Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №947/42540/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №947/42540/26

Суддя: Гниличенко М. В.

___________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/42540/26

Провадження № 2-а/947/301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Гниличенко М.В.

за участю секретаря – Тіщенко О.І.,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

13.10.2026 року до Київського районного суду м.Одеси через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» із адміністративними позовом звернувся ОСОБА_1 про скасування постанови № 1117 від 30.06.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова не містить виклад обставин і суті адміністративного правопорушення, тобто не зазначено, що саме скоїв позивач, відсутній опис обставин, установлених під час розгляду справи, а наведені у постанові формулювання не містять конкретних даних дати та місця порушення Правил, що не відповідає вимогам ст.283 КУаАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2026 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 05.07.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , також, вказаною ухвалою суду було витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів адміністративної справи на підставі яких було притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільного законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву або заперечень.

20.10.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, яким просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності прийнята з дотриманням норм законодавства, за відсутності позивача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду адміністративної справи, який не скористався своїм процесуальним правом надати пояснення та заперечення проти притягнення його до адміністративної відповідальності.

26.10.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, якою просив скасувати постанову № 1117 від 30.06.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Представник третьої особи Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Учасники процесу належним чином сповіщені відповідно до ст.ст.126-131 КАС України, крім того є користувачами електронного кабінету, проте до судового засідання позивач, представник відповідача та представник третьої особи не з`явились, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Суд вважає докази, які є в матеріалах справи повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, належним чином повідомлених про час та дату судового засідання.

Статтею 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи в електронному вигляді, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 23 червня 2026 року діловодом групи відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №1117 від 23.06.2026 року відносно ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 – не прибув за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не проходження медогляду для визначення придатності до військової служби; не уточнення протягом 60 днів своїх військово-облікових даних; нез`явлення за повісткою; ненадання під час мобілізації будівлі, споруди, транспортного засобу та іншого майна тощо.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.210 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, вчинені в особливий період.

Відповідно до вказаного протоколу розгляд адміністративної справи мав відбутися 30.06.2026 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , каб.48.

Із копії протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 поставлено власноручно підпис, також йому роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. По суті правопорушення від надання пояснень відмовився. Копію протоколу отримав. До протоколу долучені як докази: витяг з ЄДРПВР Оберіг.

На підставі вказаного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_4 винесено постанову №1117 від 30.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Описова частина постанови відповідає описовій частині протоколу. Відповідно до відмітки про отримання копії вказаної постанови вбачається, що вказана постанова не отримана ОСОБА_1 та не направлена поштою, належна відмітка про це відсутня.

Щодо процесуального аспекту позову суд уважає за необхідне зазначити таке.

Порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульований положеннями КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.2 ст.254 КУпАП).

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч.1 ст.256 КУпАП).

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч.2 ст.256 КУпАП).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (ч.3 ст.256 КУпАП).

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ч.4 ст.256 КУпАП).

Аналізуючи наявну в матеріалах справи копію протоколу про адміністративне правопорушення №1117 від 23.06.2026 року відносно ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та надаючи йому оцінку як доказу в контексті зазначених вище приписів норм КУпАП суд доходить висновку, що вказаний протокол складений відповідно до приписів КУпАП. Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз`яснено. Свої пояснення останній не надав. Про дату та час розгляду постанови повідомлений належним чином. Другий примірник протоколу отримав. Докази у виді витягу з ЄДРПВР Оберіг долучено. У протоколі зазначено місце його складення та час.

Однак, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення містить загальний опис правопорушення та посилання на норми законодавства, проте відсутність у протоколі конкретизації дій чи бездіяльності особи, дати та місця скоєння правопорушення, тобто суті правопорушення, свідчить про те, що об`єктивна сторона правопорушення не розкрита, оскільки відповідальність наступає за конкретно вчиненні проступки. Це є грубим порушенням вимог ст.256 КУпАП і підставою для скасування постанови.

При цьому, представником відповідача до відзиву у якості доказів надано чотири повістки, з яких одна повістка датована 25.11.2024р та містить прізвище керівника РТЦК та СП, дату накладення електронного підпису та можливість перевірки чинності повістки, інші три повістки не містять дату та підпис уповноваженої особи, QR-код для перевірки чинності повістки, дату накладання кваліфікованого електронного підпису, доказів надіслання вказаних чотирьох повісток на адресу ОСОБА_1 .

Відповідно до абз.7 п.29 Порядку проведення призову громадян… за №560 у повістці зазначаються, серед іншого, прізвище та власне ім`я керівника РТЦК, дата накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до абз.2 п.302 Порядку проведення призову громадян…№ 560 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть друкуватися та надсилатися засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Отже, з досліджених судом доказів не встановлено порушення позивачем мобілізаційного законодавства, зокрема приписів ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку 560 щодо порядку і строків сповіщення та прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до приписів ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу(прізвище,ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,стосовно якої розглядається справа (прізвище,ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.1,2 ст.283 КУпАП).

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено (ч.1 ст.285 КУпАП).

З аналізу винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_4 постанови №1117 від 30.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, випливає, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Проте, відмітка про надсилання постанови особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, відсутня.

При цьому, як протокол так і постанова не містять конкретного опису обставин, кваліфікуючих ознак, установлених під час розгляду справи, що є істотним порушенням права позивача на захист.

Крім того, суд не має можливості встановити, яке саме порушення було скоєно позивачем, оскільки ст.210-3 КУпАП включає в собі - не проходження медогляду для визначення придатності до військової служби; не уточнення протягом 60 днів своїх військово-облікових даних; нез`явлення за повісткою; ненадання під час мобілізації будівлі, споруди, транспортного засобу та іншого майна тощо. Не містить протокол та постанова інформації про ознаки повторності вчинення позивачем дій, внаслідок, на думку відповідача, неодноразового направлення повісток.

З цього приводу суд зауважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, до адміністративних справ, санкції у яких передбачають покарання значного розміру, які мають окрім запобіжної і каральну мету, застосовуються норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в їх кримінальному аспекті.

Тобто, розгляд адміністративних справ за ч.3 ст.210-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу у розмірі від 17000 грн. до 25500 грн., що є значним розміром, повинен відбуватися з дотриманням усіх гарантій для особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності, як і для особи, яка притягується за вчинення кримінального правопорушення. У контексті цього обов`язку, забезпечуючи право на справедливий судовий розгляд, особа повинна бути негайно і детально поінформована про характер та причини порушень, мати час та можливість для підготовки до захисту, бути присутньою при розгляді своєї справи та захищати себе особисто чи користуватися юридичною допомогою захисника. Забезпечуючи особі право на захист, у протоколі повинна бути викладена суть адміністративного правопорушення, зазначені конкретні приписи нормативно-правових актів, які були порушені особою, з метою належної підготовки її до захисту. Саме цей обсяг правовідносин та їх кваліфікація (визначення конкретних приписів нормативно-правових актів, які були порушені) повинні бути об`єктом дослідження та перевірки уповноваженою особою під час винесення постанови на підставі протоколу та долучених до нього доказів.

Натомість дії ОСОБА_1 у протоколі та постанові отримали загальну кваліфікацію, з цитуванням норм законодавства, що є істотним порушенням його права на захист. Відтак має місце порушення приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий судовий розгляд).

Оскільки диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП є бланкетною, то в протоколі та постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути зазначені конкретні приписи нормативно-правових актів, які були порушені особою.

Доказів направлення ОСОБА_1 на медичний огляд та відмови від його проходження відповідачем не надано.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації з 2018 року не змінена – АДРЕСА_1 , фактично 26.01.2018 року взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , найменування посади - солдат резерву, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, перебуває у сигнальному списку, діагноз епілепсія, дата введення інформації про особу в систему -21.02.2023 року, звірка контактних даних - 02.07.2024 року, звірка даних при особистій явці – 23.06.2026 року, дата проходження медкомісії - 24.06.2026 року, визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, підлягає переогляду 24.06.2027 року.

Пунктом 3 Інструкції, затвердженої наказом МОУ від 01.01.2024року із змінами, зазначено, що керівники відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки забезпечують здійснення уповноваженими посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки заходів, спрямованих на отримання персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови № 1117 від 30.06.2026 року жодним чином не перевірив та не довів неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Жодних доказів неможливості отримання інформації з державних реєстрів відповідачем до постанови не долучено.

Пунктом 6,8 Інструкції Розділу II зазначено, що до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол. Складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення.

Тобто, фактично ОСОБА_1 з 2018 року було взято на військовий облік, з 2018 року ОСОБА_1 постійно зареєстрований за адресою, яка відображається в державних реєстрах, 23.06.2026 року ОСОБА_1 особисто оновив військово-облікові дані, 24.06.2026 року пройшов медкомісію та визнаний придатним, законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності 30.06.2026 року не було, оскільки станом на 30.06.2026 року обов`язок щодо уточнення персональних даних був повністю ОСОБА_1 виконаний.

Відповідно до Примітки до ст. 210 КУпАП (Закон № 3696-IX), положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, якщо держатель реєстру «Оберіг» має можливість отримати персональні дані особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, якщо громадянин вже виконав обов`язок з уточнення даних, перебуває на обліку та пройшов ВЛК (24.06.2026), повторний виклик саме «для уточнення даних» без конкретної законної мети є безпідставним.

При цьому, притягнення за раніше не отримані повістки є незаконним, через відсутність доказів направлення та отримання повісток, та вини, оскільки військово-облікові дані особи вже актуалізовані, щодо інших повісток за наявності їх належного оформлення, спливли строки притягнення до відповідальності за ст.38 КУпАП.(понад три місяця з моменту виявлення).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, саме ТЦК та СП зобов`язаний довести в суді правомірність своєї постанови, надати докази належного вручення повістки, факту неявки та неможливості отримання даних із реєстрів.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, рішення від 10.02.2010).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч.3 ст.286 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 13, 14, 72-77, 94, 241 246, 250, 255, 293, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_5 від 30.06.2026 року № 1117 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 гривень – скасувати, та провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua