Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №182/6664/26
Суддя: Клименко І. В.
Справа № 182/6664/26
Провадження № 2-др/182/9/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.11.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Клименко І.В., розглянувши в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –
В С Т А Н О В И В:
23.10.2026 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін розглянуто справу №182/6664/26 (№ провадження 2/0182/7427/2026) та ухвалено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» було задоволено в повному обсязі: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 07.05.2023-100001438 від 07.05.2023 у розмірі 9 540,00 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок грн. 00 коп.); витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) та 116,58 (сто шістнадцять грн. 58 коп.) витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками.
29.10.2026 року на адресу суду від представника позивача Івкової К. І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Зважаючи на те, що дана справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, суд виснує про ухвалення додаткового рішення в тому ж порядку.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі за № 301/1894/17. Аналогічні правові висновки були зроблені у постанові Верховного Суду № 826/1216/16 від 27 червня 2018 року.
Так, в матеріалах справи наявні: Договір №01/25-СЦ про надання правничої допомоги, укладений 01.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та АО «Лекс Верітас», в особі керуючого партнера – адвоката Моісеєнка Максима Юрійовича; Додаткова угода №6 від 31.12.2025 року до Договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги, згідно якої строк дії договору подовжено до 31.12.2026 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором; Звіт про виконану роботу від 28.10.2026 року, платіжна інструкція №СЦ00161852 від 28.10.2026 року про оплату правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 в сумі 6 000,00 грн.
Згідно пункту 3.1 Договору про надання правничої допомоги, вартість послуг визначається наступним чином: 6 000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Крім того, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція також викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.0.2019 у справі №922/445/19). В свою чергу, клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.
З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону. З цих підстав дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 133,137,141, 247, 263, 270 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Ухвалити додаткове рішення в справі №182/6664/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 (шість тисяч грн. 00 коп.)
Вважати додаткове рішення невід`ємною частиною попередньо ухваленого рішення.
На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. В. Клименко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua