Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №760/15591/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення плати за користування житлом

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №760/15591/25

Суддя: Букіна О. М.

Справа №760/15591/25

2/760/6373/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря - Пилипенко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КК «СКАЙ АВЕНЮ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ТОВ «КК «СКАЙ АВЕНЮ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останньої на його користь заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 19 763,99 грн, 3 028,00 грн - витрат на оплату судового збору, 7 962,13 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до положень Договору про поетапну передачу функцій управління багатоквартирним будинком №б/н від 10.03.2023 року та Договору № НІ060123 від 06.01.2923 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» передало Новому управителю ТОВ «КК «СКАЙ АВЕНЮ» функції управління багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідач свої зобов`язання по сплаті житлово-комунальних послуг позивачу не виконувала, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість перед позивачем, яка відповідно до довідки про нарахування та сплату послуг за житлові послуги становить 19 763,99 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

09.06.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.06.2025 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали від 25.06.2025, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

15.02.2026 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якому останній просить суд з урахуванням збільшення розміру заборгованості відповідача по сплаті житлово-комунальних послуг станом на дату подання даної заяви, збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 35 205,28 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2026 було здійснено перехід з розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судовий розгляд.

Ухвалу суду від 27.04.2026 було направлено сторонам.

22.05.2026 відповідач надала суду відзив на позов, у якому зазначила, що не погоджується із позовними вимогами з огляду на таке.

Як зазначає відповідач, співвласниками будинку АДРЕСА_1 не проводились загальні збори та приймалось рішення про обрання позивача управителем багатоквартирним будинком за вказаною вище адресою. Позивач не направляв відповідачу у визначеному діючим законодавством порядку на підписання договір про надання ним послуг з управління зазначеним будинком, а тому останній не наділений повноваженнями виставляти відповідачу рахунки по сплаті за спожиті послуги, які надаються іншими суб`єктами господарювання.

Нарахування позивачем заборгованості за спожиті комунальні послуги є безпідставним, адже встановлені ним тарифи за споживання таких послуг та перелік таких послуг визначені позивачем самовільно без прийняття рішення співвласниками даного багатоквартирного будинку, так само і не був прийнятий та затверджений в установленому законодавством порядку кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку.

У зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.

Також відповідач вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу, які поніс позивач, є завищеним та таким, що не відповідає складності даної справи, а тому просить суд, у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, зменшити витрати на правову допомогу.

01.07.2026 відповідач подала до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

09.07.2026 відповідач подала до суду заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог, вважаючи таку заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 10.07.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був переданий в управління ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» відповідно до Договору про поетапну передачу функцій управління багатоквартирним будинком №б/н від 10.03.2023 року та Договору № НІ060123 від 06.01.2923, що також підтверджується актом про обстеження завершеного будівництвом житлового будинку прийнятого в експлуатацію.

Тобто з даних документів вбачається що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був переданий в управління ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» від забудовника ТОВ «ЕРІДАН ЛЮКС».

Відповідно до Договору про поетапну передачу функцій управління багатоквартирного будинку від 10.03.2023 ТОВ «ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА» к свою чергу передало функції з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 до ТОВ «КК «СКАЙ АВЕНЮ».

Відповідно до п. 2.1 Договору датою передачі будинку і управління управителя-2, яким є позивач, є дата підписання договору.

З викладеного вбачається, що управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється позивачем на законних підставах, адже матеріали справи містять докази переходу до останнього права управління, що засвідчено відповідним договором, а тому відсутні підстави вважати, що позивач не має права здійснювати управління зазначеним житловим будинком, як зазначає відповідач у відзиві на позов.

Відповідно до п.п. 1.1.1 даного Договору управління будинком полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території; включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем, утримання ліфтів; спрямоване на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організації забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів та порядків і правил.

Відповідно до наказу ТОВ «КК «СКАЙ АВЕНЮ» «Про затвердження тарифу з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння у отриманні комунальних послуг у житловому комплексі «СКАЙ АВЕНЮ» ( АДРЕСА_1 )» № 11 від 10.03.2023 було затверджено тариф у розмірі 15,60 грн за 1 квадратний метр у житловому комплексі «СКАЙ АВЕНЮ».

Відповідач, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до довідки про розрахунок заборгованості у відповідача утворилась заборгованість за сплату комунальних послуг та утримання житла за період з 01.05.2022 по 17.02.2026 у загальному розмірі 35 205,28 грн.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України» Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15.

Як вже було встановлено судом, відповідач, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надаються позивачем, за адресою: АДРЕСА_3 , а тому позовні вимоги заявлені до відповідача, як споживача послуг, про стягнення заборгованості у сумі 35 205,28 грн, є доведеними та обгрунтованим, тому підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд повідомляє про таке.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 29, 30 постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Позивачем додані такі докази понесення витрат на правничу допомогу, копії яких додані позовної заяви, а саме:

- Договір про надання правової (правничої) допомоги № 4/п від 09.05.2025;

- Акт надання послуг № 3 від 03.06.2025;

- платіжна інструкція № 712 від 04.06.2025.

Відповідно до Акт надання послуг № 3 від 03.06.2025 адвокат надав, а клієнт (позивач) прийняв такі правничі послуги:

- комплексний супровід цивільної справи у суді першої інстанції загальною вартістю 7 962,13 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7962,13 грн.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, положення ст.141 ЦПК України, та зважаючи на обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, а також беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, понесених позивачем на професійну правову допомогу, яке суд вважає обгрунтованим, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи, а тому приходить до висновку про можливість його зменшення та стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн, що, на думку суду, є співмірним зі складністю даної справи.

Отже з відповідача на користь позивача підягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в сумі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268,270-274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КК «СКАЙ АВЕНЮ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КК «СКАЙ АВЕНЮ» (код ЄДРПОУ: 45129943, адреса реєстрації місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 35 205,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КК «СКАЙ АВЕНЮ» (код ЄДРПОУ: 45129943, адреса реєстрації місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Букіна О.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua