Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №205/13384/26
Суддя: Терещенко Т. П.
Єдиний унікальний номер 205/13384/26
Номер провадження2-а/205/201/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді – Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання – Яковенко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Посвалюк В.В. звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 відкрито Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України виконавче провадження № 81916524 та накладено арешт на його рахунки, і 11 вересня 2026 року списано кошти з рахунку за постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 386 від 05 червня 2026 року, про яку йому не було відомо. Зазначає про те, що нею було здійснено запити до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, на які надано запитувані документи, якими встановлено, що вищезазначена постанова про адміністративне правопорушення постановлена за те, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд за направленням №5697003 від 14 грудня 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Вказує на те, що повістки або будь- якого іншого документа для проходження військово-лікарської комісії позивач не отримував. Вважає, що у відношенні позивача працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколу не складалось, та йому другого екземпляру цього протоколу не вручалось, для складання такого протоколу він органами ІНФОРМАЦІЯ_2 не викликався, згоду на те, що ним вчинено правопорушення не висловлював, він взагалі не був обізнаний про наявність такої адміністративної справи, у зв`язку із вищезазначеним представник позивача просила суд скасувати постанову від 05 червня 2026 року № 386 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2026 року поновлено позивачу строк для звернення до суду із адміністративною позовною заявою, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку термінової адміністративної справи.
Представник відповідача Спариш Т.В. сформувала в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначила, що 04 грудня 2025 року на підставі поданої електронної заяви ОСОБА_1 через особистий електронний кабінет у застосунку «Резерв+» згенеровано направлення для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби за № 5697003 від 04 грудня 2025 року, підписане електронним підписом начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , і починаючи з 05 грудня 2025 року він не пройшов медичний огляд у визначені строки. 19 травня 2026 року поштовим відправленням з описом надіслано повідомлення про розгляд справи № 386 на його поштову адресу, електронну пошту та через месенджери. Вказує на те, що 05 червня 2026 року вищевказана постанова була винесена та надіслана на його поштову адресу, що відповідно перебуває у межах чинного законодавства. Посилається на те, що в справі про адміністративне правопорушення наявні докази про отримання направлення на проходження медичного огляду, про належне сповіщення про виклик на розгляд справи, і про належне сповіщення про результати розгляду справи (надсилання постанови) на адресу ОСОБА_1 , які спростовують всі заявлені ним в позовній заяві твердження, і підтверджують бажання позивача ухилитися від відповідальності. Вважає, що позивач не надав до суду підтвердних документів, про спростування факту надсилання йому зазначених документів, як засобами поштового, так і електронного зв`язку. Зазначає, що ігнорування або неотримання поштових відправлень, якими надсилалаися повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, підтверджене вищевказаними документами, через неперевірку поштової скриньки/ відділення/повідомлень надісланих на телефон про необхідність забрати такі відправлення позивачем, не є перепоною для притягнення ОСОБА_1 , тим більше, що копії поштових документів з зазначенням нумерації поштових відправлень, якими надсилалися повідомлення про розгляд справи і постанова додатково надсилалися на електронну адресу позивача і на його контактний номер через застосунок «WhatsApp» і «Viber».
Представник позивача Посвалюк В.В. сформувала через систему «Електронний суд» відповідь на відзив на позов, в якій зазначила, що ОСОБА_1 не надсилав заяв та не ініціював жодного звернення, ніяких сповіщень на електронну пошту та в месенджери не отримував. ІНФОРМАЦІЯ_3 повністю порушив порядок накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу без складання протоколу про вчинення самого правопорушення, у зв`язку із чим просила задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що на підтвердження існування направлення ВЛК відповідачем до відзиву додано, зокрема: лист з позначкою: активне направлення ВЛК , направлення на ВЛК від 04 грудня 2025 року за вих №5797003, де з листа «активне направлення ВЛК» зазначено: в графі дата створення: «04.12.2025р.», ким створено: «автоматично за запитом особи», активовано за запитом особи, але в графі підписано зазначено: «ні», в графі дата підпису: 04.12.2025р., графа ким підписано не заповнена. Посилається на те, що з наданих документів не вбачається, що позивач особисто через додаток «Резерв+» або іншим шляхом звернувся за отриманням направлення на військоволікарську комісію. Вважає, що не надавши суду підтвердження факту особистого звернення позивача із запитом, відповідач безпідставно перекладає на позивача ініціативу та умисел щодо проходження ВЛК, що свідчить про те, що направлення могло бути згенероване через внутрішню технічну помилку системи, або за безпосередньою ініціативою самого ТЦК в односторонньому порядку, після чого безпідставно кваліфіковане як «ухилення» від самостійно викликаного огляду. Також ТЦК зазначає, що направлення на ВЛК було згенеровано 04 грудня 2025 року із граничним строком проходження у 14 днів, тобто до 18 грудня 2025 року. Таким чином, факт неотримання результатів ВЛК (потенційне триваюче правопорушення) став відомий відповідачу автоматично в системі «Оберіг» ще 19 грудня 2025 року, однак з моменту, коли ТЦК дізнався або повинен був дізнатися про закінчення строку проходження комісії, минуло понад 5 місяців, отже ТЦК умисно затягнув процес складання документів до червня 2026 року, штучно підміняючи поняття «дня вчинення/виявлення правопорушення» датою винесення постанови, що є прямим порушенням ст. 38 КУпАП.
Представник позивача Посвалюк В.В. сформувала через систему «Електронний суд» заяву, в якій підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі та розглянути справу без її участі та без участі позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, жодних письмових заяв чи клопотань про відкладення або розгляд справи за відсутності їх представника до суду не надходило, лише долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
За вищевказаних обставин та вимог процесуального законодавства суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів і доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з застосунку «Резерв+» військовозобов`язаний ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має відстрочку за п. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а. с. 14).
У матеріалах справи міститься направлення № 5697003 від 04 грудня 2025 року ОСОБА_1 для визначення придатності до служби та проходження ВЛК із вказаною датою початку медичного огляду – 05 грудня 2025 року (а. с. 42).
Також у матеріалах справи міститься повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 № 386 про виклик ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього на 05 червня 2026 року о 09 годині 00 хвилин (а. с. 42).
Разом з тим, у матеріалах справи міститься роздруківка зі статусами поштового відправлення за трекером № R490640010719, відповідно до якої 19 травня 2026 року сформовано відправлення, 21 травня 2026 року повідомлення № 386 прибуло до відділення, є відмітка про невдалу спробу видачі, і 07 червня 2026 року воно було повернуте відправнику, де у відправленні знаходився опис вкладеного – повідомлення із зазначенням персональних даних позивача (а. с. 43).
Крім того, у матеріалах справи міститься постанова № 386 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн., оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов`язання, визначені чинним законодавством про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 3 п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а. с. 20).
При цьому в матеріалах справи міститься заява начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 та стягнення з нього подвійного розміру штрафу у сумі 34 000 грн. (а.с.20).
Окрім цього, Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81916524 від 08 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 386 від 05 червня 2026 року із стягненням з нього штрафу у розмірі 34 000 грн. (а. с. 21).
Також у матеріалах справи містяться адвокатські запити представника позивача Посвалюк В.В. від 15 вересня 2026 року і 21 вересня 2026 року до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України про надання інформації щодо відкриття виконавчого провадження №81916524 щодо ОСОБА_1 (а. с. 17–18).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).
Положеннями статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період — період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно з Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже, з цього періоду в Україні діє особливий період.
Згідно з Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду тощо; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік або військово-лікарської комісії відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 7 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Разом з тим, положення КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення», проте в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення — це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до примітки до ст. 210-1 КУпАП положення статті не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи.
Адміністративне правопорушення, яке було вчинене позивачем, по суті полягало у непроходженні медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що передбачає адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, під час судового розгляду встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку за повідомленням про його виклик для визначення придатності та проходження ВЛК із вказаною датою початку медичного огляду – 05 грудня 2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стала неявка за направленням для проходження медичного огляду від 04 грудня 2025 року із визначеною датою початку проходження ВЛК — 05 грудня 2025 року.
Вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлюють обов`язок громадянина з`явитися до ТЦК саме за повісткою. Оскільки направлення на ВЛК видається безпосередньо в ТЦК (або через пов`язані електронні інструменти як наслідок процедури обліку), початковим юридичним тригером обов`язку з`явитися і отримати таке направлення є саме повістка про виклик.
Відповідно до абз. 3 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ 560 від 16 травня 2024 року громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Пунктом 74-3 Порядку № 560 встановлено, що у разі коли військовозобов`язані та резервісти самостійно виявили бажання пройти медичний огляд, вони можуть подати запит засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста. За наявності підстав для проходження медичного огляду направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі формується з використанням відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, протягом одного календарного дня з дня подання військовозобов`язаним або резервістом такого запиту. Сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів направлення надсилається до електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Сформоване на запит військовозобов`язаного або резервіста направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду вважається отриманим таким військовозобов`язаним або резервістом у день надсилання цього направлення в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.
У разі коли військовозобов`язаному або резервісту було надіслано або вручено повістку з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби і таким військовозобов`язаним або резервістом в межах строку прибуття за такою повісткою було подано запит про формування в електронній формі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, вважається, що з часу отримання в електронній формі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду військовозобов`язаний або резервіст підтверджує отримання повістки про виклик з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У такому випадку військовозобов`язані та резервісти можуть не з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Разом з тим, до матеріалів справи не було надано доказів як самостійного подання запиту військовозобов`язаного ОСОБА_1 засобами електронного кабінету про бажання пройти медичний огляд, так і направлення йому повістки про виклик з метою проходження медичного огляду.
Також згідно з пунктом 2.8.6 глави 2 розділу І наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року за № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 6 днів. За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження, інші обстеження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.
Тобто днем виявлення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у зазначеному випадку є 18 грудня 2025 року, коли позивач ОСОБА_1 не вчинив дії, які він повинен був здійснити, і про що не могло бути невідомо відповідачу.
Таким чином, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення розпочався 18 грудня 2025 року та закінчився 18 березня 2026 року, однак постанова №386 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності винесена начальником ТЦК та СП лише 05 червня 2026 року, тобто поза межами належного процесуального строку, визначеного ст. 38 КУпАП.
Водночас посилання відповідача на те, що днем «виявлення» правопорушення є саме день винесення постанови - 05 червня 2026 року, є безпідставним, оскільки обов`язковою умовою для правомірної реалізації повноважень суб`єкта владних повноважень у межах тримісячного строку з дня виявлення є дотримання належної процедури фіксації правопорушення та забезпечення прав особи.
При цьому суд зазначає, що відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо того, які саме процесуальні дії були вчинені уповноваженою особою у визначений законом тримісячний строк.
Разом з тим наявний у матеріалах справи конверт з описом, який і було направлено позивачу, датований поза межами тримісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбуваючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що на момент винесення оскаржуваної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності позивача, визначені частиною 7 статті 38 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 386 від 05 червня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 96, 229, 242–246, 286 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Скасувати постанову № 386 від 05 червня 2026 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.П. Терещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua