Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №341/550/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №341/550/26

Суддя: ГАПОЛЯК Т. В.

Єдиний унікальний номер 341/550/26

Номер провадження 2-о/341/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді - Гаполяка Т.В.;

присяжних - Онуфрик С.О.;

- ОСОБА_1 ;

з залученням секретаря судового засідання - Ворох З.Д.,

за участі представника заявниці - адвоката Яковини Б.М.,

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції заявника, заінтересованих осіб.

Представник – адвокат Яковина Б.М. в інтересах довірительки ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, за змістом якої просить суд:

-оголосити померлим з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Києва, зареєстроване останнє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, учасника бойових дій;

-місцем смерті ОСОБА_3 вважати населений пункт Хромове, Бахмутського району, Донецької області;

-причиною смерті ОСОБА_3 вважати загибель під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини, безпосередньої участі у бойових діях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що заявниця ОСОБА_2 08 квітня 2022 року уклала шлюб з громадянином України ОСОБА_3 .

У зв`язку зі збройним нападом на Україну військ РФ ОСОБА_3 за його добровільним волевиявленням зараховано з 26 лютого 2022 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 окремий батальйон НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони Київщини) Збройних Сил України з місцем постійної дислокації у АДРЕСА_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23 грудня 2023 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 » постановлено вважати його таким, який зник безвісті за особливих обставин в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, під час захисту Батьківщини. Зникнення не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

11 грудня 2023 року на адресу заявниці було направлено сповіщення сім`ї про те, що її чоловік старший солдат ОСОБА_3 зник безвісті 07 грудня 2023 року біля населеного пункту Хромове, Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання у бою за нашу Батьківщину.

З того часу немає жодної звістки від нього.

Існують обставини, які вказують на ймовірну загибель чоловіка заявниці ОСОБА_3 .

Оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне для реалізації права заявниці на отримання державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилась після його смерті. Від встановлення факту загибелі ОСОБА_3 при виконанні обов`язків військової служби, внаслідок збройної агресії РФ проти України залежить виникнення та реалізація особистих немайнових та майнових прав заявниці, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

На розгляд справи заявниця, будучи належно повідомлена про час та місце розгляду такої не з`явилась. Судом постановлено рішення щодо подальшого руху справи.

Представник заявниці - адвокат Яковина Б.М. заяву підтримав з підстав, наведених у такій. Додатково пояснив, що на даний час де-юре заявниця перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , що є перешкодою для реалізації, в т.ч. і особистісних немайнових прав. Просив заяву задовольнити.

Заінтересованою особою – Міністерством оборони України скеровано на адресу суду письмові пояснення за змістом яких Міністерство оборони України вважає за необхідне вжиття судом заходів щодо залучення до участі у справі усіх заінтересованих осіб, зокрема Військової частини НОМЕР_1 . Просить взяти до уваги висновки касаційного суду, за змістом яких шість місяців, які визначені в реченні 2 частини 2 статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Заінтересована особа – Міністерство оборони України, будучи належно повідомлене про час та місце розгляду справи, до суду представника не скеровало. У поданих поясненнях наявне клопотання про розгляд справи за відсутності такого. Судом постановлено рішення щодо подальшого руху справи.

Заінтересована особа – Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду представника не скеровав. Скеровано заяву про розгляд справи за відсутності такого. Судом постановлено рішення щодо подальшого руху справи.

Заінтересована особа – Військова частина НОМЕР_1 , будучи належно повідомлена про час та місце розгляду справи до суду представника не скеровала. Судом постановлено рішення щодо подальшого руху справи.

2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між заявницею - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 08 квітня 2022 року укладено шлюб, про що Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 385 (а.с. 12).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 лютого 2022 року № 2, ОСОБА_3 зараховано з 26 лютого 2022 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 окремий батальйон НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони Київщини) Збройних Сил України з місцем постійної дислокації у АДРЕСА_2 . Солдат ОСОБА_3 , кулеметник 1 відділення 3 взводу 4 роти з 26 лютого 2022 року зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення, вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 22 (зворот)).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12 грудня 2023 року № 520 на підставі рапорту командира механізованої роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 від 12 грудня 2023 року вх. № 6263 було призначено провести службове розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовця, механіка-водія 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 (а.с. 22).

За змістом матеріалів розслідування за фактом зникнення безвісті ОСОБА_3 встановлено наступне:

-у наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 23 грудня 2023 року № 93 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 » зазначається, що в ході службового розслідування стало відомо, що мр 3 мб військової частини НОМЕР_5 прийнято в оперативне підпорядкування особовий склад механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . Згідно б/р НОМЕР_6 мб в/ч НОМЕР_7 № 458 від 05 грудня 2023 року, бойового наказу командира механізованої роти капітана ОСОБА_5 № 458/1, бойового наказу т.в.о. командира 1 механізованого взводу механізованої роти сержанта ОСОБА_6 , відданого солдату ОСОБА_3 06 грудня 2023 року висунутись по маршруту: Рубіж спішування Ш-10- точка Ш-30 – увійти в траншеї – по ним пройти до позицій ПВ «Канзас», ПВ «Техас», ПВ «Чикаго», зайняти позиції. Згідно бойового наказу т.в.о. командира 1 механізованого взводу механізованої роти сержанта ОСОБА_6 солдат ОСОБА_3 зайняв позицію «Техас»;

-згідно доповідей солдата ОСОБА_3 весь час з 06:00 07 грудня 2023 року позиції «Техас», «Канзас», «Чикаго» піддавались атакам FPV дронів та скидами з дронів. О 11:55 07 грудня 2023 року солдат ОСОБА_7 доповів про поранення солдата ОСОБА_3 внаслідок скидання боєприпасу з дрону;

-орієнтовно о 14:00 07 грудня 2023 року солдат ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_3 отримали команду на висування за сприятливих умов на « ОСОБА_8 » з кінцевою точкою « ОСОБА_9 » для укриття та подальшої евакуації до точки Ш-10, звідки транспорт забирає поранених згідно бойового розпорядження. О 14:40 солдат ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_3 почали рух на точку евакуації для очікування темряви для виїзду на транспорті;

-о 15:10 ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_7 доповів командиру роти, що під час пересування в укриття загинув солдат ОСОБА_3 від прямого попадання міни під час обстрілу. Місцезнаходження тіла солдата ОСОБА_3 відоме. Здійснити евакуацію тіла поки немає можливості.

- з пояснень т.в.о. командира 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_6 відомо, що орієнтовно о 15:10 солдат ОСОБА_7 доповів дослівно: «Діма двісті». Пізніше в деталях він доповів, що вийшовши від укриття на позиції «Монтана» в сторону населеного пункту Часів Яр на відстань 150-200 метрів над ними почалася активна робота дронів (нарахував не менше 4 одиниць). Потім солдат ОСОБА_7 почув наближення ворожого снаряду та гучно закричав: «Повіиря, лягай!» Після вибуху снаряду солдат ОСОБА_7 встановив голосовий контакт з солдатом ОСОБА_3 , який знаходився на відстані 15 метрів від нього. Від вибуху у нього були сильно пошкоджені обидві ноги. Через декілька хвилин солдат ОСОБА_3 перестав розмовляти, солдат ОСОБА_7 чув тільки стогін. Коли солдат ОСОБА_7 підповз до солдата ОСОБА_3 то зрозумів, що він загинув, він не подавав ознак життя. Це було орієнтовно о 15:10 07 грудня 2023 року.

- інформація про зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 зафіксована в Журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. № 73/ДСК від 24 лютого 2022 року (а.с. 23-29).

13 грудня 2023 року за заявою ОСОБА_2 , поданою до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві зареєстроване кримінальне провадження №12023100050004226. Правова кваліфікація - частина 1 статті 115 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, номер витягу ВГ/В-20260317-60 від 17 березня 2026 року, ОСОБА_3 числиться серед зниклих безвісті осіб, кримінальне провадження №12023100050004226 від 13 грудня 2023 року, в межах якого проводиться розшук, який здійснюється Бахмутським районним відділом поліції ГУНП в Донецькій області (а.с. 20).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23 грудня 2023 року № 93 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 » механіка – водія 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 - солдата ОСОБА_3 вважати таким, який зник безвісті за особливих обставин в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, під час захисту батьківщини. Зникнення не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження (а.с. 23-26).

11 грудня 2023 року начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було направлено сповіщення сім`ї за № 360 відповідно до якого сповіщалось про те, що ст. солдат ОСОБА_3 зник безвісті 07 грудня 2023 року біля населеного пункту Хромове, Бахмутського р-ну Донецької обл. під час виконання бойового завдання у бою за нашу Батьківщину.

3.Законодавчі підстави для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

В силу частини 1 статті 223 ЦПК України, за змістом якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, судом постановлено здійснити розгляд такої за відсутності заявниці, представників заінтересованих осіб.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Касаційний цивільний суд у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того (див. пункт 45 постанови), що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (див. пункти 58-61 постанови Великої Палати Верховного Суду).

У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

В ухвалі від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26) про повернення на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду справи № 671/132/25 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин для прийняття до розгляду цієї справи з метою відступу (конкретизації) від попереднього правового висновку у справі № 755/11021/22.

У постанові від 29 квітня 2026 року ухваленій у справі № 615/129/25 Касаційний цивільний суд виснував, що очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення території залишилась під контролем України.

Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_2 на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником; у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 13 грудня 2023 року.

Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (див. пункт 109 постанови).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 13 березня 2026 року в справі № 352/1828/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі с. Роботине Пологівського району Запорізької області).

На переконання колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказуМіністерства розвитку громадта територій України від 26 травня 2026 р. № 987 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Зокрема, населений пункт селище Хромове, Бахмутського району, Донецької області у період 24 лютого 2022 року – 11 лютого 2024 року - територія активних бойових дій. З 12 лютого 2024 року - тимчасово окупована Російською Федерацією територія України.

Враховуючи викладенен, з урахуванням досліджених доказів, суд вважає, що у даній справі є підстави припускати з високим ступенем вірогідності, що військовослужбовець ОСОБА_10 , ймовірно, загинув за особливих обставин ІНФОРМАЦІЯ_1 у населеному пункті Хромове, Бахмутського району, Донецької області під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини, безпосередньої участі у бойових діях у зв`язку із збройною агресією РФ проти України у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_3 на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув, то відлік шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 12 лютого 2024 року.

Датою з якої слід оголосити ОСОБА_3 слід ухвалити 07 грудня 2023 року – дата ймовірної загибелі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 293, 305-308 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Оголосити померлим з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця міста Києва, зареєстроване останнє місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, учасника бойових дій;

Місцем смерті ОСОБА_3 вважати населений пункт - селище Хромове, Бахмутського району, Донецької області;

Причиною смерті ОСОБА_3 вважати загибель під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини, безпосередньої участі у бойових діях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

заявниця - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

заінтересовані особи:

- Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження якого за адресою: вулиця Шевченка, 10, місто Галич, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 20550917;

- Міністерство оборони України, місцезнаходження якого за адресою: просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, РНОКПП 00034022;

- Військова частина НОМЕР_1 .

СуддяТарас ГАПОЛЯК

Присяжні Світлана ОНУФРИК

Галина СЕГІН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua