Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №278/2662/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Суд: Житомирський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №278/2662/26

Суддя: Мокрецький В. І.

справа № 278/2662/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомила, що вона відкрито та безперервно з 2008 року проживає у вищевказаній квартирі й несе усі витрати з її утримання. Оскільки у вищевказаного нерухомого майна немає власника, то вона просить суд визнати право власності на вищевказане майно за нею в порядку набувальної давності.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

15 червня 2026 року в цій справі відкрито загальне позовне провадження.

23 жовтня 2026 року підготовчий розгляд завершений та справа призначена до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, але скерували на адресу суду заяви про здійснення судового розгляду за їх відсутності. Окрім цього, від представника відповідача Паньківа О. на адресу суду надійшла заява про визнання цього позову. Свою позицію останній обґрунтував тим, що у вищевказаного нерухомого майна дійсно відсутній власник і за відомостями Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області позивачка проживає у зазначеній квартирі з 2008 року та несе усі витрати по її утриманню.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

05 квітня 2014 року ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-47902св13 ухвалено рішення відповідно до якого скасовано рішення апеляційної інстанції від 17 жовтня 2013 року та залишено в силі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2013 року яким: визнаний недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 03 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотараіусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.І. та скасовано державну реєстрацію права власності на згадану квартиру за ОСОБА_3 (а.с. 13-15).

06 лютого 2019 року Верховний Суд по справі № 278/1133/14-ц ухвалив постанову відповідно до якої залишив без змін рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року якими визнаний недійсним ордер, виданий ОСОБА_4 та її доньці ОСОБА_5 , на згадану вище квартиру (а.с. 78-84).

29 квітня 2026 року виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області видано довідку № 05-26/90 у якій зазначено, що з 2008 року громадянка ОСОБА_1 , 1972 року народження, та громадянин ОСОБА_6 , 1992 року народження, проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 16).

30 квітня 2026 року на замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

05 травня 2026 року адвокатом Сачком А.В. на адресу Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської області скерований адвокатський запит щодо надання інформації стосовно того чи зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в реєстрі комунального підприємства (а.с. 77).

12 травня 2026 року вищевказане комунальне підприємство у відповідь на зазначений адвокатський запит у листі № 237 повідомило, що інформація про право власності будь-якої особи на квартиру АДРЕСА_1 в реєстрі комунального підприємства відсутня (а.с. 12).

29 травня 2026 року Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області у листі № 05-19/1035 повідомила, що квартира АДРЕСА_1 не перебуває в комунальній власності селищної ради та не стоїть на її балансі (а.с. 17).

Відповідно до платіжних інструкцій Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 сплачує комунальні платежі за утримання квартири АДРЕСА_1 (а.с. 60-61).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У постанові Верховного Суду від 04 березня 2026 року по справі № 308/14827/22 виснувано, що умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Разом із тим, за змістом частини першої статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном.

Поміж іншого, у постанові від 14 травня 2019 року по справі № 910/17274/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову із огляду на таке.

Судом установлено й сторонами не оспорювалося, що позивачка починаючи з 2008 року, тобто протягом 14 років, добросовісно заволоділа і продовжує відкрито та безперервно володіти квартирою АДРЕСА_1 , а також утримувати зазначене майно.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що на підставі відповідних рішень суду зазначене майно вибуло із власності громадянина ОСОБА_3 та опісля цього жодна інша особа не реалізувала свого права на вселення до цієї квартири або ж її приватизації.

Також суд приймає до уваги й те, що станом на квітень-травень 2026 року у Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області й у Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської області відсутні відомості щодо права власності будь-якої особи на це майно.

Відтак, приймаючи до уваги добросовісне заволодіння та тривале добросовісне відкрите володіння ОСОБА_1 вищевказаним майно, а також зважаючи на відсутність у органах державної влади та державних підприємствах відомостей про наявне право власності на зазначене майно інших осіб, суд уважає за можливе визнати за позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю та задовольнити цей позов.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 , код платника податків НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 листопада 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua