Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №909/643/24
Суддя: Бойко Світлана Михайлівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/643/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Галушко Н.А.,
секретар судового засідання Бабій М.М.
явка учасників справи:
від позивача: Яковенко П.А.;
від відповідача: не з`явився;
від державного виконавця: Леськів Л.З.,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", б/н від 10.07.2026
та апеляційну скаргу Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, б/н від 10.07.2026
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026, суддя Горпинюк І.Є., м. Івано-Франківськ, повний текст ухвали складено 02.07.2026
про розгляд скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця,
за скаргою Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
на постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З.
у справі № 909/643/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до відповідача Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
про стягнення 32 497 801,06 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця
28.05.2024 ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з скаргою на постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Людмили Зіновіївни, у якій скаржник просив:
- поновити ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" строк на оскарження дій та рішень ДВС і прийняти до розгляду дану скаргу;
- визнати протиправним та скасувати п. 3 постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. про відкриття виконавчого провадження № 80775297 від 15.04.2026;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. від 15.04.2026 у виконавчому провадженні № 80775297 про стягнення виконавчого збору;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. № 80946397 від 07.05.2026;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. про арешт коштів боржника № 80946397 від 18.05.2026.
Обґрунтовуючи подану скаргу, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зазначає, що виконавче провадження № 80775297 відкрито на підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 909/643/24 про стягнення з підприємства на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості за поставлений природний газ у сумі 32 497 801,06 грн. та 389 973,62 грн. судового збору.
15.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3 249 780,11 грн.
Скаржник вказує, що заборгованість за поставлений природний газ в сумі 32 497 801,06 грн. підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", оскільки ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" включено до відповідного реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а заборгованість за природний газ виникла за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Крім того, скаржник зазначає, що територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах погоджено заборгованість підприємства за період з 01 червня 2021 року по 30 червня 2022 року в сумі 115 940 585,53 грн., яка станом на дату подання скарги не була відшкодована з державного бюджету.
Оскільки зазначена сума перевищує розмір заборгованості перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", відповідно до вимог спеціального законодавства підлягає спрямуванню на погашення заборгованості за поставлений природний газ. У зв`язку з цим скаржник вважає, що відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні правові підстави для стягнення виконавчого збору за виконавчим документом щодо заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до зазначеного Закону.
Також ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" посилається на те, що фактичного стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження не відбулося, оскільки 06.05.2026 виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою. При цьому, на думку скаржника, стягнення виконавчого збору в повному розмірі за відсутності фактичного виконання судового рішення суперечить положенням статей 27 та 39 Закону України "Про виконавче провадження", а також правовим висновкам Верховного Суду, відповідно до яких виконавчий збір повинен обчислюватися з фактично стягнутої суми боргу.
Крім того, скаржник зазначає, що відкриття окремого виконавчого провадження № 80946397 щодо стягнення виконавчого збору та накладення арешту на кошти підприємства у межах цього провадження є неправомірними, оскільки такі заходи створюють перешкоди для здійснення господарської діяльності підприємства, проведення розрахунків за енергоносії, придбання матеріалів для аварійно-відновлювальних робіт та підготовки до опалювального сезону.
З огляду на викладене скаржник вважає оскаржувані постанови державного виконавця протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 скаргу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. (вих. № 07/853 від 28.05.2026; вх. № 5019/26 від 28.05.2026) задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано п.3 постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. про відкриття виконавчого провадження № 80775297 від 15.04.2026.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. від 15.04.2026 у виконавчому провадженні № 80775297 про стягнення виконавчого збору.
Закрито провадження за скаргою (вих. № 07/853 від 28.05.2026; вх. № 5019/26 від 28.05.2026) Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З. в частині визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З.: про відкриття виконавчого провадження № 80946397 від 07.05.2026; про арешт коштів боржника № 80946397 від 18.05.2026.
На виконання приписів ч. 2 ст. 231 ГПК України суд роз`яснив Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго", що вимоги за скаргою в частині визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Леськів Л.З.: про відкриття виконавчого провадження № 80946397 від 07.05.2026; про арешт коштів боржника № 80946397 від 18.05.2026 підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У частині задоволення скарги суд мотивував ухвалу тим, що заборгованість, яка була предметом примусового виконання, підлягає врегулюванню відповідно до Закону України № 1730-VIII, у зв`язку з чим згідно з п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір за її стягнення не справляється.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та аргументи учасників справи
Щодо апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
10.07.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24, в якій останнє просить скасувати ухвалу в частині задоволення скарги боржника.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про те, що заборгованість, яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні № 80775297, підлягає врегулюванню відповідно до Закону України № 1730-VIII. Апелянт зазначає, що боржник не включений до Реєстру учасників процедури врегулювання заборгованості за кредитором — ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», а заборгованість виникла за природний газ, поставлений у період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, тому не підпадає під передбачені законом підстави для врегулювання та зупинення виконавчих дій.
У зв`язку з чим апелянт вважає правомірним стягнення виконавчого збору та просить скасувати ухвалу суду в оскаржуваній частині.
11.08.2026 від відповідача - Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якому просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Щодо апеляційної скарги Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
13.07.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24, в якій останнє просить скасувати ухвалу в частині задоволення скарги боржника.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення скарги, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що заборгованість, яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні № 80775297, підлягає врегулюванню відповідно до Закону України № 1730-VIII, а отже виконавчий збір за її стягнення не справляється.
13.08.2026 від відповідача - Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2026 справу №909/643/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Прядко О.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24 залишено без руху.
Також, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24 залишено без руху.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24.
У зв`язку із перебування у відпустці судді – члена колегії Прядко О.В. у період з 06.08.2026 по 21.08.2026 за розпорядженням керівника апарату суду №284 від 11.08.2026 було проведено автоматизовану заміну складу суду у справі №909/643/24.
Відповідно до витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 справу №909/643/24 розподілено до розгляду судді-доповідачу Бойко С.М., склад колегії суддів сформований з суддів: Бойко С.М. - головуючий суддя, судді: Бонк Т.Б., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" б/н від 10.07.2026 та Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України б/н від 10.07.2026 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24 та призначено справу №909/643/24 до розгляду в судовому засіданні на 05.10.2026.
В судове засідання 05.10.2026 з`явились всі учасники справи.
Представник позивача та державний виконавець підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, навівши доводи, аналогічні викладеним у них, просили їх апеляційні скарги задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати в частині задоволення скарги боржника.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. При цьому наводив доводи, аналогічні викладеним у відзивах на апеляційні скарги.
У судовому засіданні 05.10.2026 за згодою учасників справи оголошено перерву до 04.11.2026.
В судове засідання 04.11.2026 з`явився позивач та державний виконавець, відповідач в судове засідання не з`явився хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції, у зв`язку з чим суд визнав його неявку як без поважних причин.
Представник позивача та державний виконавець підтримали свою позицію викладену в попередньому судовому засіданні.
Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Переглянувши ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі № 909/643/24 в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 80775297 від 15.04.2026, а також визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця від 15.04.2026 у виконавчому провадженні № 80775297 про стягнення виконавчого збору.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2024 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та стягнуто з останнього на користь позивача заборгованість у сумі 32 497 801,06 грн, а також 389 973,62 грн судового збору.
На виконання зазначеного рішення 19.11.2024 Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ у справі № 909/643/24.
15.04.2026 головним державним виконавцем Леськів Л.З. відкрито виконавче провадження № 80775297 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024. Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження визначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 3 249 780,11 грн. Цього ж дня державним виконавцем також винесено окрему постанову про стягнення виконавчого збору в зазначеному розмірі.
01.05.2026 до органу державної виконавчої служби надійшла заява представника стягувача про повернення наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі №909/643/24 без виконання. У зв`язку з цим 06.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за № 1404-VIII (надалі – Закон), відповідно до статті першої якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 та 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наступних виконавчих документів, в тому числі: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Таким чином, стягнення виконавчого збору у відповідності до Закону № 1404-VIII ставиться у залежність від вжитих виконавцем заходів примусового виконання рішення, внаслідок яких здійснюється його реальне виконання, а також суми, що підлягає примусовому стягненню.
Водночас частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується.
Зокрема, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 27 зазначеного Закону виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон № 1730-VIII) та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Крім того, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (ч. 7 ст. 27 Закону).
Як убачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 80775297 відкрито на підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 у справі № 909/643/24, виданого на виконання рішення від 09.10.2024 про стягнення з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованості за поставлений природний газ у сумі 32 497 801,06 грн., а також 389 973,62 грн судового збору.
При цьому рішенням суду стягнуто заборгованість за природний газ, поставлений ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» Державному міському підприємству «Івано-Франківськтеплокомуненерго» за договором постачання природного газу № 5617-НГТ-15 від 19.10.2021 за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Згідно з абзацом шостим частини першої статті 1 Закону України № 1730-VIII відповідно до норм цього Закону підлягає врегулюванню, зокрема, кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, а також за послуги з його розподілу і транспортування.
Отже, враховуючи період постачання природного газу, заборгованість за який стягнуто рішенням суду у справі № 909/643/24, а також характер спірних правовідносин та суб`єктний склад їх учасників, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що така заборгованість підпадає під дію Закону № 1730-VIII та підлягає врегулюванню відповідно до його положень.
Крім того, згідно абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 1730-VIII відповідно до норм цього Закону підлягає врегулюванню в тому числі заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися відповідним категоріям споживачів та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідним категоріям споживачів, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), методика визначення якої затверджується Кабінетом Міністрів України № 977 від 15.09.2021.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону № 1730-VIII для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до статті 4 цього Закону не потребує обов`язкового включення до реєстру.
Як встановлено судами, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" включене до вказаного реєстру, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням Міністерства розвитку громад та територій України від 07.09.2022 № 8/10.1/3003-22.
Нормами статті 4 Закону № 1730-VIII врегульовано порядок проведення взаєморозрахунків, які відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 цього Закону є розрахунками з погашення заборгованості, що проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості.
Зокрема, абзацом третім частини першої статті 4 Закону № 1730-VIII передбачено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенцій проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків.
Таким чином, заборгованість, стягнута рішенням суду у цій справі підлягає врегулюванню відповідно до статті 4 Закону № 1730-VIII, а отже, участь у цій процедурі врегулювання не потребує обов`язкового включення ТОВ "Газопостачальна організація "Нафтогаз Трейдинг" до реєстру.
Крім того, за змістом останнього абзацу ч. 1 статті 1 Закону № 1730-VIII визначено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу, товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", суб`єкт господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", оператор газотранспортної системи та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, оператори газорозподільних систем, електропостачальники або оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" окремим положенням закону визначено учасником процедури врегулювання заборгованості поряд з підприємствами та організаціями, включеними до реєстру. Тобто участь позивача у процедурі врегулювання заборгованості за цим законом не залежить від включення його до реєстру.
З огляду на наведене колегія суддів відхиляє доводи апелянтів про те, що боржника включено до Реєстру лише щодо окремих кредиторів, а не щодо ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», оскільки така обставина не виключає можливості врегулювання спірної заборгованості відповідно до Закону № 1730-VIII.
Також колегія суддів бере до уваги встановлені судом першої інстанції обставини щодо виникнення заборгованості з різниці в тарифах та її узгодження територіальною комісією.
Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 Закону заборгованість з різниці в тарифах це заборгованість, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Порядок визначення заборгованості з різниці в тарифах унормовано в Методиці визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 977 від 15.09.2021.
Під час дії воєнного стану в Україні діє мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479- IX від 29.07.2022 протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на:
- теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення;
- послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.
Нормами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" передбачено як гарантію держави суб`єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії, щодо яких запроваджено мораторій на підвищення тарифів, компенсацію заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".
Нормами ст.3 Закону № 2479-IX передбачено, що фінансування компенсацій, передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. Кошти, отримані з державного бюджету на фінансування вказаних гарантій і компенсацій, використовуються виключно для розрахунків з визначеними суб`єктами господарювання в сфері постачання та транспортування природного газу.
Відповідно до норм ст. 4 Закону обсяг заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії підтверджується територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, створеними відповідно до вимог цього Закону.
Як встановлено судами, територіальна комісія з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Івано-Франківській обласній державній адміністрації узгодила заборгованість з різниці в тарифах, яка підлягає відшкодування відповідно до норм Закону, для Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за період з 01 червня 2021року по 30 червня 2022 року станом на 01 липня 2022 року в сумі 115 940 585,53 грн., що засвідчує протокол вказаної комісії № 1, копія якого наявна в матеріалах справи.
Абзацом 9 ч.1 ст. 4 Закону № 1730-VIII встановлено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Вказана вище сума заборгованості з різниці в тарифах не виплачена підприємству з державного бюджету станом на дату подання цієї заяви.
За наведеного, матеріалами справи підтверджується, що сума заборгованості держави перед ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з компенсації різниці в тарифах (115 940 585,53 грн) перевищує суму його заборгованості перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", яка була предметом стягнення у виконавчому провадженні № 80775297 в розмірі 32 497 801,06 грн. Зазначена заборгованість з різниці в тарифах повинна бути спрямована відповідно до вимог Закону № 1730-VIII для погашення вказаної заборгованості.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянтів щодо відсутності укладеного договору про організацію взаєморозрахунків, укладення якого передбачено абзацом третім частини першої статті 4 Закону № 1730-VIII.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах (абзац дев`ятий частини першої статті 4 Закону 1730-VIII).
Однак дію зазначеного абзацу було зупинено на 2025 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (п. 3 Прикінцевих положень) та на 2026 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (п. 3 Прикінцевих положень), відповідна субвенція для проведення розрахунків з Державного бюджету України не виділена.
Разом з тим зупинення дії відповідних положень Закону № 1730-VIII не спростовує того, що заборгованість боржника перед стягувачем є такою, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Пункт 6 частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" прямо забороняє стягнення виконавчого збору за заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до спеціального закону.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі №911/782/21 зазначив, що за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex spicialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального та спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogate generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальними. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (§ 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" від 25.03.99, § 15 рішення у справі "Баранкевич проти Росії" від 26.07.2007 тощо)".
У постанові Великої Палати Верховного суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 Суд дійшов висновку, що принцип юридичної визначеності, який є складовою верховенства права, вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання. Сторони, прав та обов`язків яких він стосується, повинні очікувати, що цей закон уповноважені органи держави застосують у відповідних правовідносинах за відсутності для цього перешкод.
За наведеного, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що у державного виконавця відсутні підстави при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 80775297 від 15.04.2026 стягувати згідно її п. 3 з боржника виконавчий збір у розмірі 3 249 780,11 грн. та виносити постанову про стягнення виконавчого збору від 15.04.2026 в виконавчому провадженні № 80775297.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 80775297 від 15.04.2026, а також визнання протиправною та скасування постанови від 15.04.2026 про стягнення виконавчого збору.
Щодо посилань позивача на положення статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та відсутність у цьому випадку підстав для зупинення виконавчого провадження, апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду цієї скарги є правомірність стягнення виконавчого збору, а не наявність підстав для зупинення виконавчого провадження. Зупинення виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору регулюються різними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а тому наявність чи відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження сама по собі не визначає наявності підстав для стягнення виконавчого збору.
Апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються дослідженими матеріалами справи, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами, а також правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі №909/643/24 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг не містять підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції.
Судові витрати.
У зв`язку з залишенням апеляційних скарг без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянтів витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" б/н від 10.07.2026 та апеляційну скаргу Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України б/н від 10.07.2026 – залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 у справі № 909/643/24 – залишити без змін.
Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянтів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бойко С.М.
Судді Бонк Т.Б.
Галушко Н.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua