Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №345/2242/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №345/2242/26

Суддя: Онушканич В. В.

Справа №345/2242/26

Провадження № 2/345/1964/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу без виклику сторін та без проведення судового засідання справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. З відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання у шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до рішення суду від 01.04.2016 року було постановлено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі по 800,00 грн., щомісячно, до досягнення ним повноліття. Позивачка зазначає, що син ОСОБА_3 проживає разом із нею та перебуває на її повному вихованні та утриманні. Всі речі, необхідні для навчання та проживання дитини, позивачка купує самостійно та самостійно забезпечує інші витрати сина.

На даний час сума аліментів, яка призначена для сплати відповідачем на сина ОСОБА_3 , становить 800,00 грн., що в сьогоднішніх умовах при збільшенні рівця цін та прожиткового мінімуму є недостатнім для повноцінного розвитку та утримання дитини. Відповідач є фізично здоровим та працездатним, з часу призначення аліментів у нього покращилося матеріальне становище, оскільки раніше він був безробітний, а зараз є військовослужбовцем та отримує стабільний дохід, а тому має можливість належно матеріально забезпечувати дитину.

Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить змінити спосіб стягнення аліментів, а саме стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивачка, на користь якої сплачуються аліменти, використовує отримані кошти не на потреби дитини, а на власні потреби. Крім того, на даний час позивачка фактично проживає окремо від дитини, не бере участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні, не цікавиться станом здоров`я сина, не підтримує з ним належного зв`язку. Позивачка фактично проживає за межами України та тривалий час не бере безпосередньої участі у вихованні, утриманні та забезпеченні потреб малолітньої дитини.

Водночас дитина фактично з 01.08.2024 року проживає з відповідачем та його батьками, які забезпечують її повсякденні потреби, догляд та належні умови проживання. А відповідач, будучи діючим військовослужбовцем та ветераном війни, здійснює матеріальне забезпечення дитини та бере активну участь у її вихованні. Твердження позивачки про те, що розмір аліментів у сумі 800 грн є недостатнім для належного забезпечення дитини, є загальними, декларативними та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Позовна заява не містить жодного детального розрахунку витрат на дитину, доказів фактичного придбання одягу, продуктів харчування, оплати лікування, навчання, розвитку чи інших необхідних витрат. Також позивачкою не надано жодних чеків, квитанцій, договорів, довідок або інших документів, які б підтверджували реальне несення нею відповідних витрат на утримання малолітнього сина. Виглядають досить сумнівно посилання позивачки на щоденні витрати на харчування, навчання, побут та розвиток дитини, оскільки дитина фактично проживає не з матір`ю. Натомість відповідач фактично забезпечує утримання дитини, яка проживає разом із ним та його батьками, забезпечується харчуванням, одягом, належними побутовими умовами та доглядом. Оскільки на даний час дитина фактично перебуває на утриманні відповідача та його батьків, а тому зміна способу стягнення аліментів на користь позивачки суперечитиме інтересам малолітньої дитини. Тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подала відповідь на відзив. Зазначає, що твердження відповідача, наведені у відзиві, не відповідають дійсності та вводять суд в оману, так як відповідачка проживала і проживає на даний час в Україні та за межі держави не виїжджала. Мати, проживаючи із сином, постійно піклується про нього, здійснює догляд за дитиною, забезпечує сина усім необхідним. Натомість батько дитини, який є на даний час військовослужбовцем, щоб обмежити матір у вихованні та спілкуванні з сином, будучи у відпустці, скористався ситуацією та без відома позивачки зняв її з місця проживання, де вона раніше була зареєстрована разом із сином та фактично вигнав із дому і тепер стверджує, що вона із сином разом не проживає.

Під час відпустки чоловіка, коли позивачка приходила додому, чоловік та його матір не пускали її до хати, постійно починали скандалити, ображати позивачку та неоноразово вчиняли щодо неї фізичне насильство в присутності дитини. Також, чоловік постійно приходив на роботу до позивачки і влаштовував там скандали, намагаючить виставити позивачку перед колегами по роботі як погану матір. Оскільки така ситуація була неприйнятною для роботодавця і завдавала негативної репутації як підприємству, так і позивачці, вона змушена була звільнитися з роботи, що у свою чергу призвело до погіршення її матеріального стану. Посилання відповідача на відсутність чеків, квитанцій та інших документів, які б підтверджували реальне несенння позивачкою витрат на утримання дитини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки право дитини на належне матеріальне забезпечення не ставиться законом у залежність від надання документального підтвердження кожної щоденної витрати. Очевидним є те, що сума у 800 гривень не може забезпечити навіть мінімальні потреби малолітньої дитини. Відповідач є працездатною особою, має роботу та стабільний дохід, тому може надати сину належне утримання. Виключних обставин, які унеможливлюють сплату відповідачем аліментів у частці від доходу для дитини відповідного віку відповідачем суду не надано. Також, твердження відповідача про нібито нецільове використання аліметів є голослівними, оціночними та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Посилання відповідача на положення ст.179 СКУ саме по собі не підтверджує факту використання аліментів не в інтересах дитини. Тому представник позивача просить позов задоволити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року провадження по даній було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №345/3441/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.09.2026 року по справі № 345/3441/26 набрало законної сили 20.10.2026 року.

Тому ухвалою суду від 27.10.2026 року було поновлено провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Розгляд справи постановлено продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання. Також запропоновано сторонам протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали надати суду додаткові письмові пояснення щодо предмета спору. Копію ухвали про поновлення провадження у справі було надіслати представникам сторін в Електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Вказана ухвала була доставлена до електронних кабінетів представників сторін 28.10.2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документу. Водночас своїм правом подати додаткові пояснення представники сторін не скористалися. За таких обставин суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 51 Конституції України дитинство являється об`єктом охорони держави. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.04.2016 року було постановлено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 800,00 грн., щомісячно і до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру.

При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів. Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Водночас рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.09.2026 року по справі № 345/3441/26 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини – задоволено, припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються згідно рішення Калуського міськрайонного суду від 01.04.2016 року у справі №345/1048/16-ц, починаючи з 09.06.2026 року. Вказане рішення суду набуло законної сили 20.10.2026 року.

Отже, враховуючи, що, станом на дату розгляду справи, взагалі припинено стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то, відповідно, відсутні підстави для зміни способу стягнення таких аліментів.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.cт. 180-182,184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 19,141, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 16.11.2026року.

Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua