Суд: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №353/1110/26
Суддя: ЛУКОВКІНА У. Ю.
Справа № 353/1110/26
Провадження № 2/353/929/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді – Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
21.09.2026 року адвокат Баран В.В., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», розташованого по вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., що знаходиться по вул. Велика Житомирська, 16/3, м. Київ, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба М.А., що знаходиться по вул. Зойфера Юри, 3, офіс 22, м. Харків, про визнання виконавчого напису № 14419, вчиненого 17.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості у розмірі 31920,0 грн., таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору № 100368 від 21.12.2019 року, який не був нотаріально посвідченим та який рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25.09.2026 року по справі № 758/6843/24 було визнано недійсним. Також зазначив, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис із грубим порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України № 1172.
Одночасно з позовною заявою представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Баран В.В. подав заяву про забезпечення позову, а саме просив зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 68387932, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. на підставі виконавчого напису № 14419, вчиненого 17.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 31920,0 грн. на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
21.09.2026 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Барана Василя Володимировича про забезпечення позову по даній цивільній справі було повернуто заявнику.
21.09.2026 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.
24.09.2026 року від представника позивачки на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, а тому, з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважав за можливе відкрити провадження у справі.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачці встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. До цього ж, відповідачу роз`яснено право пред`явити зустрічний позов. Також третім особам було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання письмових пояснень щодо позову, а також було встановлено десятиденний строк, з дня отримання відзиву на позовну заяву, для подання письмових пояснень щодо відзиву.
24.09.2026 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Баран В.В. подав заяву про забезпечення позову, а саме: просив зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 68387932, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. на підставі виконавчого напису № 14419, вчиненого 17.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості у розмірі 31920,0 грн., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2026 року було задоволено заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 68387932, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою Мариною Анатоліївною на підставі виконавчого напису № 14419, вчиненого 17.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості у розмірі 31920,0 грн., до набрання рішення суду по даній справі законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Баран В.В. в судове засідання не з`явились, однак представник позивачки подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просив розгляд справи провести без його участі та без участі його довірительки. Не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба М.А. у судове засідання повторно не з`явились, пояснень щодо позову суду не надали, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.
Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про причини неявки не повідомили, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень суду не надали, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 17.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 14419, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за кредитним договором № 100368 від 21.12.2019 року у розмірі 31920,0 грн., з яких: 4000,0 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13600,0 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 13120,0 грн. - сума заборгованості по штрафам і пеням, 1200,0 грн. - плата за вчинення виконавчого напису (а. с. 8).
У зв`язку з цим, за заявою стягувача ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (відповідач) від 26.01.2022 року, постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А. від 26.01.2022 року відкрито виконавче провадження № 68387932 з виконання зазначеного виконавчого напису (а.с. 8-11).
Відповідно до копії індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 100368 від 21.12.2019 року, на підставі якого виникла вищевказана заборгованість, між ТзОВ «Займер» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту в розмірі 4000,0 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (а.с. 6-7 зворот).
Проте, рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25.09.2025 року, яке набрало законної сили 25.10.2025 року, вказаний кредитний договір № 100368, укладений 21.12.2019 року між ТзОВ «Займер» та ОСОБА_1 , визнано недійсним (а.с. 13-16, 106 зворот, 109 зворот).
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл. 14 Закону «Про нотаріат» та гл. 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - постанова № 662) перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року, справа № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21.
Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 17.12.2021, тобто на момент коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачає вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, зокрема, підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.п. 3.5. п. 3 гл. 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Отже, відповідне право стягувача, про захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Пунктом пп.3.4 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Таким чином, для перевірки судом правомірності вчинення оскаржуваних виконавчих написів необхідно, зокрема, з`ясувати: чи було їх вчинено на підставі нотаріально посвідчених кредитних договорів; чи зазначена у них сума зобов`язань є безспірною, тобто чи існувала вона узагалі, чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису; чи було заявником дотримано 3-річний строк, з моменту виникнення права вимоги, для звернення за вчиненням виконавчого напису.
Так, із виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. встановлено, що стягнення проводиться за період з 21.12.2019 року по 12.11.2021 рік. Сума заборгованості за кредитним договором становить 30720,0 грн.
Повноваження нотаріуса при розгляді питань вчинення виконавчих написів, в т.ч. вивчення питання безспірності заборгованості, зазначено у справі № 305/2082/14-ц, яка розглядалась Великою Палатою Верховного Суду 15 січня 2020 року.
Так, в даному рішенні ВП ВС вказала, що нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
З урахуванням ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).
Згідно з висновком викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 року у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Проте, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису позивачка ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, при цьому, судом не встановлено факту отримання позивачкою повідомлення - вимоги про наявність такої заборгованості.
Також суду не надано доказів того, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису була надана письмова вимога ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», яке є правонаступником ТзОВ «ЗАЙМЕР», про наявність у позивачки заборгованості та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржниці із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідачем та третіми особами не надано суду жодних доказів на спростування доводів сторони позивачки.
Окрім цього, з матеріалів справи не встановлено, що при вчиненні напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи, тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у написі, є безспірним.
Таким чином, суд встановив, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом.
Тобто, ні нотаріально посвідченого кредитного договору, ні розрахунку заборгованості, ні документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржниці, ні заяви про вчинення виконавчого напису з вказівкою на документи, які були надані нотаріусу на його вчинення, суду не надіслано.
В свою чергу ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржила факт укладення між нею та ТзОВ «ЗАЙМЕР» кредитного договору № 100368 від 21.12.2019 року, на підставі якого вчинено спірний виконавчий напис, як такого, що був укладений без її вільного волевиявлення, у зв`язку з чим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25.09.2025 року, вказаний кредитний договір № 100368 від 21.12.2019 року, укладений між ТзОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 , було визнано недійсним.
Аналізуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та гл. 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки відсутні докази того, що приватний нотаріус отримав нотаріально посвідчений кредитний договір, позивачка отримувала письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису, а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за вказаним кредитним договором безспірною, з огляду на те, що така заборгованість виникла за кредитним договором, який судом визнано недійсним.
Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Як визначено ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Стороною позивачки вірно обрано спосіб захисту права, оскільки виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, а визнання його таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, надасть можливість поновити порушені права позивачки у спосіб встановлений законом.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та вважає, що позов слід задовольнити, а саме визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. 17.12.2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 14419, про стягнення з ОСОБА_1 (позивач) на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за кредитним договором № 100368 від 21.12.2019 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При такому вирішенні позову, з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1331,20 грн. (копія платіжної інструкції № 2.857469734.1 від 23.09.2026 року) та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 665,60 грн. (копія платіжної інструкції № 2.857504464.1 від 23.09.2026 року).
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Однак, відповідне клопотання учасниками справи суду не подавалось.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованого в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 158, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК України, , суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (розташованого по вул. Кирилівська, 82/офіс 7, м. Київ, ЄДРПОУ 42228158), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович (знаходиться по вул. Велика Житомирська, 16/3, м. Київ), приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна (знаходиться по вул. Зойфера Юри, 3/офіс 22, м. Харків, РНОКПП НОМЕР_2 ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 17.12.2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 14419, про стягнення з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за кредитним договором № 100368 від 21.12.2019 року у загальному розмірі 31920,0 грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (розташованого по вул. Кирилівська, 82/офіс 7, м. Київ, ЄДРПОУ 42228158), на користь ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 68387932, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою Мариною Анатоліївною на підставі виконавчого напису № 14419, вчиненого 17.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», розташованого по вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ, ЄДРПОУ – 42228158, заборгованості у розмірі 31920,0 грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень 00 копійок), у відповідності до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua