Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Побої і мордування
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №367/13978/26
Суддя: Одарюк М. П.
Справа № 367/13978/26
Провадження по справі № 1-кп/367/1171/2026
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в місті Ірпінь кримінальне провадження № 12026116040000210 від 08 жовтня 2026 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Гостомель Бучанського району Київської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України,
установив:
12 вересня 2026 року о 19 год. 15 хв. (точний час судовим розглядом не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи по вул. Садова, неподалік домоволодіння №2, у сел. Гостомель Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, спрямований на завдання ОСОБА_4 умисного удару, що спричинить фізичний біль.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та, бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою завдання фізичного болю потерпілому, перебуваючи у положенні стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_4 , раптово своєю правою рукою потягнув його за одяг, від чого останній втратив рівновагу та впав своїми обома колінами на землю.
Продовжуючи свій протиправний умисел, перебуваючи у тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та, бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою завдання фізичного болю потерпілому, перебуваючи у положенні стоячи навпроти ОСОБА_4 , умисно наніс удар своєю лівою ногою по правій стороні обличчя потерпілого та, одразу після цього, умисно наніс 1 удар кулаком своєї лівої руки по правій стороні його обличчя, завдавши ОСОБА_4 фізичний біль і не спричинивши тілесних ушкоджень у місці його заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачений ч. 1 ст. 126 КК України - умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_6 , у якій він беззаперечно визнає свою винуватість, погоджується зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, підтверджує, що розуміє їх зміст та обмеження права на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 302 КПК України), згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі та просить призначити йому покарання у виді штрафу.
Потерпілий ОСОБА_4 подав письмову заяву, у якій не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 302 КПК України), а питання про покарання залишив на розсуд суду.
Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи, що вимоги ст. 302 КПК України дотримано, суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному порядку відповідно до ст. 381, 382 КПК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 і правильно кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання удару, яке завдало фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_3 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, не одружений, раніше не судимий, що підтверджується довідкою КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради, вимогою про судимість.
Згідно зі ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_3 діяння є кримінальним проступком.
Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття (ст. 66 КК України).
Обставин, що обтяжують покарання (ст. 67 КК України), не встановлено.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, ступінь його вини, наявність обставини, що пом`якшує покарання, – щирого каяття, відсутність обставин, що його обтяжують, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставинам справи та особі обвинуваченого і є достатнім для досягнення мети покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 50, 65–67, ч. 1 ст. 126 КК України, ст. 124, 302, 368, 370, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
З текстом вироку можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua