Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 21 жовтня 2025 р.
Справа: №758/9956/23
Суддя: Гребенюк В. В.
Справа № 758/9956/23
Категорія 29
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, застосування реституції та стягнення вартості земельної ділянки за недійсним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, про стягнення коштів за безпідставне користування чужим майном,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 (надалі за текстом - відповідач), третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна (надалі за текстом - третя особа), про визнання договору купівлі-продажу недійсним, застосування реституції та стягнення вартості земельної ділянки за недійсним договором.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в момент вчинення Договору купівлі-продажу гаражу від 28.12.2020, який посвідчено третьою особою (надалі за текстом - спірний Договір) не було додержано відповідачем вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього ЦК України, у частині наявності права власності.
Відтак, позивач просить суд Договір що укладений між сторонами та стягнути з відповідача в порядку реституції 110 550,00 грн.
Ухвалою Суду від 28.08.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
14.03.2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, про стягнення коштів за безпідставне користування чужим майном.
Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що за час безпідставного користування майном відповідача позивач повинен сплатити останньому компенсацію у сумі 152 000,00 грн, яку і просить стягнути з позивача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Позивач заперечує проти зустрічного позову виходячи з його необгрунтованості.
30.04.2024 до суду від позивача надійшли заперечення.
09.05.2024 до суду від відповідача надійшли пояснення та заява про виправлення описки.
Ухвалою від 09.05.2024 прийнято зустрічний позов об`єднавши його в одне провадження з первісним позовом, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання по суті.
13.01.2025 до суду від позивача надійшов відзив.
25.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
21.05.2025 та 10.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 83 ЦПК України).
У судовому засіданні 22.10.2025 взяли участь представники сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Розглянувши справу, заслухавши пояснення та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Баранець Аллою Миколаївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2018 № 40455345, яким зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачем, підставою для виникнення права власності стала інформаційна довідка, серія та номер: ГЖ-2018 №1127, виданий 23.03.2018, видавник: КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації"; довідка, серія та номер: 5, виданий 12.03.2018, видавник: ГК "Вікторія"; довідка, серія та номер: 4, виданий 12.03.2018, видавник: ГК "Вікторія".
28.12.2020 між сторонами було укладено спірний Договір, на наступних умовах.
1. Відповідач передав у власність (продав) позивач прийняла у власність (купила) гараж номер НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2, загальною площею 22,1 м2 в гаражному автокооперативі «Вікторія» Подільського району, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - спірний об`єкт).
3. Гараж належить Продавцю на праві спільної сумісної власності подружжя. Державну реестрацію права власності на гараж проведено 29 березня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анцифєровою А.М. відповідно до закону без видачі документа, шо посвідчує таке право, номер запису про право власності; 25559846, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна; 1522724380000. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. перевірено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності Продавця на гараж 28 грудня 2020 року за. №238951145.
4. Цей продаж, за домовленістю сторін, вчиняється за суму - 110 500,00 гривень які повністю сплачені Продавцю до нотаріального посвідчення цього договору.
5. Я, Продавець, своїм підписом під цим договором підтверджую факт повного розрахунку за - - проданий гараж, отримання від Покупця грошей в сумі 1 10 500,00 гривень (сто десять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) та відсутність з мою боку по відношенню до Покупця Претензій фінансового характеру.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №238977979 від 28.12.2020 право власності на спірний об`єкт зареєстровано за позивачем на підставі спірного Договору.
Надалі, Київська міська рада звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни, ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Вікторії Юріївни, про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення у придатний для використання стан.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 758/9450/22, яке залишено без змін у наведеній вище частині Постановою Київського апеляційного суду від 04.10.2023, та було ухвалено:
Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва Баранець Алли Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2018 № 40455345 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1522724380000 за ОСОБА_4 ;
Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва Пономарьової Вікторії Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2020 № 55958105 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1522724380000 за ОСОБА_3 .
Припинити право приватної власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж № НОМЕР_3 , ряд № НОМЕР_2 , що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005 за адресою: АДРЕСА_1 ;
Зобов`язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 22.1 кв.м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом (ст. 656 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами було укладено спірний Договір, згідно умов якого позивач придбала у відповідача спірний об`єкт.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У Рішенні Подільського районного суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 758/9450/22 Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, на якій був збудований спірний об`єкт не була відведена відповідачу відповідно до порядку, встановленим законом для будівництва таких об`єктів нерухомого майна, отже він як власник відповідного об`єкту будівництва не може на законних підставах набути права власності на нього в силу приписів частини першої, другої статті 376 ЦК України.
За висновком суду, в діях відповідача наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Згідно змісту статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За змістом вищенаведеної частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК України).
Отже, відповідач відповідно до положень цивільного законодавства не набув права власності на спірний об`єкт, як такий, що збудовано самочинно.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Таким чином, відповідачу не належало право продажу товару, адже спірний об`єкт не був набутий відповідачем у власність відповідно до положень цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За змістом ч.1 та ч.2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст. 236 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Оскільки відповідачу не належало право продажу товару (спірного об`єкту), спірний Договір було укладено всупереч положень ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а відтак, є недійсним з моменту його укладення.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач до укладення спірного Договору сплатила відповідачу 110500,00 грн вартості спірного об`єкту, а відтак, первісні вимоги підлягають задоволенню судом повністю.
Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.
Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані положеннями ст. 216 ЦК України, та полягають у тому, що позивач зобов`язаний відповідно до ст. 216 ЦК України відшкодувати вартість одержаного, за цінами, які існують на момент відшкодування, що полягає, на думку відповідача, у вартості оренди гаражу за 38 місяців - 152000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Стаття 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним.
Так, суд дійшов до висновку, що спірний договір є недійним з моменту його укладення.
В той же час, судом встановлено, що відповідачу право власності на спірний об`єкт не належало відповідно до положень законодавства, а відтак, у позивача відсутній обов`язок повернути відповідачу гіпотетичну суму оренди гаражу за 38 місяць у розмірі 152000,00 грн.
Крім цього, суд звертає увагу відповідача, що Рішенням від 08.0.52023 по справі №758/9450/22 припинено право приватної власності за позивачем на спірний об`єкт та зобов`язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
Також, суд зауважує, що з огляду на положення ст. 216 ЦК України, у позивача відсутній обов`язок відшкодувати відповідачу у натурі все, що позивач одержала на виконання спірного Договору або відшкодувати вартість спірного об`єкту за цінами, які існують на момент відшкодування, адже відповідно до положень законодавства право власності на спірний об`єкт не належало відповідачу, а отже не може бути ані повернуто ані відшкодовано.
Відтак, суд доходить до висновку про залишення зустрічного позову без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати відповідача покладаються на відповідача у зв`язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, застосування реституції та стягнення вартості земельної ділянки за недійсним договором - задовольнити;
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу гаражу від 28.12.2020, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в порядку реституції 110 550 (сто десять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень та судовий збір у розмірі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) гривень 60 копійок
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, про стягнення коштів за безпідставне користування чужим майном, по цивільній справі - залишити без задоволення;
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 );
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна ( АДРЕСА_4 );
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua