Вирок від 12 листопада 2026 р. у справі №190/2291/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Суд: П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №190/2291/26

Суддя: Фирса Ю. В.

Справа № 190/2291/26

Провадження №1-кп/190/212/26

ЄРДР № 12026041560000432

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронково Рибницького району республіки Молдова, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працює, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 03.09.2026 року о 13:00 год. перебував в приміщенні альтанки, за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, с-ще Вишневе, вул. Набережна, 7 в гостях у ОСОБА_6 , де останній під час сумісного розпиття спиртних напоїв, з метою перевірки балансу грошових коштів на належній йому банківській картці емітованої АТ КБ «ПриватБанк», не приховуючи від ОСОБА_4 пароль від особистого кабінету, увійшов до власного облікового запису в автоматизованій системі Інтернет-банкінгу «Приват24».

В цей час, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів належних ОСОБА_6 за допомогою несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вчинив протиправні дії у сфері автоматизованих систем, маючи злочинний намір, спрямований на особисте збагачення, у протизаконний спосіб, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 03.09.2026 року о 17.36 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи вільний доступ до мобільного телефону марки Теcnо КЕ5J ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_6 , в якому встановлений додаток віддаленого доступу до автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Приват24», через всесвітню мережу «Інтернет», шляхом вводу до автоматизованої системи електронного комплексу, а саме мобільного банкінгу, паролю для автентифікації, який був відомий ОСОБА_4 , здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», який згідно із Законом України «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, самочинно, без дозволу власника ОСОБА_6 , в порушення вимог ч.2 ст.11, ч. 1 ст.21 Закону України «Про інформацію», ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_3 (банківська карта № НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_6 , що призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк» та отримав інформацію про поточний стан рахунку потерпілого, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є банківською таємницею.

Крім того, 03.09.2026 року о 17:36 год. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, впевнений в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непомітними для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, с-ще Вишневе, вул. Набережна, 7, умисно, таємно, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, після отримання доступу до банківського рахунку НОМЕР_3 (банківська карта № НОМЕР_4 ), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_6 , не маючи будь яких правових підстав, здійснив переказ грошових коштів із вказаного банківського карткового рахунку на банківський рахунок свого знайомого ОСОБА_7 № НОМЕР_5 (банківська картка № НОМЕР_6 ) який емітований АТ КБ «ПриватБанк», а саме: 03.09.2026 року о 17:36 год. в сумі 4934,00 грн.

Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 , майнову шкоду на загальну суму 4934,00 грн., викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

У відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 13.07.2026 № 596/2026, затвердженого Законом України від 14.07.2026 р. № 4928-1Х, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України – як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем.

21 вересня 2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 1 ст. 361 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточно покарання у виді 5 років позбавлення волі, пропонують на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з іспитовим строком та встановленими обмеженнями на підставі ст. 76 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.

Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та просив затвердити угоду про визнання винуватості, також подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесено до категорії тяжкого кримінального правопорушення, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана потерпілому, який надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 21 вересня 2026 року між прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України та призначити покарання

- за ч. 4 ст. 185 КК України - П`ЯТЬ років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 361 КК України – штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 П`ЯТЬ років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку ОДИН рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов"язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua