Постанова від 12 листопада 2026 р. у справі №464/6850/24 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №464/6850/24

Суддя: Копняк С. М.

Справа № 464/6850/24 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/811/690/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписна представником ОСОБА_2 , на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

в жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з останнього на свою користь 7 935 грн 00 коп. на відшкодування майнової шкоди та 50 000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 29 листопада 2023 року у клініці відповідача проводилося лікування собаки позивача, під час якого собаці вкололи ін`єкцію препарату «Метакам» та встановили уретральний катетер, що призвело до перфорації стінок сечового міхура собаки, витоку сечі в черевну порожнину та роз`їдання внутрішніх органів. Враховуючи погіршення стану здоров`я собаки, позивач 30 листопада 2023 року повторно звернувся у клініку відповідача, де під час повторного огляду собаці проведено аналіз крові, пункцію черевної порожнини, поставлено діагноз «Гіперплазія передміхурової залози/простатит. Підозра синдрому кінського хвоста. Спленіт. Асцит. Етап діагностики» та призначено медикаментозне лікування. При цьому жодних дій щодо виявлення та усунення перфорації, яка виникла внаслідок встановлення катетера, відповідачем вчинено не було, у тому числі ним не вжито жодних заходів ургентного характеру. Така бездіяльність відповідача призвела до виникнення у собаки гострого перитоніту. Через те, що покращення стану здоров`я собаки не відбулося, позивач звернувся до іншої клініки, ветеринарами якої рекомендовано невідкладно звернутися до клініки, яка проводить оперативні втручання для проведення собаці операції. 02 грудня 2023 року у клініці внутрішніх хвороб тварин собаці було виконано діагностичну лапаратомію черевної порожнини, в ході якої аспіровано близько 3 л рідини, проведено лаваж черевної порожнини та виявлено перфорації бокової та передньої стінки сечового міхура невизначеного характеру. Оскільки вжиті заходи не допомогли, а у собаки почався гострий перитоніт, йому 14 грудня 2023 року провели повторне оперативне втручання, в ході якого він помер.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши в лютому 2026 року через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення не врахував, що 29 листопада 2024 року ветеринари ветеринарного центру «Eurovet» діагностували у собаки позивача затримку сечі та встановили катетер, за допомогою якого евакуювали сечу з сечового міхура. В ході процедури катетеризації у сечі, в останніх порціях, була кров. А вже наступного дня, у черевній порожнині собаки ветеринари цього центру виявили рідину, при тому, що сечовий міхур вже був слабо наповнений. В подальшому собака позивача помер, а причиною смерті є надання відповідачем неналежної ветеринарної допомоги, що підтверджується як письмовими доказами у справі, так і висновком експерта, складеним на підставі ухвали суду. Отже, суд першої інстанції абсолютно необґрунтовано дійшов висновку про відсутність доказів того, що перфорація стінок сечового міхура собаки позивача виникла внаслідок дій працівників відповідача під час встановлення уретрального катетера. Також суд взагалі не надав оцінки тим обставинам, що, окрім того, що ветеринари ветеринарного Центру«Evrovet» пошкодили сечовий міхур, вони умисно або внаслідок недбалості, не вжили своєчасних заходів до діагностики перфорацій, не провели оперативне втручання для їх ліквідації, що спричинило непоправні наслідки для здоров`я собаки. Вказує на те, що поза увагою суду залишились згаданий висновок експерта та його показання в частині наслідків для здоров`я собаки, спричинених витоком сечі у черевну порожнину. Відповідно, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову не відповідають матеріалам справи.

В квітні 2026 року від ФОП ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_4 , в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, такий мотивований законністю оскарженого рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач був власником собаки чоловічої статі породи німецька вівчарка на ім`я ОСОБА_5 , що підтверджується ветеринарним паспортом НОМЕР_1 .

Відповідач здійснює свою діяльність під назвою ветеринарний центр «Eurovet».

29 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ветеринарної клініки мережі «Evrovet» за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 102 за наданням ветеринарної допомоги його собаці, у якого спостерігалась затримка сечі. За результатами огляду, проведеного ветеринаром ветеринарного центру «Evrovet», собаці було встановлено діагноз: «Гостра затримка сечі. Підозра циститу, нерогенного СМ. Етап діагностики», здійснено ін`єкцію препарату «Метакам» 5 мг/мл внутрішньом`язово та встановлено уретральний катетер, що підтверджується листком призначень від 29 листопада 2023 року та актом про надані медичні послуги від 29 листопада 2023 року.

Наступного дня (30 листопада 2023 року) позивач звернувся до ветеринарів центру повторно з тими ж самими симптомами у собаки – затримка сечі. Під час проведення огляду собаці проведено пункцію черевної порожнини для відбору вільної рідини на цитологічне дослідження, гематологічний аналіз крові та ультразвукове дослідження. Відповідно до протоколу УЗД-обстеження від 20 листопада 2023 року, виконаного у ветеринарному центрі «Євровет»: «Сечовий міхур: Наповнення: наповнений, розмір 36,6х51,9 мм. Форма: округла, симетрична. Стінка: потовщена, 7,3 мм. Вмістиме порожнини однорідне анехогенне. Осад: візуалізується, незначний без акустичної тіні. Новоутворення не виявлено. Анатомічне розташування не змінене. Конкременти не виявлено.» За результатами проведеного обстеження встановлено: «Уз ознаки: вільної рідини, оментиту, спленіту, підвищення ехогенності паренхіми обох нирок, холециститу, потовщення стінки сечового міхура, їжа заважає візуалізації деяких структур. Рекомендовано повторне узд очп за попереднім записом, голодна дієта 12- 24 години, еспумізан 2 капсули Зр/добу 2 дні». Згідно з випискою від 30 листопада 2023 року: «Повторно катетеризацію сечового міхура не проводили (сечовий міхур малонаповнений на момент прийому)». Вказане підтверджується листком призначень від 30 листопада 2023 року та актом про надані медичні послуги від 30 листопада 2023 року.

Надалі, а саме 01 грудня 2023 року для проведення обстежень позивач звернувся до клініки ветеринарної сонографії, естетичної стоматології та офтальмології «СоноВет», де собаці проведено:

- ехокардіографію, якою встановлено, що морфо-функціональна характеристика серцевих структур в межах фізіологічної норми, дихальний статус збережений, що підтверджується відповідним протоколом;

- УЗД органів черевної порожнини, яким встановлено ознаки ймовірної перфорації сечових шляхів (сечового міхура) з витоком сечі в черевну порожнину, що підтверджується відповідним протоколом.

02 грудня 2023 року позивач звернувся до клініки внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, де лікарем ОСОБА_6 виконано собаці: 1) операцію у формі діагностичної лапаратомії черевної порожнини, в ході якої аспіровано близько 3 л рідини (ймовірно сеча); 2) ревізію сечового міхура, при якій виявлено перфорації бокової та передньої стінки невизначеного характеру; 3) відбір фрагменту тканини сечового міхура на патогістологічне дослідження; 4) лаваж черевної порожнини (великим об`ємом розчину NaС1 0, 9 % (з літри)), та призначено відповідне лікування із повторним оглядом 04 грудня 2023 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами клініки від 02 грудня 2023 року.

14 грудня 2023 року собаку позивача доставлено до клініки внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики ЛНУВМБ ім. С. З. Ґжицького, де лікарем ОСОБА_6 проведено оперативне втручання, під час якого у тварини виникла зупинка серця та дихання. Оскільки комплекс серцево-легеневої реанімації не дав результату, собаці діагностували смерть.

Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи висновком клініки.

У цьому висновку зазначено, що при проведенні УЗД діагностовано помірну кількість рідини в черевній порожнині, зі згоди власника проведено діагностичну лапаротомію з метою встановлення причини наявності вільної рідини в черевній порожнині, після попередньо проведеного оперативного втручання з приводу перфорації сечового міхура з метою герметизації його стінки. Під час оперативного втручання рецидиву не виявлено, стінка сечового міхура з боку серозної оболонки була рожевого кольору без наявних пошкоджень, сечовий міхур був помірного наповнений, післяопераційний рубець був герметичний, при натисканні на орган витікання сечі не відмічалося. Натомість, у черевній порожнині виявлено достатню кількість вільної рідини (аспіровано 1000 мл), мутного характеру, темно вишневого кольору та, відповідно, проведено ревізію органів черевної порожнини з метою виявлення причини накопичення даної рідини. При макроскопічному огляді брижа кишечника значно гіперемійована, наявні серозні покриви, очеревина тьмяного кольору, місцями гіперемійована, ближче до ділянки епігастрії з фібринозними нашаруваннями. Також виявлено фібринозні нашарування на глісоновій капсулі печінки. Макроскопічна картина була характерна для гострого перитоніту. Під час подальшої ревізії печінки у правій латеральній частці, в ділянці дуоденального втиснення візуалізувалося інкапсульоване округле утворення, прикріплене до глісонової капсули, сірого кольору, через незначний отвір в капсулі виділялося вмістиме сіро-білого кольору, з ознаками гнійного характеру. У прилеглій до даної ділянки частині дванадцятипалої кишки (ділянка пілоричного сфінктера) встановлено перфоративний дефект з виходом вмістимого в черевну порожнину. Візуально дане утворення на печінці розцінене як абсцес, обмежений піогенною мембраною, що утворився внаслідок перфоративної виразки 12-палої кишки з виходом хімусу за межі кишки в прилеглу ділянку печінки. Також виявлено різного розміру мультифокальні, темно вишневого забарвлення утворення в паренхімі селезінки.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року по справі призначено судову ветеринарну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

- чи були лікувальні, діагностичні та інші заходи, вжиті ветеринарами ветеринарного центру «Evrovet» в період з 29 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року стосовно собаки породи німецька вівчарка, кличка Найджел, достатніми та своєчасними для забезпечення надання належної ветеринарної допомоги собаці ? Якщо ні, які дії та у який проміжок часу необхідно було вчинити ветеринару ?

- яке лікування (обстеження, інші дії) та у які строки ветеринари Ветеринарного центру «Evrovet» повинні були призначити (провести) собаці при виявленні 30 листопада 2023 року ознак вільної рідини у черевній порожнині собаки, про яку зазначено у протоколі УЗД Ветеринарного центру «Evrovet» від 30 листопада 2023 року ?

- чи правильний діагноз було встановлено собаці ветеринарами Ветеринарного центру «Evrovet» при лікуванні собаки ?

- які локалізація, характер, давність, механізм утворення перфорацій сечового міхура, які були виявлені у собаки 02 грудня 2023 року під час діагностичної лапаратомії, відповідно до медичної документації, яка надана на експертизу ?

- чи могли перфорації сечового міхура, які були виявлені у собаки 02 грудня 2023 року під час діагностичної лапаратомії, утворитись внаслідок встановлення собаці твердого (пластикового) уретрального катетеру за обставин, які повідомив свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні 14 січня 2025 року ?

- які наслідки для життя і здоров`я собаки спричинили перфорації сечового міхура, які були виявлені у собаки 02 грудня 2023 року під час діагностичної лапаратомії ?

- чи вплинула наявність сечі у черевній порожнині собаки на стан внутрішніх органів собаки, на стан здоров`я собаки, якщо так, то у чому це проявилось та чи можливо було уникнути цих наслідків для життя і здоров`я собаки, у разі виявлення перфорацій сечового міхура у день їх спричинення ?

- чи можливо на основі зібраних у справі письмових доказів та показів свідків встановити факт проколу сечового міхура собаки кличка «Найджел», власник ОСОБА_1 , лікарями мережі ветеринарних клінік «Євровет» під час встановлення уретрального катетеру 29 листопада 2023 року ?

- чи можливо на основі зібраних у справі письмових доказів та показів свідків встановити причину смерті собаки кличка «Найджел», власник ОСОБА_1 ?

За результатами проведення експертизи було надано всновок експерта №5670 від 02 жовтня 2025 року, з якого убачається, що експертом надано такі відповіді на запитання суду:

1) Діагностичні й лікувальні заходи у ветеринарному центрі «Evrovet» щодо собаки за кличкою Найджел в період з 29 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року (враховується факт, що такі ветеринарні заходи були первинні й попередні) були вжиті не достатньо, що є дефектом надання ветеринарної допомоги у вигляді професійної помилки у ветеринарній практиці, що проявилось дефектом документообігу: відсутність у ветеринарних документах відбитку печатки фахівця або закладу ветеринарної медицини (арк справи 7, 10, 11), їх підпису, прізвища, відбитку печатки (арк. справи 49); дефектом діагностики: не проведене дослідження сечі й біохімічне дослідження крові у собаки за кличкою Найджел у ветеринарному центрі «Evrovet» протягом 29 листопада 2023 року -30 листопада 2023 року; не встановлена причина затримки сечі; не з`ясована причина появи крові в сечі під час спорожнення сечового міхура собаки за допомогою катетера та не відразу діагностовано перфорацію стінки сечового міхура (не проведене діагностичне рентгенологічне дослідження цілісності стінки сечового міхура із застосування рентгеноконтрастної речовини, наприклад, Ультравіст або Омніпак). Діагноз «гіперплазія передміхурової залози/простатит» не підтверджений ветеринарними документами (протоколами клінічного (лікарського) та техніко-інструментального дослідження (зокрема, й УЗД)); діагноз «нейрогенний сечовий міхур» не підтверджений ветеринарними документами (протоколом рентгенологічного або комп`ютерно-томографічного дослідження); дефектом лікування: не проведене невідкладне хірургічне втручання для закриття перфорацій сечового міхура, не організоване стаціонарне лікування тварини.

2) Для встановлення діагнозу собаці за кличною Найджел у ветеринарному центрі «Evrovet» необхідно було провести комп`ютерну томографію або рентгенологічне дослідження, ультразвукове дослідження, цистоскопію, дослідження крові (клінічне та біохімічне; результати останнього в матеріалах цивільної справи відсутні), дослідження сечі (результати в матеріалах цивільної справи відсутні).

Лікувальні заходи призначаються фахівцем ветеринарної медицини з обов`язковим врахуванням клінічного діагнозу хвороби тварини, зокрема першочергово необхідно було закрити перфоративні ушкодження стінки сечового міхура, застосувати антимікробну терапію і симптоматичне лікування, враховуючи клінічний стан тварини.

Проведення як діагностичних, так і лікувальних заходів щодо собаки за кличкою Найджел мали бути невідкладними за можливості в умовах стаціонару.

Враховуючи обсяг наданої ветеринарної допомоги собаці за кличкою Найджел у Ветеринарному центрі «Eurovet» протягом 29 листопада 2023 року -30 листопада 2023 року, його слід вважати необхідним, мінімальним, проте недостатнім та несвоєчасним.

3) Діагноз у виписці з історії хвороби № 63438 (арк. справи 49) у собаки за кличкою Найджел під час лікування у ветеринарному центрі «Evrovet» (м. Львів) відсутній, що є дефектом документообігу у процесі надання ветеринарної допомоги тварині.

Діагноз «гостра затримка сечі; підозра циститу; ультразвукові ознаки вільної рідини, оментиту, спленіту, підвищення ехогенності паренхіми нирок, холециститу, потовщення стінки сечового міхура» (арк. справи 7, 10, 11) встановлені на основі техніко-інструментальних методів дослідження, проте його необхідно оцінювати як попередній діагноз, який в подальшому потребує суттєвого корегування.

Діагноз «гіпепеплазія передміхурової залози/простатит» (арк. справи 10) не підтверджений ветеринарними документами (протоколами клінічного (лікарського) та техніко-інструментальних досліджень (зокрема, й УЗД)).

Діагноз «нейрогенний сечовий міхур» (синдром «кінського хвоста», люмбо-сакральний стеноз) не підтверджений ветеринарними документами (протоколом рентгенологічного або комп`ютерно-томографічного дослідження.

4) У собаки за кличкою Найджел, згідно з копією документа про виконану лапаротомію в Клініці внутрішніх хвороб та клінічної діагностики Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій імені С.3. Гжицького від 02 грудня 2023 року: (арк. справи 16), виявлено перфорації бічної та передньої стінок сечового міхура травматичного характеру, що підтверджується результатами цитологічного дослідження перитонеальної рідини від 30 листопада 2023 року; виявлено еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, ознаки гострої кровотечі (арк. справи 77) результатами патогістологічного дослідження стінки сечового міхура від 11 січня 2023 року: тотальна десквамація епітелію слизової оболонки, набряк субепітеліального шару та геморагічне запалення, екхімозні та діапедезні крововиливи, геморагічний цистит (арк. справи 76); ультразвукового дослідження у ветеринарному центрі «Evrovet» (м. Львів) від 30 листопада 2023 року: виявлено вільну рідину у черевній порожнині (арк. справи 11); ультразвукового дослідження у клініці ветеринарної сонографії, естетичної стоматології та офтальмології «Соновет» (м. Львів) від 01 грудня 2023 року: в черевній порожнині візуалізується помірна кількість анехогенного випоту, ознаки ймовірної перфорації сечового міхура з витіканням сечі в черевну порожнину; сечовий міхур слабо наповнений, вміст анехогенний (арк. справи 15); результатами діагностичної лапаротомії в Клініці внутрішніх хвороб тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького від 02 грудня 2023 року : аспіровано близько 3-х літрів рідини, ймовірно сеча (арк. спрви 16).

Перфорації сечового міхура могли утворитися від дії гострого знаряддя з обмеженою контактуючою поверхнею, який змінює свою форму. Встановити давність утворення перфорацій сечового міхура у собаки за кличкою Найджел не уявляється можливим, у зв`язку з відсутністю необхідних для цього даних в матеріалах цивільної справи № 464/6850/24. З великою ймовірністю це могло відбутись 29 листопада 2023 року під час встановлення собаці Найджел уретрального катетера у ветеринарному центрі «Evrovet» (м. Львів).

5) Перфорації сечового міхура, які були виявлені у собаки за кличкою Найджел 02 грудня 2023 року під час діагностичної лапаратомії, могли утворитись від дії гострого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, що змінює свою форму, яким міг бути й твердий (пластиковий) уретральний катетер для аспірації сечі.

6) Перфорації сечового міхура у собаки за кличкою Найджел, які були виявлені під час діагностичної лапаратомії у собаки 02 грудня 2023 року призвели до розвитку перитоніту (запалення очеревини – серозної оболонки черевної порожнини), що підтверджується копією документа Клініки внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького від 14 грудня 2023 року (арк. справи 18): у черевній порожнині виявлено достатню кількість вільної рідини (аспіровано 1000 мл) мутного характеру, темно вишневого кольору; брижа кишечника значно гіперемійована, наявні серозні покриви, очеревина тьмяного кольору, місцями гіперемійована, з фібринозними нашаруваннями; фібринозні нашарування на глісоновій капсулі печінки; накопичення гнійного ексудату у правій латеральній частці печінки; мультифокальні, темно вишневого забарвлення утворення в паренхімі селезінки.

7) Наявність вільної рідини (можливо сечі) у черевній порожнині собаки за кличкою Найджел (за даними ультразвукового дослідження, діагностичних лапаратомій та пункційної біопсії) призвела до розвитку перитоніту (запалення серозної оболонки черевної порожнини), що відобразилось на стані здоров`я тварини таким чином: болючістю стінки черевної порожнини під час пальпації, в`ялістю тварини, зниженням рівня в крові: лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитів; підвищенням рівня сечовини й креатиніну в крові, млявістю тварини, зниженням активності тварини, посиленням серцевих тонів, жорстким диханням, напруженим пульсом, тривожністю.

Уникнення розвитку перитоніту можливе, якби своєчасно була проведена якісна клінічна діагностика та призначене невідкладне хірургічне втручання для закриття перфорацій сечового міхура, організоване стаціонарне лікування тварини.

8) На основі матеріалів цивільної справи № 464/6850/24 перфорація сечового міхура у собаки за кличкою Найджел могла відбутися під час встановлення уретрального катетера у Ветеринарному центрі «Eurovet» ІНФОРМАЦІЯ_1 .

9) Причину смерті собаки за кличкою Найджел встановити не уявляється можливим у зв`язку з тим, що в матеріалах цивільної справи № 464/6850/24 відсутній протокол патологоанатомічного дослідження трупа зазначеного собаки, а за клопотанням судового експерта № 5670 від 05 червня 2025 року, скерованого до Сихівського районного суду м. Львова при супровідному листі № 1474/16-5/25 від 06 червня 2025 року, в частині надання розгорнутого протоколу патологоанатомічного розтину трупа собаки за кличкою Найджел, такий протокол не надано.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19).

При цьому відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 та від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23).

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 923/466/17).

Згідно частини першої статті 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про жорстоке поводження з тваринами» передбачено, що домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Закон України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» визначає правові та організаційні засади здійснення діяльності у сферах забезпечення захисту здоров`я тварин, благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, а також обігу побічних продуктів тваринного походження.

Ветеринарна практика - господарська діяльність з надання послуг, пов`язаних з профілактикою, діагностикою та лікуванням хвороб тварин, консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка здійснюється закладами ветеринарної медицини та спеціалістами ветеринарної медицини виключно на підставі відповідної ліцензії (пункт 16 частини першої статті 1 цього Закону).

Частиною першою статті 90 цього Закону визначено, що ветеринарна практика здійснюється закладами ветеринарної медицини та спеціалістами ветеринарної медицини виключно на підставі відповідної ліцензії.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України).

Якщо ветеринарна допомога надається за плату, а здійснення суб`єктом господарювання ветеринарної медичної практики передбачає отримання прибутку, то відповідальність за неналежне виконання умов договору надавач таких послуг нестиме незалежно від наявності вини у його діях.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року в справі № 643/4417/16-ц.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі №761/7390/15-ц зазначено, що: «Грошовий вираз майнової шкоди ще називають збитками. Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір».

Відповідно до частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для настання відповідальності за завдання шкоди необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі №180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20).

В доктрині зазвичай виокремлюється компенсаційна функція приватного права, яка спрямована на відновлення порушених цивільних прав і полягає в наданні таких засобів (зазвичай, грошей), завдяки яким це стало б можливим. Так, при пошкодженні майна особи сплачується його вартість або гроші, необхідні для ремонту; при завданні шкоди здоров`ю особи - кошти для лікування, протезування, реабілітації тощо; при поширенні неправдивої інформації про особу - її спростування та грошова компенсація моральної шкоди та ін.

«Сompensare» (з лат.)) означає відшкодовувати або урівноважувати.

По своїй суті компенсація в приватному праві - це певні дії задля справедливого «урівноваження» майнової чи немайнової втрати (внаслідок, наприклад, завдання шкоди чи припинення повністю або частково певного суб`єктивного права) шляхом сплати особі грошей, як загального еквіваленту всіх цінностей, або передання їй будь-якого майна такого роду, якості та вартості, що дадуть змогу «залагодити» понесену втрату.

За вимогами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як висновками експертів (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У цьому контексті, беручи до уваги словесну конструкцію цієї норми «дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів)», можна сформулювати визначення належного доказу як доказу, який має логічний зв`язок з обставинами, що становлять предмет доказування, а цей предмет, у свою чергу, складають факти матеріально-правого та процесуального характеру (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2026 року в справі № 320/5680/25).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно із частинами першою – третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду, висновки якої враховує суд апеляційної інстанції, неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, колегія суддів доходить висновку, що позивач довів, а відповідач не спростував, що саме протиправні дії відповідача, як заподіювача шкоди, є причиною, а шкода, яка завдана позивачу і її розмір, - наслідком такої протиправної поведінки, тому вважає обґрунтованими позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди, у вигляді реальних збитків. При цьому колегія суддів ураховує те, що відповідач не спростував факт надання ним неякісних ветеринарних послуг позивачу.

Відтак, суд дійшов до невірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заподіяної шкоди.

Розмір майнової шкоди визначений позивачем відповідно до вартості сплачених ним коштів за лікування собаки, такий підтверджується доданими до позовної заяви доказами, розмір заявленої до стягнення шкоди, відповідачем не спростований.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

За змістом частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її завдання - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц).

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц).

Під час розгляду справ про відшкодування моральної шкоди суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та на яких міркуваннях він у цьому базується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, потрібні для відновлення попереднього стану. Водночас суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Наявність заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14 зазначено, що розмір моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Відтак, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталим і підлягає визначенню судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.

Встановивши, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу завдану також і моральну шкоду, у зв`язку із загибеллю його собаки, колегія суддів враховуючи вимоги розумності, виваженості, справедливості та співмірності, доходить висновку про наявність підстав для стягнення і моральної шкоди, визначивши її у розмірі 10 000 грн 00 коп., що буде достатнім для компенсації доведених немайнових втрат позивача та не призводитиме до його безпідставного збагачення за рахунок відповідача.

Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

За приписами частин першої та другої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, оскаржене рішення суду належить скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції, а також витрат за проведення експертизи, результати якої враховані судами під час вирішення справи.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 – 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписна представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 935 грн 00 коп. на відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 374 грн 98 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 25 020 грн 72 коп. витрат, сплачених за проведення експертизи та 562 грн 39 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 13 листопада 2026 року.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua