Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №922/643/25
Суддя: Кібенко О. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 922/643/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Малашенкова Т.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.
прокурора - Зарудяна Н.О.,
представників учасників справи:
Харківської міської ради - не з`явився,
Північно-східного офісу Держаудитслужби - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" - Серебряник О.О.,
Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"
на рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 (суддя Усата В.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 (колегія суддів: Шутенко І.А., Плахов О.В., Слободін М.М.)
у справі за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі:
1) Харківської міської ради,
2) Північно-східного офісу Держаудитслужби
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "УКР ГАЗ РЕСУРС",
2) Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.
Суть спору
1. Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради (споживач) та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник) у лютому 2021 року за результатами відкритих торгів уклали договір про постачання електричної енергії за ціною 1,901135135 грн за 1 кВт/год. Протягом 2021 року сторони вісьмома додатковими угодами підвищили ціну до 3,639216 грн за 1 кВт/год (на 91,42%) та зменшили обсяг постачання з 3 700 000 кВт/год до 1 901 655,601 кВт/год.
2. Прокурор в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби звернувся з позовом про визнання цих додаткових угод недійсними та стягнення з постачальника 1 252 913,43 грн, сплачених понад ціну, визначену за результатами торгів.
3. Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили. Вони виходили з того, що постачальник не підтвердив документально коливання ціни електричної енергії на ринку, а загальне підвищення ціни перевищило 10% від ціни, визначеної в договорі.
4. Постачальник подав касаційну скаргу, у якій просить зупинити провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справ щодо конституційності п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати судові рішення та відмовити в позові. Згодом він також просив зупинити провадження до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №916/2486/23 та врахувати нову редакцію п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", викладену Законом від 27.05.2026 №4888-IX.
5. Перед Верховним Судом постали такі питання:
- чи врахували суди висновки Верховного Суду щодо доказів коливання ціни товару на ринку та щодо дотримання ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- чи виключає ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" застосування до постачальника наслідків недійсності додаткових угод;
- чи застосовується до додаткових угод 2021 року нова редакція п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" з огляду на п.7 розд.XIV Закону №4888-IX.
6. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради (далі - Управління освіти) провело процедуру відкритих торгів UA-2020-12-11-000659-b щодо закупівлі товару "Електрична енергія на 2021 рік" очікуваною вартістю 9 040 000,00 грн. Джерело фінансування закупівлі: кошти місцевого бюджету.
8. 11.02.2021 Управління освіти (споживач) та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі також - Товариство, постачальник) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №26-21 (далі - Договір). Ціна Договору 7 034 200,00 грн з ПДВ, обсяг постачання 3 700 000 кВт/год, ціна за 1 кВт/год 1,901135135 грн з ПДВ, строк дії до 31.12.2021.
9. Відповідно до п.13.11 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Пропозиція постачальника про збільшення ціни в кожному окремому випадку має бути обґрунтована і документально підтверджена. Документ, що підтверджує збільшення ціни, має містити дані про середньоринкову ціну за одиницю товару на день укладення Договору (або на момент попередньої зміни ціни) та на момент звернення постачальника і має бути виданий Торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою або органами державної статистики.
10. В подальшому сторони уклали 14 додаткових угод до Договору, а саме:
- додаткову угоду №1 від 17.02.2021, якою зменшено кількість товару до 2 600 000 кВт/год та зменшено ціну Договору до 4 942 951,35 грн з ПДВ;
- додаткову угоду №2 від 09.03.2021, якою зменшено обсяг електроенергії до 2 410 461,979 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/ год з ПДВ, а з 18.02.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Загальна ціна договору становить 4 942 951,35 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 8,13% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 18.02.2021;
- додаткову угоду №3 від 11.05.2021, якою зменшено обсяг електроенергії до 2 261 116,394 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/ год з ПДВ, а з 18.02.2021 по 31.03.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.04.2021 ціна становить 2,22594 грн за 1 кВт/год. Загальна ціна договору становить 4 942 951,35грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 17,08% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.04.2021;
- додаткову угоду №4 від 10.08.2021, яку укладено у зв`язку зі зміною банківських реквізитів постачальника;
- додаткову угоду №5 від 28.08.2021, якою зменшено обсяг електроенергії до 2 176 892,68 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/ год з ПДВ, з 18.02.2021 по 31.03.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.04.2021 по 31.07.2021 ціна становить 2,22594 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.08.2021 ціна становить 2,413068 грн за 1 кВт/год з ПДВ (тобто ціна зросла на 26,92% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.08.2021;
- додаткову угоду №6 від 20.09.2021, якою зменшено обсяг електроенергії до 2 101 690,756 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії до 2,618892 грн за 1 кВт/год з ПДВ;
- додаткову угоду №7 від 22.09.2021, якою визнано недійсною додаткову угоду №6 від 20.09.2021. Крім того, встановлено, що обсяг електроенергії, який має поставити ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" становить 2 101 690,756 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 18.02.2021 по 31.03.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.04.2021 по 31.07.2021 ціна становить 2,22594 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.08.2021 по 14.08.2021 становить 2,413068 грн за 1 кВт/год, з 15.08.2021 ціна становить 2,618892 грн за 1 кВт/год з ПДВ (тобто ціна зросла на 37,75% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 15.08.2021;
- додаткову угоду №8 від 08.10.2021, якою зменшено обсяг електроенергії до 2 041 313,397 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/ год з ПДВ, з 18.02.2021 по 31.03.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.04.2021 по 31.07.2021 ціна становить 2,22594 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.08.2021 по 14.08.2021 становить 2,413068 грн за 1 кВт/год, з 15.08.2021 ціна становить 2,618892 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.09.2021 ціна за 1 кВт/год становить 2,822616 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 48,47% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.09.2021;
- додаткову угоду №9 від 09.11.2021, якою зменшено обсяг електроенергії до 1 999 163,752 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/ год з ПДВ, з 18.02.2021 по 31.03.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.04.2021 по 31.07.2021 ціна становить 2,22594 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.08.2021 по 14.08.2021 становить 2,413068 грн за 1 кВт/год, з 15.08.2021 ціна становить 2,618892 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.09.2021 ціна за 1 кВт/год становить 2,822616 грн з ПДВ, з 01.10.2021 ціна за 1 кВт/год становить 3,069348 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 61,44% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 01.10.2021;
- додаткову угоду №10 від 12.11.2021, якою зменшено обсяг електроенергії до 1 959 271,397 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/ год з ПДВ, з 18.02.2021 по 31.03.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.04.2021 по 31.07.2021 ціна становить 2,22594 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.08.2021 по 14.08.2021 становить 2,413068 грн за 1 кВт/год, з 15.08.2021 ціна становить 2,618892 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.09.2021 ціна за 1 кВт/год становить 2,822616 грн з ПДВ, з 01.10.2021 ціна за 1 кВт/год становить 3,069348 грн з ПДВ, з 10.10.2021 ціна за 1 кВт/год становить 3,340716 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 75,72% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 10.10.2021;
- додаткову угоду №12 від 25.11.2021, якою визнано недійсною додаткову угоду №11 від 17.11.2021. Крім того, встановлено, що обсяг електроенергії, який має поставити ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" становить 1 922 261,858 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна з 11.02.2021 по 17.02.2021 становить 1,901135135 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 18.02.2021 по 31.03.2021 ціна становить 2,055804 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.04.2021 по 31.07.2021 ціна становить 2,22594 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.08.2021 по 14.08.2021 становить 2,413068 грн за 1 кВт/год, з 15.08.2021 ціна становить 2,618892 грн за 1 кВт/год з ПДВ, з 01.09.2021 ціна за 1 кВт/год становить 2,822616 грн з ПДВ, з 01.10.2021 ціна за 1 кВт/год становить 3,069348 грн з ПДВ, з 10.10.2021 ціна за 1 кВт/год становить 3,340716 грн з ПДВ, з 20.10.2021 ціна за 1 кВт/год становить 3,639216 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 91,42% порівняно з умовами Договору). Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини з 20.10.2021;
- додаткову угоду №13 від 13.12.2021, якою встановлено, що ціна договору становить 4 942 951,35 грн з ПДВ, з них за рахунок бюджетних коштів - 4 721 601,39 грн, за рахунок орендаторів - 221 349,96 грн;
- додаткову угоду №14 від 29.12.2021, якою встановлено, що обсяг електричної енергії, яку має поставити ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" становить 1 901 655,601 кВт/год, ціна договору становить 4 867 960,73грн.
11. З аналізу наведених додаткових угод вбачається, що укладеними додатковими угодами фактично ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 1,901135135 грн до 3,639216грн (з ПДВ) за 1 кВт/ год, тобто на 1,73808087 грн (91,42% від первинної ціни), а обсяг постачання електричної енергії зменшено з 3 700 000 кВт/год до 1 901 655,601кВт/год, що на 1 798 344,4 кВт/год, менше від запланованого.
12. Суди встановили, що при укладенні додаткової угоди №2 постачальник не обґрунтував пропозицію про підвищення ціни. Додаткові угоди №3, №5, №7, №8, №9, №10, №12 укладено з посиланням на цінові довідки Харківської торгово-промислової палати. Ці довідки не містять відомостей про динаміку ціни на електричну енергію, аналізу ціни на дату укладення Договору та додаткових угод чи інших даних, які б підтверджували коливання ціни на ринку.
13. За Договором оплачено 13 актів на загальну суму 4 867 960,73 грн. Вартість спожитого обсягу електричної енергії за ціною, визначеною в Договорі, становить 3 615 047,30 грн. Різниця становить 1 252 913,43 грн.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
14. У лютому 2025 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовом до ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Управління освіти, в якому просив:
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 09.03.2021 до Договору;
- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 11.05.2021 до Договору;
- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 28.08.2021 до Договору;
- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 22.09.2021 до Договору;
- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 08.10.2021 до Договору;
- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 09.11.2021 до Договору;
- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 12.11.2021 до Договору;
- визнати недійсною додаткову угоду №12 від 25.11.2021 до Договору;
- стягнути з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь Харківської міської ради кошти в сумі 1 252 913,43 грн.
15. Позов мотивовано тим, що Додаткові угоди укладено всупереч п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" та ст.632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК): ціну підвищено без належного документального підтвердження коливання ціни на ринку та загалом на 91,42%. Сплачені за Додатковими угодами кошти Прокурор просив стягнути на підставі статей 216, 1212 ЦК.
16. Товариство та Управління освіти проти позову заперечували. Товариство посилалося на те, що кожна зміна ціни не перевищувала 10% від попередньої ціни та підтверджена довідками Харківської торгово-промислової палати.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
17. Господарський суд Харківської області рішенням від 09.03.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026, позов задовольнив.
18. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:
- прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави;
- п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" є імперативною нормою; обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від кількості додаткових угод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22);
- постачальник має довести підвищення ціни на ринку та обґрунтувати для замовника пропозицію про підвищення ціни;
- при укладенні додаткової угоди №2 постачальник пропозицію не обґрунтував; цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, на які сторони послалися в інших Додаткових угодах, не містять відомостей про динаміку ціни, мають довідково-інформаційний характер і не підтверджують коливання ціни на ринку;
- Додаткові угоди суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", ст.632 ЦК та підлягають визнанню недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК;
- кошти в сумі 1 252 913,43 грн одержані безпідставно та підлягають поверненню відповідно до статей 216, 1212 ЦК.
19. Суд апеляційної інстанції:
- відхилив клопотання Товариства про зупинення провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26), оскільки встановлені обставини та зібрані докази дозволяють розглянути справу, а закон, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України (ст.152 Конституції України, ст.91 Закону "Про Конституційний Суд України");
- зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів щодо підстав представництва прокурором інтересів держави, тому рішення в цій частині не переглядається;
- погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність належних доказів коливання ціни на електричну енергію та про перевищення 10-відсоткового обмеження, пославшись також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24;
- відхилив довід про добровільність укладення Додаткових угод, оскільки добровільність не свідчить про їх законність.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу
20. 25.06.2026 Товариство через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- зупинити провадження у справі №922/643/25 на підставі ч.1 п.5 ст.227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) до закінчення розгляду Конституційним Судом України справ №3-130/2026(291/26), №3-78/2026(178/26) за конституційними скаргами Товариства щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", провадження по яких відкриті ухвалами Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 (справа №3-78/2026(178/26) та Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 11.06.2026 (справа №3-130/2026(291/26);
- розглянути та задовольнити клопотання Товариства щодо передачі справи №922/643/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду виключно для формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування ч.1 ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах, а саме: визначення суб`єктів відповідальності за порушення вимог спеціального закону у сфері публічних закупівель, у разі внесення змін до істотних умов договору у порядку не передбаченому законом, та співвідношення з наслідками внесення таких змін до договору (ст.164-14 КУпАП) та строків притягнення до відповідальності за порушення вимог закону (ст.38 КУпАП), враховуючи також ст.18 Закону "Про публічні закупівлі", яка встановлює орган оскарження та порядок оскарження процедур закупівлі;
- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026;
- ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі;
- судові витрати покласти на прокуратуру.
21. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив п.1 та п.3 ч.2 ст.287 ГПК.
22. За п.1 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає (з урахуванням заяви про усунення недоліків від 26.07.2026), що суд апеляційної інстанції:
- застосував п.5 ч.1 ст.227 ГПК без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №283/91/22, а також в ухвалах Верховного Суду про зупинення провадження, зокрема від 28.11.2019 у справі №916/313/18 та від 04.06.2026 у справі №927/1704/23;
- не врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №916/944/22, про те, що довідки та експертні висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку; неправильно застосував статті 41, 43 Закону "Про публічні закупівлі", статті 203, 215, 651 ЦК;
- не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 02.07.2019 у справі №48/340 та від 14.01.2026 у справі №580/408/14-ц, щодо порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол).
23. За п.3 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.44 Закону "Про публічні закупівлі". На його думку, відповідальність за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, несуть лише службові (посадові) особи замовника та інших органів у вигляді адміністративного стягнення (статті 38, 164-14 КУпАП). Покладення майнових наслідків на постачальника суперечить п.22 ч.1 ст.92 Конституції України.
24. Скаржник також посилається на:
- Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та на вибірковість пред`явлення прокурорами позовів до постачальників електричної енергії;
- принцип правової визначеності, практику Касаційного адміністративного суду (постанови від 05.07.2021 у справі №826/11063/17, від 05.04.2023 у справі №420/17618/21) та листи Мінекономіки, які допускали неодноразове збільшення ціни до 10%;
- неможливість одночасного застосування статей 216 та 1212 ЦК.
25. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Клопотання та додаткові пояснення учасників справи
26. 07.10.2026 Товариство подало:
- клопотання про зупинення провадження на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №916/2486/23;
- письмові пояснення, в яких зазначило, що Законом "Про публічні закупівлі" від 27.05.2026 №4888-IX (далі - Закон №4888-IX) п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII викладено в новій редакції, за якою 10-відсоткове обмеження застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни без обмеження кількості змін, і що ця редакція застосовується до правовідносин, які виникли з дня набрання чинності Законом №922-VIII.
27. 08.10.2026 прокурор подав додаткові пояснення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, які залишаються без розгляду як такі, що подані без дозволу суду на їх подання (ч.5 ст.161 ГПК).
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
28. Верховний Суд ухвалою від 17.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та призначив справу до розгляду на 14.10.2026. Розгляд клопотань про зупинення провадження та про передачу справи на розгляд Великої Палати відклав до розгляду касаційної скарги по суті.
29. Судове засідання, призначене на 14.10.2026 не відбулося у зв`язку із неодноразовим оголошенням повітряної тривоги у місті Києві. Верховний Суд ухвалою від 15.10.2026 повідомив учасників справи, що наступне судове засідання відбудеться 11.11.2026.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо клопотання про зупинення провадження до закінчення розгляду справ Конституційним Судом України
30. Як вже зазначалося, у касаційній скарзі скаржник просив зупинити провадження у справі №909/1187/24 на підставі ч.1 п.5 ст.227 ГПК до закінчення розгляду Конституційним Судом України справ №3-130/2026(291/26), №3-78/2026(178/26) за конституційними скаргами Товариства щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", провадження по яких відкриті ухвалами Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 (справа №3-78/2026(178/26) та Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 11.06.2026 (справа №3-130/2026(291/26).
31. Разом з тим, у судовому засіданні 11.11.2026 представник скаржника відмовився від цього клопотання.
32. Відповідно до положень ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.14). Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.61).
33. Верховний Суд неодноразово зазначав, що складовою принципу диспозитивності, який закріплений у ст.14 ГПК, є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, ухвали Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №916/3844/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
34. Отже відмова від клопотання є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства. Враховуючи зазначене, дотримуючись принципу диспозитивності, Верховний Суд приймає відмову від клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справ №3-130/2026(291/26), №3-78/2026(178/26) та не розглядає його.
Щодо клопотання про зупинення провадження до закінчення перегляду справи №916/2486/23
35. Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
36. Як зазначає скаржник, справу №916/2486/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду для вирішення питання про відступ від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №916/2714/23, щодо застосування ст.53 ГПК та ст.23 Закону "Про прокуратуру". У тій справі прокурор подав позов в інтересах держави в особі, зокрема, міжрайонного управління водного господарства, яке, на думку колегії суддів, не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень.
37. У справі, що переглядається, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування, та Північно-східного офісу Держаудитслужби, який є органом державного фінансового контролю. Питання, яке вирішує об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі №916/2486/23, у цій справі перед Верховним Судом не постало.
38. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство в апеляційній скарзі не оспорювало висновок суду першої інстанції про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави. Неправильне застосування ст.23 Закону "Про прокуратуру" та ст.53 ГПК не є підставою касаційного оскарження, з якої відкрито касаційне провадження.
39. Посилання скаржника на ухвали Верховного Суду про зупинення провадження в інших справах не береться до уваги, оскільки питання про подібність правовідносин вирішується щодо кожної справи окремо.
40. Тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК.
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
41. Скаржник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч.5 ст.302 ГПК. Виключну правову проблему він вбачає у відсутності висновку щодо застосування ч.1 ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" для визначення суб`єктів відповідальності за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.
42. Згідно з ч.5 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
43. Тотожне клопотання вже розглядала об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі №924/698/23 за позовом прокурора в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради до ТОВ "Енергопрод Сервіс" про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та стягнення надміру сплачених коштів. У постанові від 03.04.2026 (п.12) об`єднана палата відмовила в передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Вона зазначила, що ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" визначає коло осіб, які несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону, тоді як спір не стосується притягнення таких осіб до відповідальності і суди цю статтю не застосовували.
44. Колегія суддів не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Питання, порушене скаржником, не містить виключної правової проблеми; оцінку доводу про застосування ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" наведено далі у цій постанові.
45. Колегія суддів також не вбачає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч.4 ст.302 ГПК у зв`язку з прийняттям Закону №4888-IX. Колегія суддів не відступає від висновків Великої Палати Верховного Суду у справах №922/2321/22 та №920/19/24, а застосовує їх (пункти 67-84 цієї постанови).
46. Тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо меж касаційного перегляду
47. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права.
48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (ч.2 ст.300 ГПК).
Щодо висновків Верховного Суду про застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК
49. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у зупиненні провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) і не врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №283/91/22 та в ухвалах Верховного Суду про зупинення провадження в інших справах.
50. Суд апеляційної інстанції відхилив клопотання, оскільки встановлені обставини та зібрані докази дозволяли розглянути справу, а визнання закону неконституційним має наслідком втрату ним чинності на майбутнє.
51. Згідно з п.5 ч.1 ст.227 ГПК суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного провадження. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
52. Питання про застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК у справах цієї категорії розглядала об`єднана палата Касаційного господарського суду. В ухвалі від 18.08.2026 у справі №910/11553/25 вона зазначила, що практика Верховного Суду з цього питання є усталеною і ґрунтується на висновках, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №800/235/17 та в постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 щодо застосування тотожної норми п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
53. За цим підходом закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними (Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 №8-зп/1997). Тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню. Сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком і воно можливе, якщо суд обґрунтує зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
54. Зупинення провадження може бути виправданим, коли рішення Конституційного Суду України здатне вплинути на вирішення спору. Насамперед це справи, у яких перевіряються норми про юридичну відповідальність фізичної особи, оскільки у разі пом`якшення або скасування такої відповідальності закони мають зворотну дію в часі (ч.1 ст.58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99). Такий вплив не виключається також тоді, коли спірні правовідносини тривають і їх регулювання на майбутнє залежить від чинності норми, конституційність якої перевіряється (ч.2 ст.152 Конституції України).
55. У цій справі таких обставин не встановлено. Скаржник є юридичною особою; стягнення коштів, сплачених за Додатковими угодами, не є заходом відповідальності, а є наслідком недійсності правочину та безпідставного набуття майна. Додаткові угоди укладено та виконано у 2021 році, спірні правовідносини завершені, тому майбутнє рішення Конституційного Суду України на їх правове регулювання не вплине (ч.2 ст.152 Конституції України).
56. Крім того, суди задовольнили позов не лише через перевищення 10-відсоткового обмеження, а й через недоведеність коливання ціни товару на ринку.
57. Те, що скаржник сам є заявником конституційних скарг, об`єктивної неможливості розгляду справи не породжує. Інтерес заявника конституційної скарги захищено спеціальними механізмами: переглядом судового рішення за виключними обставинами (п.1 ч.3 ст.320 ГПК) та забезпечувальним наказом Великої палати Конституційного Суду України (ст.78 Закону "Про Конституційний Суд України"). Щодо ухвали від 04.06.2026 у справі №927/1704/23 об`єднана палата зазначила, що її мотивування обмежується констатацією факту розгляду Конституційним Судом України конституційних скарг щодо застосованої судами норми, чого недостатньо для зупинення провадження. Ця ухвала не містить висновку щодо застосування норми права в розумінні ч.4 ст.236 ГПК.
58. Тому Верховний Суд відхиляє довід скаржника про те, що апеляційний суд застосував п.5 ч.1 ст.227 ГПК без урахування практики Верховного Суду. Ухвали Верховного Суду про зупинення провадження в інших справах, на які посилається скаржник, постановлені за конкретних обставин тих справ і не містять висновків щодо застосування норми права у розумінні п.1 ч.2 ст.287 ГПК, який стосується висновків, викладених у постановах Верховного Суду.
59. Постанову від 22.08.2024 у справі №283/91/22 ухвалено в адміністративній справі із застосуванням норм КАС у правовідносинах, які не є подібними до спірних (за позовом фізичної особи до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов по справі про накладення адміністративного стягнення). Вона не містить висновку про обов`язок суду зупинити провадження у справі про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю у разі відкриття конституційного провадження щодо п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
60. Отже, апеляційний суд правильно керувався тим, що скаржник не назвав обставин, які неможливо встановити без рішення Конституційного Суду України.
Щодо висновків Верховного Суду про докази коливання ціни товару на ринку
61. Скаржник стверджує, що суди не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №916/944/22, про те, що торгово-промислова палата належить до суб`єктів, які можуть надавати інформацію про коливання ціни товару на ринку, а її довідки та експертні висновки можуть використовуватися для підтвердження такого коливання.
62. Разом з тим, суди не відхиляли довідки Харківської торгово-промислової палати з тієї причини, що вони видані неналежним суб`єктом або є недопустимим видом доказів. Суди оцінили зміст цих довідок і встановили, що вони не містять відомостей про динаміку ціни на електричну енергію, аналізу ціни на дату укладення Договору та Додаткових угод чи інших даних, які б підтверджували коливання ціни на ринку. Щодо додаткової угоди №2 суди встановили, що постачальник взагалі не обґрунтував пропозицію про підвищення ціни.
63. Такий підхід не суперечить висновку, викладеному в постанові у справі №916/944/22. Те, що довідка торгово-промислової палати може бути доказом коливання ціни, не означає, що будь-яка така довідка його апріорі підтверджує.
64. Згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару може бути збільшена лише пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, а п.13.11 Договору вимагав, щоб підтвердний документ містив дані про середньоринкову ціну на день укладення Договору (попередньої зміни ціни) та на момент звернення постачальника.
65. З аналогічною оцінкою цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які не містили інформації про коливання ціни, погодилася об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 03.04.2026 у справі №924/698/23 (пункти 4, 33).
66. Доводи скаржника про те, що коливання ціни підтверджується даними АТ "Оператор ринку" та наведеними в касаційній скарзі розрахунками, зводяться до переоцінки доказів і встановлення обставин, яких суди попередніх інстанцій не встановили, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (ч.2 ст.300 ГПК). Скаржник також не пояснив, у чому полягає неправильне застосування ст.43 Закону "Про публічні закупівлі" та ст.651 ЦК, яких суди не застосовували.
Щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" у редакції Закону №4888-IX
67. У письмових поясненнях від 07.10.2026 скаржник зазначає, що Закон №4888-IX виклав п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в новій редакції, за якою 10-відсоткове обмеження застосовується до кожної зміни ціни окремо, і поширив цю редакцію на всі правовідносини, що виникли з дня набрання чинності Законом №922-VIII. На його думку, парламент у такий спосіб визначив, як ця норма мала розумітися протягом усього часу її існування, тому висновки Великої Палати Верховного Суду у справах №922/2321/22 та №920/19/24 застосовуватися не можуть. Скаржник також посилається на ухвалу Конституційного Суду України від 16.09.2026 №227-3(I)/2026 у справі №3-174/2026(379/26).
68. Письмові пояснення подано після спливу строку на доповнення касаційної скарги (ч.1 ст.298 ГПК). Проте вони стосуються закону, який набрав чинності після ухвалення оскаржуваних рішень, тобто фактично зводяться до питання про те, яка редакція закону підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Тому Верховний Суд надає цим поясненням оцінку.
69. Відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час укладення спірних угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
70. Ця норма є винятком із загальної заборони змінювати істотні умови договору про закупівлю і встановлює сукупність умов, за яких ціну може бути збільшено: наявність коливання ціни на ринку, документально підтвердженого постачальником; пропорційність збільшення такому коливанню; неперевищення межі 10%; незбільшення суми договору. Відсутність будь-якої з цих умов виключає правомірність зміни ціни.
71. Суди встановили дві самостійні підстави невідповідності спірних угод цій нормі: постачальник не підтвердив коливання ціни електричної енергії на ринку, а загальне збільшення ціни перевищило 10% від ціни, визначеної в Договорі.
72. 27.05.2026 Верховна Рада України ухвалила Закон України №4888-IX "Про публічні закупівлі", яким, зокрема, внесла зміни до чинного Закону "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII. З 24.06.2026 набрали чинності окремі положення Закону №4888-IX, у тому числі положення, якими змінено п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII.
73. Статтею 5 ЦК унормовано, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
74. Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та / або набуття чинності іншими.
75. Відтак при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.
76. Відповідно до п.7 розд.ХІV Закону №4888-IX, на застосуванні якого до спірних правовідносин наполягає скаржник, положення п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII.
77. Разом з тим, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4888-IX передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
78. Відтак, оскільки спірний договір був укладений 11.02.2021, оспорювані зміни до договору вносились в період березня-листопада 2021 року, Договір діяв до 31.12.2021 і є виконаним, спірні правовідносини виникли і завершились до набрання чинності п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4888-ІХ (на який посилається заявник). За таких обставин така норма не підлягає застосуванню до правовідносин у справі, що переглядається. Виняток, передбачений ч.2 ст.5 ЦК, не застосовується, оскільки визнання правочину недійсним і повернення одержаного за ним не є заходами цивільної відповідальності (пункти 55, 95 цієї постанови).
79. Отже, оскільки на момент виникнення та існування спірних правовідносин Закону №4888-ІХ, яким було внесено зміни до Закону "Про публічні закупівлі", не існувало то такий, відповідно, не міг регулювати правовідносини у сфері здійснення закупівель, укладення договорів про закупівлі та порядку внесення змін до таких.
80. Тож набрання чинності 24.06.2026 Закону №4888-ІХ (у той час як рішення у справі ухвалено 09.03.2026) не створює правових наслідків для застосування нової редакції п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" щодо додаткових угод, укладених у 2021 році.
81. Такого самого підходу до дії в часі п.7 розд.XIV Закону №4888-IX Верховний Суд дотримався у постанові від 04.11.2026 у справі №910/15681/25, ухваленій за касаційною скаргою іншого постачальника щодо додаткових угод 2021 року (підлягає врахуванню в силу ч.4 ст.300 ГПК).
82. Посилання скаржника на ухвалу Третьої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України від 16.09.2026 №227-3(I)/2026 у справі №3-174/2026(379/26) цього висновку не спростовує. Цією ухвалою вирішено питання про відкриття конституційного провадження за конституційною скаргою іншої особи. Конституційний Суд України відмовив у відкритті конституційного провадження на підставі п.5 ст.62 Закону "Про Конституційний Суд України" - втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України та не перевіряв відповідності закону конкретних додаткових угод і не вирішував, яка редакція п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" підлягає застосуванню у спорі про недійсність правочину, вчиненого та повністю виконаного до набрання чинності Законом №4888-IX. Визначення норми права, яка регулює спірні правовідносини, належить до повноважень суду, що розглядає справу.
83. Отже, Верховний Суд виходить з того, що відповідність правочину вимогам закону оцінюється на момент його вчинення (ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК). Спірні угоди вчинені у 2021 році, і суди попередніх інстанцій правильно застосували до них норму в редакції, чинній на той час, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду щодо її тлумачення.
84. Додатково Верховний Суд зазначає, що застосування нової редакції не змінило б результату розгляду цієї справи. Нова редакція, як і попередня, дозволяє збільшити ціну лише пропорційно збільшенню ціни товару на ринку в разі її коливання. Суди встановили, що постачальник не довів такого коливання щодо жодної з восьми Додаткових угод (п.12 цієї постанови). Ця підстава недійсності є самостійною і не залежить від способу обчислення 10-відсоткового обмеження.
Щодо висновків Великої Палати Верховного Суду про застосування ст.1 Першого протоколу
85. Скаржник вважає, що стягнення з нього коштів за фактично поставлену електричну енергію є непропорційним втручанням у право власності, а суди не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 02.07.2019 у справі №48/340 та від 14.01.2026 у справі №580/408/14-ц, про те, що ризик помилки державного органу має нести держава.
86. Суди виходили з того, що кошти, сплачені за недійсними Додатковими угодами, одержані без правової підстави та підлягають поверненню відповідно до статей 216, 1212 ЦК.
87. У справах №48/340 та №580/408/14-ц Велика Палата Верховного Суду переглядала судові рішення за виключними обставинами після встановлення Європейським судом з прав людини порушення Україною міжнародних зобов`язань. У цих справах йшлося про позбавлення особи права власності на нерухоме майно та земельні ділянки без будь-якого відшкодування і про необхідність перевірити пропорційність такого втручання.
88. У справі, що переглядається, постачальник не позбавляється оплати за поставлену електричну енергію. Він зберігає оплату за ціною, яку сам запропонував на торгах і яка визначена в Договорі. Поверненню підлягає лише різниця, одержана за Додатковими угодами, укладеними всупереч закону. Тому правовідносини у цій справі та у справах №48/340, №580/408/14-ц не є подібними.
89. Висновок судів про стягнення коштів відповідає висновкам щодо застосування статей 216, 1212 ЦК у подібних правовідносинах, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (пункти 71, 72, 82), від 21.11.2025 у справі №920/19/24 (п.181) та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.04.2026 у справі №924/698/23 (пункти 35, 38).
Щодо застосування ст.44 Закону "Про публічні закупівлі"
90. Скаржник стверджує, що за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, відповідальність несуть лише особи, визначені ч.1 ст.44 Закону "Про публічні закупівлі", у вигляді адміністративного стягнення. На його думку, стягнення коштів з постачальника є новим видом відповідальності, не передбаченим законом.
91. Суди ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" не застосовували. Вони вирішили спір на підставі п.2 ч.5 ст.41 цього Закону та статей 203, 215, 216, 1212 ЦК.
92. Відповідно до ч.1 ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників та інших визначених у цій нормі органів несуть відповідальність згідно із законами України. Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про закупівлі встановлено ст.164-14 КУпАП.
93. Ці норми регулюють публічно-правову відповідальність фізичних осіб за вчинене правопорушення. Вони не визначають цивільно-правових наслідків правочину, вчиненого з порушенням вимог Закону "Про публічні закупівлі".
94. Згідно з ч.1 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Тому додаткова угода, зміст якої суперечить п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", може бути визнана недійсною на підставі ч.1 ст.203, частин 1, 3 ст.215 ЦК, а виконане за нею підлягає поверненню (ст.216, п.1 ч.3 ст.1212 ЦК).
95. Визнання правочину недійсним та повернення виконаного за ним не є заходами юридичної відповідальності. Вони не залежать від вини сторони і не покладають на неї додаткового майнового обов`язку: сторона повертає те, що одержала без правової підстави. Тому п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, ст.44 Закону "Про публічні закупівлі", статті 38, 164-14 КУпАП спірних відносин не регулюють. Притягнення службових осіб замовника до адміністративної відповідальності та застосування наслідків недійсності додаткової угоди не виключають одне одного.
96. Отже, ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" не виключає визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю та стягнення з постачальника коштів, одержаних за такою угодою. Цей висновок узгоджується з позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 03.04.2026 у справі №924/698/23 (п.12). Довід скаржника Верховний Суд відхиляє.
Щодо інших доводів касаційної скарги
97. Доводи, наведені в п.24 цієї постанови, не охоплюються підставами касаційного оскарження, з яких відкрито касаційне провадження. З огляду на межі касаційного перегляду (ч.1 ст.300 ГПК) Верховний Суд не надає їм оцінки.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
98. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
99. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
100. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
101. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №922/643/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Т. Малашенкова
(з окремою думкою)
В. Студенець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua