Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №213/3599/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №213/3599/26

Суддя: МАЛАНЮК О. Я.

Справа № 213/3599/26

провадження 2/216/5501/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

16 листопада 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в інтересах якого діє адвокат Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 5662570 від 07.07.2025 року у загальному розмірі 51327,78 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11999,98 грн, відсотків, нарахованих первісним кредитором у розмірі 25077,80 грн, та відсотків, нарахованих позивачем у розмірі 14250,00 грн. Також позивач просить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою електронних засобів зв`язку укладено Кредитний договір № 5662570. Кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти двома траншами на платіжну картку позичальника. Надалі, 27.02.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу, за яким право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача. Оскільки відповідач належним чином не виконував умови договору, утворилась стійка заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2026 року цивільну справу за вказаним позовом передано за територіальною підсудністю до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу на підставі ст. 27, 31 ЦПК України, за місцем зареєстрованого проживання відповідача.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01.10.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою судом задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «Сенс Банк» інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо належності карткового рахунку відповідачу та руху коштів по ньому.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив без нього слухати справу, зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Судові повістки відповідачу надсилалися за адресою реєстрації, а також додатково шляхом смс-інформування на номер мобільного телефону, зазначеного в позовній заяві, та повідомлення на застосунок «Viber». Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав, заяв про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило.

З врахуванням неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, в порядку спрощеного позовного провадження. З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07.07.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 5662570 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

На виконання умов договору та Додаткової угоди до нього, первісний кредитор перерахував відповідачу грошові кошти двома траншами: 07.07.2025 року о 00:29 на суму 2 000,00 грн та 07.07.2025 року о 19:35 на суму 10000,00 грн, що сумарно становить 12000,00 грн основного тіла кредиту.

Факт отримання та використання вказаних коштів безпосередньо відповідачем повністю підтверджується офіційною відповіддю АТ «Сенс Банк» від 13.10.2026 року № 18010-БТ-32.3/2026 та випискою за картковим рахунком № НОМЕР_1 (картка Visa Platinum № НОМЕР_2 ), відкритою на ім`я ОСОБА_1 . З виписки вбачається, що кошти надійшли через провайдера ТОВ «Пейтек» за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» та у цей же період були використані відповідачем для здійснення трансакцій на користь гральних платформ «FAVBET.UA» та «SLOTSCITY.UA» (код МСС 7995 - Азартні ігри).

27.02.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 5662570 перейшло до позивача. Факт оплати пулу вимог позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 1429 від 27.02.2026 року.

З наданого позивачем розрахунку та матеріалів справи вбачається, що відповідач за час дії договору здійснив платежі на загальну суму 2928,91 грн. Позивач зазначає, що вказані кошти були розподілені первісним кредитором таким чином: 1728,89 грн - на погашення відсотків; 0,02 грн - на погашення тіла боргу; 1200,00 грн - утримано як разову комісію за надання кредиту.

Щодо перерахунку тіла кредиту та нікчемності комісії:

Позивач наполягає на стягненні тіла кредиту в розмірі 11999,98 грн, посилаючись на те, що відповідач сплатив у рахунок основного боргу лише 0,02 грн, а сума 1200,00 грн є платою за послуги кредитора (комісією). Суд вважає таку позицію безпідставною, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорах про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановлення комісій за надання, обслуговування чи повернення кредиту забороняється. Усі умови договору, які передбачають такі платежі, є нікчемними в силу прямої вказівки закону і не потребують окремого визнання їх недійсними судом.

Оскільки початковий розмір кредиту (перший транш) становив 2000,00 грн, що на момент укладення правочину було значно менше розміру мінімальної заробітної плати, утримання кредитором комісії в сумі 1200,00 грн є протиправним.

Згідно зі ст. 534 Цивільного кодексу України та положеннями п. 4.6 самого Кредитного договору щодо черговості погашення вимог, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання в повному обсязі, сума безпідставно нарахованої нікчемної комісії підлягає зарахуванню судом на користь споживача - а саме на погашення простроченого основного боргу (тіла кредиту).

Таким чином, реальний залишок заборгованості за тілом кредиту становить:

10799,98 грн.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 10799,98 грн, а у стягненні решти суми тіла (1200,00 грн) належить відмовити.

Щодо відсотків, нарахованих первісним кредитором:

Вимога позивача про стягнення відсотків за користування кредитом, що були нараховані ТОВ «Лінеура Україна» за період з 07.07.2025 по 27.02.2026 року у розмірі 25077,80 грн, є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Нарахування відсотків здійснювалося за погодженою сторонами в п. 1.3 договору та додаткових угодах ставці 0,95% за кожен день користування кредитом від фактичного залишку боргу. Нарахування відбувалося в межах визначеного графіком строку кредитування.

Вказаний розмір відсотків повністю відповідає вимогам п. 17 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно з яким сукупна сума відсотків та інших платежів за мікрокредитами не може перевищувати встановлених законом граничних меж для споживачів. Розрахунок перевірено судом, він є математично точним, відповідач його не спростував, тому сума в розмірі 25077,80 грн підлягає стягненню.

Щодо безпідставності нарахування процентів новим кредитором поза межами строку кредитування:

Позивач просить стягнути додатково 14250,00 грн відсотків, які він самостійно нараховував протягом 125 днів (з 28.02.2026 по 02.07.2026 року) за договірною ставкою 0,95% на добу вже після укладення договору факторингу. Суд вважає ці вимоги незаконними через наступне.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання чітко розмежовують договірні платежі (плату за правомірне користування майном/коштами) та заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй базовій та сталій постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформувала імперативний правовий висновок, згідно з яким:

«Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту. Вектор правового регулювання в такому разі змінюється з договірного на зобов`язальний, де правовідносини сторін регулюються статтею 625 Цивільного кодексу України».

Ця ж позиція деталізована та підтверджена у постановах Велика Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 та від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

З матеріалів справи та графіка періодичних платежів вбачається, що строк кредитування за Кредитним договором № 5662570 закінчився до моменту відступлення права вимоги. Первісний кредитор зафіксував остаточну суму боргу на дату 27.02.2026 року і саме в такому обсязі передав її позивачу за договором факторингу.

Після закінчення строку кредитування договірні зобов`язання припиняють свій активний рух, а отже, право позивача на поденне нарахування плати за кредит за ставкою 0,95% (що еквівалентно понад 346% річних) припинилося. Після вказаного строку кредитор мав право нараховувати лише інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України. Оскільки вимог про стягнення сум за ст. 625 ЦК України ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» не заявляло, суд не має процесуального права виходити за межі позову.

Таким чином, вимоги про стягнення відсотків, нарахованих новим кредитором самостійно на суму 14250,00 грн, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Оскільки позивачем у позові не заявлялися вимоги про стягнення пені, штрафів, а також сум на підставі ст. 625 ЦК України, суд, діючи в межах вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), не наводить у мотивувальній частині обґрунтування відмов у вимогах, які сторонами взагалі не ініціювалися.

Щодо розподілу судових витрат:

Згідно з оригіналом платіжної інструкції № 9316 від 14.08.2026 року, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. У зв`язку із частковим задоволенням позову (суд визнав обґрунтованими вимоги на суму 35877,78 грн із заявлених 51327,78 грн, що становить 69,9%), судовий збір розподіляється за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1861,02 грн.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу адвоката Столітній М.М.: позивачем надано Акт прийому-передачі виконаних послуг № 23032 від 18.08.2026 року на суму 10000,00 грн.

Оцінюючи ці витрати на предмет відповідності вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд враховує, що справа є типовою та малоскладною, розглядається у спрощеному провадженні, підготовка процесуальних документів мала шаблонний характер, а позов задоволено частково. Керуючись критеріями розумності, співмірності та справедливості, суд вважає за необхідне обмежити розмір стягнення фіксованою сумою у 2900,00 грн, яка повністю покриває реальні та обґрунтовані трудовитрати адвоката у даному процесі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-283 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 526, 530, 534, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд, -

В И Р І Ш І В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 5662570 від 07 липня 2025 року, право вимоги за яким перейшло на підставі Договору факторингу від 27 лютого 2026 року, у загальному розмірі 35877,78 грн (тридцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 78 коп.), з яких: 10799,98 грн - заборгованість за тілом кредиту; 25077,80 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими первісним кредитором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати а саме: 1861,02 грн - витрати по сплаті судового збору; 2900,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня його вручення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Дані учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код за ЄДРПОУ: 44559822, юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 16 листопада 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua