Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №932/18239/25 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №932/18239/25

Суддя: Савельєва О. В.

12.10.2026

ЄУН 932/18239/25

Провадження №2/389/13/26

Рішення

іменем України

12 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромром,

встановив:

ТОВ «Фінпром Маркет» 19.11.2025 звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог) заборгованості за договором про надання коштів у кредит №8383282 від 14.06.2025, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в сумі 12 235 грн 43 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів у кредит №8383282, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 6 150 грн на строк 350 днів зі сплатою процентів в розмірі 0,95% в день, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 060 грн 88 коп). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 307 грн 50 коп 4% за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти в сумі 6 150 грн шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 . У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і терміни, встановлені договором, однак свої зобов`язання за договором не виконала. Враховуючи умови договору, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту складала 24 535 грн 43 коп. Надалі, 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №16/10/25, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит №8383282 від 14.06.2025 в сумі 24 535 грн 43 коп, з яких: 6 150 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 024 грн 55 коп заборгованість за процентами, 1 060 грн 88 коп заборгованість за комісією, 12 300 грн заборгованість за пенею/неустойкою. Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 24 535 грн 43 коп, а також судові витрати по справі.

Представник відповідачки – адвокат Токарева Г.О. подала відзив, в якому позовні вимоги позовні вимоги не визнала. Заперечення мотивовані тим, що позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки та повідомлення останньої про відступлення права вимоги. Також просила відмовити у стягненні заборгованості за пенею/неустойкою, оскільки згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позовні вимоги та, відхиляючи заперечення представника відповідачки, зазначила, що в матеріалах справи містяться належні докази, які підтверджують перерахування коштів на картковий рахунок відповідачки. Водночас відповідачка, будучи стороною кредитного договору, мала можливість надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження того, що відповідні кошти не зараховувалися на її карткові рахунки, вказані у договорі, у період часу, про який стверджує позивач, або того, що карткові рахунки їй не належать, оскільки лише вона має доступ до свого рахунку. Також зазначила, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним. Доказів про визнання договору факторингу недійсним та/або виконання своїх зобов`язань відповідачкою перед первісним кредитором, не надано.

Одночасно з відповіддю на відзив представник позивача подала суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій відмовилася від позовної вимоги про стягнення пені, та остаточно просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 12 235 грн 43 коп, з яких: 6 150 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 024 грн 55 коп заборгованість за процентами, 1 060 грн 88 коп заборгованість за комісією.

Ухвалою суду від 10.08.2026 заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені прийнято до розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, її представник – адвокат Токарева Г.О. подала суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві.

Суд, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимог).

Положеннями ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимог) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб ), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 14.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 шляхом підписання позичальницею електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 511673 укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8383282, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надається кредит в сумі 6 150 грн на строк 350 днів, тобто до 29.05.2026.

Визначена Договором фіксована процентна ставка становить 0.95% в день. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 060 грн 88 коп.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи зі строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором, та підлягають сплаті періодично кожні 25 календарних днів з дати надання кредиту у складі Першого обов`язкового платежу та Мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п.2.2.4 п. 2.2 та п.п.2.2.5 п.2.2 договору.

ОСОБА_1 зобов`язалася повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 , з якою укладено договір №8383282, ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Договір підписаний позичальницею із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 511673, дата та час відправки ідентифікатора позичальниці 14.06.2025 07:25:12, ідентифікація клієнта проведеня через АТ КБ «Приватбанк».

Копією платіжної інструкції №d25c018e-8312-488e-b161-48f37b064ba9 підтверджується перерахування 14.06.2025 кредитних коштів в сумі 6 150 грн на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер якої вказаний останньою в кредитному договорі.

Факт належності ОСОБА_1 вказаної вище картки за № НОМЕР_2 та факт надходження на неї 14.06.2025 коштів в сумі 6 150 грн підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк», наданою на виконання ухвали суду.

Таким чином, у підписаному ОСОБА_1 договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами та інші платежі, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір згідно зі ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 16.10.2025 складала 24 535 грн 43 коп, з яких: 6 150 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 024 грн 55 коп заборгованість за процентами, 1 060 грн 88 коп заборгованість за комісією, 12 300 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

З цього розрахунку слідує, що ОСОБА_1 жодного платежу на погашення заборгованості не здійснювала.

Надалі, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» 16.10.2025 укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого позивач ТОВ «Фінпром Маркет» набув право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 до вказаного договору факторингу, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8383282 в сумі 24 535 грн 43 коп, з яких: 6 150 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 024 грн 55 коп заборгованість за процентами, 1 060 грн 88 коп заборгованість за комісією, 12 300 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком та з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, заборгованість ОСОБА_1 не погашена, тому позивач просив стягнути з неї 12 235 грн 43 коп, з яких: 6 150 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 024 грн 55 коп заборгованість за процентами, 1 060 грн 88 коп заборгованість за комісією.

Отже, матеріалами справи встановлено, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок отримання відповідачкою кредиту на загальну суму 6 150 грн. Укладений кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який власноручно введений нею для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що вона ознайомилася та погодилася з усіма умовами договору, тобто сторони погодили усі істотні умови та уклали договір в належній формі.

На умовах, визначених у вказаному договорі, ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти зі встановленим строком їх повернення. Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Оскільки в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення представника відповідачки суд не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Щодо судових витрат.

Позивач просив стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 4 500 грн. Представник відповідачки, у свою чергу, у відзиві на позов фактично не заперечувала щодо розміру таких витрат, зазначивши лише про передчасність заявлених позивачем витрат за підготовку відповіді на відзив та апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем до матеріалів справи долучені належні докази. При цьому, витрати на професійну правничу допомогу відшкодовуються незалежно від того, чи вони вже були фактично сплачені стороною, чи лише підлягають сплаті.

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши подані позивачем докази та матеріали справи, враховуючи, що стороною відповідача фактично не заявлялося клопотання щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тому суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 4 500 грн, понесених позивачем, є документально підтвердженим, вони співмірні з наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки витрат за надання правової допомоги в розмірі 3 500 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем при поданні цього позову.

На підставі ст.3, 6, 207, 509, 512, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626-628, 631, 633, 634, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.133, 137, 141, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання коштів у кредит №8383282 від 14.06.2025, в сумі 12 235 (дванадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 43 коп, з яких: 6 150 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 024 грн 55 коп заборгованість за процентами, 1 060 грн 88 коп заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місце знаходження: вул.Садова,31/33, м.Ірпінь Бучанського району Київської області, 08205, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 43311346.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 16.10.2026.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua