Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №284/418/26 — Народицький районний суд Житомирської області

Суд: Народицький районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №284/418/26

Суддя: Піщуліна І. С.

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/418/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем Ярошенко В.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Народицької селищної ради, Народицька селищна рада Житомирської області, що виконує функції органу опіки та піклування, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 27 серпня 2019 року, зареєстрований Народицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управляння юстиції у Житомирській області, а також визначити місце проживання спільної з відповідачем дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалось, сторони мають різні погляди на сімейне життя та подружні обов`язки, відсутнє взаєморозуміння, шлюбні відносини припинились, сторони спільно не проживають, що примирення між сторонами неможливе, подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Також вказує, що дитина зареєстрована за місцем проживання відповідача, однак фактично проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року було відкрито провадження у цій цивільній справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2026 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Народицьку селищну раду Житомирської області, що виконує функції органу опіки та піклування.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що сімейні відносини та спільне проживання з відповідачем припинилось з вересня 2025 року й останній переїхав проживати та працювати у м.Київ. У червні 2026 року відповідач уклав контракт та почав службу у лавах Збройних Сил України, з цього часу проживає за місцем служби у м.Житомирі. Наразі вони з чоловіком не спілкуються, він контактує лише з дочкою приблизно один раз на місяць через соціальні мережі у мобільному телефоні. Відповідач за рішенням суду сплачує аліменти на утримання дочки, іншої участі у вихованні чи забезпеченні життя дитини не бере. Малолітня дочка фактично проживає разом з нею у житловому будинку комунальної власності, однак зареєстрована у встановленому законом порядку за місцем реєстрації відповідача, який не надає згоди на зміну реєстрацію місця проживання дитини. Зазначила, що розірвання шлюбу буде відповідати інтересам кожного з подружжя, оскільки сім`я вже більше року не існує, визначення місця проживання разом з нею дочки буде відповідати насамперед інтересам дитини, яка і так фактично проживає разом з матір`ю.

Відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, відповідач та представник служби у справах дітей Народицької селищної ради надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутності, представник Народицької селищної ради Житомирської області надіслав до суду письмовий висновок органу опіку та піклування щодо розв`язання спору, про причину неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Стаття 112 СК України передбачає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 113 Сімейного Кодексу України визначено, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 27 серпня 2019 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 лютого 2020 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 27 серпня 2019 року.

Спільне подружнє життя між сторонами не склалось, з вересня 2025 року вони припинили спільне проживання та шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, не спілкуються, позивач вважає неможливим примирення з відповідачем та відновлення спільного з ним сімейного життя, категорично наполягає на розірванні шлюбу.

Зважаючи на викладене й враховуючи те, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше збереження сім`ї суперечило б інтересам сторін, тому позовну вимогу про розірвання шлюбу слід задовольнити.

Згідно з частиною 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до частини 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 161 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зазначено, що положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3 Конвенції), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

З довідки про реєстрацію місця проживання особи Народицької селищної ради №121 від 17 березня 2021 року, Витягу з реєстру територіальної громади №2024/011197392 від 16 вересня 2024 року, довідки ЦНАПу Народицької селищної ради №470 від 03 серпня 2026 року слідує, що місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване з 17 березня 2021 року по АДРЕСА_2 . Позивач ОСОБА_1 з 16 вересня 2024 року зареєстрована по АДРЕСА_1 й фактично проживає за цією адресою разом з дочкою ОСОБА_3 , дитина перебуває на утриманні матері.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Народицької селищної ради Житомирської області, що є додатком до розпорядження ради №481-од від 29 жовтня 2026 року, доцільним буде визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний висновок обґрунтовується тим, що малолітня дитина разом з батьками проживала за адресою: АДРЕСА_2 , однак спільне життя у батьків не склалось, вони планують розірвати шлюб. Адреса проживання батька дитини невідома, оскільки він перебуває на військовій службі в м.Житомирі, з донькою він спілкується рідко і лише в соціальних мережах, не цікавиться її станом здоров`я, навчанням та подальшою долею. Мати разом з дитиною переїхали на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де і проживають.

Оцінюючи обґрунтованість позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини, суд враховує, що малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстрована за місцем проживання її батька ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , однак протягом одного року та двох місяців дитина проживає разом з матір`ю у житловому будинку по АДРЕСА_1 , де облаштовані належні умови для її проживання, виховання та розвитку, дитина навчається у першому класі Народицького ліцею. Вихованням дитини займається мати, яка створює стабільні та сприятливі умови для психофізичного розвитку дитини. З батьком, який не проживає за місцем реєстрації й фактичне місце проживання якого невідоме, малолітня дитина підтримує відносини у соціальних мережах, спілкуючись один раз на місяць, батько сплачує аліменти на утримання дитини.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Щодо вимоги позову про визначення місця проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , суд зважає на таке.

Аналіз вище зазначених норм СК України та ЦК України про визначення місця проживання дитини свідчить про те, що місцем проживання малолітньої дитини, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

У судовому засіданні позивач пояснила, що вони з дитиною проживають у житловому будинку комунальної формі власності, який їй було надано у тимчасове користування.

З огляду на вказані обставини й враховуючи те, що мати може змінити місце проживання, що може мати наслідком повторне звернення до суду, суд вважає за доцільне визначати місце проживання малолітньої дитини з матір`ю без визначення конкретної адреси.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач сплатила судовий збір в сумі 2663 гривні, за правилами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір відповідно до ставки судового збору для двох позовних вимог немайнового характеру в сумі 2662 гривень 40 копійок, 60 копійок сплаченого позивачем судового збору є надмірно сплаченими та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 105, 112, 113 СК України та статтями 3, 10, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 273, 281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб, зареєстрований 27 серпня 2019 року Народицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №17, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 2662 гривні 40 копійок.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Овруцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:

Служба у справах дітей Народицької селищної ради Житомирської області, місцезнаходження: вул.Свято-Миколаївська,136, с-ще Народичі Коростенського району Житомирської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43913695;

Народицька селищна рада Житомирської області, місцезнаходження: вул.Незалежності, 15, с-ще Народичі Коростенського району Житомирської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04346480.

Повне рішення суду складено 16 листопада 2026 року.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua