Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №715/2626/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи окремого провадження

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №715/2626/25

Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 715/2626/25

провадження № 61-5429св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

заявник ? орган опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,

заінтересована особа ? ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кошман Іриною Вадимівною, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року у складі судді Маковійчук Ю. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 березня 2026 року у складі колегії суддів Перепелюк І. Б., Лисака І. Н., Литвинюк І.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У серпні 2025 року орган опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до суду із заявою про заміну опікуна.

Заяву мотивовано тим, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області заяву від 23 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною задоволено, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним. Обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 тимчасово покладено на орган опіки та піклування в особі Чагорської сільської ради до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством. Визначено строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним строком на два роки, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.

До органу опіки та піклування із заявою про намір стати опікуном ОСОБА_2 звернувся його син - ОСОБА_1 . Розглянувши заяву останнього на засіданні опікунської ради 21 березня 2025 року, дослідивши подані документи, вирішено доцільним замінити опікуна, призначивши ОСОБА_1 опікуном над батьком ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 08 травня 2025 року № 57-5/2025 затверджено висновок органу опіки та піклування Чагорської сільської ради про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном його батька ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, а також стан ОСОБА_2 , який страждає на психічний розлад, що істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він може цим самим поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей.

Станом на сьогоднішній день догляд за ОСОБА_2 здійснює його син ОСОБА_1 , спір щодо опікунства над недієздатним батьком відсутній і обставини, які перешкоджають заявнику виконувати обов`язки опікуна, не встановлені, інших родичів, які б виявили бажання стати опікунами немає.

Тому орган опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області просив суд замінити опікуна та призначити ОСОБА_1 опікуном його батька ОСОБА_2 , звільнивши орган опіки та піклування Чагорської сільської ради від покладених на них обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_2 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 березня 2026 року, у задоволенні заяви органу опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про заміну опікуна відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що орган опіки та піклування вважає доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над його батьком ОСОБА_2 . Вказав, що станом на сьогоднішній день всі обов`язки як опікуна над хворим батьком ОСОБА_2 виконує його син ОСОБА_1 , відсутні і обставини, які перешкоджали б ОСОБА_1 здійснювати догляд за батьком. Разом з тим, відповідного обґрунтування доцільності призначення опікуном саме його сина, за наявності у недієздатної особи дружини та дочки, органом опіки та піклування не зазначено, рішення не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення.

При цьому, у постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 Верховний Суд зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність цього, уникаючи можливих зловживань, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном.

Встановлено, що на цей час заінтересована особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року, проходить військову службу в лавах ЗСУ, зокрема, був призваний на військову службу за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 . Тобто ОСОБА_1 позбавлений можливості виконувати у повній мірі обов`язки опікуна недієздатної особи.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 , звернувшись до органу опіки та піклування із заявою про призначення його опікуном над недієздатним батьком, діє недобросовісно.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням на розгляді Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду цивільної справи №305/1557/24, в межах розгляду якої вирішується питання можливості призначення опікуном над недієздатною особою мобілізованого військовослужбовця та необхідність у таких справах забезпечення балансу інтересів держави та недієздатної особи на догляд та піклування, апеляційний суд вказав, що зупинення провадження в цій справі є процесуально недоцільним, оскільки відсутні об`єктивні обставини, які унеможливлюють апеляційний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

22 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву органу опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про заміну опікуна задовольнити.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що на засіданні опікунської ради вирішено було саме його призначити опікуном над ОСОБА_2 . Заяв від інших осіб, які б виявили бажання виконувати обов`язки опікуна, чи заперечень щодо призначення опікуном саме його до органу опіки не надходило. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги те, що у заяві орган опіки та піклування обґрунтував, чому саме він є таким, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.

Судом не враховано постанову Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, відповідно до висновків в якій обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.

Апеляційний суд не звернув увагу на необхідність зупинення провадження у зв`язку з тим, що на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду була передана справа № 305/1557/24. Передаючи справу на розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновки, зокрема: факт проходження особою військової служби має оцінюватися сукупно з іншими обставинами, на підставі яких формується висновок про можливість призначення особи опікуном, і сам собою не є визначальним; сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном. У цій справі спірним питанням є можливість призначення опікуном над недієздатною фізичною особою мобілізованого військовослужбовця. Отже, з метою повного та об`єктивного розгляду вказаної справи мав відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦК України зупинити провадження у цій справі.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, від 25 серпня 2025 року у справі № 305/1557/24, від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23, від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24, від 27 лютого 2025 року у справі № 344/2344/24).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним. Обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 тимчасово покладено на орган опіки та піклування в особі Чагорської сільської ради до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством. Визначено строк дії рішення про визнання фізичної особи ОСОБА_2 недієздатним - два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 17 січня 2025 року № 372 ОСОБА_2 хворіє психічним захворюванням у формі судинної деменції при хворобі Альцгеймера з раннім початком, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Актом обстеження житлово побутових умов сім`ї ОСОБА_1 № 867 від 21 березня 2025 року та довідкою № 868 від 21 березня 2025 року підтверджено, що до складу його сім`ї входять: батько - ОСОБА_2 , матір - ОСОБА_3 та рідна сестра - ОСОБА_1 .

На цей час ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах ЗСУ, був призваний на військову службу за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою, наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/420 від 25 вересня 2025 року.

Орган опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області вважав доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над його батьком ОСОБА_2 . Вказав, що обов`язки як опікуна над хворим батьком ОСОБА_2 виконує ОСОБА_1 , спір щодо опікунства - відсутній, відсутні обставини, які перешкоджали б ОСОБА_1 здійснювати догляд за батьком.

Недієздатний ОСОБА_2 має дружину - ОСОБА_3 та доньку -

ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутня інформація про неможливість виконання ними функцій опікуна щодо ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Малолітня, неповнолітня особа, а також фізична особа, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, має право на опіку або піклування (стаття 292 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (стаття 64 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, на яку посилається заявник, вказано:

«при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема, чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

У справі, яка переглядається, апеляційний суд залишив поза увагою те, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, на яку посилається заявник, вказано, що «при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. […] Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2026 року у справі № 199/11073/24 вказано, що «суд апеляційної інстанції вірно вказав, що конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин наявності в останнього інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами. Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши частину четверту статті 63 ЦК України, яка приписує ураховувати можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника, частину першу статті 67 ЦК України, яка зобов`язує опікуна дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2, керуючись насамперед інтересами недієздатного ОСОБА_2».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 (провадження

№ 61-9539сво25) зроблені такі висновки:

«статтею 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником. За змістом цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. Цей перелік обмежувальних обставин є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що сам по собі факт проходження військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації не може бути підставою для відмови у призначенні його опікуном над особою, визнаною недієздатною. У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовослужбовця опікуном. Інше тлумачення призводило б до встановлення непередбаченого законом додаткового обмеження прав особи та суперечило б принципу рівності, закріпленому статтею 24 Конституції України, навіть з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану (стаття 64 Конституції України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа використовувала його на зло; негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Установивши, що у ОСОБА_2 є інші близькі особи, які можуть бути його опікунами, а ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відмову в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном із зазначених підстав. Аргументи заявника про те, що у зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про призначення опікуна обов`язки опікуна ні на кого не покладено, є безпідставними, оскільки відмова в задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування обов`язку вирішити питання опіки над недієздатним ОСОБА_2 відповідно до законодавства».

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частини перша - третя статті 294 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

при зверненні з заявою про заміну опікуна орган опіки та піклування Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області посилався на те, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнано недієздатним, обов`язки опікуна тимчасово покладено на орган опіки та піклування в особі Чагорської сільської ради до вирішення питання про призначення опікуна. Рішенням виконавчого комітету Чагорської сільської ради № 57-5/2025 від 08 травня 2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування Чагорської сільської ради про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над його батьком, у разі визнання його судом недієздатним. Догляд за ОСОБА_2 здійснює його син - ОСОБА_1 , спір щодо опікунства над недієздатним батьком відсутній і обставини, які перешкоджають заявнику виконувати обов`язки опікуна, не встановлені, інших родичів, які б виявили бажання стати опікунами, немає;

ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви органу опіки і піклування, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що подання органу опіки не містить відповідних обґрунтувань доцільності призначення опікуном саме сина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , за наявності у недієздатного дружини та дочки. Подання не містить відповідного обґрунтування доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 , з урахуванням наявності інших членів сім`ї, рішення не містить належної мотивації щодо зазначених обставин, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення;

суди також врахували, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання встановлених законом обов`язків,подання органу опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, і у таких справах з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, досліджувати дійсність намірів особи як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун. Призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 також матиме вплив на конституційний обов`язок заявника з оборони незалежності та територіальної цілісності України, оскільки ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією та на даний час проходить військову службу в ЗСУ. Натомість подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не містить належної мотивації, чому саме його необхідно призначити опікуном, а не іншу особу з числа близьких родичів, які можуть виконувати обов`язки опікуна. Заявник таких доказів також не надав;

касаційний суд враховує, що факт конституційного обов`язку оборони незалежності та територіальної цілісності України заявника не розглядався судами як самостійна та безумовна підстава для відмови у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 . Саме невідповідність подання органу опіки та піклування вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту стало підставою для такої відмови, тому Верховний Суд відхиляє відповідні доводи касаційної скарги.

З огляду на викладене, суди обґрунтовано відмовили у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Колегія суддів враховує доводи ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд не врахував, що на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебувала подібна справа № 305/1557/24 та відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі.

Проте згідно з частиною другою статті 410 ЦПК Українине може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

Оскільки висновки апеляційного суду не суперечить висновкам, викладеним Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 червня 2026 року за наслідками розгляду наведеної справи № 305/1557/24, зазначені доводи касаційної скарги не є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного суду за наслідком касаційного перегляду справи.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які є посилання в касаційній скарзі, а зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2026 року у справі № 199/11073/24, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 (провадження № 61-9539сво25), не дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення - без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua