Суд: Славутицький міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №377/664/26
Суддя: Бабич Н. С.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
Справа №377/664/26
Провадження №2/377/584/26
16 листопада 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Славутицька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , Головне управління Державної податкової служби у Київській області про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла представник-адвокат Кебкало Т.М., звернулась до суду з позовом до відповідача Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Славутицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно. Посилаючись на статті 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER XL 2.4, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори відкрила спадкову справу за номером № 86/2025. 31 березня 2026 року позивачка звернулась до нотаріуса із заявою № 78 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька. 14 травня 2026 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та прийняла спадщину у вигляді 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (до адміністративного поділу - Макарівський район) Київської області. До складу спадкового майна також входить автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію якого у спадковій справі відсутнє. Після смерті власника транспортного засобу отримання дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є неможливим, оскільки сервісні центри МВС не здійснюють видачу свідоцтва про реєстрацію на ім`я померлої особи. Саме з цієї причини позивачка позбавлена можливості надати нотаріусу правовстановлюючий документ та оформити спадкові права в позасудовому порядку. 01 квітня 2026 року державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори винесла постанову №112/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. На запит нотаріуса Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях підтвердив, що за ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2360 см. куб., на підставі вантажно-митної декларації від 22.12.2008 №100000027/8/721663. Згідно зі звітом №21/05 про оцінку транспортного засобу, складеним 21.05.2026 ТОВ «Бюро оцінки та технічної інвентаризації ПРА ВЕКС» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №393/2024 виданий Фондом державного майна України 14 серпня 2024 року), ринкова вартість автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER XL 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , на дату оцінки складає 250 206 грн. 95 коп. ОСОБА_1 як дочка спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємицею першої черги за законом, але оформлення її спадкових прав на вказаний транспортний засіб у нотаріальному порядку є неможливим, тому право позивачки підлягає захисту виключно в судовому порядку ( а.с. 3-7).
Ухвалою судді від 15 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15 липня 2026 року. Витребувано в Славутицької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 86/2025, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 34-36).
15 липня 2026 року підготовче засідання відкладено на 27 липня 2026 року на підставі пункту 3 частини другої статті 198 ЦПК України за клопотанням представника позивачки (а.с.81-83).
Ухвалою суду від 27 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивачки про долучення доказів та залучення третьої особи. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 . Продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 08 вересня 2026 року на підставі пункту 2 частини другої статті 198 ЦПК України ( а.с. 109-111).
Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Державної податкової служби у Київській області. Підготовче засідання відкладено на 30 вересня 2026 року на підставі пункту 2 частини другої статті 198 ЦПК України ( а.с.136-138).
Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 жовтня 2026 року ( а.с.160-161).
У призначене судове засідання не з`явились всі учасники справи, про дату, час і місце якого повідомлялись у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.
Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким позивачці ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 30 вересня 2026 року, повернуто до суду з відміткою від 07.10.2026 про відсутність адресата, що відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки ( а.с. 173). Представнику позивачки адвокату Кебкало Т.М. судову повістку з копією ухвали суду від 30 вересня 2026 року доставлено до електронного кабінету 03.10.2026 та 02.10.2026 відповідно ( а.с.165,168). Від адвоката Кебкало Т.М. в інтересах позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивачки та представника позивачки, в якій вона підтримала позовні вимоги, просила задовольнити та не стягувати з відповідача на користь позивачки судові витрати ( а.с.175).
Славутицька міська рада Вишгородського району Київської області, відповідач у справі, отримала судову повістку з копією ухвали суду від 30 вересня 2026 року через електронний кабінет 03.10.2026 та 02.10.2026 відповідно. У поданій до суду заяві представник відповідача Фомічев Ю.К. просив проводити розгляд справи без участі представника Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області та не заперечував проти позовних вимог за умови, що ОСОБА_1 не наполягатиме на стягненні з відповідача понесених судових витрат, у тому числі судового збору ( а.с.134).
Славутицька державна нотаріальна контора та Головне управління Державної податкової служби у Київській області, треті особи у справі, також отримали судову повістку з копією ухвали суду від 30 вересня 2026 року через електронний кабінет 03.10.2026 та 02.10.2026 відповідно ( а.с.163, 166, 167, 169). У матеріалах справи знаходиться заява Славутицької державної нотаріальної контори про розгляд справи за відсутності її представника ( а.с.124). Від Головного управління Державної податкової служби у Київській області заяв і клопотань не надходило.
Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким третій особі ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 30 вересня 2026 року, повернуто до суду з відміткою від 07.10.2026 про відсутність адресата, що відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки ( а.с. 174). У поданій до суду заяві ОСОБА_2 просив проводити підготовче та судове засідання за його відсутності, позовну заяву підтримав ( а.с.121).
З огляду на положення частини першої статті 223 ЦПК України, неявка вказаних учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає його проведенню.
Через неявку в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з частиною четвертою статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в цій справі, є дата складення повного судового рішення, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 , позивач у справі, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Ніжиловичською сільською радою Макарівського району Київської області 17 січня 1988 року в Книзі реєстрації актів про народження здійснений запис за №3 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , копія якого долучена до матеріалів справи. Її батьком записаний ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_4 ( а.с. 26).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Чернігів Чернігівської області у віці 59 років помер батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія якого долучена до матеріалів справи ( а.с. 29).
04 вересня 2025 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіна О.О. відкрила спадкову справу №86/2025, номер у Спадковому реєстрі №74547501, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №82419021 від 04.09.2025, сформованим державним нотаріусом Славутицької державної нотаріальної контори, копія якого долучена до матеріалів справи ( а.с. 30).
З матеріалів спадкової справи №86/2025, яка надійшла на виконання вимог ухвали судді від 15 червня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_3 за життя заповіту не залишив. Після його смерті у встановлений законом шестимісячний строк 04 вересня 2025 року із заявою про прийняття спадщини звернулась лише його дочка ОСОБА_1 , яка повідомила про прийняття спадщини після смерті її батька з чого б вона не складалася. ОСОБА_1 також вказала, що іншим спадкоємцем першої черги є син померлого ОСОБА_2 , який проживає в місті Славутич Вишгородського району Київської області, на момент відкриття спадщини померлий в шлюбі не перебував. Заяви від інших осіб про прийняття спадщини та про відмову від спадщини в матеріалах спадкової справи відсутні. Відповідно до інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області №15-19/1469 від 03.09.2025 та №15-08/1641 від 16.09.2025 станом на час смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 06.04.2016 по 29.08.2025 ( знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю), інші зареєстровані за вказаною адресою особи станом на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) відсутні. Матеріали спадкової справи також містять кредиторську вимогу до спадкоємців померлого боржника, яка надійшла до Славутицької державної нотаріальної контори 30.09.2025 від Головного управління ДПС у Київській області, про наявність в ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , податкового боргу по штрафним санкціям у сумі 81 400,00 грн. 28.03.2026 ОСОБА_1 ознайомилась з вказаною кредиторською вимогою ( а.с. 49-79).
14 травня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіна О.О. видала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (до адміністративного поділу - Макарівський район) Київської області, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 14.05.2026 №64764858, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав №477303599 від 14.05.29026 ( а.с. 27,28,69,78).
31 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіної О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , включенням до нього автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER XL 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_2 ( а.с. 65).
Згідно з інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській області (філії ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС №31/33/05-1579-2026 від 13.02.2026, наданою завідувачу Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіній О.О., за ОСОБА_3 зареєстровані транспортні засоби, зокрема : 27.01.2009 MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2360 см. куб. на підставі вантажної митної декларації від 22.12.2008 №100000027/8/721663 ( а.с. 11, 14-15).
01 квітня 2026 року державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіна О.О. винесла постанову № 112/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Посилаючись на підпункт 4.18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, мотивувала постанову тим, що спадкоємець при зверненні не надала правовстановлюючий документ - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( а.с. 25, 68).
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, сформованих засобами ІС «Електронний кабінет водія» станом на 27.07.2026, власником автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2360 см. куб., є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 102-104).
Як вбачається з розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №104869122 від 08.09.2026, інформація за параметрами запиту щодо рухомого майна за серійним номером JMBXNCW5W8Z009294 відсутня ( а.с.132). Відповідно до розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №104869259 від 08.09.2026 за параметрами запиту: фізична особа, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстровано публічне обтяження – податкова застава 26.08.2020 реєстратором Деріга П.М., Головне управління ДПС у Київській області, на об`єкт обтяження: майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, боржник ОСОБА_3 , код НОМЕР_7 , Київська обл, м.Славутич, Ризький квартал; обтяжувач: Головне управління ДПС у Київській області, код 43141377, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок № НОМЕР_8 , розмір основного зобов`язання: 74 600,00 грн; термін дії: 26.08.2025 ( а.с.133).
Згідно зі звітом №21/05 про оцінку транспортного засобу, складеним 21 травня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро оцінки та технічної інвентаризації ПРА ВЕКС», ринкова вартість автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER XL 2.4, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки складає 250 206 грн. 95 коп. ( а.с. 13-16).
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 ЦПК України.
Одним із способів захисту цивільних прав згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України є визнання права.
Із змісту позовної заяви вбачається, що відсутність правовстановлюючого документу на автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який входить до складу спадкового майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавляє можливості позивачку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на це майно у позасудовому порядку.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( стаття 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини ( частина перша статті 1273 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-якого зі спадкоємців за законом незалежно від черги.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
У статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
За приписами частин першої- третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Право власності повинне спиратися на певний титул ( правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною третьою статті 34 Закону України « Про дорожній рух» визначено, що державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
На зареєстровані транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та/або електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, таким транспортним засобам присвоюються номерні знаки (їх буквено-цифрова комбінація).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371, із змінами, затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів ( далі-Порядок № 1388).
Пунктом 1 Порядку № 1388 передбачено, що цим порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) (крім суб`єктів господарювання, що придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його подальшого продажу) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, є: копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; митна декларація за формою єдиного адміністративного документа відповідно до додатка I до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами 1987 року на паперовому носії або електронна митна декларація.
Пунктом 16 Порядку №1388 встановлено, що на зареєстровані в сервісних центрах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку), присвоюється буквено-цифрова комбінація номерних знаків з їх видачею або без такої (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), а також дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових та/або звукових сигнальних пристроїв.
Згідно з пунктом 18 Порядку №1388 замість утраченого або непридатного для користування свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) і номерних знаків на підставі заяви власника або його представника видається нове свідоцтво про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення його на бланку) та присвоюється буквено-цифрова комбінація номерних знаків з їх видачею або без такої.
Пунктом 33 Порядку №1388 передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення його на бланку) замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, встановлення або припинення права узуфрукта державного/комунального майна на транспортний засіб, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах ( пункт 39 Порядку №1388).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, у судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що цілком узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19 (провадження № 61-16069св20).
За фактичними обставинами справи, які встановив суд, спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадкоємець першої черги за законом, його дочка ОСОБА_1 , позивач у справі. ОСОБА_3 за життя заповіту не залишив, у шлюбі на час смерті не перебував, заяви від інших спадкоємців за законом, в тому числі ОСОБА_2 , у матеріалах спадкової справи № 86/2025 відсутні.
ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 (до адміністративного поділу - Макарівський район) Київської області, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 14.05.2026 №64764858, крім свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2360 см. куб., ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був зареєстрований за ОСОБА_3 27.01.1999 на підставі вантажно-митної декларації від 22.12.2008 №100000027/8/721663.
Відмовляючи спадкоємиці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на вказаний автомобіль, державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіна О. у постанові про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом №112/02-31 від 01.04.2021 послалась на підпункт 4.18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, згідно з яким видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Також зазначила, що при зверненні спадкоємцем правовстановлюючі документи- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не були подані.
Як вбачається з позовної заяви, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у спадковій справі відсутнє. Після смерті власника транспортного засобу отримання дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є неможливим, оскільки сервісні центри МВС не здійснюють видачу такого свідоцтва на ім`я померлої особи. На підтвердження цих обставин ОСОБА_1 надала державному нотаріусу відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях ( Філія ГСЦ МВС) № 31/33/09-Р-1326/10-2026-1483-2026 від 16.03.2026 на її запит, які знаходяться в матеріалах спадкової справи № 86/2025. У цій відповіді їй роз`яснено з посиланням на статтю 34, 34-1 Закону України «Про дорожній рух», пункти 1, 16, 18, 33 Порядку №1388, що чинним законодавством України не передбачено видачу дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 66-67).
Таким чином, неможливість оформлення права на спадщину в позасудовому порядку ОСОБА_1 обумовлена відсутністю правовстановлюючого документу -свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на спадкове майно - автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2 360 см. куб., ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на таке майно.
У зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно – свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2 360 см. куб., ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 позбавлена оформити спадкові права на це майно у позасудовому порядку, а відтак таке право позивачки підлягає судовому захисту шляхом визнання за нею права власності на вказаний автомобіль у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З урахуванням викладеного, наявні правові підстави для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом права власності на транспортний засіб – автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2360 см. куб., ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що залишився як спадок після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за подання позовної заяви сплатила судовий збір в сумі 2 502,07 грн, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України ( а.с.1,2).
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих, які не мають процесуальної дієздатності ( частина третя статті 13 ЦПК України).
Оскільки у поданій до суду заяві представник позивачки просила суд не стягувати судовий збір з відповідача, тому з урахуванням положень частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, судовий збір з відповідача на користь позивачки не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на транспортний засіб – автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, об`єм двигуна 2360 см. куб., ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що залишився як спадок після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач – Славутицька міська рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 26425731, місцезнаходження: Центральна площа, будинок №7, місто Славутич, Вишгородський район, Київська область
Третя особа- Славутицька державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 26130036, місцезнаходження: вулиця Збройних Сил України, будинок №3, місто Славутич, Вишгородський район, Київська область.
Третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Київській області, код ЄДРПОУ 43141377, місцезнаходження: вулиця Народного ополчення, будинок №5-А, місто Київ.
Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 16 листопада 2026 року.
Суддя Н. С. Бабич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua