Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №569/15225/26
Суддя: Балацька О. Р.
Справа № 569/15225/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,
учасників справи:
представника позивача Голубєвої З.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та абонентського обслуговування,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та абонентського обслуговування у загальному розмірі 66 292 грн. 16 коп.
Позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 . Починаючи з 01.11.2020 відповідач не здійснював оплату вартості послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, унаслідок чого утворилася заборгованість за основним боргом у розмірі 46 788 грн. 26 коп., а також нараховано суму пені 1 860 грн. 44 коп., суму інфляційних витрат 11 739 грн. 00 коп., суму трьох процентів річних від простроченої суми 3 503 грн. 42 коп. та заборгованість за послугу з абонентського обслуговування 2 401 грн. 04 коп., у зв`язку з чим загальна сума позовних вимог становить 66 292 грн. 16 коп., які позивач просить суд стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги ТОВ «Рівнетеплоенерго» не визнав повністю, зазначивши, що вони є безпідставними та необґрунтованими. У своєму запереченні відповідач наголосив, що між сторонами відсутні дійсні правовідносини споживача та виконавця комунальних послуг у спірному періоді з 01.11.2020 по 31.05.2026, оскільки він не отримував послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання і не висловлював наміру їх споживати. Відповідач вказав, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено альтернативні джерела опалення та підігріву води (бойлер, автономні інженерні пристрої та відключення від внутрішньобудинкової системи централізованого теплопостачання), що підтверджується попередньою судовою практикою та матеріалами справи. Крім того, позивач безпідставно здійснював нарахування заборгованості, пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних на кількох зареєстрованих осіб попри те, що фактом попереднього судового рішення у справі № 569/3159/21 вже було вирішено спір щодо аналогічних нарахувань, а виконавче провадження за ним закрите у зв`язку з повним виконанням. З огляду на зазначене, відповідач просив суд відмовити ТОВ «Рівнетеплоенерго» у задоволенні позову в повному обсязі через його необґрунтованість та безпідставність заявлених сум.
Представник позивача у відповіді на відзив, повністю заперечила доводи відповідача ОСОБА_2 , зазначивши, що вони є необґрунтованими, некоректними та такими, що не спростовують правомірності заявлених позовних вимог. Позивач наголосила, що надана до матеріалів справи оборотна відомість за особовим рахунком № НОМЕР_1 містить повне, належне та достовірне відображення стану заборгованості з урахуванням правових наслідків попереднього рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 року у справі № 569/3159/21, де чітко розмежовано суми списаної заборгованості за межами строку позовної давності та суми, стягнуті органами державної виконавчої служби, що повністю виключає їх подвійне зарахування. Крім того, позивач підкреслила, що твердження відповідача про його відмову в односторонньому порядку від отримання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання суперечать вимогам статей 319, 322 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки володіння житловим приміщенням нерозривно пов`язане з обов`язком його утримання та своєчасної оплати спожитих послуг. Щодо нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, представник позивача обґрунтувала їх законність посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 (якою внесено зміни до постанови КМУ № 206 від 05.03.2022), якою знято заборону на нарахування та стягнення таких штрафних санкцій у регіонах, де не ведуться бойові дії, а тому позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Просить зобов?язати позивача привести у відповідність з висновками судового рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/3159/21 від 07.07.2021р. Оборотну відомість особовий рахунок № НОМЕР_1 (розділ „Нарахування по ГВ " графа „Кількість ос б "-1; графа „Сальдо на початок місяця з 01.11.2020р. по 01.02.2026р. - зменшити на 74 303,91 грн., з 01.02.2026р. по 31.05.2026р. - зменшити на 54 516,85 грн. Вказує, що нарахування здійснювались позивачем з розрахунку на три особи, однак фактично лише він є власником та одноосібно проживає за вказаною адресою.
Представник позивача Ющук В.І. подала заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, у якій просила зменшити розмір позовних вимог у зв`язку з виявленням технічних помилок, допущених під час проведення розрахунку заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій, унаслідок чого в первісній позовній заяві були зазначені некоректні суми. З метою приведення позовних вимог у відповідність до фактичного розміру заборгованості позивачем здійснено повторний розрахунок, згідно з яким заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання становить 46 788,26 грн, за послугу з абонентського обслуговування – 2 401,04 грн, пеня – 1 860,44 грн, інфляційні втрати – 11 739,00 грн, а три проценти річних від простроченої суми – 3 503,42 грн. з розрахунку на одну особу, яка фактично проживала та користувалась послугами.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 червня 2026 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 липня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач у своїй заяві просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, відповідач у відзиві, позовні вимоги не визнав повністю, зазначивши, що вони є безпідставними та необґрунтованими. У своєму запереченні відповідач наголосив, що між сторонами відсутні дійсні правовідносини споживача та виконавця комунальних послуг у спірному періоді з 01.11.2020 по 31.05.2026, оскільки він не отримував послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання і не висловлював наміру їх споживати. Відповідач вказав, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено альтернативні джерела опалення та підігріву води.
Представник позивача у своїй заяві заперечує проти застосування позовної давності, а заяву відповідача вважає некоректною та такою, що не спростовує доводів позовної заяви.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив просить зобов?язати позивача привести у відповідність з висновками судового рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/3159/21 від 07.07.2021р. Оборотну відомість особовий рахунок № НОМЕР_1 (розділ „Нарахування по ГВ " графа „Кількість ос б "-1; графа „Сальдо на початок місяця з 01.11.2020р. по 01.02.2026р. - зменшити на 74 303,91 грн., з 01.02.2026р. по 31.05.2026р. - зменшити на 54 516,85 грн.
Відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування доказів судом, в якому він просить витребувати від Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради за адресою: майдан Просвіти, 2 м. Рівне довідку про інформаційні відомості з Реєстру територіальної громади про кількість осіб, які були зареєстровані у житловому приміщені (квартирі) розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.11.2020 року по даний час, із зазначенням періодів реєстрації та зняття з реєстрації кожної особи (за наявності).
Від представника позивача Ющук В.І. надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до змісту заяви, позивач просить зменшити розмір позовних вимог у зв`язку з виявленням технічних помилок, допущених під час проведення розрахунку заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій, унаслідок чого в первісній позовній заяві були зазначені некоректні суми. З метою приведення позовних вимог у відповідність до фактичного розміру заборгованості позивачем здійснено повторний розрахунок, згідно з яким заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання становить 46 788,26 грн, за послугу з абонентського обслуговування – 2 401,04 грн, пеня – 1 860,44 грн, інфляційні втрати – 11 739,00 грн, а три проценти річних від простроченої суми – 3 503,42 грн.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2026 року заяву представника позивача Ющук В.І. про зменшення розміру позовних вимог задоволено.
Від відповідача надійшла заява про витребування від Рівненського міського суду Рівненської області за адресою: вул. Шкільна, 1 м. Рівне, 33028 матеріали цивільної справи № 569/3159/21 за позовом ТзОВ «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Крім того, від відповідача надійшли заперечення на заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 вересня 2026 року клопотання відповідача про витребування доказів задоволено, витребувано від Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради довідку про інформаційні відомості з Реєстру територіальної громади про кількість осіб, які були зареєстровані у житловому приміщені (квартирі) розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.11.2020 року по даний час, із зазначенням періодів реєстрації та зняття з реєстрації кожної особи (за наявності); витребувано від Рівненського міського суду Рівненської області матеріали цивільної справи № 569/3159/21 за позовом ТзОВ «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
До суду надійшла відповідь Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, з якої вбачається, що відповідно до відомостей Реєстру Рівненської міської територіальної громади станом на 13.10.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації 19.04.1996. Крім того, повідомлено, що у Реєстрі відсутні відомості щодо інших зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб за вказаною адресою.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, докази.
Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність з надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання споживачам у місті Рівне. Відтак між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу надання відповідачу житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також застосування штрафних санкцій у зв`язку з простроченням своєчасної оплати за надані послуги.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ) станом на момент розгляду справи зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 (з 19.04.1996), при цьому інші особи у спірному періоді за вказаною адресою не зареєстровані.
Судом встановлено, що між сторонами раніше вже виникав спір щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зокрема, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 у цивільній справі № 569/3159/21 було частково задоволено позов ТзОВ «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Як вбачається з матеріалів витребуваної судом цивільної справи № 569/3159/21, на виконання зазначеного судового рішення органи державної виконавчої служби здійснювали виконавчі дії, після завершення яких виконавче провадження було закрите у зв`язку з фактичним виконанням. Відповідач підтвердив, що йому було відомо про рішення суду, однак добровільно ним рішення не виконувалось до травня 2025 року, а сплачений борг зумовлений примсовим зверненням до виконання.
У межах теперішнього позову ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернулося до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилася за період із 01.11.2020 по 31.05.2026.
Під час розгляду справи позивач скористався процесуальним правом на зміну розміру позовних вимог та подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою (з урахуванням виправлення технічних помилок і розмежування попередньо стягнутих сум та періодів давності) остаточно просить стягнути з відповідача: заборгованість за основним боргом (централізоване опалення та гаряче водопостачання) у розмірі 46 788 грн. 26 коп.; заборгованість за послугу з абонентського обслуговування у розмірі 2 401 грн. 04 коп.; пеню у розмірі 1 860 грн. 44 коп.; інфляційні втрати у розмірі 11 739 грн. 00 коп.; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 3 503 грн. 42 коп. Загальна сума заявлених до стягнення коштів становить 66 292 грн. 16 коп.
На підтвердження обґрунтованості заявлених вимог позивач надав суду розрахунок заборгованості, оборотну відомість за особовим рахунком № НОМЕР_1 , копії розрахункових документів та інші докази нарахування послуг.
Представник позивача Голубєва З.В. у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги (з урахуванням їх зменшення) та наполягала на їх повному задоволенні, наголошуючи, що предметом розгляду є нова заборгованість, яка утворилася за період із 01.11.2020 по 31.05.2026 і не охоплювалася попередніми судовими рішеннями. У ході дослідження письмових доказів представник позивача давала відповідні уточнення щодо матеріалів справи (зокрема арк. 7, 35, 84), надала додаткові пояснення та в репліках спростовувала заперечення відповідача, просячи суд стягнути з останнього суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, абонентське обслуговування та інфляційні втрати з пенею.
Відповідач ОСОБА_1 під час судового засідання позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, стверджуючи, що спірна заборгованість продовжує неправомірно обліковуватися позивачем. Під час дослідження матеріалів справи та письмових доказів відповідач звертав увагу суду на розрахунок пені й суми заборгованості, на кількість зареєстрованих осіб у витребуваній судом попередній справі, подавав численні уточнення щодо конкретних аркушів справи (зокрема арк. 76) та висловлював свої заперечення в репліках, наполягаючи на відсутності законних підстав для нарахування стягуваних сум.
ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, і яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникає в тому числі і з договорів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця тощо.
Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. При цьому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами), постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).
Отже суд доходить висновку про те, що між сторонами існують фактичні договірні правовідносини з приводу надання та споживання житлово-комунальних послуг, оскільки відповідач ОСОБА_1 є власником відповідного житлового приміщення і в силу вимог чинного законодавства зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також за послугу з абонентського обслуговування.
Доводи відповідача про відсутність договірних відносин та односторонню відмову від споживання послуг у зв`язку з установленням альтернативних джерел тепла не спростовують встановленого законом обов`язку власника житла щодо утримання майна та участі у витратах на утримання внутрішньобудинкової системи опалення будинку. Крім того, позивачем було правомірно здійснено перерахунок та зменшено розмір позовних вимог із урахуванням раніше стягнутих заборгованостей за попереднім судовим рішенням у справі № 569/3159/21, що виключає подвійне стягнення коштів за аналогічні періоди.
Крім того, суд бере до уваги, що під час розгляду справи позивачем було правомірно здійснено уточнення та повторний розрахунок заборгованості, згідно з яким нарахування вартості послуг та штрафних санкцій було скориговано й виконано виключно з розрахунку на одну особу - відповідача ОСОБА_3 , який, згідно з довідкою Реєстру територіальної громади, є єдиною зареєстрованою та фактично проживаючою особою у спірному житловому приміщенні. Зазначене повністю спростовує заперечення відповідача щодо неправомірного обліку кількості мешканців та свідчить про обґрунтованість заявлених до стягнення сум.
Також, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що самовільне відключення від внутрішньобудинкової системи централізованого теплопостачання та встановлення альтернативних джерел опалення та підігріву води звільняють його від обов`язку оплачувати послуги. Відповідно до чинного законодавства України та норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова від споживання послуг або їх самовільне відключення в односторонньому порядку не є підставою для припинення зобов`язань чи розірвання договору, а також не звільняє власника квартири від обов`язку брати участь у витратах на утримання будинку та мереж централізованого опалення.
Наданий позивачем остаточний розрахунок заборгованості на загальну суму 66 292 грн. 16 коп., що складається з основного боргу за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання (46 788,26 грн), заборгованості за абонентське обслуговування (2 401,04 грн), пені (1 860,44 грн), інфляційних втрат (11 739,00 грн) та трьох відсотків річних (3 503,42 грн), є арифметично правильним, обґрунтованим і підтвердженим належними письмовими доказами.
Що стосується Що стосується посилання відповідача на застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.
Так, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції на момент дії спірних правовідносин) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
При цьому суд враховує, що перебіг позовної давності щодо заявлених позивачем вимог підлягає обчисленню з урахуванням положень пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими на відповідні періоди було продовжено та зупинено перебіг позовної давності.
Отже, з огляду на дію наведених законодавчих положень, перебіг позовної давності щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та абонентського обслуговування за період із 01 листопада 2020 року по 31 травня 2026 року не був пропущений.
Зокрема, початок спірного періоду (з 1 листопада 2020 року) припав на час дії карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, строки давності за яким відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України продовжувалися на строк дії такого карантину (який тривав до 30 червня 2023 року). У подальшому, з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, перебіг позовної давності на підставі пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було зупинено, і цей стан триває по теперішній час.
За таких обставин, зважаючи на спеціальні законні підстави продовження та зупинення строків, трирічний строк позовної давності щодо заявлених позивачем періодів заборгованості на день звернення до суду (у червні 2026 року) не сплив. Відтак, суд відхиляє клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності як необґрунтоване та таке, що суперечить нормам чинного законодавства.
З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3 328 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та абонентського обслуговування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 46 788 (сорок шість тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 26 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послугу з абонентського обслуговування у розмірі 2 401 (дві тисячі чотириста одна) гривня 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» пеню у розмірі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень 44 копійки, інфляційні втрати у розмірі 11 739 (одинадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 00 копійок та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 3 503 (три тисячі п`ятсот три) гривні 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Учасники справи:
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд. 27, м. Рівне, 33019, код ЄДРПОУ 36598008;
Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 16 листопада 2026 року, після виходу судді із лікарняного.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua