Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №742/3822/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №742/3822/26

Суддя: Павлов В. Г.

Провадження № 2/742/2665/26

Єдиний унікальний № 742/3822/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

09.07.2026 р. представник ТОВ «Укр кредит Фінанс» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1494-3322 від 07.01.2025 р. в розмірі 57 169,20грн та сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.01.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1494-3322 продукту «На все», за яким відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 12 200 грн строком на 300 календарних днів, з поверненням до 02.11.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Товариство свої зобов`язання виконало, надавши грошові кошти, тоді як відповідач умов договору не виконала, внаслідок чого станом на 06.05.2026 утворилася заборгованість у розмірі 57 169,20грн. За вищенаведених обставин, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії, а також судовий збір.

Відповідач відзиву на позов не подала, проте нею була адресована заява (зазначена як апеляційна скарга), у якій остання заперечувала проти позову оскільки кредитні кошти не отримувала, гроші банком були перераховані не на її карту, у зв`язку з чим вона звернулася до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на обставини викладені у поданій заяві.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.07.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.09.2026 витребувано у АТ КБ «Приватбанк» докази що стосуються даної справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснює діяльність з надання фінансових послуг, зокрема кредитування.

07.01.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1494-3322 продукту «На все», за яким останній надано грошові кошти в розмірі 12 200 грн строком кредитування 300 календарних днів, тобто до 02.11.2026 р., зі стандартною процентною ставкою 1,00 % в день, з комісією за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту.

Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 та А9490 (одноразовим паролем), чим відповідачка підтвердила ознайомлення з умовами кредитування.

Судом встановлено, що видача кредитних коштів у розмірі 12 200 грн здійснена позивачем 07.01.2026 за допомогою платіжної системи LIQPAY на картку, зазначену відповідачкою в кредитному договорі № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів за договором №1494-3322 від 07.01.2025 р. та квитанцією LIQPAYпро підтвердження успішної оплати вказаної суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1494-3322 від 07.01.2025 р. станом на 06.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 57 169,00 грн, з яких: тіло кредиту – 12 200 грн, проценти за користування кредитом –36 429,00 грн, проценти річних на підставі статті 625 ЦК України –6 100 грн, комісія –2 440,00 грн.

Згідно інформації наданої АТ «ТАСКОМБАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 на який 07.01.2025 р. було зараховано 12 200,00 грн.

V. Оцінка суду.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом установлено, що 07.01.2025 р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1494-3322 продукту «На все» шляхом підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи заперечення відповідачки щодо недоведеності факту видачі кредитних коштів та перерахування їх не на її карту, суд враховує, що надана позивачем довідка про перерахування коштів через систему LIQPAY містить конкретний номер платіжної картки одержувача, який узгоджується з даними, повідомленими відповідачкою при укладенні договору, а довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» підтверджує успішне здійснення відповідної платіжної операції.Успішне зарахування кредитних коштів у розмірі 12 200 грн також підтверджується наданою інформацією АТ КБ «Приватбанк».

Належних та допустимих доказів на спростування цих обставин, зокрема доказів неналежності зазначеної картки відповідачу або невчинення нею дій з отримання коштів також контррозрахунку заборгованості відповідачка суду не надала.

За таких обставин суд вважає доведеним факт належного виконання позивачем свого обов`язку з надання кредитних коштів та наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечуючи факт отримання кредитних коштів, відповідачка обмежилася виключно запереченням доказової сили документів позивача, водночас не надала суду жодного доказу на підтвердження протилежного: не надала виписки за власним картковим рахунком, які спростовували б надходження коштів у зазначений період.

За таких обставин доводи відповідача про недоведеність видачі кредиту зводяться до формального заперечення без наведення жодних зустрічних фактичних обставин чи доказів, що не є достатнім для спростування позиції позивача.

Згідно зі стандартом доказування «вірогідності доказів», закріпленим у статті 79 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, і надає перевагу тим доказам, які є більш вірогідними.

Оскільки сукупність наданих позивачем доказів (умови електронного договору, довідка про перерахування коштів, довідка платіжної установи) є послідовною, внутрішньо не суперечливою та не спростованою відповідачкою жодним належним доказом, суд вважає факт видачі кредитних коштів встановленим.

Щодо вимоги про стягнення 6 100,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено звільнення позичальника від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця проценти, передбачені статтею 625 цього Кодексу, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором.

З огляду на наведене заявлені позивачем до стягнення 6 100,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України стягненню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2 440,00 грн суд зазначає, що позивачем не надано доказів наявності та переліку додаткових чи супутніх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за надання яких стягується така комісія; саме по собі адміністрування кредиту є обов`язком кредитодавця.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати платежі, не пов`язані з наданням конкретної додаткової послуги споживачу. Оскільки спірна комісія фактично є платою за сам факт видачі кредиту, її стягнення суперечить наведеній нормі, а тому вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 48 629,20 грн (12 200,00 грн тіла кредиту + 36 429,20 грн процентів за користування кредитними коштами, які нараховані в межах строку діїдоговору).

У частині вимог про стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України (6 100,00 грн) та комісії (2 440,00 грн) на загальну суму 8 540,00 грн позов задоволенню не підлягає.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн /а.с. 1/.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (85,1%), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 265,70 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 10–13, 18, 141, 258–259, 263–265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором №1494-3322 від 07.01.2025 р. у розмірі 48 629 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн 70 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua