Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №369/3321/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №369/3321/26

Суддя: Лапченко О. М.

Справа № 369/3321/26

Провадження № 2/369/9791/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Лапченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Олійник Катерини Олегівни звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 82 706,58 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 13 лютого 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця navse.in.ua укладено в електронній формі договір про надання кредиту № 1511-9868. За твердженням представника позивача, відповідач самостійно пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, подала заявку на отримання кредиту, зазначила необхідні персональні дані та реквізити банківської картки, ознайомилася з умовами кредитування, Правилами надання споживчих кредитів та іншими супутніми документами, після чого підписала кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6054. Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 13 000,00 грн строком на 300 днів, із базовим періодом користування кредитом 14 днів, комісією за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 0,90 % на день та стандартною процентною ставкою 1,00 % на день. Процентна ставка за користування кредитом визначена договором як фіксована. Крім того, 25 лютого 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кредитні кошти в розмірі 5 700,00 грн, а 06 квітня 2025 року укладено додаткову угоду № 2, згідно з якою відповідачу надано ще 1 000,00 грн. Таким чином, загальна сума кредитних коштів, наданих відповідачу за основним договором та додатковими угодами, становить 19 700,00 грн. Представник позивача зазначила, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином виконало взяті на себе договірні зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача через ТОВ «ФК «Контрактовий дім». На підтвердження перерахування коштів позивач послався на відповідні довідки кредитодавця та фінансово-розрахункової установи, зазначені серед додатків до позовної заяви. Після отримання кредитних коштів відповідач здійснювала часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, що, на переконання представника позивача, підтверджує обізнаність відповідача з умовами кредитування та визнання нею договірних зобов`язань. Однак у подальшому відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, отримані кредитні кошти в повному обсязі не повернула та не сплатила нараховані проценти, унаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 19 січня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 82 706,58 грн, із яких 18 564,90 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 54 852,68 грн — заборгованість за нарахованими процентами та 9 289,00 грн — проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України. Обґрунтовуючи вимогу про стягнення процентів річних, представник позивача послалася на положення статті 625 ЦК України та зазначила, що відповідач допустила прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку із чим кредитодавець має право вимагати сплати передбачених законом процентів. Крім того, представник позивача повідомила, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу вимоги про усунення порушень умов кредитного договору, однак зазначена вимога залишилася без належного реагування, а заборгованість погашена не була. Представник позивача просила суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1511-9868 від 13 лютого 2025 року в загальному розмірі 82706,58 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч.5 ст.279 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та може звернутися до суду за захистом майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, а зміст договору становлять умови, погоджені сторонами, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 13 лютого 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця navse.in.ua укладено в електронній формі договір про надання кредиту № 1511-9868.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 13 000,00 грн строком на 300 днів, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у визначені договором строки.

Сторонами погоджено базовий період користування кредитом тривалістю 14 днів, комісію за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, знижену процентну ставку 0,90 % на день та стандартну процентну ставку 1,00 % на день. Процентна ставка за договором є фіксованою.

Крім того, 25 лютого 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої відповідачу надано додаткові кредитні кошти в розмірі 5 700,00 грн.

06 квітня 2025 року сторони уклали додаткову угоду № 2, згідно з якою відповідачу надано додаткові кредитні кошти в розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума кредитних коштів, наданих відповідачу за кредитним договором та додатковими угодами, становить 19 700,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, зокрема у вигляді електронного документа, створеного відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може підписуватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що відповідач пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, подала заявку на отримання кредиту, зазначила необхідні персональні дані та реквізити банківської картки, ознайомилася з умовами кредитування і прийняла пропозицію щодо укладення кредитного договору.

Кредитний договір № 1511-9868 від 13 лютого 2025 року підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6054.

Отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини, врегульовані умовами укладеного договору, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

На виконання умов кредитного договору та додаткових угод позивач перерахував відповідачу кредитні кошти на загальну суму 19 700,00 грн. Перерахування коштів здійснено на банківську картку відповідача через ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується документами про перерахування кредитних коштів.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, унаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти та сплатити проценти відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, отримані кредитні кошти в повному обсязі не повернула та не сплатила нараховані проценти за користування ними.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 19 січня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 1511-9868 від 13 лютого 2025 року становить 82 706,58 грн, із яких 18 564,90 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 54 852,68 грн — заборгованість за нарахованими процентами та 9 289,00 грн — проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі та порядку, встановлених договором.

Умовами договору сторони погодили фіксовану процентну ставку, яка застосовується протягом строку кредитування.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено позивачем відповідно до погоджених сторонами умов договору, а заявлена до стягнення заборгованість за процентами становить 54 852,68 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 18 564,90 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 54 852,68 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів річних у розмірі 9 289,00 грн, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1511-9868 від 13 лютого 2025 року, зокрема проценти річних у розмірі 9 289,00 грн, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених положень законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Судом встановлено, що кредитний договір № 1511-9868 укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 13 лютого 2025 року, тобто в період дії на території України воєнного стану.

Заявлені позивачем до стягнення проценти річних у розмірі 9 289,00 грн нараховані на підставі статті 625 ЦК України у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

При цьому пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо передбачає звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання протягом установленого законом періоду.

Зазначена норма має імперативний характер та підлягає застосуванню до спірних правовідносин незалежно від передбачення кредитним договором відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

Посилання позивача на положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо можливості застосування відповідальності за порушення кредитних зобов`язань не спростовує необхідності застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, не припиняє його обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти та сплатити належні проценти за користування кредитом відповідно до умов договору.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Таким чином, заявлені позивачем до стягнення проценти річних у розмірі 9 289,00 грн не підлягають стягненню, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню. Із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1511-9868 від 13 лютого 2025 року в загальному розмірі 73 417,58 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 18 564,90 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 54 852,68 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, у розмірі 9 289,00 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 82 706,58 грн, із яких задоволенню підлягають вимоги на суму 73417,58 грн. Отже, частка задоволених позовних вимог становить 88,77 % від ціни позову.

З урахуванням положень частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 363,38 грн, визначеному пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1511-9868 від 13 лютого 2025 року в розмірі 73 417 (сімдесят три тисячі чотириста сімнадцять) грн 58 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн 38 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя - Лапченко О.М.

16.11.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua