Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №916/31/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №916/31/25

Суддя: Принцевська Н.М.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/31/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Романенко Д.С.;

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" – Чугунов М.В.;

Від Визирської сільської ради Одеського району Одеської області - Березовський Д.М.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" – Черкес В.О.;

Від Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Калашніка Дмитра Сергійовича – не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР"

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 (суддя Степанова Л.В.)

у справі №916/31/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД"

до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР"

про визнання незаконними та скасування рішень та визнання укладеною додаткової угоди,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД"

до відповідачів:

1. Визирської сільської ради Одеського району Одеської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державний реєстратор Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Калашнік Дмитро Сергійович

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Визирська сільська рада Одеського району Одеської області

про визнання відсутнім (припиненим) права,

(суддя першої інстанції Степанова Л.В., дата та місце ухвалення рішення: 20.10.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (далі – Відповідач) в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення Визирської сільської ради № 1562/LХ VІІІ від 29.08.2024 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № б/н від 10.10.2003 року, укладеного з ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", на земельну ділянку площею 7,4179 га кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, приведення ставки орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства";

- визнати незаконним та скасувати рішення Визирської сільської ради № 1681/LXIII VIII від 28.11.2024 "Про відмову ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" в укладенні договору оренди земельної ділянки, площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 12.02 для розміщення га експлуатації будівель і споруд морського транспорту, на новий строк»;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013 загальною площею 7,4179 га від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за №21181, зареєстрованого Комінтернівською районною філією ДП "Одеський регіональний Центр державного земельного кадастру" 03.12.2003 за № 2 в редакції викладеній у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що Визирська сільська рада Одеського району Одеської області допустила порушення порядку розгляду клопотання орендаря, створила штучні умови для припинення договору оренди земельної ділянки та прийняття рішення про відмову в укладенні на новий строк договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" від 14.04.2025 про об`єднання справ в одне провадження по справі №916/992/25 було задоволено; вирішено справу №916/992/25 об`єднати в одне провадження зі справою №916/31/25, провадження по якій відкрито раніше.

У справі № 916/992/25 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Відповідачів Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" в якому просило суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Визирської сільської ради № 1683/LXIV-VIIІ від 05.12.2024 "Про передачу ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 7,4179га кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення згідно з КВЦПЗ 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і спору морського транспорту із земель комунальної власності на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області";

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 7,4179га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 від 10.12.2024 року, який укладено між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77023359 від 05.02.2025 10:03:26, Калашнік Дмитро Сергійович, Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області, про право оренди земельної ділянки на підставі якого здійснено запис про інше речове право №58350629 від 29.01.2025 11:32:04 до Державного реєстру речових прав.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" посилалося на те, що Договір порушує передбачене вищезазначеним положенням ст. 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" на поновлення Договору оренди земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 та на використання цієї землі; при прийнятті рішення № 1683/LXIV-VIIІ від 05.12.2024 було порушено Регламент Визирської сільської ради щодо строків формування проекту порядку денного сесії, процедури винесення, розгляду, обговорення та прийняття рішень органами місцевого самоврядування, а також ст. 3, 22, 30 Закону України "Про запобігання корупції", ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" щодо конфлікту інтересів.

Крім того 28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання відсутнім (припиненим) переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" посилалося на те, що у зв`язку із припиненням Договору оренди припинилося і переважне право Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" на продовження строку дії договору на новий строк.

Також у своєму зустрічному позові ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" зазначило, що ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" допустив регулярне (більше двох разів) порушення зобов`язань з оплати орендної плати, через що виникла заборгованість у розмірі 27 144, 32 грн; невиконання рішення Визирської сільської ради від 29.08.2024, яким внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003, а саме ухилення від укладенні додаткової угоди; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; та протягом багатьох років використовував спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Рішенням Господарського суду Одеської області області від 20.10.2025 у даній справі позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" Визирської сільської ради Одеського району Одеської області задоволено частково; визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013 загальною площею 7,4179 га від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за №21181, зареєстрованого Комінтернівською районною філією ДП "Одеський регіональний Центр державного земельного кадастру» 03.12.2003 року за № 2 у відповідній редакції; в решті позовних вимог відмовлено.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" про визнання незаконним та скасування рішення Визирської сільської ради № 1683/LXIV-VIIІ від 05.12.2024 "Про передачу ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 7,4179га кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення згідно з КВЦПЗ 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і спору морського транспорту із земель комунальної власності на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 від 10.12.2024 року, який укладено між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР"; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77023359 від 05.02.2025 10:03:26, Калашнік Дмитро Сергійович, Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області, про право оренди земельної ділянки на підставі якого здійснено запис про інше речове право №58350629 від 29.01.2025 11:32:04 до Державного реєстру речових прав задоволено частково; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 від 10.12.2024 року, який укладено між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" в решті позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" про визнання відсутнім (припиненим) права - відмовлено.

У своєму рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що орендар дотримався вимог п. 2.3 Договору оренди земельної ділянки та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", своєчасно звернувшись до орендодавця з листом-повідомленням та проєктом додаткової угоди, при цьому форма проєкту правочину не впливає на суть волевиявлення орендаря щодо продовження орендних правовідносин.

Місцевий господарський суд у своєму рішенні зазначив, що орендар діяв добросовісно та набув правомірного очікування на продовження користування земельною ділянкою, яке є складовою його майнових прав і підлягає захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Також суд вказав, що часткова несплата орендної плати у малозначних сумах не може вважатися неналежним виконанням орендарем умов договору і бути підставою для відмови у реалізації останнім переважного права на укладання договору оренди на новий строк.

Господарський суд Одеської області також зазначив, що відмова у поновленні договору оренди не була зумовлена порушенням орендарем умов використання земельної ділянки, а матеріали справи не містять доказів неналежного виконання договору в цій частині. Невикористання земельної ділянки не є тотожним використанню її не за цільовим призначенням і за своєю правовою природою не може кваліфікуватися як порушення або неналежне виконання умов договору оренди, у зв`язку з чим доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" є необґрунтованими.

Суд у своєму рішенні вказав, що зміна цільового призначення земельної ділянки була погоджена сторонами та здійснена у період дії договору оренди, у зв`язку з чим положення частини 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не підлягають застосуванню, а орендар не втратив переважного права на укладення договору оренди на новий строк, а тому посилання ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на втрату такого права Позивачем є безпідставними.

Місцевий господарський суд зазначив, що визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди є належним та достатнім способом захисту порушеного права орендаря і не потребує додаткового скасування рішень органу місцевого самоврядування, у зв`язку з чим вимоги про визнання незаконними та скасування відповідних рішень сільської ради задоволенню не підлягають. За положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди підлягає визнанню укладеною частково на умовах, що відповідають волевиявленню сторін та вимогам закону.

Щодо вимог ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" про визнання незаконним та скасування рішення Визирської сільської ради № 1683/LXIV-VІІІ від 05.12.2024, суд зазначив, що органи державної влади та місцевого самоврядування повинні діяти в межах повноважень, передбачених законом, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування можливе лише у разі порушення прав особи та компетенції органу.

У даному випадку рішення Визирської сільської ради є актом індивідуальної дії, який був реалізований і вичерпав свою дію. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що оскарження виконаного рішення є неефективним способом захисту прав. Відповідно, вимога Позивача про визнання недійсним цього рішення задоволенню не підлягає.

Щодо вимог ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 від 10.12.2024 між Визирською сільською радою та ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР", суд першої інстанції вказав, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є визнання правочину недійсним; аналіз норм Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України свідчить, що переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк підлягає судовому захисту, і у разі укладення договору з іншим орендарем після закінчення строку попереднього договору такий спосіб захисту є належним і ефективним, тому суд дійшов висновку, що визнання недійсним спірного договору оренди забезпечує захист порушеного переважного права первісного орендаря та усуває правову невизначеність щодо належності відповідного права.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 від 10.12.2024 року, укладеної між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР", визнана недійсною, ухвалення судом рішення про визнання недійсним такого правочину є самостійною та достатньою підставою для припинення відповідних прав, тому у задоволенні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень слід відмовити.

Не погоджуючись з такими рішенням суду першої інстанції, Визирська сільська рада Одеського району Одеської області звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2025 року по справі № 916/31/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким: у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області відмовити повністю, також відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" та задовольнити в повному обсязі зустрічний позов ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" до ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" щодо визнання відсутнім (припиненим) права.

На переконання Визирської сільської ради Одеського району Одеської області суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, та дійшов помилкових висновків.

Зокрема, на переконання Апелянта, суд не встановив фактичний та документально підтверджений розмір заборгованості ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" зі сплати орендної плати на момент прийняття Визирською сільською радою рішення про відмову в укладенні договору оренди на новий строк, та безпідставно визнав таку заборгованість малозначною та не визначив критеріїв її малозначності.

Також Скаржник вказує, що місцевий господарський суд проігнорував наявні в матеріалах справи та подані до апеляційної інстанції докази систематичної недоплати орендної плати, що виникла внаслідок застосування орендарем нечинної нормативної грошової оцінки землі, у тому числі після зміни цільового призначення земельної ділянки, що призвело до утворення заборгованості у розмірі понад 7 млн грн.

Апелянт у свої апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до умов додаткової угоди від 01.12.2023 та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, обов`язок сплачувати орендну плату в новому розмірі виникає з моменту зміни нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельної ділянки і не залежить від укладення додаткової угоди. Неналежне виконання орендарем своїх договірних обов`язків виключає виникнення у нього переважного права на укладення договору оренди на новий строк відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі". Суд також безпідставно дійшов висновку про недобросовісну поведінку орендодавця, не встановивши її змісту та не спростувавши факту систематичної заборгованості орендаря.

Крім того, на переконання Апелянта, суд помилково визнав належним способом захисту укладення додаткової угоди до договору, строк дії якого припиняється, та не врахував, що орендар не запропонував усіх істотних умов нового договору. У сукупності зазначене свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне дослідження доказів і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

На переконання Скаржника, судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою докази втрати родючості земельної ділянки, неотримання територіальною громадою очікуваних бюджетних надходжень, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, а також відсутність у орендаря будь-яких реальних намірів використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, що підтверджується відсутністю проєктної та дозвільної документації, містобудівних умов і обмежень та будь-яких дій, спрямованих на створення об`єктів транспортної інфраструктури.

Апелянт вказує, що місцевий господарський суд безпідставно визнав доведеними обставини недобросовісної поведінки Визирської сільської ради, не встановивши при цьому, у чому саме вона полягає, водночас дійшов взаємовиключних висновків щодо наявності та "малозначності" заборгованості орендаря, не визначивши її конкретного розміру та критеріїв такої малозначності.

Крім того Відповідач зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням не є порушенням умов договору оренди, що суперечить вимогам земельного законодавства та умовам договору, якими на орендаря покладено обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

За таких обставин, на переконання Відповідача вказані висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на неповному дослідженні доказів і свідчать про правомірність прийняття Визирською сільською радою рішення про відмову в укладенні договору оренди з метою більш ефективного використання земельної ділянки в інтересах територіальної громади.

Крім того Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з істотними порушеннями норм процесуального права.

Відповідач також вказує, що суд порушив право Визирської сільської ради на ознайомлення з матеріалами справи та надання пояснень, не розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з висновком експерта та технічним звітом, після чого в тому ж засіданні оголосив рішення по справі, фактично позбавивши сторону можливості реалізувати свої процесуальні права. Дослідження доказів було здійснено за відсутності Відповідачів, що порушує принципи змагальності та рівності сторін. Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог, визнавши укладеною додаткову угоду в редакції, якої не просив Позивач, самостійно визначивши істотну умову договору — розмір орендної плати, чим підмінив повноваження органу місцевого самоврядування та втрутився у договірні відносини сторін, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду. Зазначені порушення є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області у даній справі до Південно-західного апеляційного господарського суду також звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР".

Так, Третя особа вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим та таким, що ухвалене з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.

Зокрема, Апелянт зазначає, що судом було допущено порушення ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після початку підготовчого судового засідання безпідставно об`єднано в одне провадження дві справи з різним складом Відповідачів, що призвело до порушення принципів змагальності та процесуальної рівності сторін.

Крім того, на переконання Апелянта, суд першої інстанції помилково застосував нечинну редакцію ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо форми правочину та порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Усупереч вимогам закону суд визнав укладеною додаткову угоду, хоча ст. 33 Закону не передбачає можливості продовження дії припиненого договору оренди чи укладення додаткових угод до такого договору. Фактично суд не зобов`язав сторони укласти новий договір оренди, а незаконно продовжив дію договору, строк якого вже закінчився, що прямо суперечить вимогам закону.

У своїй скарзі Третя особа також зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував ч. 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не врахувавши, що у разі зміни цільового призначення земельної ділянки переважне право орендаря на укладення договору на новий строк не виникає та не підлягає реалізації.

При цьому Апелянт вважає, що з порушенням ст.13, 73, 76– 79 Господарського процесуального кодексу України суд неповно та однобічно встановив фактичні обставини справи, не надав належної правової оцінки доказам зміни цільового призначення земельної ділянки, її використання не за цільовим призначенням, а також іншим істотним і системним порушенням умов договору оренди, допущеними ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД".

Судом було безпідставно проігноровано наявні у справі докази неналежного виконання орендарем своїх зобов`язань, зокрема факти недоплати орендної плати, ухилення від її збільшення у зв`язку з підвищенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відмову від підписання додаткових угод, а також невикористання земель сільськогосподарського призначення відповідно до встановленої мети, що призвело до погіршення якості ґрунтів.

У порушення засад диспозитивності та меж розгляду справи, визначених ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України, суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та за власною ініціативою визначив істотні умови договору оренди землі, зокрема розмір орендної плати, встановивши ставку 5 % замість 7 %, прямо зазначених Позивачем у позовній заяві. Такий підхід свідчить про підміну судом волі сторін договору та порушення принципу свободи договору.

Апелянт зазначає, що висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи, а значна частина належних і допустимих доказів була проігнорована без будь-якого мотивування. За наявності численних порушень зобов`язань орендарем та зміни цільового призначення земельної ділянки переважне право оренди ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" припинилося, а отже не підлягало судовому захисту.

Окрім того на переконання Скаржника з порушенням ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не врахував обов`язкові правові висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", викладені у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, від 09.04.2024 у справі № 902/453/23 та від 23.09.2025 у справі № 906/1071/24, що також є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження у справі №916/31/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/31/25.

14.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Визирської сільської ради Одеського району Одеської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

17.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/31/25.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Визирської сільської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 по справі №916/31/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 у справі №916/31/25 залишено без руху; встановлено заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; попереджено Скаржника, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута Скаржнику на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

27.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої Апелянтом додано докази доплати судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 у справі №916/31/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

02.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.

Позивач вважає, що апеляційна скарга Визирської сільської ради задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення повинно бути залишене без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" заперечує проти прийняття нових доказів, поданих Визирською сільською радою разом з апеляційною скаргою, а саме розрахунків заборгованості, оскільки Скаржником не обґрунтовано неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали.

Також зазначає, що ці розрахунки не підтверджені належними доказами повноважень осіб, які їх склали та засвідчили, і суперечать попереднім поясненням Визирської сільської ради, у яких розмір заборгованості визначався у сумі 27 144,32 грн, а не 7 198 338,39 грн.

Позивач зауважує, що відповідних претензій щодо заборгованості орендарю раніше не пред`являлося, а зазначені суми були добровільно сплачені у грудні 2024 року.

Крім того Позивач зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав малозначною заборгованість з орендної плати в розмірі 27 144,32 грн, яка виникла внаслідок дій самого орендодавця та вказує, що Визирська сільська рада, розглянувши клопотання товариства про зміну цільового призначення земельної ділянки та продовження строку дії договору оренди, змінила лише її цільове призначення, однак питання продовження договору не вирішила.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", за таких обставин часткова несплата незначної суми орендної плати, за відсутності заборгованості на момент звернення з повідомленням про поновлення договору, не свідчить про неналежне виконання орендарем договірних зобов`язань і не може бути підставою для відмови в реалізації його переважного права на укладення договору оренди на новий строк.

Також Позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував статтю 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 10.10.2003, оскільки до поновлення договорів, укладених до набрання чинності відповідними змінами законодавства, застосовуються правила, чинні на момент їх укладення. Посилаючись на перехідні положення зазначеного Закону та правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" вважає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими.

Також у своєму відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив відсутність доказів використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки саме по собі її невикористання не свідчить про порушення умов договору оренди.

Позивач вважає безпідставними доводи Скаржника щодо невідповідності визначеного судом розміру орендної плати волевиявленню орендодавця, посилаючись на рішення Визирської сільської ради та додаткову угоду від 01.12.2023, відповідно до яких після зміни цільового призначення земельної ділянки розмір орендної плати визначається згідно з чинними ставками.

З огляду на викладене Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню.

12.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР".

У зазначеному відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" заперечує проти доводів Апелянта щодо порушення судом першої інстанції правил об`єднання справ, зазначаючи, що клопотання про об`єднання справ № 916/31/25 та № 916/992/25 подано до початку першого підготовчого засідання у справі № 916/992/25, яке фактично відбулося 22.05.2025.

При цьому Позивач вважає, що проведення судових засідань у справі № 916/31/25 не перешкоджало об`єднанню справ, оскільки відповідні процесуальні строки слід визначати з урахуванням стадії розгляду справи, у якій заявлено клопотання, а тому вважає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими.

Також Позивач стверджує, що суд першої інстанції правильно застосував статтю 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003, оскільки поновлення договорів, укладених до набрання чинності відповідними законодавчими змінами, здійснюється за правилами, чинними на момент їх укладення, а тому доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" в цій частині також є необґрунтованими.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" наголошує на недобросовісній поведінці Визирської сільської ради, яка, за твердженням Позивача, ухилилася від добросовісного врегулювання питання поновлення договору оренди та безпідставно відмовила у продовженні орендних правовідносин.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зокрема викладені в постанові від 01.10.2025 у справі № 904/3193/24, Товариство зазначає, що сама лише незгода орендодавця з поновленням договору не виключає судового захисту переважного права орендаря, а недобросовісна поведінка орендодавця не може бути підставою для позбавлення орендаря такого права.

При цьому Позивач вказує, що заборгованість з орендної плати в розмірі 27144,32 грн була незначною та погашена під час дії договору, а тому вважає рішення суду першої інстанції про задоволення позову законним і обґрунтованим.

Також Позивач заперечує проти доводів Скаржника про те, що зміна цільового призначення земельної ділянки є перешкодою для продовження договору оренди та зазначає, що Додатковою угодою від 01.12.2023 сторони погодили зміну цільового призначення земельної ділянки на землі промисловості або транспорту як умову подальшого продовження оренди, причому відповідну умову було виконано шляхом прийняття Визирською сільською радою 06.06.2024 рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" вважає безпідставними доводи Апелянта про невідповідність визначеного судом розміру орендної плати волевиявленню Визирської сільської ради та зазначає, що відповідно до рішень сільської ради від 12.07.2023 № 1089/XXXVIII-VIII та від 29.08.2024 № 1562/LXVIII, з урахуванням зміни цільового призначення земельної ділянки на землі морського транспорту, ставка орендної плати становить 5 % від нормативної грошової оцінки, а відтак Позивач вважає, що визнання судом укладеною додаткової угоди із зазначеним розміром орендної плати відповідає рішенням орендодавця та є законним і обґрунтованим.

У своєму відзиві Позивач також зазначає, що заборгованість з орендної плати в розмірі 27 144,32 грн була спірною, виникла внаслідок невизначеності щодо застосовної ставки орендної плати, спричиненої неналежними діями Визирської сільської ради, та була добровільно погашена товариством у подальшому.

На переконання Позивача, така незначна заборгованість не свідчить про неналежне виконання договору оренди та не могла бути підставою для відмови в поновленні договору, з огляду на відсутність заборгованості на момент звернення з відповідним повідомленням.

Крім того, Позивач заперечує доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, наголошуючи, що невикористання земельної ділянки не є тотожним її використанню не за цільовим призначенням та саме по собі не свідчить про порушення умов договору оренди. Матеріали справи не містять належних доказів використання земельної ділянки з іншою метою, а подані Апелянтом скриншоти Google Maps і результати дослідження ґрунту, на думку Позивача, не мають належного доказового значення, оскільки подані з пропуском процесуального строку та стосуються періоду після позбавлення товариства права користування земельною ділянкою.

Також Позивач зауважує, що Визирська сільська рада не обґрунтовувала відмову в поновленні договору порушенням умов щодо цільового використання землі, а тому відповідні доводи Апелянта не стосуються предмета спору та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

27.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Крім того, 28.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначено на 02.02.2026 року о 12-45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

29.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

30.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Визирської сільської ради Одеського району Одеської області надійшли письмові пояснення разом з клопотанням про долучення доказів.

02.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" надійшло клопотання про залишення без розгляду пояснень Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, а також письмові заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №916/31/25 до 02.03.2026 року о 15-00 год.

При цьому, судове засідання, яке було призначено на 02.03.2026 року о 15-00 год. з розгляду апеляційних скарг Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 у справі №916/31/25 не відбулось, у зв`язку з оголошенням на території міста Одеси та Одеської області повітряної тривоги, про що помічником судді складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 повідомлено учасників справи, що розгляд справи №916/31/25 за апеляційними скаргами Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 у справі №916/31/25 відбудеться 13.04.2026 року о 12-00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 по справі №916/31/2 відбудеться 11.05.2026 року о 14-30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 розгляд справи було призначено на 08.06.2026 року о 12-30 год.

У зв`язку з оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №916/31/25 призначене на 08.06.2026 не відбулось, а тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 повідомлено учасників справи №916/31/25, що наступне судове засідання з розгляду апеляційних скарг Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 відбудеться 29.06.2026 року об 11-30 год.

26.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про врахування висновків Верховного Суду.

29.06.2026 у судове засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР", Державний реєстратор Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Калашнік Дмитро Сергійович у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

У судовому засіданні розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" від 29.01.2026 про зупинення провадження у справі.

У зазначеній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" просить зупинити провадження у справі №916/31/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/4229/25, що перебуває в провадженні Господарського суду Одеської області, за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальні "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 10.10.2003 у розмірі 7 198 338,39 грн.

В обґрунтування вказаної заяви заявник обґрунтовує необхідність зупинення провадження у справі №916/31/25 тим, що встановлення у справі №916/4229/25 факту наявності та розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальні "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" за Договором оренди земельної ділянки від 10.10.2003 має істотне значення для вирішення спору щодо наявності у вказаного товариства переважного права на укладення договору оренди на новий строк, а відтак, на думку заявника, до набрання законної сили судовим рішенням у пов`язаній справі розгляд справи №916/31/25 є об`єктивно неможливим.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" підтримав заяву про зупинення провадження у справі, представник Визирської сільської ради Одеського району Одеської області також підтримав її задоволення, тоді як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" заперечував проти задоволення заяви.

Судова колегія, порадившись на місці, протокольною ухвалою відмовила в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України серед основних завдань господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд зазначав, що дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23).

У господарському процесі підстави зупинення провадження регламентовані ст. ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України. Так, законодавець у ст. 227 Господарського процесуального кодексу України закріпив норму, відповідно до якої суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Здійснюючи аналіз п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд неодноразово формував висновок щодо його застосування, а саме такий: під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. постанови Верховного Суду від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, від 22.03.2024 у справі №917/227/23, від 06.04.2023 у справі №921/704/20, від 05.03.2025 у справі №910/3334/21 та інші); за приписами вказаного п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (див. п. 38 постанови Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 920/481/23).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (див. постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18).

Судова колегія зауважує, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Так апеляційним господарським судом було встановлено, що у справі 916/4229/25 Визирська сільська рада Одеського району Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальні "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" про стягнення 7 198 338,39 грн заборгованості за Договором оренди земельної ділянки від 10.10.2003, з урахуванням Додаткових угод до нього, за періоди з 01.05.2017 по 28.11.2023 та з 12.07.2024 по 02.12.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013. За твердженнями Позивача у тій справі, заборгованість виникла внаслідок застосування Відповідачем заниженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема без урахування її входження до меж населеного пункту та подальшої зміни цільового призначення на землі для розміщення й експлуатації будівель і споруд морського транспорту.

З наведеного вбачається, що предметом розгляду у справі № 916/4229/25 є питання щодо повноти виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" зобов`язань зі сплати орендних платежів за договором оренди земельної ділянки від 10.10.2003 за періоди з 01.05.2017 по 28.11.2023 та з 12.07.2024 по 02.12.2024, зокрема з огляду на застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка, на думку Позивача, не відповідала її актуальним характеристикам.

Водночас судова колегія зауважує, що обставини щодо повноти та правильності нарахування і сплати орендної плати за зазначені періоди не були предметом розгляду в суді першої інстанції у даній справі, а відтак не досліджувалися судом та не отримали відповідної правової оцінки.

Крім того, апеляційний господарський суд враховує, що, як вбачається з матеріалів цієї справи, первісною підставою, на яку посилалася Визирська сільська рада у контексті відмови в укладенні Договору оренди на новий строк з Позивачем, була несплата ним орендних платежів за період із липня по жовтень 2024 року. Натомість наявність заборгованості за інші періоди, зокрема, які передбачені у справі № 916/4229/25, як і обставини щодо застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в цей період, не були визначені Відповідачем як підстави для відмови в укладенні договору оренди на новий строк та, відповідно, не входили до предмета доказування у цій справі.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що обставини, які мають значення для вирішення спору у справі № 916/31/25, можуть бути встановлені апеляційним господарським судом самостійно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, без необхідності очікування результатів розгляду справи № 916/4229/25.

При цьому сама лише пов`язаність правовідносин, які є предметом розгляду в обох справах, не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншого спору. Зокрема, обставини, на які посилається заявник, не перешкоджають суду надати оцінку правомірності відмови в укладенні договору оренди на новий строк з урахуванням підстав такої відмови та доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

Отже, оскільки судовою колегією не встановлено об`єктивної неможливості розгляду справи № 916/31/25 до вирішення справи № 916/4229/25, а наявні у матеріалах справи докази дають змогу самостійно встановити обставини, що входять до предмета доказування, правові підстави для зупинення провадження відсутні.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/31/25 до 24.08.2026 року о 12-30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 повідомлено учасників справи № 916/31/25, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 відбудеться 14.09.2026 року о 12:45 год.

11.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У зв`язку з оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №916/31/25 призначене на 14.09.2026 не відбулось, а тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 повідомлено учасників справи №916/31/25, що наступне судове засідання з розгляду апеляційних скарг Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 відбудеться 28.09.2026 року о 15-00 год.

У зв`язку з оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №916/31/25 призначене на 14.09.2026 не відбулось, а тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 повідомлено учасників справи №916/31/25, що наступне судове засідання з розгляду апеляційних скарг Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 відбудеться 28.09.2026 року о 15-00 год.

25.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про врахування висновків Верховного Суду.

У зв`язку з оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №916/31/25 призначене на 28.09.2026 не відбулось, а тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 повідомлено учасників справи №916/31/25, що наступне судове засідання з розгляду апеляційних скарг Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 відбудеться 19.10.2026 року об 11-00 год. Також визначено резервні дату та час: 19.10.2026 року о 12-00 год., 19.10.2026 року о 14-00 год.

19.10.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про врахування правових висновків Верховного Суду та про зупинення провадження у справі.

19.10.2026 у судове засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР", Державний реєстратор Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Калашнік Дмитро Сергійович у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

У судовому засіданні колегією суддів розглянуто клопотання Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про долучення до матеріалів справи додаткових доказів поданих разом із письмовими поясненнями від 30.01.2026.

В своєму клопотанні Визирська сільська рада просить долучити до матеріалів справи копію Висновку експерта № 25.12/01 судової економічної експертизи від 20.01.2026.

Розглянувши зазначене клопотання, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 80 Господарського процесуального кодексу Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до правових позицій ВС КГС, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі 909/722/14 та від 1 липня 2021 року по справі 46/603, положення ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Недоведеність таких обставин виключає процесуальні підстави для дослідження апеляційним судом таких додаткових доказів. Положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України є універсальними і застосовуються судом апеляційної інстанції у всіх категоріях спорів.

У висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 зі справи 916/3130/17 та від 18.06.2020 зі справи 909/965/16, від 26.02.2019 зі справи 913/632/17 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Системний аналіз статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом та винесення оскаржуваного рішення. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання сторонами таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.

У контексті наведеного судова колегія зазначає, що висновок експерта № 25.12/01 судової економічної експертизи датований 20.01.2026, тобто складений після ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції. Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення ним рішення зазначений доказ об`єктивно не існував, у зв`язку з чим не міг бути поданий до суду першої інстанції.

За таких обставин судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про долучення до матеріалів справи висновку експерта № 25.12/01 судової економічної експертизи від 20.01.2026.

15.10.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи ухвали Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2026 у справі №910/10308/25 та її врахування при розгляді клопотання про зупинення провадження.

19.10.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи ухвали Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2026 у справі №910/10308/25 та її врахування при розгляді клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2026 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/31/25 до: 09.11.2026 року об 11-00 год та визначено резервну дату та час засідання 09.11.2026 року о 15-00 год.

06.11.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи ухвали Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2026 у справі №910/10308/25 та її врахування при розгляді клопотання про зупинення провадження.

09.11.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" надійшло клопотання про врахування правових висновків Верховного Суду.

09.11.2026 у судове засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР", які підтримали доводи та вимоги викладені ними письмово. Державний реєстратор Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Калашнік Дмитро Сергійович у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності Державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Калашніка Дмитра Сергійовича, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засідання було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" від 11.09.2026 та 19.10.2026 про зупинення провадження у справі.

Так у своїх клопотаннях Третя особа просила зупинити провадження у справі №916/31/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" та Визирської сільської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/10308/25 у касаційному порядку.

Заявник обґрунтовує свої клопотання тим, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 910/10308/25 для формування єдиного правового висновку щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" до договорів оренди, укладених до 16.01.2020, зокрема щодо визначення редакції цієї норми, яка підлягає застосуванню, та необхідності укладення додаткової угоди для поновлення договору оренди.

Третя особа вказує, що зазначене правове питання є тотожним тому, яке виникло у даній справі та покладене в основу його апеляційної скарги, а тому висновок Великої Палати Верховного Суду матиме істотне значення для правильного вирішення цього спору. У зв`язку з цим заявник вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 916/31/25 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення касаційного перегляду справи № 910/10308/25.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, представник Визирської сільської ради Одеського району Одеської області також підтримав його задоволення, тоді як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Судова колегія відмовила в його задоволенні з огляду на наступне.

Як було встановлено, мотивуючи необхідність передачі справи № 910/10308/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду виходила з того, що у практиці Верховного Суду склалися різні підходи до застосування положень абзацу четвертого розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" та статті 33 цього Закону щодо поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству".

Зокрема, за одним підходом поновлення таких договорів здійснюється на умовах, визначених ними, за правилами, чинними на момент їх укладення, тобто із застосуванням відповідної редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі". За іншим підходом до правовідносин щодо реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк застосовується стаття 33 зазначеного Закону в редакції, чинній на момент звернення з відповідною вимогою, оскільки положення перехідних положень не поширюються на такі правовідносини. При цьому Верховний Суд звернув увагу, що неоднакове застосування зазначених норм має місце як у практиці Касаційного цивільного суду, так і Касаційного господарського суду, причому протилежні правові висновки містяться навіть у постановах, ухвалених у межах однієї юрисдикції. Така неоднозначність правозастосування зумовлює правову невизначеність щодо того, яка саме редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" підлягає застосуванню до договорів, укладених до 16.01.2020, а також чи є укладення додаткової угоди обов`язковою умовою їх поновлення. З огляду на наявність різних підходів до вирішення зазначеного правового питання, його значення для формування єдиної та сталої судової практики, а також необхідність відступу від окремих раніше сформульованих Верховним Судом правових висновків, колегія суддів дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої має значення для забезпечення розвитку права та єдності правозастосування. У зв`язку із цим справу № 910/10308/25 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30.09.2026 прийняла та призначила до розгляду справу № 910/10308/25 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 04.11.2026 об 11:00.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

За змістом пункту п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України передбачено два види зупинення провадження у справі:

- обов`язковий, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі на підставі ст. 227 Господарського процесуального кодексу України;

- необов`язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду (ст. 228 Господарського процесуального кодексу України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23 зазначалося, що за своєю суттю зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №990/24/23).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначив, що: по-перше, провадження у справі варто зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Отже, системний аналіз наведених норм процесуального права та правових висновків Верховного Суду свідчить, що зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду, реалізація якого залежить від встановлення конкретних обставин, що обумовлюють необхідність такого зупинення. При цьому сам факт перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в подібних правовідносинах не є безумовною підставою для зупинення провадження, оскільки суд у кожному конкретному випадку має оцінити характер спірних правовідносин, їх подібність, а також наявність об`єктивної необхідності очікування результатів такого перегляду для вирішення справи, що перебуває на його розгляді. Відтак, вирішуючи питання про зупинення провадження, суд повинен встановити не лише наявність подібності правовідносин, а й обґрунтовану необхідність застосування такого процесуального заходу з урахуванням завдань господарського судочинства та забезпечення своєчасного й ефективного судового захисту.

При цьому колегія суддів враховує, що передаючи справу № 910/10308/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду порушив питання про необхідність відступу, зокрема, від правових висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду.

Водночас колегія суддів зауважує, що незалежно від результату розгляду Великою Палатою Верховного Суду зазначеної справи, правове питання щодо застосування положень абзацу четвертого розділу IX "Перехідні положення" та статті 33 Закону України "Про оренду землі" може бути вирішене в цій справі судом апеляційної інстанції з урахуванням наявної практики Верховного Суду саме у господарській юрисдикції.

Так, у разі відступлення Великою Палатою Верховного Суду від правових висновків Касаційного цивільного суду, викладених у зазначених вище постановах, фактично буде підтверджено підхід до застосування відповідних норм права, сформований у господарській юрисдикції, зокрема у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

Якщо ж за результатами розгляду справи № 910/10308/25 Велика Палата Верховного Суду не відступить від відповідних правових висновків Касаційного цивільного суду, колегія суддів вважає за необхідне враховувати наявний правовий висновок саме спеціалізованої судової палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, яким уже сформовано підхід до застосування спірних норм у правовідносинах щодо поновлення договорів оренди землі в межах господарської юрисдикції.

Зокрема, у зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку про незастосування положень абзацу четвертого розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" до правовідносин щодо реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк у судовому порядку, із застосуванням статті 33 цього Закону в редакції, чинній на момент звернення з відповідною вимогою.

Отже, колегія суддів зазначає, що наявність сформованих правових висновків Верховного Суду у сфері господарської юрисдикції, зокрема викладених у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, дає суду апеляційної інстанції можливість надати правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням наявної практики та здійснити апеляційний перегляд справи без необхідності очікування на ухвалення рішення Великою Палатою Верховного Суду. При цьому сам факт перегляду справи № 910/10308/25 не свідчить про неможливість такого перегляду.

Крім того, під час судових дебатів представник Третьої особи заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його неналежною якістю з`єднання під час участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Колегія суддів протокольною ухвалою відмовила в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, якщо учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Отже, забезпечення належних технічних умов для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції належить до сфери відповідальності учасника справи, який обрав такий спосіб участі в судовому засіданні. Самі по собі технічні труднощі зі зв`язком на стороні окремого учасника не можуть безумовно зумовлювати необхідність відкладення судового розгляду, особливо за відсутності об`єктивних перешкод для подальшого здійснення судового засідання.

Крім того, колегія суддів зауважує, що представник Позивача також бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, при цьому жодних технічних перешкод, які б унеможливлювали його належну участь у судовому засіданні, не виникло.

Також колегія суддів бере до уваги, що представником Третьої особи позицію щодо предмета спору вже неодноразово було викладено в попередніх судових засіданнях та у поданих до суду письмових поясненнях та інших процесуальних документах, у яких, зокрема, наведено аргументи щодо застосування відповідних норм матеріального права та врахування правових висновків Верховного Суду.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність об`єктивних перешкод для продовження судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційні скарги та відзиви на них, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

10.10.2003 між Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки (далі – Договір оренди), за умовами якого орендодавець на підставі свого розпорядження від 12.09.2003 за № 678 передав, а орендар прийняв в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, земельну ділянку площею 7, 4179 га (74179 кв.м.), з них полезахисних лісосмуг 1,7182 га, господарських шляхів – 0,7789 га, ріллі 4,9208 га. Межі земельної ділянки встановлені в натурі, про що складено акт від 12.09.2003.

Зазначена земельна ділянка передається в оренду для ведення особистого підсобного сільського господарства (п. 1.2 Договору оренди).

Пунктом 1.3 Договору оренди визначено, що цей договір укладено терміном на 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації в порядку, передбаченому законодавством України.

Орендна плата за оренду всієї земельної ділянки становить 1483 грн 58 коп. на рік із розрахунку 200 грн за 1 га на рік. Загальна сума платежів за договором становить 29 671 грн 60 коп. Орендна плата вноситься щомісячно у сумі 123 грн. 63 коп. до 15 числа наступного за звітним місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендна плата за перший місяць оренди поточного року вноситься не пізніше 15 листопада поточного року. Орендна плата справляється також і у випадках, коли орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. Розмір орендної плати обов`язково погоджується сторонами на початку кожного року. Зміна форми чи розміру орендної плати оформлюється внесенням змін і доповнень до договору оренди шляхом укладення нотаріально посвідченої угоди. Орендар має право вимагати зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря. У разі несвоєчасної сплати орендної плати орендарем сплачується пеня у розмірі, визначеному законодавством України (п. 1.4 Договору оренди).

Згідно з п. 2.3 Договору оренди орендар має право на поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії на новий термін, про що повинен повідомити письмово орендодавця не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Договір укладено в письмовій формі та посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області.

03.12.2003 Договір оренди зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2 від 03.12.2003 та в книзі записів договорів за № 26 від 11.11.2003.

09.06.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" було укладено Додатковою угоду № 26/15 до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003, за якою сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до договору, а саме:

п. 1.1 розділу 1 "Об`єкт, термін договору та орендна плата" викладено в наступній редакції: "нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер – 5122780500:01:003:0013 становить 164 507, 44 грн. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області від 30.03.2015 № 22-1503-0.12-1467/2-15.";

п. 1.4 розділу "Об`єкт, термін договору та орендна плата" викладено в наступній редакції "Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі на рахунок Визирської сільської ради в УДКСУ у Комінтернівському районі Одеської області у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2015, а саме: 6580, 32 грн за 1 рік, що складає 548,36 грн за один місяць". Орендна плата, визначена цим договором, без внесення змін до договору, індексується станом на 1 січня наступного року, виходячи із індексу споживчих цін за повний минулий календарний рік на коефіцієнт індексації Кі, що визначається за формулою визначеною ст. 289 Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому цим договором, за кожен місяць. Перегляд розміру орендної плати допускається також за згодою сторін, зокрема: у разі набрання чинності нової грошової оцінки об`єкта оренди; зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено висновками або іншими документами компетентних органів державної влади; в інших випадка, передбачених законодавчими актами України. Результати перегляду орендної плати оформлюються сторонами у вигляді додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми до сплати, за кожен день прострочення.

01.12.2023 між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" було укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 №б/н, якою сторони вирішили внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003, у тому числі,

"внести зміни до п. 1.1 розділу 1 Договору «Об`єкт, термін договору та орендна плата", шляхом викладення вказаного пункту у наступній редакції:

"Орендодавець на підставі свого розпорядження від 12.09.2003 року за № 678 передав, а Орендар прийняв в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, земельну ділянку площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, що розташована на території с. Визирка, Одеського (колишнього Лиманського) району, Одеської області.

Зазначена земельна ділянка передається в оренду для ведення особистого підсобного господарства.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, що розташована на території с.Визирка, Одеського (колишнього Лиманського) району, Одеської області, згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданого Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №97-15-0.1152-1720 від 28.11.2023 року, становить 4 130 756,50 грн. (чотири мільйони сто тридцять тисяч сімсот п?ятдесят шість гривень 50 копійок).

Річна орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем на відповідний рахунок Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, відкритий в ГУК в Одеській області у грошовій формі у розмірі 7% (сім відсотків) від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 289 152,96 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят дві гривні, 96 копійок) грн.

Розмір орендної плати встановлюється згідно норм Податкового кодексу України та рішення Визирської сільської ради від 769/XXIV-VIII від 14.07.2022р. "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що знаходяться на території Визирської сільської територіальної громади", у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Визирською сільською радою Одеського району Одеської області в межах норм, передбачених законодавством.

Орендна плата вноситься "Орендарем" у грошовій формі, у національній валюті (гривня) за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, на рахунок:

ОТРИМУВАЧ: ГУК в Одеській області/Визирка сільська рада/18010600

КОД за ЄДРПОУ: 37607526

БАНК: Казначейство України (ЕАП).

p/p UA588999980334189812000015632, код платежу: 18010600

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку, здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

"Орендар" не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які будуть невід`ємними частинами цього договору.

У разі зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни ставки податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності - розмір орендної плати змінюється "Орендодавцем", а додаткова угода щодо змін та доповнень з цього приводу може не укладатися.

Також, розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини "Орендаря", що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.".

1.4. Пункт 1.4. розділу 1 Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 "Об`єкт, термін договору та орендна плата" – виключити.

Пунктом 2 зазначеної Додаткової угоди Сторони вирішили продовжити дію Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 21181, зареєстрованого Одеською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" 03.12.2003 року за № 2, зі змінами викладеними в додатковій угоді № 26/15 від 09.06.2015 року, укладеної між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, на земельну ділянку площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, що розташована на території с. Визирка, Одеського (колишнього Лиманського) району, Одеської області, строком на 1 (один) рік, а саме до 02.12.2024 року включно.".

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що не пізніше ніж у термін до 02.12.2024 р. включно, цільове призначення земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 (надалі – орендована земельна ділянка), має бути приведене у відповідність до функціонального призначення земельної ділянки, згідно вимог генерального плану с. Визирка, затвердженого рішенням Визирської сільської ради № 822-VI від 04.06.2015 та Плану розвитку МТП "Южний", а саме: змінено на землі промисловості чи транспорту.

Зміна цільового призначення орендованої земельної ділянки, здійснюються "Орендодавцем" за рахунок "Орендаря", у зв`язку з чим "Орендар" повинен звернутись до "Орендодавця" з відповідними клопотаннями щодо розробки детального плану території та технічної документації щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в терміни, що забезпечують можливість реалізації процедури зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки до 02.12.2024 у відповідності до вимог законодавства.

Розмір і ставка орендної плати змінюється з моменту зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки на землі промисловості чи транспорту, згідно вимог Податкового кодексу України та діючого рішення Визирської сільської ради про встановлення податку на майно в частині плати за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що знаходяться на території Визирської сільської територіальної громади.

Подальше продовження дії Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 можливе виключно за умови зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки на землі промисловості чи транспорту до 02.12.2024 та відповідної зміни розміру і ставки орендної плати".

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 01.12.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013, площею 7,4179 га, цільове призначення якої визначено як "для ведення підсобного сільського господарства", перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД". Орендодавцем зазначено Визирську сільську раду Одеського району Одеської області.

Матеріали справи містять податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022, 2023 та 2024 роки, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД". Згідно з відомостями, зазначеними в цих деклараціях, річна сума задекларованих зобов`язань з плати за землю становить 393 519,81 грн за 2022 рік, 474 822,63 грн за 2023 рік та 814 663,64 грн за 2024 рік.

Крім того, матеріали справи містять платіжні інструкції, оформлені ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" у зв`язку зі сплатою орендної плати за землю. Зазначені документи стосуються виконання товариством зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та відображають здійснення відповідних платежів у різні періоди

В матеріалах справи наявний Договір 08-02/04-2024 від 08.04.2024 про надання послуг з виготовлення проекту землеустрою, укладений між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" (замовник) ТОВ "ЗЕМАГРОСЕРВІС 2" (виконавець), відповідно до якого Виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами , за рахунок Замовника, в обсязі договірної ціни виконати всі умови Договору та виконати роботи, якість яких відповідає умовам завдання, а Замовник – прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: ДК 021:2015 код 99999999-9 – Не відображене в інших розділах "Розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013".

Відповідно до 3.1. вказаного Договору загальна вартість роботи за цим Договором становить 45 000,00 гривень без ПДВ. Загальна вартість робіт за цим Договором встановлена на підставі протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт.

На підставі зазначеного вище Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМАГРОСЕРВІС 2" було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" цільове призначення якої змінюється з 01.04 для ведення підсобного сільськогосподарського господарства на 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і споруд транспорту, кадастровий номер 5122780500:01:003:013 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Визирка.

06.06.2024 Рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області №1457/LV-VІІІ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", цільове призначення якої змінюється з "01.04 - для ведення підсобного сільського господарства" на "12.02 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту", що розташована на території с. Визирка Одеського району Одеської області та вирішено змінити цільове призначення земельної ділянки площею:7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:013, яка перебуває в користуванні ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" з "01.04 - для ведення підсобного сільського господарства" на "12.02 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту", що розташована на території села Визирка, Одеського району, Одеської області.

24.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" на адресу Визирсьскої сільської ради Одеського району Одеської області було направлено клопотання №08 за вх. №1611/03.1-08 від 23.07.2024, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" просило прийняти рішення про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, щодо зміни цільового призначення та продовження строку дії договору на 20 років, шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

До вказаного клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" було додано, зокрема, проект Додаткової угоди, копії правовстановлюючих документів юридичної особи, копія Договору оренди з копіями Додаткових угод, копія витягу з Державного земельного кадастру та копія витягу з нормативно-грошовою оцінкою.

29.08.2024 Рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області №1562/LХ-VІІІ "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № б/н від 10.10.2003 року, укладеного з ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", за результатами розгляду клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" від 23.07.2024 року №08 за вх. №1611/03.1-08 від 24.07.2024 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки; приведення ставки орендної плати за договором у відповідність до вимог нормативно-правових актів, затверджених Визирською сільською радою та зміни цільового призначення, та враховуючи витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданого Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (Витяг №НВ-5100897672024 від 24.07.2024 року) та рішення Визирської сільської ради № 1089/ХХХVІІІ-VІІІ від 12.07.2023 "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що знаходяться на території Визирської сільської територіальної громади, та затвердження положення про податок на майно в частині плати за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" було вирішено:

"1. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за №21181, зареєстрованого Одеською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" 03.12.2003 року за №2, зі змінами викладеними в: додатковій угоді № 26/15 від 09.06.2015 року, укладеної між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області; додатковій угоді № б/н від 01.12.2023 року, укладеної між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Визирською сільською радою Одеського району Одеської області, посвідченої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Валігурським М.М. та зареєстрованої в реєстрі за №988, на земельну ділянку площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, що розташована на території с. Визирка, Одеського району, Одеської області, відповідно до проєкту Додаткової угоди, що є додатком до даного рішення.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" річну орендну плату за надану в оренду земельну ділянку, площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, що розташована на території с. Визирка, Одеського району, Одеської області, в розмірі 5% (п`ять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3. Затвердити проект Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н (додається).

4. Уповноважити Визирського сільського голову на підписання Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н.".

Відповідно до Додатку до рішення Визирської сільської ради від 29.08.2024 №1562/LХ-VІІІ проект Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н.

За якою було визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, що розташована на території с.Визирка, Одеського (колишнього Лиманського) району, Одеської області, згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданого Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №НВ-5100897672024 від 24.07.2024 року, становить 7 865 199,37 грн.

Річна орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем на відповідний рахунок Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, відкритий в ГУК в Одеській області у грошовій формі у розмірі 5% (п`ять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 393 259,97 грн.

Матеріали справи містять копію опису № 77/12.1-05 вхідного пакета документів на отримання адміністративної послуги, складеного 24.07.2024, у якому зазначено строк контролю виконання — 26.08.2024.

У графі "номер та дата відповіді" зазначено № 1562/LХ-VІІІ від 29.08.2024. Крім того, в описі вказано дату отримання вихідного пакета документів — 06.09.2024, та проставлено підпис про його отримання.

30.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" було надіслало Визирській сільській раді, Одеського району, Одеської області Лист № 11, яким Товариство повторно повідомило Раду про намір пролонгувати Договір оренди та просило розглянути подане клопотання від 23.07.2024.

В матеріалах справи міститься Розрахунок суми заборгованості зі сплати орендної плати ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" станом на 27.11.2024 за Договором оренди земельної ділянки від 10.10.2003 №б/н, за яким загальний розмір заборгованості становить 27 144,32 грн (з них за липень з 12.07.2024 по 31.07.2024 – 4804,31 грн; за серпень 2024 – 7 446,67 грн; за вересень 2024 – 7 446,67 грн; за жовтень 2024 – 7446,67 грн).

Також в даному розрахунку зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" відбувалася сплата за вказані періоди, а саме за липень з 12.07.2024 по 31.07.2024 – 16 338,70 грн; за серпень 2024 – 25 324,99 грн; за вересень 2024 – 25 324,99 грн; за жовтень 2024 – 25 324,99 грн.

28.11.2024 Рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області №1681/LХІІІ-VІІІ вирішено:

1. Відмовити ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" в укладенні на новий строк договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за №21181, зареєстрованого Одеською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" 03.12.2003 року за №2, номер запису про інше речове право 10296103 від 30.06.2015 року на земельну ділянку, площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення: 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, місце розташування якої Одеська область, Одеський район, Визирська сільська рада, с. Визирка.

2. Вважати припиненим договір оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н, укладений між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 21181, зареєстрованого Одеською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" 03.12.2003 року за № 2, зі змінами викладеними: згідно додаткової угоди №26/15 від 09.06.2015 року, укладеної між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області; додаткової угоди від 01.12.2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 10.10. 2003 року №б/н, укладеної між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Визирською сільською радою Одеського району Одеської області, посвідченої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Валігурським М.М. та зареєстрованої в реєстрі за №988, на земельну ділянку площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, після закінчення строку, на який його було укладено.

У рішенні Визирської сільської ради Одеського району Одеської області №1681/LХІІІ-VІІІ від 28.11.2024 року зазначені наступні мотиви відмови: "1.Враховуючи п.3 Додаткової угоди від 01.12.2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року №б/н, укладеної між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Визирською сільською радою Одеського району Одеської області, посвідченої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Валігурським М.М. та зареєстрованої в реєстрі за №988, орендна плата починаючи з липня 2024 року мала сплачуватися у новому розмірі у зв`язку зі зміною цільового призначення відповідної земельної ділянки та її нормативної грошової оцінки. Однак орендар не в повному обсязі виконав вимоги пункту 3 додаткової угоди від 01.12.2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року №б/н, укладеної між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Визирською сільською радою Одеського району Одеської області, посвідченої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Валігурським М.М. та зареєстрованої в реєстрі за №988, у зв`язку з чим виник- ла заборгованість зі сплати орендної плати за відповідним договором за період з липня по жовтень 2024 року. Вищезазначене свідчить про неналежне виконання обов`язків ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" за умовами договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 року № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріально- го округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 21181, зареєстрованого Одеською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" 03.12.2003 року за № 2. 2.Визирська сільська рада, яка діє від імені та в інтересах Визирської сільської територіальної громади, яка є власником відповідної земельної ділянки, має намір більш розумно розпорядитись вказаною земельною ділянкою з метою належної реалізації права територіальної громади на ефективне використання земельних ресурсів, в тому числі відповідно до зміненого цільового призначення земельної ділянки, з максимально вигідним економічним результатом".

05.12.2024 Рішенням Визирської сільської ради № 1683/LXIV-VIIІ "Про передачу ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 7,4179, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення згідно з КВЦПЗ 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і спору морського транспорту із земель комунальної власності на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області», вказана земельна ділянка була передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР".

10.12.2024 року між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013.

На підставі цього Договору внесено записи у Державний реєстр речових прав, а саме запис № 58350629 від 29.01.2025 року згідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77023359 від 05.02.2025 року 10:03:26, Калашнік Дмитро Сергійович, Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Одеська обл. про право оренди земельної ділянки.

Згідно з Довідкою від 13.02.2025 № 2448/АП/15-32-13-01-20Е про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" станом на 13.02.2025 заборгованість зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів відсутня.

Відповідно до відповіді Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України, наданий на адвокатський запит від 25.02.2025 б/н повідомлення щодо внесення змін до Договору оренди по ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" стосовно змін цільового призначення земельної ділянки площею 7,4179 га з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013, з "01.04 - для ведення підсобного сільського господарства" на "12.02 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту" до Головного управління ДПС в Одеській області від Визирської сільської ради Одеського району Одеської області не надходило.

В матеріалах справи наявна відповідь Головного управління статистики в Одеські області за № 03-09/389-25 від 28.07.2025 надана на адвокатський запит № АЗ-699 від 22.07.2025 у якому зазначено, що за період з 2015 року до 2023 року ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" не було затверджене Держстатом в жодному з переліків респондентів ДСС щодо площ, валових зборів та урожайності сільськогосподарських культур, а також щодо реалізації продукції сільського господарства, тому не повинно було подавати та не подавало до ГУС в Одеській області статистичну звітність за формами № 4-сг (річна) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур", № 29-сг (річна) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" та № 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства", № 37-сг (місячна) "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур" за відповідні звітні періоди.

Згідно з відповіддю Визирської сільської ради Одеського району Одеської області від 30.07.2025 № 1822/03108/2010, наданою на адвокатський запит від 22.07.2025 № А3-698, Визирська сільська рада повідомила про відсутність у неї відомостей, які підтверджують використання ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" земельної ділянки площею 7,4179 га з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013, а також запитуваних відомостей щодо виду, якості та родючості ґрунтів, площі обробленої ріллі, посівів, збору врожаю, підживлення тощо.

У матеріалах справи наявний висновок експерта № СЕ-19/116-25/22628-КТ від 08.10.2025 за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи щодо використання ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" земельної ділянки з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013 відповідно до її цільового призначення.

Згідно з указаним висновком, на картах сервісу "Google Планета Земля" виявлено технічні знімки земної поверхні за різні періоди, починаючи з 01.03.2015 до 31.05.2022, у місці розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013. До висновку долучено відповідні зображення сервісу "Google Планета Земля" із зазначенням географічних координат місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до Технічного звіту з детального ґрунтового обстеження земельної ділянки загальною площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, Визирська сільська рада (у межах с. Визирка), від 09.10.2025, розробленого на замовлення ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР", ґрунтовий покрив земельної ділянки представлений чорноземами південними малогумусними середньозмитими важкосуглинковими на лесах. У звіті зазначено, що на момент обстеження земельна ділянка тривалий час не використовувалася у сільськогосподарському виробництві та була поросла бур`янами. За результатами проведеного обстеження встановлено погіршення властивостей ґрунтів, зокрема збільшення ступеня еродованості, зменшення глибини гумусованого профілю та вмісту гумусу, механічне руйнування й ущільнення ґрунту. Також у звіті наведено висновок про відсутність у ґрунтових пробах ознак антропогенного впливу, характерних для сільськогосподарського використання, зокрема маркерів посівної діяльності, обробітку ґрунту сільськогосподарськими знаряддями та внесення добрив.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний Позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, яка кореспондується із ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства

Договір оренди землі є двостороннім, консесуальним, строковим та оплатним.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Судова колегія зазначає, що порядок реалізації орендарем переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк визначається статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому колегія суддів враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX (далі — Закон № 340-IX), яким, зокрема, було внесено зміни до законодавчого регулювання поновлення договорів оренди землі та статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено в новій редакції. Водночас відповідно до пункту 8 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 340-IX відповідні зміни набрали чинності 16.07.2020.

У зв`язку із цим для правильного вирішення спору необхідно визначити, яка саме редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також який із передбачених законодавством механізмів продовження орендних правовідносин підлягає застосуванню у цій справі: поновлення договору оренди землі відповідно до положень статті 126-1 Земельного кодексу України чи укладення договору оренди землі на новий строк у порядку реалізації орендарем переважного права, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так відповідно до абзацу 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно із частиною 2 статті 126-1 Земельного кодексу України в разі, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Отже, зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" базується на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах. Що ж стосується поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, то таке поновлення здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення, тобто шляхом укладення правочину.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке було передбачене частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору. Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Закону України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21.

Отже, до правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше норми законодавства не містять. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, від 28.04.2026 у справі №924/556/25, від 14.04.2026 у справі №924/368/25, від 10.03.2026 у справі №904/3765/24, від 28.01.2026 у справі №918/614/25, від 13.01.2026 у справі №914/3222/24.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент звернення Позивачем з клопотанням) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проєкт договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21 та в постановах Верховного Суду від 10.03.2026 у справі №920/1124/24, від 03.02.2026 у справі №916/4826/24, від 27.01.2026 у справі №927/956/24, від 21.01.2026 у справі №915/403/25, у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитися землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Як було встановлено судовою колегією, 10.10.2003 між Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 7,4179 га із земель запасу сільськогосподарського призначення Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, у тому числі 1,7182 га полезахисних лісосмуг, 0,7789 га господарських шляхів та 4,9208 га ріллі. Земельну ділянку передано для ведення особистого підсобного сільського господарства строком на 20 років, а річну орендну плату визначено в розмірі 1 483,58 грн. Договором також передбачено право орендаря на поновлення договору після закінчення строку його дії за умови письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за два місяці до такого закінчення.

09.06.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" укладено Додаткову угоду № 26/15 до Договору оренди, якою сторони вирішили викласти пункти 1.1 та 1.4 Договору в новій редакції, визначивши нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5122780500:01:003:0013 у розмірі 164 507,44 грн та встановивши орендну плату в розмірі 4 % від такої оцінки, що становило 6 580,32 грн на рік.

Також апеляційним господарським судом було встановлено, що 01.12.2023 між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою сторони вирішили викласти пункт 1.1 договору в новій редакції, зазначивши земельну ділянку площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, та її цільове призначення — для ведення підсобного сільського господарства. Цією ж угодою визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 4 130 756,50 грн, встановлено річну орендну плату в розмірі 7 % від такої оцінки — 289 152,96 грн, продовжено строк дії договору до 02.12.2024 включно та передбачено обов`язок змінити цільове призначення земельної ділянки на землі промисловості чи транспорту до цієї дати.

На виконання умов пункту 3 Додаткової угоди від 01.12.2023 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до її функціонального призначення, 08.04.2024 між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" (замовник) та ТОВ "ЗЕМАГРОСЕРВІС 2" (виконавець) укладено Договір № 08-02/04-2024 про надання послуг з розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013. Вартість робіт за договором становила 45 000 грн без ПДВ.

ТОВ "ЗЕМАГРОСЕРВІС 2" розроблено проєкт землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки з "01.04 — для ведення підсобного сільського господарства" на "12.02 — для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту".

Пізніше, 06.06.2024 рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області № 1457/LV-VIII затверджено зазначений проєкт землеустрою та вирішено змінити цільове призначення земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, з "01.04 — для ведення підсобного сільського господарства" на "12.02 — для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту".

З метою продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 на новий 20-річний строк, 24.07.2024 ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" направило на адресу Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Клопотання від 23.07.2024 № 08 (вх. № 1611/03.1-08), у якому просило прийняти рішення про внесення змін до зазначеного договору оренди в частині зміни цільового призначення земельної ділянки та продовження строку дії договору на 20 років шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

До вказаного клопотання Товариством було додано, зокрема, проєкт додаткової угоди, копії правовстановлюючих документів юридичної особи, копію договору оренди з додатковими угодами до нього, витяг із Державного земельного кадастру та витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Судова колегія зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", звернувшись 24.07.2024 до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з клопотанням про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки та додавши до нього проєкт відповідної додаткової угоди, дотрималося вимог, зазначеною вище, статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 2.3 Договору оренди щодо порядку і строків повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк. Зокрема, таке звернення було здійснено більш ніж за два місяці до закінчення строку дії договору (02.12.2024), як того вимагають умови договору оренди.

Рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області № 1562/LХ-VІІІ від 29.08.2024, прийнятим за результатами розгляду зазначеного вище клопотання ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003, зокрема, щодо зміни її цільового призначення на 12.02 — для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, встановлення річної орендної плати в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердити проєкт відповідної додаткової угоди та уповноважити сільського голову на її підписання.

Згідно із затвердженим проєктом додаткової угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 7 865 199,37 грн, а річна орендна плата — 393 259,97 грн.

30.09.2024 ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" повторно звернулося до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з Листом № 11, у якому повідомило про намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки та просило розглянути раніше подане клопотання від 23.07.2024.

Однак 28.11.2024 рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області № 1681/LХІІІ-VІІІ ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" відмовлено в укладенні Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 на новий строк, а також вирішено вважати договір припиненим після закінчення строку, на який його було укладено.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, Рада послалася на неналежне виконання Товариством умов Договору оренди, а саме пункту 3 Додаткової угоди від 01.12.2023, у зв`язку з несплатою орендної плати в повному обсязі за період із липня по жовтень 2024 року, внаслідок чого, за твердженням Ради, утворилася заборгованість з орендної плати.

Крім того, як на підставу відмови Рада послалася на намір більш раціонально розпорядитися земельною ділянкою, забезпечивши ефективне використання земельних ресурсів територіальної громади з максимально вигідним економічним результатом з урахуванням зміненого цільового призначення земельної ділянки.

Оцінюючи поведінку сторін спірних правовідносин, а саме Визирської сільської ради Одеського району Одеської області як орендодавця та ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" як орендаря, судова колегія вважає за необхідне звернутися до принципу презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17 та від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 наголошено на необхідності врахування під час вирішення спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Суд зауважував, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.

З огляду на наведене судова колегія зазначає, що реалізація орендарем переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк передбачає попереднє належне виконання ним умов договору та добросовісне здійснення своїх прав. Водночас орендодавець, яким у спірних правовідносинах є Визирська сільська рада Одеського району Одеської області, вправі відмовити в укладенні договору на новий строк, зокрема, з підстав неналежного виконання орендарем договірних зобов`язань.

Як зазначалося вище, відмовляючи ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" в укладенні договору оренди землі на новий строк, Визирська сільська рада послалася на невиконання Товариством пункту 3 Додаткової угоди від 01.12.2023 до Договору оренди від 10.10.2003, зазначивши, що орендна плата, починаючи з липня 2024 року, мала сплачуватися в новому розмірі у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та її нормативної грошової оцінки, а несплата її в повному обсязі призвела до утворення заборгованості за період із липня по жовтень 2024 року, що, на думку ради, свідчить про неналежне виконання товариством умов договору оренди.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості зі сплати орендної плати ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" за Договором оренди земельної ділянки від 10.10.2003 станом на 27.11.2024, загальний розмір заборгованості визначено у сумі 27 144,32 грн, з яких: за період з 12.07.2024 по 31.07.2024 — 4 804,31 грн, за серпень 2024 року — 7 446,67 грн, за вересень 2024 року — 7 446,67 грн та за жовтень 2024 року — 7 446,67 грн.

Разом із тим, у цьому ж розрахунку відображено здійснені Товариством платежі за відповідні періоди, а саме: за липень 2024 року — 16 338,70 грн, за серпень 2024 року — 25 324,99 грн, за вересень 2024 року — 25 324,99 грн та за жовтень 2024 року — 25 324,99 грн.

Наведений розрахунок свідчить, що ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" продовжувало сплачувати орендну плату за Договором оренди, виходячи з попереднього цільового призначення земельної ділянки та відповідної нормативної грошової оцінки.

Судова колегія зазначає, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки була однією з погоджених сторонами умов подальшого продовження орендних правовідносин, що знайшло своє відображення у Додатковій угоді від 01.12.2023 до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003.

Так, відповідно до пункту 3 зазначеної додаткової угоди сторони погодили, що до 02.12.2024 цільове призначення земельної ділянки має бути змінено на землі промисловості чи транспорту відповідно до її функціонального призначення. При цьому сторони прямо передбачили, що розмір і ставка орендної плати змінюються з моменту зміни цільового призначення земельної ділянки, а подальше продовження договору можливе виключно за умови такої зміни до 02.12.2024 та відповідної зміни розміру і ставки орендної плати.

На виконання умов пункту 3 додаткової угоди від 01.12.2023 ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" вжило необхідних заходів щодо зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до її функціонального призначення.

Зокрема, 08.04.2024 між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та ТОВ "ЗЕМАГРОСЕРВІС 2" укладено Договір № 08-02/04-2024 про розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, вартістю 45 000 грн без ПДВ.

За результатами виконання зазначеного договору розроблено проєкт землеустрою, яким передбачено зміну цільового призначення земельної ділянки з "01.04 — для ведення підсобного сільського господарства" на "12.02 — для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту".

З наведеного вбачається, що ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", виконуючи умови Додаткової угоди від 01.12.2023 та розраховуючи на подальше продовження Договору оренди з Визирською сільською радою щодо спірної земельної ділянки, самостійно та за власний рахунок забезпечило розроблення відповідного проєкту землеустрою, витративши на це 45 000,00 грн.

Надалі 06.06.2024 рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області № 1457/LV-VIII зазначений проєкт землеустрою затверджено та змінено цільове призначення земельної ділянки відповідно до його положень.

Саме з моменту зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідно до пункту 3 Додаткової угоди від 01.12.2023, у розумінні Визирської сільської ради у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" виник обов`язок зі сплати орендної плати в новому розмірі, визначеному з урахуванням зміненого цільового призначення земельної ділянки.

Судова колегія зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що моментом, з якого Позивач був обізнаний про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, може вважатися дата подання ним клопотання від 23.07.2024, у змісті якого сам Позивач уже зазначав про зміну цільового призначення земельної ділянки. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що Позивач дізнався або міг дізнатися про відповідні зміни раніше зазначеної дати.

Відтак саме 23.07.2024 слід вважати найранішим підтвердженим матеріалами справи моментом обізнаності Позивача про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Крім того, як вже було зазначено, з клопотанням про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" звернулося 24.07.2024.

Судова колегія зауважує, що, як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на 24.07.2024 у ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" була відсутня заборгованість з орендної плати, оскільки відповідно до умов додаткової угоди від 01.12.2023 орендна плата підлягала щомісячній сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем відповідного звітного місяця. Відтак на момент звернення Товариства з клопотанням строк сплати орендної плати за липень 2024 року ще не настав, а тому заборгованість за цей період ще фактично не могла виникнути.

29.08.2024 Визирською сільською радою Одеського району Одеської області прийнято рішення № 1562/LХ-VІІІ, яким за результатами розгляду клопотання ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" від 23.07.2024 № 08 погоджено внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003, зокрема, у частині зміни її цільового призначення на 12.02 — для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, встановлення річної орендної плати в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки, затвердження проєкту додаткової угоди та уповноваження сільського голови на її підписання.

Водночас зі змісту зазначеного рішення вбачається, що Визирська сільська рада вирішила питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та визначення розміру орендної плати, однак вимога Позивача щодо продовження строку дії договору оренди на 20 років залишилася поза увагою ради, оскільки жодного рішення з цього питання прийнято не було, зокрема відмови, або певних зауважень щодо цього питання.

Судова колегія зазначає, що відповідно до вимог законодавства орендодавець зобов`язаний розглянути лист-повідомлення орендаря про поновлення договору оренди землі разом із доданим проєктом договору у місячний строк та, за відсутності заперечень щодо його поновлення, укласти договір оренди землі на новий строк.

При цьому у рішенні Визирської сільської ради від 29.08.2024 № 1562/LХ-VІІІ не наведено жодних заперечень ані щодо продовження строку дії договору оренди, ані щодо умов запропонованого ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" проекту додаткової угоди. Фактично рада обмежилася лише розглядом питання про зміну цільового призначення земельної ділянки та розміру орендної плати, не надавши відповіді на вимогу товариства щодо продовження орендних правовідносин.

30.09.2024 ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" повторно звернулося до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з листом № 11, у якому підтвердило намір продовжити строк дії договору оренди та просило розглянути раніше подане клопотання від 23.07.2024.

Однак, як вже зазначалося, 28.11.2024 рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області № 1681/LХІІІ-VІІІ відмовлено ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" в укладенні договору оренди земельної ділянки на новий строк та визнано договір оренди від 10.10.2003 припиненим після закінчення строку його дії.

Судова колегія повторно звертає увагу, що відповідно до вимог законодавства лист-повідомлення орендаря про поновлення договору оренди землі разом із доданим проєктом договору підлягає розгляду орендодавцем у місячний строк. Однак у даній справі Визирська сільська рада вирішила питання щодо продовження договору оренди та відмови в його укладенні на новий строк лише 28.11.2024, тобто майже через чотири місяці після надходження клопотання ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" від 23.07.2024.

Також судова колегія звертає увагу на послідовність дій Визирської сільської ради Одеського району Одеської області під час розгляду клопотання ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" щодо реалізації переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Як уже зазначалося, первісне клопотання Позивача про продовження строку дії договору оренди надійшло до Ради 24.07.2024, а 30.09.2024 Товариство повторно звернулося до орендодавця з вимогою розглянути раніше подане клопотання та підтвердило свій намір продовжити орендні правовідносини.

Проте Визирська сільська рада розглянула питання щодо продовження договору оренди та прийняла рішення про відмову в його укладенні на новий строк лише 28.11.2024, тобто майже через чотири місяці після первісного звернення Позивача та фактично напередодні закінчення строку дії Договору оренди, який припиняв свою дію 02.12.2024.

При цьому вже 05.12.2024, тобто через три дні після закінчення строку дії первісного договору оренди та через сім днів після прийняття рішення про відмову Позивачу, Визирська сільська рада прийняла рішення № 1683/LXIV-VIII про передачу спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР".

Крім того, слід звернути увагу, що передача спірної земельної ділянки ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" відбулася у позаконкурентний спосіб, без проведення земельних торгів, у порядку, передбаченому статтею 134 Земельного кодексу України. Така обставина в сукупності з наведеними вище діями Визирської сільської ради додатково свідчить про фактичне усунення Позивача від можливості реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди та створення переваг для передачі земельної ділянки іншому суб`єкту господарювання.

Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що тривале зволікання Визирської сільської ради з розглядом звернення Позивача, прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди безпосередньо напередодні закінчення строку його дії, а в подальшому передача спірної земельної ділянки іншому суб`єкту господарювання у позаконкурентний спосіб, фактично створили перешкоди для своєчасної та ефективної реалізації Позивачем свого переважного права на поновлення договору оренди. При цьому сукупність таких дій Ради свідчить про фактичне усунення Позивача від можливості реалізувати зазначене право та надання переваги іншому суб`єкту господарювання без проведення земельних торгів.

Така поведінка орендодавця не може розглядатися як належна реалізація його повноважень щодо розпорядження землями комунальної власності, оскільки ці повноваження мають здійснюватися з дотриманням прав орендаря, якому законом гарантовано переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

За таких обставин судова колегія вважає, що поведінка Визирської сільської ради в контексті дотримання строків розгляду звернення орендаря не відповідала вимогам добросовісності та розумності, оскільки замість своєчасного розгляду поданого клопотання та добросовісного врегулювання питання щодо продовження орендних правовідносин або ж її відмови, Рада допустила тривале зволікання з його розглядом, а згодом, фактично напередодні закінчення строку дії договору оренди, відмовила Позивачу в укладенні договору на новий строк та передала спірну земельну ділянку в оренду іншій особі.

Апеляційний господарський суд зазначає, що за таких обставин Позивач був позбавлений можливості своєчасно отримати чітку позицію орендодавця щодо запропонованих умов продовження договору та належним чином відреагувати на можливі заперечення Ради, що не узгоджується із принципами добросовісності, розумності та справедливості, закріпленими у статті 3 Цивільного кодексу України.

Крім того, оцінюючи поведінку Визирської сільської ради Одеського району Одеської області у спірних правовідносинах, судова колегія вважає за необхідне також врахувати положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також сформовані практикою Європейського суду з прав людини принципи захисту правомірних очікувань та належного урядування.

Так, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до змісту поняття майно до об`єктів права власності можуть належати правомірні очікування/законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. При цьому правомірні очікування/законні сподівання, у разі, коли вони дійсно мають місце, підлягають захисту навіть тоді, коли не порушено принцип юридичної визначеності.

У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Крім того, колегія суддів наголошує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на принцип належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України", "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі" тощо).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Отже, судова колегія вважає, що поведінка Визирської сільської ради Одеського району Одеської області не відповідала принципу належного урядування, оскільки Рада, сформувавши у Позивача правомірні очікування щодо продовження орендних правовідносин, надалі діяла непослідовно, несвоєчасно розглянула його звернення та фактично позбавила можливості належним чином реалізувати переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому негативні наслідки недотримання органом місцевого самоврядування вимог належного урядування не можуть покладатися на орендаря, який добросовісно виконав погоджені сторонами зобов`язання.

Також, оцінюючи обґрунтованість підстав, покладених Визирською сільською радою в основу відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки на новий строк, судова колегія враховує, що, станом на дату звернення Позивача з клопотанням 24.07.2024, заборгованість зі сплати орендної плати була відсутня, оскільки строк її внесення за відповідний звітний період ще не настав. Більше того, на момент прийняття рішення Визирської сільської ради № 1562/LХ-VІІІ від 29.08.2024, яким було частково розглянуто клопотання Позивача, строк сплати орендної плати за липень 2024 року також не закінчився, адже відповідно до умов Додаткової угоди від 01.12.2023 орендна плата підлягала внесенню протягом 30 календарних днів після закінчення відповідного звітного місяця.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що протягом усього періоду користування земельною ділянкою ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" належним чином виконувало свої зобов`язання за Договором оренди в частині сплати орендних платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями. При цьому Визирською сільською радою протилежного не доведено, зокрема, не надано доказів наявності у Товариства простроченої заборгованості зі сплати орендної плати, порушення строків її внесення чи інших випадків неналежного виконання умов договору оренди.

Також судова колегія враховує, що відповідно до Довідки від 13.02.2025 № 2448/АП/15-32-13-01-20Е про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, станом на 13.02.2025 за ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" заборгованість зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів відсутня.

Отже, приймаючи рішення про відмову в укладенні договору оренди на новий строк, Визирська сільська рада фактично поклала в основу свого рішення обставини, які виникли вже після звернення Позивача з клопотанням, не врахувавши при цьому, що питання щодо продовження договору оренди мало бути розглянуте у встановлений законом місячний строк. За таких обставин Рада не може обґрунтовувати свою відмову обставинами, які виникли протягом періоду зволікання з розглядом поданого клопотання, без належної оцінки причин їх виникнення та поведінки самого орендаря.

Щодо наступної підстави для відмови, а саме наміру Ради більш розумно розпорядитись спірною земельною ділянкою з метою належної реалізації права територіальної громади на ефективне використання земельних ресурсів, в тому числі відповідно до зміненого цільового призначення земельної ділянки, з максимально вигідним економічним результатом судова колегія зазначає таке.

Саме по собі посилання Відповідача на намір більш раціонально розпорядитися земельною ділянкою, забезпечити ефективне використання земельних ресурсів територіальної громади та отримати максимально можливий економічний результат не може автоматично свідчити про наявність належних підстав для відмови орендарю в укладенні договору оренди на новий строк.

Так у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 Верховний Суд, зазначив, що у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Судова колегія зауважує, що рішенням Визирської сільської ради Одеського району Одеської області від 29.08.2024 № 1562/LХ-VІІІ було погоджено внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003, укладеного з ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", затверджено проєкт відповідної додаткової угоди та визначено її умови, зокрема щодо встановлення річної орендної плати в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 393 259,97 грн.

З наведеного вбачається, що Рада фактично погодила основні умови подальшого користування спірною земельною ділянкою Позивачем, зокрема визначила розмір орендної плати та затвердила відповідний проєкт додаткової угоди.

Крім того, колегія суддів враховує, що після відмови Позивачу в укладенні договору на новий строк, право оренди спірної земельної ділянки на земельних торгах не реалізовувалося, а її подальша передача Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" відбулася фактично на умовах, аналогічних тим, які Визирська сільська рада попередньо погодила для ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД", зокрема, зі встановленням річної орендної плати в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За таких обставин колегія суддів не вбачає послідовності у позиції Відповідача щодо наміру більш раціонально розпорядитися земельною ділянкою та отримати максимально вигідний економічний результат, оскільки фактичні дії Ради свідчать про можливість передачі цієї земельної ділянки в оренду на умовах, які раніше були погоджені для Позивача.

Отже, саме лише посилання на намір ефективнішого використання земельної ділянки не підтверджує наявності належних та обґрунтованих підстав для відмови Позивачу в укладенні договору оренди на новий строк.

У цьому контексті судова колегія враховує, що попередньою поведінкою сторін, зокрема погодженням умов додаткової угоди щодо приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її функціонального використання та визначенням умов подальшого користування нею, у орендаря могли сформуватися обґрунтовані очікування щодо продовження орендних правовідносин за умови виконання погоджених сторонами зобов`язань. За таких обставин подальша відмова орендодавця потребувала оцінки не лише з погляду його повноважень щодо розпорядження комунальним майном, а й з огляду на принципи добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, зокрема належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" умов Договору оренди земельної ділянки та Додаткової угоди від 01.12.2023, на виконання якої Товариство за власний рахунок забезпечило розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що було визначено сторонами як основну умову продовження орендних правовідносин, а також своєчасне звернення до Визирської сільської ради з відповідним клопотанням про укладення договору оренди землі на новий строк у порядку реалізації передбаченого законом та договором переважного права, судова колегія доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" вчинило всі необхідні та залежні від нього дії для реалізації такого права, дотримавшись установлених законодавством і договором умов його здійснення.

Натомість Визирська сільська рада, не розглянувши питання щодо продовження Договору оренди під час прийняття рішення від 29.08.2024, а в подальшому безпідставно зволікаючи з його вирішенням, не забезпечила добросовісного та своєчасного врегулювання питання щодо подальшої оренди земельної ділянки, не надала Позивачу належної відповіді щодо запропонованих умов продовження договору та фактично позбавила його можливості своєчасно реалізувати переважне право.

За таких обставин судова колегія вважає, що поведінка Позивача відповідала вимогам законодавства та умовам Договору оренди землі, тоді як поведінка Визирської сільської ради не відповідала принципам добросовісності та розумності, оскільки саме її дії та бездіяльність призвели до створення перешкод у реалізації Позивачем переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Отже, оцінивши поведінку обох сторін у їх сукупності, судова колегія доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" не втратило передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність у Позивача відповідного права є обґрунтованим, а доводи апеляційних скарг у цій частині не спростовують установлених обставин та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Щодо доводів Апелянтів в частині того, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням не є порушенням умов договору оренди, що суперечить вимогам земельного законодавства та умовам договору, якими на орендаря покладено обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення судова колегія зазначає таке.

Дійсно пунктом 2.4 Договору оренди передбачено обов`язок Орендаря використовувати земельну ділянку для ведення особистого підсобного сільського господарства, а також забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Судова колегія зазначає, що, як правильно встановив суд першої інстанції, відмова Ради в укладенні договору оренди на новий строк не була обумовлена порушенням Позивачем умов договору в частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або всупереч меті її надання в оренду.

Водночас апеляційний господарський суд враховує наявну в матеріалах справи відповідь Головного управління статистики в Одеській області № 03-09/389-25 від 28.07.2025, відповідно до якої за період з 2015 року до 2023 року ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" не було включене Держстатом до жодного з переліків респондентів державних статистичних спостережень щодо площ, валових зборів та урожайності сільськогосподарських культур, а також реалізації продукції сільського господарства, у зв`язку з чим не було зобов`язане подавати та не подавало до Головного управління статистики в Одеській області відповідну статистичну звітність за формами № 4-сг, № 29-сг, № 21-заг та № 37-сг.

Однак сама по собі відсутність статистичної звітності щодо посівних площ, збирання врожаю та реалізації сільськогосподарської продукції не може свідчити про невикористання Товариством спірної земельної ділянки або порушення ним умов договору оренди.

Крім того, судова колегія бере до уваги Відповідь Визирської сільської ради Одеського району Одеської області від 30.07.2025 № 1822/03108/2010, якою підтверджено відсутність у Ради відомостей щодо фактичного використання ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, а також інформації про стан і родючість ґрунтів, площу обробленої ріллі, посіви, зібраний урожай та внесення добрив.

Отже, наведені докази у своїй сукупності свідчать про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували невикористання Позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням або її нераціональне використання саме на момент прийняття Визирською сільською радою рішення від 28.11.2024 про відмову в укладенні договору оренди на новий строк.

При цьому судова колегія наголошує, що відсутність у Ради відповідних відомостей та доказів, а також те, що обставини неналежного використання земельної ділянки не були покладені в основу оскаржуваного рішення, не дають підстав для обґрунтування правомірності такої відмови посиланнями на докази, отримані та сформовані вже після його прийняття.

Разом із тим, наявні у матеріалах справи висновок експерта № СЕ-19/116-25/22628-КТ від 08.10.2025 за результатами комп`ютерно-технічної експертизи та Технічний звіт з детального ґрунтового обстеження від 09.10.2025, у яких зафіксовано тривале невикористання земельної ділянки в сільськогосподарському виробництві, її заростання бур`янами та погіршення властивостей ґрунту, складені після прийняття Радою оскаржуваного рішення та передачі спірної земельної ділянки іншому орендарю, а відтак результати зазначених досліджень самі по собі не підтверджують факту порушення Позивачем умов договору оренди на момент вирішення Радою питання про його поновлення.

Відповідно до ч.3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, з урахуванням наведених положень процесуального законодавства та стандарту вірогідності доказів, судова колегія доходить висновку, що Апелянтами не доведено обставин, які б свідчили про використання Позивачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням або її нераціональне використання саме на момент прийняття Визирською сільською радою рішення від 28.11.2024.

При цьому судова колегія враховує, що відповідні обставини не були покладені Радою в основу оскаржуваного рішення, а матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували наявність таких порушень на момент його прийняття.

Отже, доводи Апелянтів у цій частині є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для визнання правомірною відмови Визирської сільської ради в укладенні договору оренди на новий строк.

Щодо доводів Апелянтів у частині неправильного застосування судом першої інстанції положень частини десятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", з огляду на те, що у разі зміни цільового призначення земельної ділянки переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк не виникає та не підлягає реалізації, судова колегія зазначає таке.

Так, відповідно до частини десятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

Отже, наведеною нормою законодавець передбачив, що у випадку зміни меж або цільового призначення земельної ділянки встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядок реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не застосовується.

Разом з тим судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання щодо застосування наведеної норми слід враховувати не лише сам факт зміни цільового призначення земельної ділянки, а й обставин, за яких така зміна відбувалася, зокрема підстави її ініціювання, волевиявлення сторін та їхні договірні правовідносини в рамках цього питання.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що зміна цільового призначення орендованої земельної ділянки була передбачена домовленістю сторін, закріпленою у Додатковій угоді від 01.12.2023, за умовами пункту 3 якої визначено, що не пізніше ніж у термін до 02.12.2024 включно цільове призначення земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, має бути приведене у відповідність до функціонального призначення земельної ділянки згідно з вимогами генерального плану с. Визирка, затвердженого рішенням Визирської сільської ради № 822-VI від 04.06.2015, та Плану розвитку МТП "Южний", а саме змінено на землі промисловості чи транспорту.

При цьому було зазначено, що зміна цільового призначення орендованої земельної ділянки здійснюється "Орендодавцем" за рахунок "Орендаря", у зв`язку з чим "Орендар" повинен звернутися до "Орендодавця" з відповідними клопотаннями щодо розробки детального плану території та технічної документації щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в терміни, що забезпечують можливість реалізації процедури зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки до 02.12.2024 відповідно до вимог законодавства.

Крім того, сторонами прямо передбачено, що подальше продовження дії Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 можливе виключно за умови зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки на землі промисловості чи транспорту до 02.12.2024 та відповідної зміни розміру і ставки орендної плати.

Отже, зі змісту наведеної Додаткової угоди вбачається, що сторони за взаємною згодою визначили зміну цільового призначення земельної ділянки як необхідну передумову подальшого продовження орендних правовідносин, погодивши при цьому порядок, строки та відповідного суб`єкта фінансування вказаних заходів.

Тобто зміна цільового призначення земельної ділянки не була самостійною ініціативою Позивача чи обставиною, що виникла незалежно від волі сторін, а становила результат досягнутих між ними домовленостей та була безпосередньо пов`язана з наміром сторін продовжити дію договору оренди на новий строк.

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на поведінку Визирської сільської ради, як сторони договірних правовідносин та дотримання нею принципів добросовісності, справедливості та розумності в цій частині.

Так, Визирська сільська рада, будучи стороною Додаткової угоди від 01.12.2023, погодила з орендарем умови, відповідно до яких зміна цільового призначення земельної ділянки була визначена обов`язковою передумовою подальшого продовження договору оренди. При цьому Рада погодила, що відповідні заходи здійснюватимуться за рахунок орендаря, тобто була обізнана з тим, що виконання зазначених умов потребуватиме від Позивача додаткових фінансових витрат та вчинення відповідних організаційних дій.

Виконуючи досягнуті домовленості, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" вжило передбачених додатковою угодою заходів та за власний рахунок забезпечило розроблення відповідної документації із землеустрою, розраховуючи на подальше продовження орендних правовідносин за умови виконання погоджених сторонами вимог.

За таких обставин подальша позиція Визирської сільської ради, яка, з одного боку, погодила зміну цільового призначення земельної ділянки як обов`язкову умову продовження договору оренди, а з іншого посилається на сам факт такої зміни як на підставу незастосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", свідчить про суперечливість її поведінки у спірних правовідносинах.

Судова колегія вважає, що така поведінка не відповідає стандартам добросовісності, оскільки рада фактично намагається використати обставину, настання якої було нею самою ініційовано та погоджено як необхідну умову продовження орендних правовідносин, проти орендаря, який, своєю чергою, діяв відповідно до досягнутих домовленостей та поніс витрати на їх виконання.

Інше тлумачення та застосування положень частини десятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" в рамках саме даної справи та за наведених обставин фактично створювало б ситуацію, за якої орендодавець, спочатку погодивши з орендарем необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки для подальшого продовження договору, надалі використовував би виконання цієї умови як підставу для заперечення можливості реалізації орендарем своїх законних інтересів, що є несумісним із вимогами добросовісної поведінки учасників правовідносин.

Отже, судова колегія вважає, що доводи Апелянтів щодо незастосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки не можуть оцінюватися виключно крізь призму факту такої зміни, без урахування змісту попередніх договірних домовленостей сторін, їхньої поведінки та обставин, за яких вона відбулася.

Відтак наведені доводи Апелянтів самі по собі не можуть бути підставою для позбавлення Позивача можливості реалізувати передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, а тому судова колегія відхиляє їх як необґрунтовані.

Щодо позовних вимог, заявлених Позивачем та Третьою особою, судова колегія зазначає таке.

У разі, якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори з орендарем щодо реалізації його переважного права, зокрема безпідставно відмовив в укладенні відповідної додаткової угоди або ухиляється від її укладення, такі дії можуть свідчити про зловживання відповідним органом своїми правами та порушення законних прав орендаря.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недобросовісність поведінки Визирської сільської ради у спірних правовідносинах, а також про те, що Позивач не втратив передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, судова колегія вважає за необхідне надати оцінку заявленим позовним вимогам з урахуванням установлених обставин та визначити належні й ефективні способи захисту порушеного права Позивача.

При цьому належним способом захисту порушеного права у такому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі із викладенням її змісту.

Вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю правовою природою спрямована на встановлення факту, який має юридичне значення, однак сама по собі не забезпечує належного захисту порушеного права орендаря, оскільки законом передбачено обов`язковість оформлення відповідних змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди. Саме така додаткова угода з визначенням її конкретного змісту і може бути предметом судового розгляду з метою ефективного поновлення порушеного права (частина восьма статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 та від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначила, що у разі відмови або ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена Законом України "Про оренду землі", належним способом захисту порушеного права є визнання такої додаткової угоди укладеною із викладенням її змісту.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права Позивача у цій справі є саме визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, від 10.10.2003 № б/н, укладеного між ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" та Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Туйськ І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 21181, зареєстрованого Комінтернівською районною філією ДП "Одеський регіональний центр державного земельного кадастру" 03.12.2003 за № 2.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо змісту та умов такої додаткової угоди, судова колегія виходить із такого.

Як вже неодноразово зазначалося 24.07.2024 ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД" звернулося до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з клопотанням від 23.07.2024 щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 № б/н, до якого, зокрема, було додано проєкт відповідної додаткової угоди та необхідні документи.

При цьому судова колегія звертає увагу, що поданий Позивачем проєкт додаткової угоди містив незаповнені положення щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, водночас у ньому було визначено ставку орендної плати у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У подальшому, розглянувши зазначене клопотання, Визирська сільська рада Одеського району Одеської області прийняла 29.08.2024 рішення № 1562/LХ-VІІІ "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № б/н від 10.10.2003 року, укладеного з ТОВ "ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД".

Зі змісту цього рішення вбачається, що Рада, вирішила: внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 10.10.2003 № б/н щодо земельної ділянки площею 7,4179 га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013; встановити Позивачу річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 5 % від її нормативної грошової оцінки; затвердити проєкт додаткової угоди до договору оренди землі, який є додатком до зазначеного рішення.

Таким чином, вказаним рішенням Визирська сільська рада не лише висловила волю щодо внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати за використання земельної ділянки, а й визначила конкретні умови таких змін, зокрема щодо розміру орендної плати, та затвердила відповідний проєкт додаткової угоди.

За таких обставин судова колегія вважає, що при визначенні умов додаткової угоди необхідно враховувати не лише проєкт, поданий Позивачем з позовною заявою, а й волевиявлення орендодавця, виражене у відповідному рішенні та затвердженому ним проєкті додаткової угоди.

Водночас судова колегія враховує положення Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а в разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

У контексті спірних правовідносин наведене означає, що суд не наділений повноваженнями довільно формувати умови додаткової угоди замість сторін або визначати їх виключно на власний розсуд. Водночас у цій справі визначення розміру орендної плати не було результатом самостійного волевиявлення суду, оскільки відповідну умову попередньо визначив сам орендодавець шляхом прийняття рішення від 29.08.2024 № 1562/LХ-VІІІ та затвердження проєкту додаткової угоди.

Отже, встановлення судом першої інстанції у змісті додаткової угоди річної орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ґрунтується на волевиявленні Визирської сільської ради, оформленому належним рішенням та затвердженим ним проєктом додаткової угоди, а не на самостійному визначенні судом нової умови договору.

При цьому судова колегія звертає увагу, що затвердження Радою проєкту додаткової угоди та уповноваження сільського голови на її підписання свідчать про погодження орендодавцем відповідних умов внесення змін до договору оренди землі. Відтак, у цій частині відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог або підмінив волевиявлення сторін власним розсудом.

За таких обставин доводи апеляційних скарг Скаржників про те, що суд першої інстанції самостійно, без погодження сторін, визначив умови договору оренди землі та встановив ставку орендної плати, є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції, визначаючи зміст додаткової угоди, врахував обставини звернення Позивача до орендодавця, а також подальше рішення ради, яким було визначено розмір орендної плати та затверджено проєкт додаткової угоди.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та визначення в додатковій угоді річної орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки саме такий розмір орендної плати був визначений орендодавцем у рішенні від 29.08.2024 № 1562/LХ-VІІІ та відображений у затвердженому ним проєкті додаткової угоди.

При цьому судова колегія зазначає, що вимоги Позивача у первісному позові про визнання незаконними та скасування рішень Визирської сільської ради Одеського району Одеської області від 29.08.2024 № 1562/LХ-VІІІ та від 28.11.2024 № 1681/LXIII-VIII не є ефективним способом захисту його порушеного права, оскільки задоволення таких вимог саме по собі не забезпечить відновлення його прав та не призведе до належного оформлення договірних відносин щодо спірної земельної ділянки.

Водночас, як уже зазначалося вище, належним та ефективним способом захисту порушеного права у цих правовідносинах є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, вимогу яку судами було задоволено. За таких обставин окреме визнання незаконними та скасування зазначених рішень Ради не є необхідним для поновлення порушеного права Позивача.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Визирської сільської ради від 29.08.2024 № 1562/LХ-VІІІ та від 28.11.2024 № 1681/LXIII-VIII не є ефективним способом захисту порушеного права Позивача, у зв`язку з чим місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Щодо позовних вимог Позивача до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР", а саме:

- визнання незаконним та скасувати рішення Визирської сільської ради № 1683/LXIV-VIIІ від 05.12.2024 "Про передачу ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР" в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 7,4179га кадастровий номер 5122780500:01:003:0013, цільове призначення згідно з КВЦПЗ 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і спору морського транспорту із земель комунальної власності на території Визирської сільської ради Одеського району Одеської області";

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 7,4179га, кадастровий номер 5122780500:01:003:0013 від 10.12.2024 року, який укладено між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ "ЛОДЖИСТІК ВЕНДОР";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77023359 від 05.02.2025 10:03:26, Калашнік Дмитро Сергійович, Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області, про право оренди земельної ділянки на підставі якого здійснено запис про інше речове право №58350629 від 29.01.2025 11:32:04 до Державного реєстру речових прав.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом недійсним оспорюваного правочину необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 викладено правову позицію, за змістом якої під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права; судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого Позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua