Суд: Іванківський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №366/2444/26
Суддя: Слободян Н. П.
№ 2/366/1679/26
№ 366/2444/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.11.2026 с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ТОВ «Факторинг партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №555154281194 від 19.08.2021 у розмірі 10246,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.08.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та відповідачем було укладено в електронній формі договір №555154281194, згідно з яким кредитодавець надає позичальнику грошові кошти, як споживчий кредит на умовах строковості, платності. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань у нього утворилася заборгованість у розмірі 10246,60 грн, з яких: 4000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 6246,60 грн - заборгованість за процентами.
18.12.2023 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 18/12-2023, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. до відповідача за договором №555154281194.
Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 10246,60 грн, яка виникла в зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором.
Оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену вище суму заборгованості, стягнувши з відповідача судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн).
Рух справи
31.08.2026 позовна заява надійшла до суду та була передана на розгляд судді.
03.09.2026 у справі відкрито провадження. Вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
01.10.2026 представник відповідача подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначає, що позивачем не надано доказів отримання кредитних коштів відповідачем, відповідна інформація відсутня в бюро кредитних історій, картка, перерахування на яку зазначено у наданих доказах була отримана відповідачем у 2023 році, а тому на неї не могли бути зараховані кошти у 2021. Крім того, проценти нараховані позивачем поза межами строку кредитування.
08.10.2026 надійшла відповідь представника позивача на відзив з клопотанням про витребування доказів.
09.10.2026 клопотання задоволене.
28.10.2026 від АТ “Ощадбанк” надійшла витребувана інформація та документи.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Судом встановлено, що 19.08.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №555154281194, згідно з яким кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн, на строк 30 днів під проценти. Тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка - 1,42% в день (520,00 % річних) від суми позики, якщо протягом цього строку споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом одного календарного дня, що настає за датою закінчення такого строку. Стандартна процентна ставка - 2,60% в день (950,00 %) річних від суми позики, яка застосовується у межах строку надання позики, якщо позичальник не виконав умови для застосування зниженої процентної ставки, а також у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 частини 1 статті 1048 ЦК України. Акцепт зазначеного договору позичальником відбувся 19.08.2021 одноразовим ідентифікатором 5341. (а.с.8-12)
Паспорт позики з аналогічними умовами підписаний відповідачем цим же ідентифікатором. (а.с.13-15)
Відповідний ідентифікатор був надісланий відповідачу на його номер телефону. (а.с.21)
На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» надало відповідь від 19.10.2026, у якій підтвердило належність ОСОБА_1 банківського рахунку, до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 …4149, та повідомило про надання документа, що підтверджує зарахування на цей рахунок 4000 грн. До відповіді додано меморіальний ордер №1519533411 від 21.08.2021 та виписку про рух коштів за період із 19.08.2021 до 19.09.2021.
Виписка містить прізвище, ім`я, по батькові та РНОКПП відповідача, номер його рахунку НОМЕР_2 , відомості про залишок коштів на початок відповідного періоду та проведені операції. Зокрема, на четвертій сторінці виписки відображено зарахування 4000 грн за документом №1519533411, номер і сума якого відповідають наданому банком меморіальному ордеру.
Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим, за наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 22.12.2023 та 19.08.2026 утворилася заборгованість у розмірі 10246,60 грн, з яких: 4000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 6246,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
18.12.2023 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ “Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 18/12-2023, а 21.12.2023 додатковий договір до нього № 1, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. до відповідача за договором №555154281194. Розмір заборгованості і його складові аналогічні сумам, зазначеним у розрахунку заборгованості та реєстрі боржників до договору факторингу ( порядковий номер відповідача в реєстрі - 11842): заборгованість у розмірі 10246,60 грн, з яких: 4000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 6246,60 грн. - сума заборгованості за відсотками. (а.с.30-37)
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За змістом статей 1077, 1078 ЦК України в редакції, чинній на час укладення договору факторингу, за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), а предметом такого договору може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
З огляду на наданий позивачем договір факторингу та реєстр до нього, в якихідентифіковано відповідача, кредитний договір № 555154281194 від 19.08.2021 та розмір переданої за ним грошової вимоги, суд вважає підтвердженим перехід до ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за спірним кредитним договором у тому обсязі, в якому таке право належало первісному кредитору.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Відповідно до частин третьої, шостої, дванадцятої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), зокрема шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заперечення представника відповідача щодо недоведеності укладення договору суд оцінює з урахуванням сукупності наданих доказів. Примірник договору містить відомості про його підписання відповідачем 19.08.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5341. Цим самим ідентифікатором підписано паспорт позики; до матеріалів справи також долучено відомості про направлення відповідного повідомлення на номер телефону позичальника.
Підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та використання аналога власноручного підпису є окремими способами підписання електронного правочину, передбаченими статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Тому вимога щодо письмової згоди сторін зі зразками аналогів власноручних підписів не поширюється на підписання позичальником договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Саме по собі посилання на відсутність такої згоди не спростовує відомостей про електронний підпис відповідача.
Доводи представника відповідача про відсутність відомостей щодо спірного договору в бюро кредитних історій спростовуються наданим ним же витягом із Першого всеукраїнського бюро кредитних історій від 17.12.2024. У розділі «Кредитна угода №17» зазначено договір №555154281194 від 19.08.2021, кредитора — Київську торгово-інвестиційну компанію, суму кредиту — 4000 грн та відомості про облік заборгованості. Ці відомості самі по собі не замінюють доказів надання позики, проте враховуються судом у сукупності з іншими матеріалами справи.
Суд враховує посилання представника відповідача на постанову Київського апеляційного суду від 29.05.2025 у справі №366/2374/22. У зазначеній справі вирішувався спір щодо виконання іншого кредитного договору, укладеного з ТОВ «Мілоан», а висновок про ненадання кредитних коштів зроблено за результатами оцінки поданих у тій справі доказів. Такий висновок сам по собі не встановлює факту неотримання відповідачем коштів за договором, який є предметом цього спору.
Щодо встановленої у зазначеній постанові обставини відкриття рахунку та випуску картки у січні 2023 року суд враховує положення частини п`ятої статті 82 ЦПК України, які допускають спростування відповідних обставин особою, що не брала участі в попередній справі. У цій справі безпосередньо від банку отримано виписку, яка відображає рух коштів за рахунком відповідача у серпні–вересні 2021 року, та меморіальний ордер щодо конкретного зарахування 4000 грн. Зазначена виписка містить також відомості про попередню дату руху коштів — 16.08.2021 та вхідний залишок на 19.08.2021. Таким чином, надані банком документи підтверджують проведення операцій за рахунком відповідача ще у 2021 році.
Квитанція LiqPay від 19.08.2021 містить відомості про виплату 4000 грн із призначенням «Видача кредитних коштів». Її оцінка здійснюється не ізольовано, а разом із відповіддю банку, меморіальним ордером та випискою, які ідентифікують отримувача коштів та підтверджують їх зарахування. Тому доводи про неможливість установлення отримувача лише за частково прихованим номером картки у квитанції не спростовують сукупності інших доказів.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку про доведеність укладення спірного договору та отримання відповідачем позики в сумі 4000 грн. Доказів повернення цієї суми матеріали справи не містять.
Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості суд дійшов таких висновків
Позивачем доведено належними і допустимими доказами факт укладення договору та отримання відповідачем тіла кредиту у сумі 4000,00 грн, а тому в цій частині позов слід задовольнити.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6246,60 грн заборгованості за процентами.
Сторони погодили строк кредитування тривалістю 30 днів, із терміном повернення позики 17.09.2021. Пунктом 1.1.1.2 договору передбачено застосування стандартної процентної ставки 2,60 % на день у межах строку надання позики, якщо позичальник не виконав умов для застосування зниженої ставки. Оскільки відповідач не повернув позику в погоджений строк або протягом наступного календарного дня, передбачені договором умови застосування зниженої процентної ставки ним не виконані.
Водночас доказів погодженого сторонами продовження строку кредитування не надано.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України нараховуються в межах строку кредитування. Після його закінчення можуть нараховуватися проценти як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором передбачено нарахування процентів після закінчення строку кредитування, необхідно встановити правову природу таких нарахувань шляхом тлумачення відповідних умов договору.
Пунктом 1.1.1.2 спірного договору нарахування стандартної процентної ставки в період прострочення прямо пов`язано з положеннями статті 1048 ЦК України. За змістом цієї умови сторони передбачили проценти за користування позикою, а не визначили інший розмір процентів річних як міру відповідальності відповідно до статті 625 ЦК України. Саме по собі зазначення можливості нарахування таких процентів протягом 30 днів прострочення не свідчить про погодження продовження строку кредитування.
Отже, стягненню підлягають проценти за погоджені сторонами 30 днів кредитування, розмір яких становить: 4000 грн ? 2,60 % ? 30 днів = 3120 грн. У стягненні решти заявлених процентів у сумі 3126,60 грн слід відмовити.
Посилання представника відповідача на звільнення від сплати неустойки та відповідальності за статтею 625 ЦК України в період воєнного стану не впливає на визначений судом розмір заборгованості, оскільки штрафні санкції до стягнення не заявлені, а проценти, визнані судом обґрунтованими, нараховані за користування позикою протягом строку кредитування у 2021 році.
Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 7120 грн, із яких 4000 грн — основний борг та 3120 грн — проценти за користування позикою.
Судові витрати
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.
Судовий збір
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За матеріалами справи встановлено що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1850,01 грн (2662,40 грн х 7120,00 грн : 10246,60 грн). (а.с.7)
Витрати на правову допомогу
Суд окремо оцінює вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано копію договору №02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», прайс-лист останнього, заявку на надання юридичної допомоги №1433 від 04.07.2026 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та копію витягу з акту №40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 ( а.с.45-52).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів розумності, співмірності та обґрунтованості таких витрат.
При цьому суд враховує, що:
• справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін;
• судові засідання не проводились;
• обсяг наданих представником позивача послуг обмежується підготовкою позовної заяви та поданням письмових матеріалів;
• справа не є складною, не потребувала значного обсягу правового аналізу чи збору доказів.
Згідно акту № 40 про надання юридичної допомоги було надано такі послуги: надання усної консультації – 2 год – вартість одиниці виміру – 1500 грн, ціна – 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 2 год, вартість одиниці виміру – 3000 грн, ціна - 6000 грн.
Оцінюючи необхідність і розумність заявлених до відшкодування витрат, суд враховує зміст та обсяг послуг, зазначених в акті, характер позовних вимог, обсяг документів, необхідних для підготовки позову, а також розгляд справи без проведення судових засідань. Необхідність окремого відшкодування 3000 грн за двогодинну усну консультацію належно не обґрунтована, оскільки аналіз документів та визначення правової позиції в цьому випадку охоплюються підготовкою позовної заяви. З огляду на зміст підготовленого позову та обсяг виконаної роботи суд вважає розумними й обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. З урахуванням часткового задоволення позову відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають 2084,59 грн (3000 грн ? 7120 грн ? 10 246,60 грн).
Представником відповідача у відзиві заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн. Однак доказів, які дозволяють установити погоджену вартість відповідних послуг та обсяг наданої правничої допомоги, у встановлений процесуальним законом строк не подано. Саме по собі зазначення суми витрат у відзиві не є достатньою підставою для їх відшкодування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258 - 260, 263, 265, 274, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» суму заборгованості за кредитним договором № 555154281194від 19.08.2021 у розмірі 7120,00 грн, з яких: 4000,00 грн - тіло кредиту, 3120,00 грн - відсотки за користування кредитом.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» 1850,01 грн витрат зі с плати судового збору та 2084,59 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 13.11.2026.
Інформація про сторони
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521. Код ЄДРПОУ: 42640371. IBAN НОМЕР_3 АТ «ОТП БАНК» МФО 300528);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суддя Наталія СЛОБОДЯН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua