Суд: Східний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №917/918/26
Суддя: Слободін Михайло Миколайович
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Харків Справа № 917/918/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пархоменко О.В.
за участю представників сторін:
позивача – Сапітон Д.В.
1-го відповідача – Дзюбло О.І.
2-го відповідача – не з`явився
3-го відповідача – Зіноватний В.В.
розглянувши апеляційні скарги ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" (вх. № 2113П/1) та Полтавської міської ради (вх. № 2135П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26 (постановлену в приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Солодюк О.В.)
за позовною заявою Полтавської окружної прокуратури, вул. Антона Грицая, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36000 в інтересах держави
до 1. Полтавської міської ради вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000
2. Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м`ясокомбінат", вул. Краснодарська, 171-Б, м. Харків, Харківська область, 61176
про визнання недійсними договорів та зобов`язання повернути земельні ділянки
ВСТАНОВИВ:
Заступником керівника Полтавської окружної прокуратури до господарського суду Полтавської області подано позов в інтересах держави до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м`ясокомбінат" про:
- визнання протиправними і скасування паспортів прив`язки № 01-02-01-12/348-2531, № 01-02-01-12/349-2532, № 01-02-01-12/350-2533, виданих Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 19.03.2026;
- визнання недійсними договорів особистого строкового земельного сервітуту від 27.12.2024;
- зобов`язання ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 32566564) повернути земельні ділянки площею 28 кв.м з кадастровим номером 5310137000:15:012:0158, площею 18 кв. м з кадастровим номером 5310137000:15:012:0167, площею 9 кв. м з кадастровим номером 5310137000:15:012:0148, за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65, у придатному для використання стані шляхом їх звільнення від тимчасової споруди.
Полтавська окружна прокуратура подала до господарського суду Полтавської області заяву про забезпечення позову (вх. №7209 від 27.05.2026) у справі № 917/918/26.
Ухвалою від 11.06.2026 господарський суд Полтавської області задовольнив заяву Полтавської окружної прокуратури про забезпечення позову, вжив заходи до забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, а саме земельні ділянки комунальної форми власності з кадастровими номерами:
1) 5310137000:15:012:0158 площею 0,0028га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 24.04.2014, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 827328153101);
2) 5310137000:15:012:0167 площею 0,0018 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 13.11.2014, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 911636353101);
3) 5310137000:15:012:0148 площею 0,0009 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 09.10.2013, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 061130653101);
- заборони будь - яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь - які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єктів нерухомого майна: земельних ділянок з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158 площею 0,0028 га, 5310137000:15:012:0167 площею 0,0018 га 5310137000:15:012:0148 площею 0,0009 га;
- заборони вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь - яких змін до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Салтівський м`ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 32566564) чи за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь - яких будівельних та монтажних робіт, реконструкції споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65.
10.09.2026 Полтавська окружна прокуратура подала до господарського суду Полтавської області заяву про забезпечення позову (вх. №12216 ) у справі № 917/918/26, в якій просила суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Салтівський м`ясокобінат” (код ЄДРПОУ 32566564) чи іншим фізичним та/або юридичним особам експлуатацію споруди на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65.
В обґрунтування зазначеної заяви вказує на те, що, незважаючи на наявність вже вжитих судом заходів забезпечення, зокрема заборони проведення будь-яких будівельних та монтажних робіт, реконструкції споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65, Товариством з обмеженою відповідальністю “Салтівський м`ясокомбінат” було продовжено роботу щодо відкриття торговельного павільйону за вказаною адресою, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача.
Також вказує на те, що наявні у справі докази свідчать про відсутність підстав для надання ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" дозволів на розміщення тимчасових споруд, встановлення єдиної конструкції стаціонарної тимчасової споруди – торговельного павільйону на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148 по вул. Європейській, 65 у м. Полтаві, а рішення Полтавської міської ради від 27.12.2024 в цій частині суперечить вимогам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Закону України “Про дорожній рух”, Єдиних правил, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 та Положенню про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26 заяву Полтавської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. №12216 від 10.09.2026) задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю “Салтівський м`ясокомбінат” (код ЄДРПОУ 32566564) чи іншим фізичним та/або юридичним особам експлуатацію споруди на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65.
Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- незважаючи на вжиття ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 917/918/26 заходів забезпечення позову , зокрема заборони проведення будь-яких будівельних та монтажних робіт, реконструкції споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65, Товариством з обмеженою відповідальністю “Салтівський м`ясокомбінат” було продовжено роботу щодо відкриття торговельного павільйону за вказаною адресою, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача;
- проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, а також зважаючи на недобросовісне ставлення третього відповідача до застосування судом заходів забезпечення у вказаній судовій справі, суд дійшов висновку, що існує реальна загрози того, що Відповідач 3 продовжить експлуатацію споруди, що в свою чергу, істотно ускладнить реальне поновлення інтересів держави в межах даної справи, без нових звернень до суду;
- існує зв`язок між предметом спору та заходами забезпечення позову, оскільки подальша експлуатація вказаної споруди, зведеної без відповідних погоджень, створює небезпеку для життя і здоров`я людей та пошкодження майна .
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат", в якій просить:
- скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Полтавської окружної прокуратури про забезпечення позову відмовити у повному обсязі;
- стягнути з Полтавської окружної прокуратури на користь ТОВ “Салтівський м`ясокомбінат” судовий збір, який було сплачено ним за подання апеляційної скарги;
- вирішити питання про розподіл судових витрат (докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу відповідачем по цій справі будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду) в зв`язку з цим, просить вважати вказаний пункт відповідною заявою, поданою у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :
- зважаючи на те, що, застосовуючи заходи забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 32566564) чи іншим фізичним та/або юридичним особам експлуатацію споруди на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65, суд по суті вирішив спір та застосував заходи забезпечення, які є тотожними заявленим позовним вимогам, то можна констатувати про порушення судом першої інстанції вимог частини 11 статті 137 ГПК України;
- вжиття заходів забезпечення позову стосуються заборони певних дій також іншим фізичним та/ або юридичним особам експлуатацію споруди на земельних ділянках, які не є учасниками даного спору, жодних позовних вимог у межах даної справи до них не пред`явлено. Наклавши заборону експлуатації споруди іншим фізичним та/або юридичним особам, суд безпідставно обмежили реалізацію третіми особами права користування спірним майном. Більше того, наклавши таку заборону, суд констатував неправомірність володіння спірним майном відповідачем, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті ;
- власником спірних земельних ділянок залишається Полтавська міська рада, а ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» є користувачем спірних земельних ділянок, крім того враховуючи те, що зазначені учасники процесу знаходяться у процесуальному статусі Відповідачів, то застосування таких заходів впливу, як накладення арешту на земельні ділянки та заборона вчинення дії, спрямованих на відчуження, поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь - яких змін відносно спірних земельних ділянок є незаконним;
- суд першої інстанції з порушенням вимог ГПК України застосував заходи забезпечення позову без наявності ризиків для забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки скасування паспортів прив`язок є підставою для знесення тимчасових споруд та повернення земельних ділянок Полтавській міській раді, які знаходяться у користуванні ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» на умовах Договору сервітуту.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" (вх. № 2113П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26, призначено справу до розгляду на 03.11.2026.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою також звернулась Полтавська міська рада, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 917/918/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :
- всупереч встановленому статтею 13 ГПК України принципу змагальності суд першої інстанції розглянув клопотання позивача про забезпечення позову без виклику сторін, внаслідок чого позбавив відповідачів можливості подати до суду свої заперечення;
- суд першої інстанції при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову встановив наявність фактичних обставин, які є недоведеними і можуть бути встановлені судом виключно під час прийняття рішення за наслідками розгляду справи по суті, а саме, що стаціонарні тимчасові споруди – торгівельні павільйони № 1, № 2, № 3, розташовані на трьох окремо визначених і сформованих земельних ділянках по вул. Європейській, 65 у м. Полтаві, становлять собою єдину споруду, такі дії суду першої інстанції є неприпустими і , вочевидь, призвели до порушення ч. 11 ст. 137 ГПК України, яка імперативно вказує на те, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті ;
- вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову передбачають припинення будь-якої господарської діяльності відповідача 3 на спірних земельних ділянках до вирішення спору у даній справі по суті, у той час як у матеріалах справи відсутні докази того, що така діяльність може призвести до настання негативних наслідків, які зазначені судом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської міської ради (вх. № 2135П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26, об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" (вх. № 2113П/1) та Полтавської міської ради (вх. № 2135П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26 в одне апеляційне провадження, призначено справу до розгляду на 03.11.2026.
22.10.2026 від Полтавської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому прокурор просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26 про забезпечення позову – без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- під різними правовими визначеннями (три паспорти прив`язки) фактично розташовано єдиний об`єкт, тобто у цьому випадку тимчасові споруди не є різними об`єктами, а становлять один і той самий об`єкт матеріального світу, що був по-різному ідентифікований у документах (паспорти прив`язки, договори), тоді як формальна зміна або різне документальне визначення об`єкта (як тимчасової споруди) не змінює його фактичної природи та свідчить про виникнення нового об`єкта;
- встановлення тимчасової споруди ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" здійснено свідомо з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства, зокрема з перевищенням площі понад 30 кв. м, що підтверджується доказами, які долучено до позовної заяви ;
- з огляду на предмет позову заступника керівника Полтавської окружної прокуратури вбачається, що вжиті заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та адекватними заходами з огляду на наявність прямого зв`язку між ним;
- у даній справі вжиті заходи забезпечення позову у виді заборони подальшої експлуатації споруди не є предметом позову, не мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки не зводяться до застосування наслідків недійсності оспорюваних правочинів, звільнення земельних ділянок ще до ухвалення та набрання законної сили рішенням суду, також встановлення таких заборон не призводить до втручання в договірні відносини сторін оспорюваних договорів особистого строкового земельного сервітуту, що є складовою господарської діяльності, не блокує її, свідчить про співмірність таких заходів забезпечення позову та не порушує збалансованість інтересів сторін договору;
- існує зв`язок між предметом спору та заходами забезпечення позову, оскільки подальша експлуатація вказаної споруди, зведеної без відповідних погоджень, створює небезпеку для життя і здоров`я людей та пошкодження майна.
30.10.2026 від представника Полтавської міської ради надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2026 у справі № 917/918/26.
Колегію суддів задоволено клопотання Полтавської міської ради та долучено до матеріалів справи копію постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2026 у справі № 917/918/26.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 в судовому засіданні оголошено перерву 05.11.2026 о 11:30 год.
В судове засідання 05.11.2026 з`явився представник першого відповідача, який підтримав свою апеляційну скаргу, представник третього відповідача, який підтримав свою апеляційну скаргу, а також представник позивача, який проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечував з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник другого відповідача в судове засідання 05.11.2026 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку третьому відповідачу 03.11.2026 о 16:39 електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2026).
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги першого та другого відповідачів в даному судовому засіданні за відсутністю представника другого відповідача.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів Відповідача (Відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20).
Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі №910/10598/21 зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу
Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь Заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів Заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені “правом на суд”. Водночас, заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову (вказані вимоги також наведені в постанові Верховного Суду від ЗО січня 2024 року у справі № 908/2835/22 (908/1829/23)).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, у пункті 8.8 постанови від 18.05.2021 року у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Відповідно до висновків щодо підстав застосування забезпечення позову, які містяться в поставні Великої Палати Верховного Суду від 12 02 2020 у справі № 381/4019/18, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що прокурором у цій справі вже подавалась заява про забезпечення позову в якій він просив суд: 1) накласти арешт на спірні земельні ділянки; 2) заборонити будь - яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь - які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо спірних земельних ділянок; 3) заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь - яких змін до Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок; 4) заборонити відповідачу-1 чи за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь - яких будівельних та монтажних робіт, реконструкції спору на спірних земельних ділянках.
В обґрунтування такої заяви прокурор посилається на вчинення відповідачем-1 дій із забудови спірних земельних ділянок шляхом проведення робіт із реконструкції тимчасових споруд, які становлять собою єдину конструкцію. Зведення таких об`єктів змінить фізичні характеристики земельних ділянок та створить перешкоди власнику (державі) у вільному користуванні і розпорядженні цими ділянками або їх частинами. У зв`язку з чим до розгляду судом справи по суті обраний прокурором спосіб захисту втратить свою ефективність, що позбавить можливості захистити інтереси держави в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 11.06.2026, яку залишив без змін Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.08.2026, заяву прокурора задовольнив. Наклав арешт на спірні земельні ділянки; заборонив будь - яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь - які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо спірних земельних ділянок; заборонив вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь - яких змін до Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок; заборонив вдповідачу-1 чи за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь - яких будівельних та монтажних робіт, реконструкції споруд на земельних ділянках.
Постановою Верховного Суду від 27.10.2026 у справі №917/918/26 постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 і ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.06.2026 у справі №917/918/26 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Полтавської окружної прокуратури про забезпечення позову відмовити.
Скасовуючи наведені заходи забезпечення позову, Верховний Суд зауважив, що у цій справі прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсними виданих відповідачу-1 паспортів прив`язки та укладених між Радою та відповідачем-1 договорів земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд – торгівельних павільйонів, а також про зобов`язання відповідача-1 повернути земельні ділянки у придатному для використання стані шляхом звільнення від тимчасової споруди. Предметом спору у цій справі є правомірність користування ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» земельними ділянками комунальної власності шляхом розміщення на них тимчасових споруд торгівельного призначення, а обраний прокурором спосіб захисту спрямований на відновлення стану спірних земельних ділянок шляхом знесення розміщених на них тимчасових споруд.
За висновком Верховного Суду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, не врахував, що такий захід забезпечення позову не узгоджується з предметом та підставами позову прокурора; позовні вимоги у цій справі не стосуються витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки; накладення арешту на земельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру, які стосуються усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
Також, як зазначив Верховний Суд, суди обох інстанцій не встановили жодних обставин, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, утруднить виконання рішення суду в частині приведення відповідних земельних ділянок у належний стан, що, в свою чергу, спонукатиме прокурора на подання додаткових позовів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відповідно не надасть змогу в повному обсязі захистити права та інтереси держави в межах одного позову.
Отже, враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, заходи забезпечення позову, які, серед іншого, містять заборону вдповідачу-1 чи за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь - яких будівельних та монтажних робіт, реконструкції споруд на земельних ділянках, не узгоджується з предметом та підставами позову прокурора; не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру, які стосуються усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
Заявлені в заяві прокурора (вх. №12216 від 10.09.2026) заходи забезпечення позову (правомірність вжиття яких судом першої інстанції є предметом даного апеляційного провадження) містять також заборону на вчинення дій щодо тимчасово збудованих спорудах на спірних земельних ділянках, а саме: заборону Товариству з обмеженою відповідальністю “Салтівський м`ясокобінат” (код ЄДРПОУ 32566564) чи іншим фізичним та/або юридичним особам експлуатацію споруди на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65.
При цьому, враховуючи викладені у постанові Верховного Суду від 27.10.2026 у справі №917/918/26 правові висновки, зазначені заходи забезпечення позову також не можуть вважатися такими, що узгоджуються з предметом та підставами позову прокурора, і ці заходи також не можуть вважатися співмірними із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру, які стосуються усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, до того ж, прокурором не доведено, що невжиття цих заходів забезпечення позову утруднить або унеможливить виконання рішення у разі задоволення позову в частині приведення відповідних земельних ділянок у належний стан.
Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту позовної заяви у цій справі вбачається, що предметом позову у справі 917/2305/25 є визнання протиправними і скасування паспортів прив`язки № 01-02-01-12/348-2531, № 01-02-01-12/349-2532, № 01-02-01-12/350-2533, виданих Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 19.03.2026; визнання недійсними договорів особистого строкового земельного сервітуту від 27.12.2024; зобов`язання ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 32566564) повернути земельні ділянки площею 28 кв.м з кадастровим номером 5310137000:15:012:0158, площею 18 кв. м з кадастровим номером 5310137000:15:012:0167, площею 9 кв. м з кадастровим номером 5310137000:15:012:0148, за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65, у придатному для використання стані шляхом їх звільнення від тимчасової споруди.
Отже, предмет спору у даній справі спрямований на захист інтересів держави щодо недопущення незаконного, на думку прокурора, використання спірних земельних ділянок комунальної власності та на повернення зазначених земельних ділянок територіальній громаді м. Полтави у придатному для використання стані разом із звільненням їх від тимчасових споруд.
У заяві про вжиття заходів забезпечення позову прокурор просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Салтівський м`ясокобінат” (код ЄДРПОУ 32566564) чи іншим фізичним та/або юридичним особам експлуатацію споруди на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65.
В обґрунтування вказаної заяви вказує на те, що, незважаючи на наявність раніше вжитих судом заходів забезпечення, зокрема заборони проведення будь-яких будівельних та монтажних робіт, реконструкції споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 65, Товариством з обмеженою відповідальністю “Салтівський м`ясокомбінат” було продовжено роботу щодо відкриття торговельного павільйону за вказаною адресою, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача.
Також вказує на те, що наявні у справі докази свідчать про відсутність підстав для надання ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" дозволів на розміщення тимчасових споруд, встановлення єдиної конструкції стаціонарної тимчасової споруди – торговельного павільйону на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148 по вул. Європейській, 65 у м. Полтаві, а рішення Полтавської міської ради від 27.12.2024 в цій частині суперечить вимогам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Закону України “Про дорожній рух”, Єдиних правил, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 та Положенню про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012.
Разом з цим, Будівництво тимчасових споруд на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5310137000:15:012:0158, 5310137000:15:012:0167, 5310137000:15:012:0148 передбачає виключно встановлення малих архітектурних форм з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту, тобто вони не мають ознак об`єктів капітального будівництва.
Відповідно до частин 2- 4 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2026 у справі № 920/190/25 зазначив, що тимчасова споруда та об`єкт нерухомого майна - це об`єкти з діаметрально протилежними юридичними та технічними характеристиками. Тимчасова споруда має статус рухомого майна, не пов`язана фундаментом із землею, встановлюється на підставі паспорта-прив`язки, право власності на таку споруду не підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, спірні тимчасові споруди, зведені для підприємницької діяльності, не є об`єктами нерухомого майна, а тому принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкта (ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України) на них не поширюється, а тому експлуатація вказаних споруд не може ускладнити або зробити неможливим ефективний захист інтересів держави щодо недопущення незаконного, на думку прокурора, використання спірних земельних ділянок та повернення цих земельних ділянок територіальній громаді у придатному для використання стані разом із звільненням їх від тимчасових споруд.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та імовірність.
Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття “допустимість доказів”, яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що прокурором не доведена належними, допустимими, достовірними та достатньо вірогідними доказами наявність правових підстав для вжиття заходів для забезпечення позову у справі, тоді як місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.
Щодо доводів апеляційних скарг, відзиву на апеляційні скарги, які стосуються питання законності експлуатації ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" тимчасових споруд на спірних земельних ділянках, то такі доводи не підлягають розгляду в рамках апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки стосуються з`ясування та надання оцінки обставинам, які мають значення для розгляду справи по суті спору.
Разом з цим, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки вона є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Висновок місцевого господарського суду про те, що існує зв`язок між предметом спору та заходами забезпечення позову, оскільки подальша експлуатація вказаної споруди, зведеної без відповідних погоджень, створює небезпеку для життя і здоров`я людей та пошкодження майна, також стосується вирішення спору по суті, а тому в рамках вжиття заходів забезпечення позову такий висновок не є застосовним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не повністю дослідив обставини, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим дана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі необхідно відмовити.
Щодо заявлених в апеляційній скарзі вимог ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" про вирішення питання про розподіл судових витрат, то вказане питання має бути розглянуте після вирішення справи по суті.
Керуючись статтями 136, 137, 270, 271, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ТОВ "Салтівський м`ясокомбінат" (вх. № 2113П/1) та Полтавської міської ради (вх. № 2135П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 у справі № 917/918/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Полтавської окружної прокуратури про забезпечення позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Повну постанову буде складено протягом десяти днів з дня проголошення скороченої постанови.
Повна постанова складена 16.11.2026.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua