Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №550/1339/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Суд: Чутівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №550/1339/26

Суддя: Михайлюк О. І.

Справа № 550/1339/26

Провадження № 2-о/550/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання - Хоменко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в селищі Чутове, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Скороходівська селищна рада Полтавського району Полтавської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

В обґрунтування заяви зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Покійній за життя на підставі Державного акту на право приватної власності на землю зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №162 від 30.12.2002 року належала земельна ділянка площею 3,92 га, розташована на території Новокочубеївської сільської ради Полтавського (колишнього Чутівського) району Полтавської області. У вказаному Державному акті допущено помилку в написанні імені власника, а саме записано « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». З метою оформлення своїх спадкових прав заявник звернувся до державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринської О.В., проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом заявнику було відмовлено, у зв`язку з розбіжностями у написанні імені спадкодавця, яке у свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_4 », а у документі, що посвідчує право власності на земельну ділянку як « ОСОБА_3 ». Заявник просить встановити факт належності Державного акту на право приватної власності на землю площею 3,92 га, серія Р2 №612609 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №162 від 30.12.2002 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як встановлення даного факту необхідно для отримання заявником свідоцтва про право на спадщину за законом.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник заінтересованої особи Скороходівської селищної ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, від Скороходівської селищної ради Полтавської області надійшла заява про розгляд справи у відсутності її представника, на підставі наявних у справі матеріалів, проти задоволення заяви не заперечує.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги заявника законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 30 грудня 2002 року Новокочубеївською сільською радою було видано ОСОБА_5 Державний акт на право приватної власності на землю серія Р2 №612609, у підтвердження її права власності на земельну ділянку площею 3,92 га, що розташована на території Новокочубеївської сільської ради Полтавського (колишнього Чутівського) району Полтавської області, в якому її ім`я замість « ОСОБА_4 » помилково зазначено як « ОСОБА_3 » (а.с.11).

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 03.12.2025 року, актовий запис №131, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

У свідоцтві про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьками записані, батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_2 (а.с.6).

Постановою державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринської О.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії №647/02-31 від 23.09.2026 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину законом, у зв`язку з тим, що у прізвищі спадкодавця існують розбіжності, а саме у Державному акті на право власності на земельну ділянку зазначено « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_4 » тобто довести належність земельної ділянки померлій ОСОБА_2 на підставі поданих документів є неможливим (а.с.7).

У посвідченні серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області від 7.05.2003 ім`я ОСОБА_2 , зазначено « ОСОБА_4 » (а.с.10).

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності з п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правовими позиціями Верховного суду щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документі, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки.

Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що у судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Державний акт на землю - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про: власника земельної ділянки; підстави набуття права власності (права користування) на земельну ділянку; місце розташування, площу земельної ділянки; опис суміжних землекористувачів; обмеження та обтяження у використанні ділянки.

Форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 р. № 404 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів".

З 1 січня 2013 року, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон № 3613) державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються.

З 01.01.2013 р. земельні ділянки як об`єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК), а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.

На сьогодні, основним законом, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до частини дев`ятої статті 21 Закону № 3613 відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до ДЗК із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до ДЗК відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Введення в дію бази Державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний кадастровий номер. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.

Виправлення орфографічних помилок відбувалось до 2013 року шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки. Проте з 2013 року державні акти не видаються, а, отже, отримати новий акт замість того, в якому міститься помилка, неможливо. Крім того, слід звернути увагу на те, що за весь період видачі державних актів на право власності та на право постійного користування землею Інструкцією по їх заповненню заборонялося робити виправлення або помарки.

Отже, в раніше виданих державних актах на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою жодних виправлень робити не можна, оскільки його можна визнати зіпсованим.

Міністерством юстиції для нотаріусів надавалось роз`яснення щодо роботи з документами, які містять помилку у прізвищі, імені чи по батькові, яка виникла у правовстановлюючих документах при перекладі та написанні прізвищ російською та українською мовами. У цьому випадку нотаріус, за наявності витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки, може зареєструвати право власності на неї в Державному реєстрі прав з виправленням цієї помилки.

У разі, коли в документах, на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ, також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів можливо лише у судовому порядку.

В ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт належності правовстановлюючого документа, зазначений факт підтверджується належними у справі доказами, дослідженими судом, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.

Суд встановив, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа для заявника має юридичне значення, оскільки через розбіжність у написанні імені спадкодавця заявник не може скористатися своїми особистими майновими та немайновими правами.

Таким чином, судом встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю площею 3,92 га, серія Р2 №612609 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №162 від 30.12.2002 року, виданий на ім`я ОСОБА_5 в дійсності належить ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 76, 293, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Скороходівська селищна рада Полтавського району Полтавської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа – задовольнити.

Встановити факт, що правовстановлюючий документ, а саме Державний акт на право приватної власності на землю площею 3,92 га, серія Р2 №612609 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №162 від 30.12.2002 року, виданий на ім`я ОСОБА_5 в дійсності належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Скороходівська селищна рада Полтавського району Полтавської області, юридична адреса: селище Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, вул. Софіївська, буд. 15, код ЄДРПОУ 21047276.

Суддя О.І.Михайлюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua