Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №355/2105/26 — Баришівський районний суд Київської області

Суд: Баришівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №355/2105/26

Суддя: Чехов С. І.

Справа № 355/2105/26

Провадження № 2/355/1655/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Садового Кирила Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Садовий К.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року, в розмірі 99218,00 гривень, з яких:- заборгованість за кредитом – 35000,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами – 41258,00 гривень- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 21700,00 гривень; - заборгованість по комісії – 1260,00 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2662,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї позовної заяви.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 14 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1661-5585.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 27 000,00 гривень; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 30 днів; комісія за видачу кредиту - 0 % від суми кредиту; Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0.25% (нуль цілих, двадцять п`ять сотих відсотків) за кожен день користування кредитом протягом перших 30 (тридцять) календарних днів першого Базового періоду. знижена % ставка – 1,00 % в день; стандартна % ставка:- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору.- 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Крім того позивач зазначає, що додатковою угодою № 1 від 18 лютого 2026 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 гривень. Додатковою угодою № 2 від 19 лютого 2026 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 гривень, а додатковою угодою № 3 від 02 березня 2026 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 8400,00 гривень.

Позивач посилається на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім») видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відтак, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Однак, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 08 липня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 99 218,00 гривень, з яких: - заборгованість за кредитом – 35000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами – 41258,00 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 21700,00 гривень; заборгованість по комісії: 1260,00 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у поданому до суду клопотанні директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просив розглянути цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 01 жовтня 2026 року на 10 годину 30 хвилин, на 03 листопада 2026 року на 10 годину 30 хвилин, як слід з довідок про причину повернення поштових конвертів з ухвалою суду про відкриття провадження та призначення справи до судового засідання, судовими повістками про виклик до суду, що були надіслані на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, – «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся через веб-сайт Судової влади України про судове засідання, призначене на 03 листопада 2026 року на 10 годину 30 хвилин.

Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до висновку про те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи з огляду на п.п. 3, 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з яких слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 продукту «MiniKasa» від 14 лютого 2026 року (далі – договір), укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), відповідно до п. 2.2 якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором. Договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A3755. (а.с. 11-13)

Цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». (п. 3.1 договору)

Як передбачено п.п. 4.1-4.2 договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 27000,00 (двадцять сім тисяч цілих, нуль сотих) гривень. Дата надання/видачі кредиту: 14 лютого 2026 року.

Відповідно до п. 4.7 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користування Кредитом – фіксована. Процентні ставки за користуванням кредитом, зазначені у пункті 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Однак, позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Згідно з п. 4.10 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою.- 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 0 % (нуль цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. (абзац перший п. 4.11 договору)

Як слід з п. 4.14 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 13 лютого 2027 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування.

Згідно з п.п. 4.15-4.16 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 2130,95 (дві тисячі сто тридцять цілих, дев`яносто п`ять сотих ) процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 113350,95 гривень та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через Особистий кабінет.

Відповідно до п. 4.17 договору денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 0.876% (нуль цілих, вісімсот сімдесят шість тисячних процентів).

У розділі 13 договору «Реквізити сторін» вказаний номер особистого електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Судом досліджено копію Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», затверджені Наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 159-П від 23 грудня 2025 року, які містять електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A3755 від 14 лютого 2026 року. (а.с. 14-16)

Крім того, електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) ) A3755 позичальник ОСОБА_1 підписав Додаток № 2 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року продукту «MiniKasa» - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1661-5585 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України. (а.с. 16)

З копії паспорта споживчого кредиту – Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит – слід, що відповідач ОСОБА_1 ознайомився з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, зокрема, сума/розмір кредитного ліміту: 27000,00 гривень; строк кредитування: 365 календарних днів; інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, зокрема, процентна ставка, відсотків річних: стандартна ставка 365% (1% в день на період № 1); 270,1% (0,74% в день на період № 2) період № 1 – до 180-го календарного дня включно користування кредитом період № 2 – з 181-го по 365-й календарний день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Комісія за видачу кредиту: 0% від суми кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A9871, дата: 14 лютого 2026 року. (а.с. 17))

Крім того до позовної заяви долучено копію додатку до паспорта споживчого кредиту, затвердженого наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 140-П від 20 листопада 2025 року, що також містить підпис позичальника ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) A9871, дата: 14 лютого 2026 року. (а.с. 17 зворотна сторона-а.с. 25)

Також між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та позичальником ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію»: додаткова угода від 02 березня 2026 року, за п.п. 2.1, 2.3 якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 8400,00 гривень. Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 35000,00 гривень, яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди (сума кредиту). Додаткова угода містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A7156 позичальника ОСОБА_1 (копію означеної додаткової угоди з додатками до неї долучено до позовної заяви) (а.с. 27)

Додаткову угоду від 19 лютого 2026 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року, за п. 2.1 якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 3000,00 гривень. Означена додаткова угода з додатками до неї підписана позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A5451. (а.с. 28)

Як вбачається з копії додаткової угоди від 18 лютого 2026 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року, кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у кредит за договором та продовження строку кредитування/строку дії договору на умовах, наведених нижче. Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень. Вказана додаткова угода з додатками до неї підписана позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A0785. (а.с. 29)

З копії довідки про перерахування суми кредиту № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року за підписом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Євгена Резуєва слід, що відповідачу ОСОБА_1 через систему EasyPay були перераховані грошові кошти на картку НОМЕР_1 : 1) 14 лютого 2026 року у сумі 27 000,00 гривень, платіж № 1755892883, тип операції: видача кредиту; на картку № НОМЕР_2 : 2) 18 лютого 2026 року у сумі 5000,00 гривень, платіж № 1757675613, тип операції: добір по кредиту; 3) 19 лютого 2026 року у сумі 3000,00 гривень, платіж № 1758376950, тип операції: добір по кредиту; 4) 02 березня 2026 року у сумі 8400,00 гривень; платіж: № 1763970908, тип операції: добір по кредиту. (а.с. 30)

Відповідно до копії довідки від 08 липня 2026 року, наданої за підписом генерального директора ТОВ «ФК «Контрактовий дім» В. Мазуренка, на запит ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказане товариство надало інформацію про успішність операцій, згідно договору з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 02.06.2020 від 10 червня 2020 року: 1) номер транзакції: 1755892883, сума: 27000,00 гривень; дата виконання платіжної операції: 14 лютого 2026 року; номер картки: НОМЕР_3 ; статус: виконано; 2) номер транзакції: 1757675613, сума: 5000,00 гривень; дата виконання платіжної операції: 18 лютого 2026 року; номер картки: № НОМЕР_2 ; статус: виконано; 3) номер транзакції: 1758376950, сума: 3000,00 гривень; дата виконання платіжної операції: 19 лютого 2026 року; номер картки: № НОМЕР_2 ; статус: виконано; 4) номер транзакції: 1763970908, сума: 8400,00 гривень; дата виконання платіжної операції: 02 березня 2026 року; номер картки: № НОМЕР_2 ; статус: виконано. (а.с. 26)

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року, станом на 08 липня 2026 року позичальник ОСОБА_1 за означеним кредитним договором має загальну заборгованість: 99218,00 гривень, складовими якої є: основний борг: 35000,00 гривень; залишок відсотків: 41258,00 гривень; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України: 21700,00 гривень; залишок комісій: 1260,00 гривень. (а.с. 31-33)

Згідно з копією вимоги про дострокове повернення кредиту від 10 липня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повідомило позичальника ОСОБА_1 про те, що ним як позичальником, порушено умови договору про відкриття кредитної лінії № 1584-7147 від 04 серпня 2025 року щодо внесення оплати, внаслідок чого виникла заборгованість, прострочена на строк понад один календарний місяць. У зв`язку з наведеним вище кредитодавець вимагав протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зазначені в договорі. (а.с. 34)

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Отже, як було встановлено судом, позивач уклав з відповідачем кредитний договір та додаткові угоди до нього, в якості підпису яких був використаний електронний підпис одноразовим ідентифікатором за погодженням сторін. ТОВ «Укр Кредит Фінанс», виконуючи свої обов`язки надало відповідачу ОСОБА_1 строкові кредитні кошти шляхом перерахування коштів на картку відповідача. В свою чергу, відповідач згідно кредитного договору зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, однак своєчасно не надав кошти на погашення заборгованості за кредитом та відсотки, чим порушила умови кредитного договору.

Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів (в тому числі процентів), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з абз. 1-2 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Отже, сторона позивача має право вимагати повернення кредитних коштів від відповідача. Сторона позивача скористалась своїм правом на отримання також і процентів за користування цими коштами, отже, слід задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1661-5585 від 14 лютого 2026 року в розмірі 76258,00 гривень, з яких: борг за кредитом 35000,00 гривень; борг за процентами 41258,00 гривень.

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 21700,00 гривень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України слід, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

З правових висновків постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18 ) слід, що примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Крім того тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року в справі №6-3063цс16, постанові від 18 жовтня 2023 року по справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Отже, нарахована стороною позивача, сума боргу, яка складається із заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 21700,00 гривень в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, з таких підстав у задоволенні позовних вимог в цій частині стороні позивача слід відмовити.

Стосовно суми заборгованості за комісією у розмірі 1260,00 гривень, яку просить сторона позивача стягнути з відповідача, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, яка складається з 99218,00 гривень позовних вимог, задоволено 76258,00 гривень (76258,00х100): 99218,00= 76,85%, судовий збір 2662,40 гривень задоволено 76,85%, (2662,40х76,85%):100%= 2046,00 гривень, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 526, 205, 207, 625, 626, 628, 1048, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Садового Кирила Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки №26,офіс 407, місто Київ,01133, код ЄДРПОУ: 38548598, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_5 , банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за кредитним договором №1661-5585 від 14 лютого 2026 року в розмірі 76258 (сімдесят шість тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких:

-борг за кредитом 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок;

-борг за процентами 41258 (сорок одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог у розмірі 22960 (двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог з яких:

-заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України-21700 (двадцять одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок,

-заборгованість по комісії-1260 (одна тисяча двісті шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки №26,офіс 407, місто Київ,01133, код ЄДРПОУ: 38548598, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_5 , банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) понесені судові витрати під час подачі позовної заяви до суду по сплаті судового збору у розмірі 2046 (дві тисячі сорок шість) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua