 4 437,68 грн;

- пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України - неподання інформації та документів, визначених у запиті ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.10.2025 №89934/6/04-36-24-14-19.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.05.2026:

- №0244642408 форми «ПС», яким позивачці застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік у сумі 340,00 грн;

- №0244652408 форми «Р», яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 5 547,10 грн, з яких 4 437,68 грн - податкове зобов`язання та 1 109,42 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- №0244612408 форми «Р», яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 66 565,12 грн, з яких 53 252,09 грн - податкове зобов`язання та 13 313,03 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- №0244682408 форми «ПС», яким позивачці застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання інформації та документів на запит контролюючого органу в сумі 8 647,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки від 06.04.2026 №1343/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , ОСОБА_1 17.04.2026 подала заперечення, у яких зазначила про завищення визначеного контролюючим органом доходу та отримання коштів через посередників. За результатами їх розгляду ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 30.04.2026 №33828/6 повідомило про залишення висновків акта перевірки без змін.

Після прийняття податкових повідомлень-рішень позивачка звернулася до Державної податкової служби України зі скаргою від 07.05.2026 б/н, зареєстрованою 08.05.2026 за вхідним №3516/С/6, у якій оскаржила всі чотири податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.05.2026: №0244612408 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб разом зі штрафними санкціями на суму 66 565,12 грн; №0244652408 - про збільшення грошового зобов`язання з військового збору разом зі штрафними санкціями на суму 5 547,10 грн; №0244642408 - про застосування штрафу за неподання податкової декларації в сумі 340,00 грн; №0244682408 - про застосування штрафу за неподання інформації та документів на запит контролюючого органу в сумі 8 647,00 грн.

У скарзі позивачка зазначила, що фактично отриманий нею дохід був меншим за визначений відповідачем, частина операцій здійснювалася за участю третіх осіб, а надані банківські виписки, історія транзакцій Binance, P2P-операцій та скріншоти не підтверджують отримання доходу в установленому контролюючим органом розмірі. Просила скасувати зазначені ППР або провести повторний об`єктивний перегляд матеріалів перевірки та перерахувати податкові зобов`язання відповідно до фактично отриманого доходу.

Рішенням ДПС України від 27.05.2026 №13733/6/99-00-06-01-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 06.07.2026 включно.

За результатами адміністративного оскарження ДПС України прийняла рішення від 02.07.2026 №17489/6/99-00-06-01-02-06, яким усі чотири податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Обґрунтовуючи такий результат, ДПС України, зокрема, послалася на ненадання додаткових пояснень та документально підтверджених обставин, які спростовували б висновки перевірки або підтверджували наявність підстав для пом`якшення фінансової відповідальності чи звільнення від неї.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положення статей 75, 78, 79 ПК України визначають види податкових перевірок, підстави їх проведення та умови, за яких посадові особи контролюючого органу набувають право розпочати документальну позапланову невиїзну перевірку.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1);

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (підпункт 78.1.2).

З аналізу наведених норм убачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена за наявності визначених ПК України підстав, однак право контролюючого органу на її початок пов`язане не лише з виданням наказу, а й із виконанням процедури повідомлення платника податків у спосіб, передбачений статтею 42 ПК України.

Як встановлено судом, копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.02.2026 №1127-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 26.02.2026 №390 направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення за її податковою адресою. Зазначене поштове відправлення №5120603235820 повернуто до контролюючого органу 25.03.2026 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, суд звертає увагу на те, що сама по собі обставина фактичного неотримання позивачкою зазначеної кореспонденції не свідчить про порушення відповідачем пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, оскільки визначальним є встановлення факту направлення документів у встановленому законом порядку за належною податковою адресою платника податків.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про дотримання контролюючим органом порядку повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Щодо правомірності використання інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, як достатньої підстави для визначення податкових зобов`язань. Суд зазначає, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, за своєю правовою природою належить до податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

За змістом підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Враховуючи положення статті 9 Конституції України та пункту 3.2 статті 3 ПК України, слід зазначити, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню у податкових правовідносинах.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року №244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05 грудня 2019 року (далі - Конвенція).

Крім того, Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року. Зазначену Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, а для України вона набрала чинності 01 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Міністерством фінансів України наказом від 16 квітня 2022 року №118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2022 року за № 606/37942) затверджений Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Наведене правове регулювання свідчить про те, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.05.2026 №0244612408 форми «Р», яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 66 565,12 грн, з яких 53 252,09 грн - податкове зобов`язання та 13 313,03 грн - штрафні (фінансові) санкції, суд зазначає таке.

Матеріали справи містять відповідь HM Revenue & Customs від 04.03.2025, надану в межах Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, із додатком, який визначає зміст окремих полів отриманих від компанії Fenix International Ltd даних.

Зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що надані відомості складаються з двох частин: інформації про обліковий запис та інформації про транзакції.

Зокрема, показник Account_Reference визначений як внутрішній ідентифікатор, який використовується Fenix International Ltd для ідентифікації автора контенту; Num_Trans - як кількість транзакцій за рік за вирахуванням повернень; Total_Value - як загальна вартість транзакцій за рік у доларах США за вирахуванням повернень та комісій.

У наданому відповідачем витягу з інформації компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно ОСОБА_1 зазначено обліковий запис Account_Reference 357458916, щодо якого за 2023 рік відображено 15 транзакцій загальною вартістю 7 789 доларів США.

У графах Value_Refund_by_Int - вартість повернень, здійснених посередником, та Taxes withheld - утримані податки - зазначено значення «0».

Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі №240/22077/25 зазначив, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватись при призначенні та проведенні перевірок, а також при прийнятті рішень за їх результатами. Водночас сам факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення податкового обов`язку.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2026 у справі №560/9531/25. Верховний Суд наголосив на необхідності з`ясування, які відомості містить інформація, отримана від компетентного органу Сполученого Королівства, чи дозволяє вона ідентифікувати позивачку, чи свідчить зазначена у міжнародній податковій інформації сума про розмір фактично отриманого доходу платника податків або відображає інший узагальнений показник діяльності облікового запису на платформі, сформований за результатами відповідного звітного періоду.

У постанові від 06.08.2026 у справі № 600/2950/25-а Верховний Суд дійшов висновку, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Оцінюючи посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а, суд враховує, що в зазначеній справі було залишено без змін судові рішення про відмову в задоволенні позову. Висновок про достатність міжнародної податкової інформації ґрунтувався на змісті персоналізованих відомостей та відсутності їх належного спростування платницею. У цій справі позивачка подала пояснення й матеріали щодо меншого розміру фактично одержаних коштів, які підлягають оцінці поряд із доказами відповідача. Сам факт подання таких матеріалів ще не спростовує міжнародної інформації, проте виключає можливість залишити їх без оцінки. У постанові від 13.10.2026 у справі №340/7930/25 Верховний Суд розмежував підтвердження доходу в іноземній валюті та правильність його гривневого перерахунку. Річний показник доходу сам по собі не визначає дату застосування курсу, а ненадання пояснень не змінює вимог пункту 164.4 статті 164 ПК України. Водночас офіційні персоналізовані відомості мають оцінюватися разом із конкретними запереченнями платника.

У даній справі компетентним органом Великої Британії надано опис показника Total_Value та відомості про кількість і загальну вартість транзакцій щодо одного облікового запису Account_Reference 357458916. Відомості про власника облікового запису містять персональні дані, зокрема ім`я та прізвище, дату народження й адресу, які дозволяють співвіднести обліковий запис із позивачкою.

Суд також враховує заперечення позивачки яка пояснила, що взаємодія з платформою здійснювалася за участю третіх осіб, а частина коштів залишалася у посередників. На підтвердження меншого розміру одержаних коштів вона послалася, зокрема, на шість надходжень у розмірах 200, 100, 100, 25, 412 та 420 USDT, разом 1 257 USDT. Зазначені пояснення та матеріали свідчать, що заперечення позивачки стосуються передусім розміру доходу й механізму розрахунків, а не повної відсутності будь-яких надходжень від відповідної діяльності.

У даній справі компетентним органом Великої Британії надано опис показника Total_Value та відомості про кількість і загальну вартість транзакцій. Разом з тим наданий суду витяг не містить відомостей про дати кожної з 15 транзакцій, дати зарахування відповідних коштів на електронний гаманець чи інший платіжний інструмент, а також не містить розподілу суми 7 789 доларів США за окремими датами нарахування або отримання.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Як встановлено судом, відповідач не визначав гривневий еквівалент кожної окремої транзакції за валютним курсом, що діяв на дату її здійснення, нарахування чи отримання.

Натомість усю річну суму 7 789 доларів США відповідач перерахував у гривні за курсом Національного банку України станом на 31.12.2023 - 37,9824 грн за 1 долар США, внаслідок чого визначив базу оподаткування в сумі 295 844,92 грн.

Суд відхиляє посилання відповідача на роз`яснення категорії 103.19 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС як на достатню підставу для такого способу розрахунку. Інформаційне роз`яснення не є нормою, яка змінює встановлений пунктом 164.4 статті 164 ПК України момент застосування валютного курсу. Ненадання платником документів про дати отримання доходу не означає, що весь дохід був нарахований або отриманий саме 31.12.2023, і не створює передбаченої законом презумпції застосування курсу на останній день року. Відповідач не навів обставин, які дозволяли б віднести всю суму спірного доходу до 31.12.2023 або встановити правомірність застосування до всіх операцій саме курсу 37,9824 грн за один долар США.

Таким чином, застосований відповідачем спосіб визначення гривневого еквівалента доходу не відповідає пункту 164.4 статті 164 ПК України.

Вказане порушення безпосередньо впливає на розмір бази оподаткування, а відповідно - на розмір податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

За таких обставин відповідачем не доведено правильність визначення бази оподаткування у сумі 295 844,92 грн.

Вирішуючи питання про обсяг скасування нарахувань, суд виходить із того, що сам по собі недолік валютного перерахунку не свідчить про відсутність обов`язку оподаткувати фактично одержаний дохід. Проте у цій справі міжнародний витяг містить річний підсумок без розподілу за моментами нарахування або отримання, а подані позивачкою матеріали не дозволяють достовірно співвіднести всі 15 операцій із конкретними сумами та відповідними датами. За такої сукупності доказів неможливо визначити правильний гривневий еквівалент усієї суми або відокремити конкретну правомірно нараховану частину спірного податкового зобов`язання. Заміна застосованого відповідачем курсу іншим довільно обраним курсом або визнання всього доходу рівним сумі окремих надходжень означали б визначення податкового зобов`язання на припущеннях. Саме непідтвердженість розрахунку та неможливість відокремити його правомірну частину за наявними доказами, а не висновок про відсутність будь-якого доходу, є підставою для скасування відповідного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

Окремо суд оцінює застосування штрафних санкцій у розмірі 25 відсотків. Пункт 123.2 статті 123 ПК України пов`язує таку відповідальність з умисним учиненням діянь, передбачених пунктом 123.1 цієї статті. З урахуванням пунктів 109.1, 109.3 статті 109 та пункту 112.2 статті 112 ПК України встановлення можливості виконати податковий обов`язок і невжиття достатніх заходів для його виконання не замінює доведення умисного характеру конкретного порушення. Наведені відповідачем загальні твердження про можливість позивачки виконати податкові обов`язки та відсутність належної обачності не розкривають конкретних обставин, які підтверджували б цілеспрямоване створення нею умов для невиконання встановлених законом вимог. Факт неподання декларації та ненадання відповіді на запит сам по собі не є достатнім доказом такого умислу. При цьому суд враховує, що пояснення та документи позивачем надалі подавалися під час розгляду заперечень.

Крім того, штрафи у сумах 13 313,03 грн та 1 109,42 грн обчислені від податкових зобов`язань, правильність визначення яких відповідачем не доведена. Відсутність підтвердженої основи їх обчислення виключає залишення цих санкцій чинними окремо від відповідних сум податків. Отже, встановлені недоліки стосуються як основних платежів, так і штрафів у складі податкових повідомлень-рішень №0244612408 та №0244652408.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 04.05.2026 №0244612408, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» виходячи із зазначеної бази оподаткування, є протиправним та підлягає скасуванню. Підпунктом 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено платників військового збору, а підпунктом 1.2 цього пункту встановлено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем не доведено правильність визначення бази оподаткування у сумі 295 844,92 грн, на підставі якої обчислено як податок на доходи фізичних осіб, так і військовий збір, встановлені недоліки розрахунку однаковою мірою стосуються податкових повідомлень-рішень від 04.05.2026 №0244612408 та №0244652408.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 04.05.2026 №0244652408, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 5 547,10 грн, з яких 4 437,68 грн — податкове зобов`язання та 1 109,42 грн — штрафні (фінансові) санкції, прийнято без належного визначення бази оподаткування, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0244642408 форми «ПС», яким позивачці застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік у сумі 340,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з п.120.1 ст.120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За підпунктом 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є іноземні доходи. Підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 та підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України встановлюють обов`язок включити такі доходи до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного року. Загальний обов`язок подання річної декларації передбачений пунктом 179.1 статті 179 ПК України.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України в редакції, застосовній до декларування спірного доходу, декларація фізичної особи за календарний рік подається до 1 травня року, що настає за звітним. Отже, за загальним правилом декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік мала бути подана не пізніше 30.04.2024.

У цій справі персоналізована інформація компетентного органу Великої Британії про обліковий запис Account_Reference 357458916 оцінюється разом із поясненнями самої позивачки про одержання коштів від відповідної діяльності через посередників та поданими нею матеріалами щодо таких надходжень. У сукупності ці докази підтверджують наявність доходу, який підлягав декларуванню.

Згідно з актом перевірки декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік позивачкою не подано; доказів її подання матеріали справи не містять.

Скасування податкових повідомлень-рішень №0244612408 та №0244652408 з мотивів непідтвердженості гривневого розрахунку не означає встановлення відсутності будь-якого іноземного доходу та не усуває самостійного порушення у вигляді неподання декларації.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0244642408 форми «ПС», яким позивачу нараховано 340 грн штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік задоволенню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0244682408 форми «ПС», яким позивачці застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання інформації та документів на запит контролюючого органу в сумі 8 647,00 грн, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області на податкову адресу ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення запит від 30.10.2025 №89934/6/04-36-24-14-19 про надання пояснень та документального підтвердження щодо одержання у 2023 році доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans. Зазначене поштове відправлення повернуто до контролюючого органу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою поштового відділення зі штемпелем від 12.11.2025.

Згідно з підпунктом 73.3.2 пункту 73.3 статті 73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, необхідною умовою притягнення платника до відповідальності за ненадання відповіді є доведення належного направлення запиту відповідно до статті 42 ПК України, а також відповідність самого запиту вимогам статті 73 ПК України.

Досліджений судом запит від 30.10.2025 №89934/6/04-36-24-14-19 містить посилання на отриману інформацію про дохід позивачки за 2023 рік у сумі 7 789 доларів США, обґрунтування підстав його направлення, перелік витребуваних відомостей та документів, а також строк надання відповіді. Запит підписаний заступником начальника ГУ ДПС Миколою Бородюком і скріплений печаткою контролюючого органу. Отже, досліджена копія містить передбачені пунктом 73.3 статті 73 ПК України обов`язкові реквізити; підстав для звільнення від надання відповіді через недотримання цих вимог не встановлено. Запит направлено за податковою адресою позивачки: АДРЕСА_1 .

Пунктом 121.2 статті 121 ПК України передбачено що ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Статтею 8 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 647 грн. З урахуванням пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України та прийняття рішення про застосування санкції 04.05.2026 розмір штрафу, визначений відповідачем у сумі однієї мінімальної заробітної плати — 8 647,00 грн, відповідає застосованому законодавчому розміру.

За встановлених обставин підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0244682408 відсутні.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 5722-4384-6724-5286 від 03.08.2026 року.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 665,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.05.2026 року за № 0244612408 (форма «Р»), за № 0244652408 (форма «Р»)

В задоволені решти позивних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-А, ІК в ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua