Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №492/1781/26 — Арцизький районний суд Одеської області

Суд: Арцизький районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №492/1781/26

Суддя: Черевата В. І.

справа № 492/1781/26

Провадження № 2/492/1467/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 251 721,63 грн., а також сплачений судовий збір по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28 вересня 2023 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1825235 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_1 ) для отримання СМС-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг увигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, ( НОМЕР_1 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки. Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації. П. 1.3.2. Договору сторони визнали, що подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання ЕП Клієнтом та Кваліфікованого електронного підпису Банком. Сторони погоджуються, що наданням Клієнтом до Банку ОТР паролю та підтвердженням Банком його достовірності Сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа. Також, 02.06.2025 року між Банком та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № M35.34606.011915220, який підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (ОТР-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідачки. Власне волевиявлення на укладення Кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання Електронним підписом (далі - ЕП), а саме Відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з Фінансового номеру в мобільному додатку О.Bank 2.0. СМС-повідомлення (ОТР-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4. Договору № 1825235. Згідно з п. 1.5 Договору накладення ЕП Клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку О.Bank 2.0.) Банку Клієнтом після його автентифікації. Також, у Договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_1 в якості Фінансового номера Відповідача. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що нанесенням електронного підпису під цим договором, погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (далі-Додаток № 1) є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів. Згідно кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 200 000,00 грн., зі сплатою 81 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору. Відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, та інші платежі за Кредитним договором. Остання сплата відповідачкою/зарахування по Кредитному договору здійснено 15.02.2026 р. Отже, сума заборгованості відповідачки за кредитним договором станом на 04.09.2026 року становить: прострочений борг: 187 796,55 грн., прострочені проценти: 63 925,08 грн., загальна заборгованість: 251 721,63 грн., що також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 04.09.2026 р. У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідачки ОСОБА_1 . Банком надіслано вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 02.07.2026 р. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення вказаної вимоги виконати зобов`язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також відповідачці було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги АТ «Ідея Банк» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідача заборгованості за Кредитним договором на власний вибір Банку. Відповідачка у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, в тому числі кредит, проценти за користування кредитом та інші обов`язкові платежі, що зумовило звернення до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 07.10.2026 року було прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.10.2026 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Представник позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з відповіддю на відзив, згідно якої просив суд позов задовольнити у повному обсязі, з підстав, зазначених у відповіді на відзив.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Головченко Е.А. в судове засідання не з`явився, звернулася до суду з відзивом на позов, згідно якого просила суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, зазначених у відзиві на позов та розглянути справу за її відсутності та за відсутності відповідачки.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Так, згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 28 вересня 2023 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1825235 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку.

Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_1 ) для отримання СМС-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг увигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, ( НОМЕР_1 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки.

Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації. П. 1.3.2. Договору сторони визнали, що подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання ЕП Клієнтом та Кваліфікованого електронного підпису Банком. Сторони погоджуються, що наданням Клієнтом до Банку ОТР паролю та підтвердженням Банком його достовірності Сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа.

02.06.2025 року між Банком та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № M35.34606.011915220, який підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (ОТР-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідачки. Власне волевиявлення на укладення Кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання Електронним підписом (далі - ЕП), а саме Відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з Фінансового номеру в мобільному додатку О.Bank 2.0. СМС-повідомлення (ОТР-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4. Договору № 1825235. Згідно з п. 1.5 Договору накладення ЕП Клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку О.Bank 2.0.) Банку Клієнтом після його автентифікації. Також, у Договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_1 в якості Фінансового номера Відповідача.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що нанесенням електронного підпису під цим договором, погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (далі-Додаток № 1) є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів.

Згідно кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 200 000,00 грн., зі сплатою 81 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору. Відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, та інші платежі за Кредитним договором.

Остання сплата відповідачкою/зарахування по Кредитному договору здійснено 15.02.2026 р.

Отже, сума заборгованості відповідачки за кредитним договором станом на 04.09.2026 року становить: прострочений борг: 187 796,55 грн., прострочені проценти: 63 925,08 грн., загальна заборгованість: 251 721,63 грн., що також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 04.09.2026 р.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідачки ОСОБА_1 . Банком надіслано вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 02.07.2026 р.

Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення вказаної вимоги виконати зобов`язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також відповідачці було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги АТ «Ідея Банк» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідача заборгованості за Кредитним договором на власний вибір Банку, однак відповідачка вимогу не виконала та заборгованість не погасила.

Доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів чи розмір заборгованості, відповідачка суду не надала.

Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення кредитного договору відповідачка ознайомилася з текстом та змістом договору в цілому, у тому числі з Паспортом споживчого кредиту, погодилася з такими умовами, проставивши на них свої особисті підписи.

Відповідно до частини першої статті 15 ЗУ «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Підписавши Кредитний договір, Позичальник зобов`язувався виконувати всі його умови та узгодив усі платежі за таким договором і протягом 14 календарних днів з дня укладення договору Позичальник не відмовився від нього.

Матеріали справи не містять підтверджуючих документів, що відповідачка зверталася до АТ «Ідея Банк» з вимогою надати роз`яснення щодо незрозумілості умов Кредитного договору.

При цьому як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2026 року відповідачкою здійснено платіж за кредитним договором, що свідчить про розуміння нею умов договору та їх погодження.

Доводи представника відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок не може бути достовірним та достатнім доказом нарахованої заборгованості, не приймаються судом, оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, як і не надано контррозрахунку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується випискою по Поточному рахунку Відповідачки. Однак, відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, та інші платежі за кредитним договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, у разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми, що залишилася.

Матеріали справи містять виписку по рахунку, яка у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.

Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 р. № 75, встановлено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту; виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц (провадження №61-517св18), від 25.05.2021 у справі №554/4300/16 (провадження №61-3689св21), від 13.09.2023 р. у справі №2607/12686/12 (провадження №61-10400CВ44)). Також приходив до висновку, що виписка з рахунку клієнта є підтвердженням виконаних операцій по рахунку, а тому є доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування у справах про стягнення заборгованості, що відповідає вимогам ст. 77 ЦІК України щодо належності доказів, а також вимогам ст. 78 ЦІК України щодо допустимості доказів (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 р. у справі №645/59/16-ц (провадження №61-2438св21). Отже, практика Верховного Суду щодо належності та допустимості таких доказів у справах щодо стягнення кредитної заборгованості, як виписка по рахунку та розрахунок кредитної заборгованості є абсолютно сталою та сформованою.

Крім того, суд звертає увагу, що надані позивачем розрахунок заборгованості, виписка по рахунку є належними та допустимими доказами у справі, підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитними договорами. Також відповідачкою та її представником не були надані належні та допустимі докази на спростовування позовних вимог, зокрема таких, як контррозрахунку, виписки про рахунку, інформації про те, що відповідачка виконала взяті на себе зобов`язання, та сплатила частково чи в повному обсязі наданий кредит.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно з кредитним договором, проте, відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.

Таким чином, згідно з наданим представником позивача детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором сума боргу відповідачки за вказаним кредитним договором становить 251 721,63 грн., яка складається з наступного: 187 796,55 грн. прострочений борг; 63 925,08 грн. прострочені проценти.

02.07.2026 року на адресу відповідачки направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення вище вказаної вимоги виконати зобов`язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також Відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги АТ «Ідея Банк» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідача заборгованості за Кредитним договором на власний вибір Банку.

Однак, відповідачка належним чином не відреагувала на вимогу та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконала.

Судом встановлено, що відповідачка прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)».

Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно відповідачка прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, відповідачка не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задовольнити.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, відповідачка та її представник не надали суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Ідея Банк» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 251 721,63 грн.

Таким чином, встановивши, що кредитний договір не визнаний в судовому порядку недійсним, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ «Ідея Банк».

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідачки суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в сумі 3 020,66 грн.

Керуючись ст. ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ: 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11; Реквізити для стягнення заборгованості за Кредитним договором: Номер банківського рахунку - НОМЕР_2 ; Код одержувача - 19390819; Назва банку - АТ «Ідея Банк»; МФО банку - 336310. Призначення платежу - Погашення заборгованості за кредитним договором № M35.34606.011915220 від 02.06.2025, ОСОБА_1 ) заборгованість за кредитним договором № M35.34606.011915220 від 02.06.2025 року в загальному розмірі 251 721 (двісті п`ятдесят одна тисяча сімсот двадцять одна) гривня 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ: 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11) сплачений судовий збір в розмірі 3 020 (три тисячі двадцять) гривень 66 копійок.

Розподіл судових витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу розглянути окремо, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.І. Черевата

Оригінал: reyestr.court.gov.ua