Постанова від 12 листопада 2026 р. у справі №907/1019/21 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №907/1019/21

Суддя: Кравчук Наталія Миронівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/1019/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Н.М. Кравчук

суддів Т.Я. Рим

О.С. Скрипчук

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 01.09.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/2918/26 від 02.09.2026)

на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2026 (повний текст ухвали складено 14.08.2026, суддя – О.Ф. Ремецькі)

у справі № 907/1019/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Ужгород

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Плодоовоч - УЖ” (надалі- ТОВ “Плодоовоч - УЖ”), м. Ужгород

до відповідача 2 ОСОБА_2 , м. Ужгород

до відповідача 3 ОСОБА_3 , смт. Воловець, Закарпатська область

до відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Латуж” (надалі- ТОВ“ЛАТУЖ”) , м. Мукачево, Закарпатська область

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

- ОСОБА_4 , с. Паладь-Комаровці,

- ОСОБА_5 , м. Тернопіль,

- ОСОБА_6 , м. Іршава,

- ОСОБА_7 , м. Ужгород,

- ОСОБА_8 , м. Ужгород,

- ОСОБА_8 , м. Ужгород,

- ОСОБА_9 , м. Ужгород

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

- Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради, м. Ужгород,

- Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя Аліса Віталіївна, м. Ужгород,

про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визначення частки у статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ “Плодоовоч - УЖ”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ“Латуж” про визнання недійсними та скасування: - рішення загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 31.05.16, оформленого протоколом №12 в цілому з моменту їх прийняття, - статуту (в новій редакцій) ТОВ “Плодоовоч-УЖ”, що був затверджений протоколом №12 загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 31.05.16; - рішення загальних зборів учасників ТОВ “ Плодоовоч-УЖ” від 09.12.16, оформлених протоколом №15 в цілому з моменту їх прийняття; - статуту (в новій редакції) ТОВ “Плодоовоч-УЖ”, що був затверджений протоколом №15 загальних зборів учасників ТОВ “ПЛОДООВОЧ-УЖ” від 09.12.16.; - скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ “Плодоовоч-УЖ” код 05528259: - реєстраційний запис №13241050010005339 від 12.12.2016 10:37:28 “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи” здійснена приватним нотаріусом Дроботя Алісою Віталіївною; - реєстраційний запис №13241050008005339 від 08.06.2016 17:21:33 (із виправленнями помилок реєстраційним номером №1324777000900533 від 09.06.2016 11:11:20) “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи” здійсненої державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради Гороховою Оленою Карлівною; та поновлення в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (запис) від 15.02.2012 №13141010001005338, визнавши чинним Статут у попередній редакції, затверджений протоколом загальних зборів №2 від 15.02.2012; - визначення, щодо розміру статутного капіталу ТОВ “Плодоваоч-УЖ” відповідно до редакції Статуту від 15.02.2012, затвердженого протоколом загальних зборів від 15.02.2012, а саме у розмірі, що становить 742893,00 грн., що складає 100 % статутного капіталу, та поділений між учасниками наступним чином: - ОСОБА_4 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 250,00 грн., що становить 0,03 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_5 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 466,50 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_6 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_7 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_8 , у статутному капіталі у громовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”;- ОСОБА_8 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”; ОСОБА_9 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”;- ОСОБА_2 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 53 040,00 грн., що становить 7,14 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”;- ОСОБА_3 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 151268,50 грн., що становить 20,36 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”; - ТОВ “Латуж”, у статутному капіталі у грошовому виразі складає 214875,00 грн., що становить 28,92 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”;- ОСОБА_1 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 320844,25 грн., що становить 43,19% статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування: рішення загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 31.05.16, оформлених протоколом №12 в цілому з моменту їх прийняття, статуту (в новій редакцій) ТОВ “Плодоовоч-УЖ”, що був затверджений протоколом №12 Загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 31.05.16; рішення загальних зборів учасників ТОВ “ Плодоовоч-УЖ” від 09.12.16, оформлених протоколом №15 в цілому з моменту їх прийняття; статуту (в новій редакції) ТОВ “Плодоовоч-УЖ”, що був затверджений протоколом №15 загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 09.12.16. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про: скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ “Плодоовоч-УЖ” код 05528259: реєстраційного запису №13241050010005339 від 12.12.2016 10:37:28 “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи” здійснена приватним нотаріусом Дроботя Алісою Віталіївною; реєстраційного запису №13241050008005339 від 08.06.2016 17:21:33 (із виправленнями помилок реєстраційним номером №1324777000900533 від 09.06.2016 11:11:20) “Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи” здійсненої державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради Гороховою Оленою Карлівною; поновлення в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (запис) від 15.02.2012 року №13141010001005338, визнавши чинним Статут у попередній редакції затверджений протоколом загальних зборів №2 від 15.02.2012; визначення розміру статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ” відповідно до редакції Статуту від 15.02.2012, затвердженого протоколом загальних зборів №2 від 15.02.2012, а саме у розмірі, що становить 742 893,00 грн, що складає 100 % статутного капіталу та поділений між учасниками наступним чином: - ОСОБА_4 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 250,00 грн, що становить 0,03 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_5 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 466,50 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_6 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_7 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_8 , у статутному капіталі у громовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”;- ОСОБА_8 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”; ОСОБА_9 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 429,75 грн., що становить 0,06 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”;- ОСОБА_2 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 53 040,00 грн., що становить 7,14 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”;- ОСОБА_3 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 151268,50 грн., що становить 20,36 % статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”; - ТОВ “Латуж”, у статутному капіталі у грошовому виразі складає 214875,00 грн., що становить 28,92 % статутного капіталу ТОВ “ІІлодоовоч-УЖ”; - ОСОБА_1 , у статутному капіталі у грошовому виразі складає 320844,25 грн., що становить 43,19% статутного капіталу ТОВ “Плодоовоч-УЖ”.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 25.03.2024 (вх. суду від 02.04.2024 №01-05/969/24) та ОСОБА_4 б/н від 26.03.2024 (вх. суду від 02.04.2024 №01-05/971/24) задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2024 скасовано в частині закриття провадження у справі № 907/1019/21. У цій частині прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено. В частині відмови у задоволенні позовних вимог змінено мотивувальну частину рішення, виклавши в редакції постанови. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покладено на скаржників.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 907/1019/21 скасовано. Справу №907/1019/21 направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 б/н від 25.03.2024 (вх. суду від 02.04.2024 №01-05/969/24) та ОСОБА_4 б/н від 26.03.2024 (вх. суду від 02.04.2024 №01-05/971/24) задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2024 скасовано в частині закриття провадження у справі № 907/1019/21. У цій частині прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено. В частині відмови у задоволенні позовних вимог змінено мотивувальну частину рішення, виклавши в редакції постанови. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покладено на скаржників.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 907/1019/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 у справі № 907/1019/21 – без змін.

У рішенні Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2024 вирішено питання про розподіл судових витрат в частині судового збору.

27.02.2024 від представника ТОВ "Плодоовоч-УЖ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 27.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1532/24 від 27.02.2024) (т-7, а.с.96-104), яка не була вирішена.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2026 (суддя – Ремецькі О.Ф.) постановлено проводити розгляд заяви представника ТОВ «Плодоовоч-Уж» про ухвалення додаткового рішення в судовому засіданні без повідомлення (виклику) учасників справи (Т-15, а.с.93-95).

Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2026 у справі № 907/1019/21 заяву представника ТОВ "Плодоовоч-УЖ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Плодоовоч-УЖ” суму 48 333,00 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою при розгляді справи № 907/1019/21. У задоволенні решти вимог – відмовлено (Т-15, а.с.158-161).

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, без належного врахування фактичних обставин справи та доводів позивача щодо необґрунтованості й неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник звертає увагу на те, що на момент ухвалення оскаржуваного додаткового рішення судовий розгляд справи був остаточно завершений, а рішення суду першої інстанції, неповноту якого нібито мало усунути додаткове рішення, вже не існувало у своїй первісній редакції, оскільки було частково скасовано та змінено за результатами апеляційного перегляду. Відтак, вважає, що повернення суду першої інстанції 14.08.2026 до вирішення заяви про розподіл судових витрат, поданої ще 27.02.2024 не узгоджується із правовою природою додаткового рішення як виключно процесуального засобу усунення неповноти основного судового рішення та порушує принципи правової визначеності й остаточності судового рішення. Скаржник зазначає, що оскаржуване додаткове рішення не містить належного обґрунтування та розрахунку визначеної судом суми, не зазначено, які саме послуги, наведені в акті від 27.02.2024, визнано обґрунтованими та такими, що підлягають компенсації, яка вартість кожної з них та яким саме розрахунком визначено остаточний розмір витрат в сумі 48 333,00 грн. В оскаржуваному рішенні також відсутнє обґрунтування обсягу та вартості правничої допомоги, яка безпосередньо стосувалася розгляду справи у суді першої інстанції, а також не наведено співвідношення визначеної до стягнення суми з фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим на їх виконання часом. Також звертає увагу на те, що у поданих запереченнях ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що справа № 907/1019/21 не була першим корпоративним спором між цими ж сторонами щодо відповідних правовідносин, оскільки такій передувала справа № 907/155/19, у якій інтереси ТОВ «Плодоовоч-Уж» представляв адвокат Мерза Д.Б. і фактичні обставини таких справ збігалися, а отже, таким досліджено істотні документи , нормативне регулювання та сформовано правову позицію товариства. Просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2026 у справі № 907/1019/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Плодоовоч-Уж» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач – ТОВ «Плодоовоч-УЖ» у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що додаткове судове рішення в даній справі є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Зокрема, вказує на те, що скаржник помилково ототожнює похідний характер додаткового рішення та неможливість ухвалення додаткового рішення після перегляду основного рішення судами вищих інстанцій. Перегляд основного рішення судами вищих інстанцій стосується виключно вирішеного ним спору по суті і не поширюється на питання, яке цим рішенням взагалі не вирішувалося, оскільки питання про судові витрати не було предметом ні апеляційного, ні касаційного перегляду, отже, суд першої інстанції не позбавляється повноважень усунути неповноту власного рішення в цій частині, адже інше тлумачення суперечило б самій меті інституту додаткового рішення. Зазначає, що заява про розподіл судових витрат була подана ТОВ «Плодоовоч-Уж» 27.02.2024 у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду першої інстанції від 23.02.2024), а отже, суд не міг залишити таку без розгляду. Часткова зміна мотивувальної частини або скасування рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження, не змінює підсумкового результату розгляду справи по суті – у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю. Відтак, зазначає відповідач, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. Покликання скаржника на те, що суд не навів арифметичної деталізації кожної складової, не є достатньою підставою для скасування додаткового рішення, якщо з його мотивувальної частини можливо встановити правову підставу стягнення та обсяг витрат, які суд визнав такими, що підлягають компенсації. Окрім того, суд зменшив розмір витрат на 21 667,00 грн, відтак, діяв саме в інтересах позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді – Рим Т.Я., Скрипчук О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 01.09.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/2918/26 від 02.09.2026) на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2026 у справі № 907/1019/21 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

30.10.2026 в канцелярію суду надійшли матеріали справи № 907/1019/21.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи № 907/1019/21 в порядку письмового провадження ухвалою суду від 17.09.2026 шляхом надіслання ухвали до електронних кабінетів і доставлена 21.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (ухвали суду від 17.09.2026), які підписані відповідальним працівником суду. Третім особам, відповідачам 2-3 та приватному нотаріусу ухвала суду надіслана поштовим зв`язком, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції, який наявний в матеріалах справи.

При ухваленні постанови колегія суддів керувалася таким.

Згідно зі статтею 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).

Як встановлено з обставин справи, відповідач 1 - ТОВ «Плодоовоч-Уж» у відзиві на позовну заяву від (т-2, а.с.1-14), на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України, надав розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести, у зв`язку із розглядом справи у розмірі 30 000,00 грн, на підтвердження чого долучив копію договору про надання правової допомоги від 12.01.2022 (т-2, а.с.74-75), копію розрахунку попередньої договірної вартості послуг від 12.01.2022 (т-2, а.с.76-77), оригінал ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АО №1051445 від 18.01.2022 (т-2, а.с.79) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2302 від 12.10.2019 (т-2, а.с.78).

23.02.2024 Господарським судом Закарпатської області прийнято рішення у справі № 907/1019/21, яким закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування: рішення загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 31.05.16, оформлених протоколом №12 в цілому з моменту їх прийняття, статуту (в новій редакцій) ТОВ “Плодоовоч-УЖ”, що був затверджений протоколом №12 Загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 31.05.16; рішення загальних зборів учасників ТОВ “ Плодоовоч-УЖ” від 09.12.16, оформлених протоколом №15 в цілому з моменту їх прийняття; статуту (в новій редакції) ТОВ “Плодоовоч-УЖ”, що був затверджений протоколом №15 загальних зборів учасників ТОВ “Плодоовоч-УЖ” від 09.12.16; в задоволенні решти вимог – відмовлено (т-6, а.с.157-167).

27.02.2024 представником відповідача 1 подано заяву від 27.02.2024 про ухвалення додаткового рішення в даній справі, у якій просить стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн та до якої долучено копію акту №1 від 27.02.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги за договором правової допомоги від 12.01.2022 (т-7, а.с.101).

Суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач 1 дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання вимог частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена стороною у відзиві.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 зазначив, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід`ємною складовою та засобом усунення неповноти основного судового рішення, зокрема, коли залишилося невирішеним питання про судові витрати.

Водночас наведений висновок не означає, що після апеляційного перегляду суд першої інстанції позбавлений можливості вирішення питання про витрати, яке залишилось невирішеним. Саме не вирішення питання про судові витрати є передбаченою законом підставою для ухвалення додаткового рішення за наявності поданої заяви у встановлені строки.

Скаржник стверджує, що оскільки рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2024, яке проходило перегляд у судах апеляційної (постанови від 04.06.2024 та від 11.02.2025) та касаційної інстанцій (постанови від 07.11.2024 та від 02.07.2025), було частково скасоване та змінене постановою суду апеляційної інстанції від 11.02.2025 (залишеним без змін ВС у постанові від 02.07.2025), суд першої інстанції втратив процесуальну можливість ухвалювати додаткове рішення.

Суд апеляційної інстанції при перегляді додаткового рішення в даній справі, встановив, що часткова зміна мотивувальної частини або скасування рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження не змінює підсумкового результату розгляду справи по суті – у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Покликання скаржника на те, що «скасування основного рішення виключає ухвалення додаткове», стосується ситуацій, коли основне рішення скасоване по суті із задоволенням позову (таким чином, результат розгляду справи змінюється на користь іншої сторони та розподіл витрат, пов`язаних із розглядом справи). Саме по собі те, що основне рішення було змінено в мотивувальній частині та частково скасоване, не позбавляє суд процесуальних повноважень вирішити невирішене питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було повністю відмовлено у задоволенні його позовних вимогах у всіх судових інстанціях, а отже, право ТОВ «Плодоовоч-Уж» на компенсацію витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції є таким, що підлягає вирішенню.

Тривалість руху справи між інстанціями сама по собі не може позбавляти сторону, на користь якої ухвалено рішення, права на компенсацію обґрунтованих судових витрат.

Покликання скаржника на постанову ОП КГС Верховного Суду від 19.06.2026 у справі № 925/1421/20 є не релевантною з огляду на різні обставини справи. У даній справі вирішувалося питання достягнення недоплаченого судового збору з власної ініціативи суду, а не компенсації витрат на професійну правничу допомогу стороні, яка подала відповідну заяву у встановлений строк.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Як встановлено з обставин справи, 12.01.2022 адвокат Мерза Д.Б. (адвокат) та ТОВ «Плодоовоч-Уж» (клієнт) уклали договір про надання правової допомоги (т-2, а.с.74-75), згідно з п.1.1. якого адвокат зобов`язується надати клієнтові правову допомогу в господарській справі № 907/1019/21 , порушеної Господарським судом Закарпатської області 21.12.2021 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ «Плодоовоч-Уж» у Господарському суді Закарпатської області, Західному апеляційному господарському суді та у Верховному Суді (касаційний господарський суд).

Пунктами 3.1.-3.2. договору встановлено, що про виконання доручення за даним договором адвокат надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Клієнт зобов`язаний прийняти та підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5-ти днів з дня його отримання або обґрунтувати відмову від прийняття наданих послуг адвокатом послуг.

Згідно з розрахунком попередньої договірної вартості послуг по договору про надання правової допомоги від 12.01.2022 вартість послуг визначено в розмірі 30 000,00 грн (т-2, а.с.76-77), які складаються з:- підготовки відзиву на позовну заяву – 15 000,00 грн; -підготовка заяв з процесуальних питань, процесуальних документів , письмових пояснень, заяв по суті справи, клопотань, адвокатських запитів і т.д. 200 грн/1 год. роб – 2000 грн /до 10 год. роб.; - збір доказів, підготовка та оформлення доказів, що додабться до відзиву – 300 грн /1 год роб – 3000,00 грн/до 10 год. Роб; -підготовка відповіді на відзив – 5000,00 грн ; -підготовче провадження (засідання) - 1500 грн /2 засідання; - судове засідання (позовне провадження розгляд справи по суті) – 3500,00 грн /3 засідання.

27.02.2024 сторонами складено акт №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги за договором правової допомоги від 12.01.2022 (т-7, а.с.101), згідно з яким були надані такі послуги: - надання консультацій, рекомендацій, аналіз судової практики, формування правової позиції у справі з приводу заявлених позовних вимог – 1 од – 5000,00 грн; - підготовка складання відзиву на позовну заяву у справі №907/1019/21 – 1 од – 15000,00 грн; - підготовка збір та оформлення доказів , що додаються до відзиву відповідно до кількості учасників справи та їх надсилання учасникам судового процесу у справі №907/1019/21 – 1 од – 3000,00 грн; - підготовка та складання клопотання про закриття провадження у справі №907/1019/21 – 1 од – 3000,00 грн; - підготовка заперечення на відповідь на відзив у справі №907/1019/21 – 1 од – 5000,00 грн; - підготовка заперечення на заяву про забезпечення позову від 15.11.2022 у справі №907/1019/21 – 1 од – 5000,00 грн; - відзив на апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19.12.2022 про забезпечення позову у справі №907/1019/21 – 1 од – 3000,00 грн; - участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову 28.03.2023 у справі №907/1019/21 – 1 од – 2000,00 грн; - участь у підготовчих судових засіданнях у справі №907/1019/21 які відбулись 02.11.2022, 16.11.2022, 12.12.2022, 19.12.2022, 31.08.2023, 07.09.2023 – 6 од – 6000,00 грн; - участь у судових засіданнях у справі №907/1019/21 які відбулись – 8 од - 05.10.2023, 26.10.2023, 13.11.2023, 07.12.2023, 13.12.2023, 01.02.2024, 12.02.2024, 22.02.2024; - судові дебати у справі №907/1019/21 – 1 од. – 3000,00 грн; - гонорар успіху (вирішення справи на користь замовника) – 1 од – 10 000,00 грн. Разом станом на 27.02.2024 – 70 000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При цьому на предмет відповідності критеріям, зазначеним у частині 5 статті 129 ГПК, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 ГПК.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

На виконання вимог ухвали суду від 30.06.2026, представником ОСОБА_1 10.07.2026 через систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву ТОВ «Плодоовоч-Уж» про ухвалення додаткового рішення від 10.07.2026 (т-15, а.с.136-139), у якій просив відмовити у задоволенні даної заяви та зазначив, що адвокат Мерза Д.Б. під час розгляду справи № 907/155/19 здійснив аналіз усіх істотних документів, сформував правову позицію відповідача, дослідив нормативне регулювання та судову практику щодо спірних правовідносин. За таких обставин, вважає, що у справі № 907/1019/21 він не здійснював підготовку правової позиції вперше, а використовував напрацьовані висновки, досліджені докази та сформував доказову базу. Відповідно, обсяг часу та характер виконаних робіт було істотно меншими, ніж у разі супроводу нового спору, що свідчить про не співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Звертає увагу, що із самого акта приймання-передачі послуг вбачається, що до вартості правничої допомоги включено оплату окремих процесуальних документів (відзиву, заперечень, клопотань, участі у судових засіданнях тощо), тоді як зазначені документи ґрунтувалися на одних і тих самих фактичних обставинах та правовій позиції сторони відповідача, сформованій ще під час розгляду попередньої справи. Зазначає, що хоча предмети позову у справах № 907/155/19 та № 907/1019/21 формально відрізняються, однак, така відмінність була обумовлена виключно зміною способу судового захисту, оскільки на момент розгляду справи № 907/155/19 практика Верховного Суду щодо належного способу захисту у відповідних корпоративних правовідносинах ще не була сталою, однак, фактичні обставини обох спорів залишилися незмінними.

Як зазначалося вище, згідно з оскаржуваним додатковим рішенням судом першої інстанції визнано обґрунтованою сумою судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою при розгляді справи № 907/1019/21 в суді першої інстанції в сумі 48333,00 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. ст. 126, 129 ГПК України та не встановив, якими належними доказами підтверджується обґрунтованість саме такого розміру витрат та не навів мотивів їх співмірності й розумності з предметом спору.

Щодо наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції у рішенні дійсно не наведено розрахунку даної суми.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що до акту про надання правової допомоги безпідставно включено окремими пунктами «надання консультацій, рекомендацій, аналіз судової практики, формування правової позиції у справі з приводу заявлених позовних вимог – 1 од – 5000,00» та «підготовка, збір та оформлення доказів , що додаються до відзиву відповідно до кількості учасників справи та їх надсилання учасникам судового процесу у справі № 907/1019/21 – 1 од – 3000,00 грн», враховуючи те, що така правова допомога охоплюється «підготовкою та складанням відзиву на позовну заяву у справі № 907/1019/21 - 1 од – 15000,00 грн» (т-2, а.с.1-14), яка є обґрунтованою та реальною.

Судом першої інстанції також правильно встановлено, що заявником безпідставно включено до акту складання «відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19.12.2022 про забезпечення позову у справі № 907/1019/21 – 1 од – 3000,00 грн» та участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову 28.03.2023 у справі № 907/1019/21 -1 од- 2000,00 грн», дані витрати підлягають відшкодуванню в апеляційному суді за розгляд справи.

Також відповідачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу за підготовку та викладання клопотання про закриття провадження у справі – 1 од – 3000,00 грн (т-1, а.с.204-207), підготовка заперечення на відповідь на відзив у справі (т-2, а.с.156-164), підготовка заперечення на заяву про забезпечення позову (т-2, а.с.170-172) та судові дебати 1 од – 3000,00 грн, що разом становить 31 000,00 грн, які є обґрунтованими та реально понесеними.

Витрати на участь у підготовчих та у судових засідання по справі, згідно з актом сумарно становить 16 000,00 грн, які також судом визнаються обґрунтованими.

Щодо гонорару успіху в сумі 10 000, 00 грн, який заявлено в акті, то суд апеляційної інстанції вважає, що такий може бути віднесений на іншу сторону, але не автоматично. Договір адвоката з клієнтом підтверджує обов`язок клієнта сплатити гонорар, проте не зобов`язує суд. Оцінивши суму гонорару успіху із понесеною суму витрат, суд апеляційної інстанції оцінює дану суму за критеріями ст. 126, 129 ГПК (реальність, необхідність, розумність, пропорційність) і робить висновок про відмову у стягненні такої з позивача з власної ініціативи.

Посилання, скаржника на те, що адвокат здійснював представництво в подібних справах (справа № 907/155/19), відтак знайомий з документами, а отже, витратив менше часу на підготовку матеріалів, не утворює правових підстав для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Кожна справа є індивідуальною, вимагає процесуального реагування на конкретні доводи позовної заяви, складання окремих процесуальних документів та участі у судових засіданнях в конкретній справі.

Враховуючи результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції (по суті вимоги позивача не задоволені), а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання правничої допомоги, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Отже, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованими є понесені відповідачам 2 витрати на правничу допомогу по розгляду справи № 907/1019/2 в сумі 47000,00 грн. При цьому, врахувавши письмові заперечення позивача щодо витрат на правничу допомогу, які по суті судом першої інстанції не досліджені та не описані, суд апеляційної інстанції вважає, що доцільним з врахуванням даних заперечень зменшити суму 47 000,00 на 25%, тобто, обґрунтованими визнати понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 35250,00 грн, які будуть співрозмірними з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, обґрунтованими, відповідатимуть критерію "необхідності і обґрунтованості", а відтак, підлягають задоволенню частково.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, відтак приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення необхідно змінити.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

У даній справі суд першої інстанції формально підійшов до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, не дотримавшись вимог статей 126 та 129 ГПК України, не встановивши належними доказами обґрунтованість саме визначеного ним розміру витрат та не навів мотивів їх співмірності й розумності з предметом спору та не врахувавши заперечення позивача на заяву ТОВ «Плодоовоч-Уж» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статями 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

у х в а л и в:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 01.09.2026 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2026 у справі №907/1019/21 змінити, виклавши мотивувальну і резолютивну частини додаткового рішення в редакції даної постанови.

3. Заяву представника ТОВ «Плодоовоч-Уж» (вх. №02.3.1-02/1532/24 від 27.02.2024) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч-Уж» (88009, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського, буд. 78А, ЄДРПОУ 05528259) суму 35250,00 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою при розгляді справи №907/1019/21 в суді першої інстанції.

5. В задоволенні решти вимог – відмовити.

6. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

8. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді Т.Я. Рим

О.С. Скрипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua