Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №918/363/26
Суддя: Миханюк М.В.
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Справа № 918/363/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Романюк Ю.Г.
секретар судового засідання Семенюк А.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився
відповідача: Мельник О.П. адвоката за довіреністю №4 від 01.01.2026
прокурора: Немковича І.І., службове посвідчення №071608 від 01.03.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 02.09.26р. суддею Церковною Н.Ф. о 11:46 у м.Рівному, повний текст складено 07.09.26р. у справі № 918/363/26
за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гощанської селищної ради Рівненського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 114 446,47 гривень
ВСТАНОВИВ:
В березні 2026 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гощанської селищної ради Рівненського району звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 114 446,47 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за наслідками опрацювання інформації веб-порталу “Prozorro” встановлено, що Гощанською селищною радою проведено відкриті торги з особливостями за предметом: Електрична енергія (код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія), очікуваною вартістю 195300,00 грн (ідентифікатор закупівлі UA-2022-12-12-019040-a).
За результатами відкритих торгів з особливостями переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія” (далі – ТОВ “РОЕК”, Постачальник), з яким укладено Договір №3062-ВЦ/1 про постачання електричної енергії від 30.12.2022. Під час дії цього Договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до нього. Упродовж дії вказаного договору між сторонами укладено додаткові угоди, за наслідками яких ціну за одиницю товару збільшено на 35,19%.
Прокуратура стверджує, що додаткові угоди №4 від 15.08.2023, №5 від 14.09.2023 та №6 від 12.12.2023 укладені з порушенням ст. 41 Закону, оскільки їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом, а також без належних доказів на підтвердження коливання ціни на ринку, тому, з огляду на положення ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Оскільки вищевказані додаткові угоди №4 від 15.08.2023, №5 від 14.09.2023 та №6 від 12.12.2023 визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною у додатковій угоді №3 від 26.04.2023 до Договору, а саме 5,03191 грн/кВт*год без ПДВ.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.09.2026 позов задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 15.08.2023 до Договору № 3062-ВЦ/1 про постачання електричної енергії від 30.12.2022, укладеного між Гощанською селищною радою Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія”.
Визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 14.09.2023 до Договору № 3062-ВЦ/1 про постачання електричної енергії від 30.12.2022, укладеного між Гощанською селищною радою Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія”.
Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 12.12.2023 до Договору № 3062-ВЦ/1 про постачання електричної енергії від 30.12.2022, укладеного між Гощанською селищною радою Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія”.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія” на користь Гощанської селищної ради Рівненської області в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 114 446,47 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія” на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 10 649,60 гривень.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 02.09.2026 у справі № 918/363/26 та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах позовної заяви заступника керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах Гощанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія”, про визнання недійсними додаткової угоди та стягнення 114446,47 грн, відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на Здолбунівську окружну прокуратуру.
Так, з посиланням на ст.638 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору, вказує, що додаткові угоди укладалися на підставі відповідних довідок Рівненської торгово-промислової палати, які формувалися на підставі інформації Акціонерного товариства Оператор ринку щодо коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України, та змін регульованого тарифу на передачу та розподіл, які затверджені Постановами НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022.
Так, постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 установлено ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» електрометалургії): 1) на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) на рівні 380,28 грн/ МВттод (без урахування податку на додану вартість); 2)на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) - 430,25 грн/ МВттод (без урахування податку на додану вартість); 3) на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 485,10 грн/ МВт-год (без урахування податку на додану вартість).
Підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі, зокрема з 01.01.2023 Додаткова угода № 1 від 27.02.2023, з 01.04.2023 Додаткова угода № 3 від 26.04.2023, та з 01.07.2023 Додаткова угода № 4 від 15.08.2023.
Отже, оскільки змінено тариф на передачу електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» (постанова від 21.12.2022) між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4, згідно якої збільшено ціну з 0,43025 на 0,48510.
14.09.2023 укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, за умовами якої, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 сторони, домовились внести зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 01.08.2023 за ціною 6,35000 грн .
12.12.2023 укладено Додаткову угоду № 6 до Договору, за умовами якої, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 сторони, домовились внести зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару з 11.09.2023 за ціною 6,57199 грн .
Зауважує, що відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 затвердив Особливості № 1178, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Оскільки Договір був укладений після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому у відповідності до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням норм Особливостей № 1178.
З посиланням на п. 19 Особливостей № 1178 зазначає, що законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Даний висновок сформований у постанові від 12.02.2025 у справі № 914/619/24.
Проте суд першої інстанції помилково застосували до спірних правовідносин загальний підхід щодо 10-відсоткового обмеження зміни ціни за одиницю товару, сформований Верховним Судом при тлумаченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, без розмежування підстав зміни ціни договору у зв`язку з ринковим коливанням ціни товару в бік збільшення за наведеною законодавчою нормою та підпунктом 2 пункту 19 Особливостей та зміну ціни у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за підпунктом 7 пункту 19 Особливостей протиправно, відхиляючи посилання ТОВ «ТОВ РОЕК» на підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та зазначивши, що затвердження Особливостей № 1178 не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спорів, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є підзаконним нормативно-правовим актом, а її положення лише деталізують випадки зміни ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення.
При цьому суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.
Вважає, що даний висновок суду є нерелевантним саме до спірних правовідносин зазначених та подібних ним правових висновків, які стосуються застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII у співвідношенні з відповідними положеннями пункту 19 Особливостей № 1178 виключно у контексті алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, що є особливістю саме випадків зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення у разі ринкового коливання ціни такого товару. При цьому за обставинами справи № 918/694/23 суди не встановили, що сторони погодили застосування у договорі про закупівлю середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу на перед» та порядку зміни такої ціни, як це передбачено підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178.
На підтвердження своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду від 22.07.2026 у справі №922/3937/25.
Отже в даному випадку посилання суду, що обмеження збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків від початкової ціни договору про закупівлю, встановлене п.2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» - є передчасним, оскільки не застосовується до правовідносин за даним договором і це прямо передбачено пп. 3-7 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 17 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Укладаючи додаткові угоди сторони договору про постачання електричної енергії споживачу № 3062-ВЦ/1 від 30.12.2022 діяли у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням норм, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що додаткові угоди укладені з порушенням вимог ст.41 Закону та згідно ст.203, 215 ЦК України підлягають визнанню не дійсними, вказує на неправильне застосування норм матеріального права при ухвалені оспорюваного рішення, оскільки дані угоди були укладені на підставі п. 19 Особливостей визначених Постановою КМУ № 1178.
У відзиві на апеляційну скаргу керівник Здолбунівської окружної прокуратури наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вважає, що апеляційна скарга ТОВ «РОЕК» є безпідставною та необґрунтованою, а рішення Господарського суду Рівненської області від 02.09.2026 у справі №918/363/26 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлений заздалегідь та належним чином, ухвалу про відкриття апеляційного провадження та призначення скарги до розгляду направлено до його електронного кабінету.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоводити.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення представника скаржника та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Гощанською селищною радою проведено відкриті торги з особливостями за предметом: Електрична енергія (код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія), очікуваною вартістю 1 953 00,00 грн (ідентифікатор закупівлі UA-2022-12-12-019040- a).
За результатами відкритих торгів з особливостями переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія” (далі - ТОВ “РОЕК”, Постачальник), з яким укладено Договір №3062-ВЦ/1 про постачання електричної енергії від 30.12.2022 (далі - Договір).
Так, за цим Договором Постачальник продає Споживачу електричну енергію у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору, Додаток №1).
Відповідно до п.2.3 Договору та Додатку №1 до Договору, ціна цього договору становить 1 808 422,20 грн з ПДВ, а загальний обсяг електроенергії – 310 000 кВт*год.
Відповідно до п.5.1 Договору, споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за вартістю, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, наведеним у Додатку 2 до цього Договору. Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю Товару) визначена у Додатку 2 до цього Договору та розраховується відповідно до нього.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором. (Пункт 5.3 Договору).
Згідно з п.13.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та укладається на строк з 01.01.2023 до 31.12.2023, а в частині розрахунків Договір діє до повного виконання зобов`язань сторонами.
Пункту 13.3 Договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Підпунктом 7 пункту 13.8 Договору визначено істотні умови договору які не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Так, згідно з Додатком №2 до Договору, ціна за 1 кВт/год включає вартість електричної енергії 3,30 грн, тариф на передачу електричної енергії затверджений регулятором для оператора системи передачі у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 - 0,34564 грн за 1 кВт*год без ПДВ, тариф на послуги з розподілу електричної енергії затвердежної регулятором для оператора системи розподілу у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП від 17.12.2021 №2606 – 1,04571 грн. за 1 кВт*год без ПДВ, маржу 5,151515151% (0,16999999 коп), ПДВ у розмірі 20% та становить 5,83362 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 0,97227 грн.
Як встановлено судом, під час дії цього Договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до нього, а саме:
- додаткова угода №1 від 27.02.2023, якою збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,98194 грн/кВт*год без ПДВ (обумовлено застосування такої ціни з 03.01.2023);
- додаткова угода №3 від 26.04.2023, якою збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 5,03191 грн/кВт*год без ПДВ (обумовлено застосування такої ціни з 01.04.2023);
- додаткова угода №4 від 15.08.2023, якою збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 5,81739 грн/кВт*год без ПДВ (обумовлено застосування такої ціни з 01.07.2023);
- додаткова угода №5 від 14.09.2023, якою збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 6,35000 грн/кВт*год без ПДВ (обумовлено застосування такої ціни з 01.08.2023);
- додаткова угода №6 від 12.12.2023, якою збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 6,57199 грн/кВт*год без ПДВ (обумовлено застосування такої ціни з 01.11.2023).
Окірм того додатковою угодою №7 від 27.12.2023 було зменшено загальну суму договору до 984 573,03 грн з ПДВ, а загальний обсяг поставленої електроенергії становить 144.4 тис кВт*год.
Упродовж дії вказаного договору між сторонами укладено додаткові угоди, за наслідками яких ціну за одиницю товару збільшено на 35,19%.
Відповідно до інформації Гощанської селищної ради, актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних документів встановлено, що ТОВ “РОЕК” на виконання Договору поставлено 144 813 кВт*год електричної енергії, за яку Споживачем сплачено 984 573,03 грн з урахуванням ПДВ, а саме:
- згідно акту №480031120/1/1 за січень 2023 року - 13056 кВт*год на суму 76 163,74 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних доручень №№ 67 та 68 від 09.02.2023;
- згідно акту №480031120/1/1 за січень 2023 року - 316 кВт*год на суму 1 887,29 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжної інструкції № 138 від 02.03.2023;
- згідно акту №480031120/2/1 за лютий 2023 року - 14053 кВт*год на суму 84 013,44 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 153 та 154 від 10.03.2023;
- згідно акту №480031120/3/1 за березень 2023 року - 12690 кВт*год на суму 75 865,00 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 279 та 280 від 14.04.2023;
- згідно акту №480031120/4/1 за квітень 2023 року - 15160 кВт*год на суму 91 540,54 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 387 та 388 від 18.05.2023;
- згідно акту №480031120/5/1 за травень 2023 року - 14407 кВт*год на суму 86 993,65 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 495 та 496 від 08.06.2023;
- згідно акту №480031120/6/1 за червень 2023 року - 5300 кВт*год на суму 32 002,93 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 604 та 605 від 06.07.2023;
- згідно акту №480031120/7/1 за липень 2023 року - 7116 кВт*год на суму 49 675,87 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 898 та 899 від 17.08.2023;
- згідно акту №480031120/8/1 за серпень 2023 року - 11151 кВт*год на суму 84 970,62 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 1018 та 1019 від 18.09.2023;
- згідно акту №480031120/9/1 за вересень 2023 року - 8018 кВт*год на суму 61 097,16 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 1138 та 1139 від 11.10.2023;
- згідно акту №480031120/10/1 за жовтень 2023 року - 11479 кВт*год на суму 87 469,98 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 1297 та 1298 від 10.11.2023;
- згідно акту №480031120/11/1 за листопад 2023 року - 14373 кВт*год на суму 113 351,05 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 1532 та 1533 від 15.12.2023;
- згідно акту №480031120/12/1 за грудень 2023 року - 17694 кВт*год на суму 139 541,76 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №№ 1532 та 1533 від 15.12.2023.
На переконання прокуратури, додаткові угоди №4 від 15.08.2023, №5 від 14.09.2023 та №6 від 12.12.2023 укладені з порушенням ст. 41 Закону, оскільки їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом, а також без належних доказів на підтвердження коливання ціни на ринку, тому, з огляду на положення ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Орган прокуратури вказує, що здійснюючи розрахунок за фактичну поставлену та використану електричну енергію за період дії оспорюваних додаткових угод №4 від 15.08.2023, №5 від 14.09.2023 та №6 від 12.12.2023, у кількості 69 831 кВт*год та сплачено 536 106,44 грн з урахуванням ПДВ, проте враховуючи, що вказані додаткові угоди суперечать вимогам закону, замовник повинен був сплачувати за електричну енергію за ціною, визначеною в додатковій угоді №3 від 26.04.2023 до Договору, отже мав сплатити 421 659,97 грн з урахуванням ПДВ (69 831 * (5,03191 грн + 20 % ПДВ)).
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 114 446,47 грн з урахуванням ПДВ (536 106,44 - 421 659,97).
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині наявності встановлення у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).
Як вбачається із вимог та доводів апеляційної скарги, відповідач не погоджується із рішенням господарського суду Рівненської області від 02.09.2026 у справі №918/363/26 в частині задоволення позову по суті позовних вимог та не оскаржує рішення в частині підстав та порядку звернення прокурора до суду в інтересах держави.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції не вбачає наявність підстав, встановлених ст. ст. 269, 277 ГПК України для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).
Як убачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рівненська обласна енергопостачальна компанія”) та Гощанською селищною радою укладено Договір №3062-ВЦ/1 про постачання електричної енергії від 30.12.2022.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.
Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону, замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Разом з тим, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі 924/674/21, від 19.07.2022 у справі № 927/568/21).
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини п`ятої наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Також, слід звернути увагу на висновок, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. Зокрема Верховним Судом зазначено, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель № 114-IX від 18 вересня 2019 (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як убачається з пояснювальної записки до проекту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії ціновому демпінгу коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати ціновий демпінг з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."
Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
Виходячи з викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, у своїй постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Слід врахувати, що пунктом 3-7 розділу Х Перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - "Особливості").
Пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідач наголошував, що спірні правовідносини виникли та реалізовувалися в періоди дії правового режиму воєнного стану, у зв`язку з чим порядок здійснення публічних закупівель та внесення змін до договорів регулювався також постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
При цьому суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховний Суд від 19.03.2026 у справі № 922/2123/25, а саме, що:
"90. Зазначеною Постановою № 1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.
91. Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України Про публічні закупівлі, зокрема до норми п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).
92. На момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та додаткових угод до нього) норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі була чинною та незміною. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.
93. Верховний Суд у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 вказав, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України Про публічні закупівлі, зокрема пунктом 2 частини п`ятої статті 41, оскільки:
1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;
2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого зазначеною нормою.
94. Схожих висновків щодо правозастосування постанови № 1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 .
95. Отже, укладаючи спірні додаткові угоди № 3, № 4 та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
96. Натомість, як свідчать обставини цієї справи, сторони договору про закупівлю, укладаючи додаткові угоди, не дотримались приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі."
А відтак, доводи скаржника із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є безпідставними.
Подібну позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваної додаткової угоди є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.
Також суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21, постанова ВП ВС від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Разом з тим, Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 по справі №913/166/19).
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають зазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об`єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на "ринку на добу наперед" та внутрішньо добовому ринку.
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
При цьому слід врахувати, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 927/550/20).
У Законі № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма п.2 ч.5 ст. 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
Враховуючи наведене, перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є комунальні кошти та укладення договору про закупівлю електричної енергії з ціною за 1 кВт*год електричної енергії 5,03191 грн без ПДВ та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод (без документально підтвердженого коливання ціни на ринку), що призвело до загального збільшення ціни на 35,19 % є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.
При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність Відповідача, на момент підписання основного договору він знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до Договору.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.
Щодо посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 22 липня 2026 року у справі №922/3937/25, колегія суддів зазначає, що викладені у ній висновки не спростовують наведеного.
У зазначеній постанові Верховний Суд виходив із самостійності передбачених підпунктами 2 та 7 пункту 19 Особливостей підстав зміни істотних умов договору та можливості застосування підпункту 7 пункту 19 Особливостей у разі, якщо середньозважені ціни на електроенергію на ринку "на добу наперед" застосовуються у договорі про закупівлю та договором встановлено відповідний порядок зміни ціни.
Натомість у цій справі, як встановлено вище, договором не визначено порядку перерахунку ціни залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", а фактичний спосіб обґрунтування та внесення змін до ціни відповідав механізму її зміни у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку.
При цьому, у додаткових угодах №5 і №6 підставою обох спірних додаткових угод визначено саме коливання ціни на ринку, тобто підставу, передбачену підп..2 п.19 Особливостей № 1178.
Разом з тим, саме по собі зазначення у преамбулі додаткової угоди №4 підпункту 7 пункту 19 Особливостей не змінює правової природи фактично застосованого сторонами механізму зміни ціни та не є достатньою підставою для застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду у справі №922/3937/25.
За таких обставин, додаткові угоди № 4 від 15.08.2023, №5 від 14.09.2023 та № 6 від 12.12.2023 укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону, з огляду на що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача переплачених за додатковими угодами коштів в розмірі 114 446,47 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.
У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
За приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки вищевказані додаткові угоди №4 від 15.08.2023, №5 від 14.09.2023 та №6 від 12.12.2023 визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною у додатковій угоді №3 від 26.04.2023 до Договору, а саме 5,03191 грн/кВт*год без ПДВ.
Здійснюючи розрахунок за фактичну поставлену та використану електричну енергію за період дії оспорюваних додаткових угод №4 від 15.08.2023, №5 від 14.09.2023 та №6 від 12.12.2023, у кількості 69 831 кВт*год та сплачено 536 106,44 грн з урахуванням ПДВ, проте враховуючи, що вказані додаткові угоди суперечать вимогам закону, замовник повинен був сплачувати за електричну енергію за ціною, визначеною в додатковій угоді №3 від 26.04.2023 до Договору, отже мав сплатити 421 659,97 грн з урахуванням ПДВ (69 831 * (5,03191 грн + 20 % ПДВ)).
Згідно з приписами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 114 446,47 грн з урахуванням ПДВ (536 106,44 - 421 659,97).
Отже, позовні вимоги прокурора в частині стягнення 114 446,47 грн є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
За таких обставин судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.
За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 02.09.2026 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.09.26 у справі № 918/363/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 02.09.26 у справі № 918/363/26 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
4. Справу № 918/363/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "16" листопада 2026 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Романюк Ю.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua