Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №370/3038/26 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №370/3038/26

Суддя: Сініцина О. С.

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. Справа № 370/3038/26

Провадження № 3/370/917/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 3 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , працює бригадиром УМБК, за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення

у с т а н о в и л а:

У протоколі про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2026 року серія ВАД № 973258, що 18.08.26 о 05 год 40 хв, ОСОБА_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав, пошкодив автомобіль, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин не з`явлення суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним через додаток «Viber». Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).

Згідно з приписами частини першої статті 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого .

Обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пунктів 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди, зокрема, психічному здоров`ю потерпілого.

З аналізу цих норм вбачається, що домашнє насильство має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, під домашнє насильство, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному та фізичному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Тобто, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обставини домашнього насильства, описані у протоколі серії серія ВАД № 973258 від 18.09.2026, не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено про завдання внаслідок психологічного насильства будь-якої шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства у розумінні статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 18.09.2026 вбачається, що за місцем їхнього спільного проживання вони разом розпивали алкогольні напої та між ними стався словесний конфлікт, під час якого вони обоє пошкодили автомобілі один одного.

Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, однак що протокол не може бути беззаперечним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 173-2 КУпАП не доведена належними та допустими доказами, протокол не містить даних про склад правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП у його діях, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

у х в а л и л а:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.

Суддя О.С. Сініцина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua