Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №299/3457/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №299/3457/26

Суддя: Дочинець С. І.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3457/26

Номер провадження 2/299/1683/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09.11.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4487139 від 20 березня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 березня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4487139, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 1 500 грн строком на 360 днів, до 15 березня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,5 % на день.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, а його підписання відповідачем здійснено шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 1 500 грн на її платіжну картку, що, на думку позивача, підтверджується відповідними платіжними документами та інформацією банківської установи.

Позивач також зазначає, що 25 жовтня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, у тому числі право вимоги щодо основної суми боргу та процентів за користування кредитом.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач вказує на утворення заборгованості, яка, згідно з поданим розрахунком, складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 500 грн та процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 20 березня 2024 року до 15 березня 2025 року, у розмірі 13 537,50 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 15037,50 грн, та просить суд стягнути її з відповідача, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Представник позивача Столітній М.М. про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. У судове засідання не з`явився, натомість надіслав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена належним чином, шляхом надсилання електронного повідомлення на номер мобільного телефону та адресу електронної пошти, зазначені у позовній заяві та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади. У судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань не надсилала.

Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлена відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4487139 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 1500 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 20.03.2024 року по 15.03.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 12 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Кредитний договір з Клієнтом (споживачем) укладено в електронній формі за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7».

Відповідно до реквізитів Договору № 4487139 від 20.03.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «42381».

Додатками до вказаного договору є паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які разом складають Договір про надання споживчого кредиту, відповідно до яких реальна річна процентна ставка 342157,79%, загальна вартість кредиту 15000 грн.

Також, стороною позивача долучено до матеріалів справи копію Правил надання у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», затверджені наказом директора ТОВ від 20.11.2023 року №101-ОД.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору №210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20241101-6087 від 01.11.2024 року

З інформації, наданої АТ «ПУМБ» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку відбулося зарахування коштів на суму 1500,00 грн. від 20.03.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4487139 від 20.03.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.10.2024 року, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» були нараховані ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 10500 грн.

Відповідно до Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Згідно Витягу з реєстру боржників, Додаток 1 до Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 клієнт відступив факторові право вимоги заборгованості до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 : сума заборгованості за основною сумою боргу 1500 грн; сума заборгованості за відсотками 8250 грн., сума заборгованості за пенею 750 грн., сума заборгованості разом 10500 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №4487139 від 20.03.2024 року за 141 календарних днів (26.10.2024 – 15.03.2025) ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» було нараховано ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами у сумі 5287,50 гривень.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 12 цього Закону електронний договір підписується сторонами в порядку, визначеному законом, зокрема шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України, вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 20 березня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4487139 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 1 500 грн строком на 360 днів, тобто до 15 березня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,5 % на день.

Відповідно до пункту 1.4.1 договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 2,5 % на день та застосовується протягом строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 договору.

Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором «42381».

Таким чином, укладення договору в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора є належним способом підписання правочину та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Судом також установлено, що на виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» № 20241101-6087 від 01 листопада 2024 року, згідно з яким 20 березня 2024 року було здійснено переказ кредитних коштів у сумі 1 500 грн на відповідну платіжну картку.

Крім того, відповідно до інформації АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 20 березня 2024 року зараховано грошові кошти в сумі 1 500 грн.

З огляду на наведене суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 1 500 грн, а отже, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором належним чином.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до погоджених сторонами умов договору.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування процентів за користування кредитом, суд враховує положення статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на момент укладення договору.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» було запроваджено поетапне зменшення максимальної денної процентної ставки за споживчими кредитами.

Зокрема, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено перехідний період тривалістю 240 днів із поетапним зменшенням граничного розміру денної процентної ставки.

Оскільки кредитний договір укладено 20 березня 2024 року, тобто в межах першого 120-денного періоду після набрання чинності відповідними законодавчими змінами, граничний розмір денної процентної ставки на момент укладення договору становив 2,5 %.

Отже, погоджена сторонами процентна ставка в розмірі 2,5 % на день відповідала встановленому законодавством обмеженню на дату укладення кредитного договору.

При цьому подальше зменшення законодавчо встановленого граничного розміру денної процентної ставки не означає автоматичної зміни умов раніше укладеного договору та не має наслідком перерахунок процентів за попередні періоди користування кредитом, якщо інше прямо не передбачено законом.

Таким чином, суд вважає, що нарахування процентів за погодженою сторонами ставкою 2,5 % на день за період дії договору є правомірним.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано на суму основного боргу 1 500 грн за погодженою сторонами процентною ставкою.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що за період з 20 березня 2024 року до 15 березня 2025 року позивачем заявлено до стягнення 13 537,50 грн процентів.

Зазначений розмір процентів відповідає погодженій сторонами процентній ставці та умовам кредитного договору з урахуванням визначеного сторонами строку кредитування.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача суд зазначає таке.

Судом установлено, що 25 жовтня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 25/10/2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до зазначеного договору факторингу до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4487139 від 20 березня 2024 року.

Крім того, умовами договору факторингу передбачено передання права вимоги щодо майбутніх платежів, зокрема процентів за користування кредитом.

Отже, суд вважає доведеним факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, у тому числі права вимоги щодо стягнення основної суми кредиту та процентів за користування ним.

При цьому заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на обсяг і зміст зобов`язань боржника, а новий кредитор набуває права вимоги в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу відповідного права.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також набуття позивачем права вимоги за відповідним договором.

При цьому відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, зокрема доказів повернення кредитних коштів, сплати процентів або наявності інших обставин, які б свідчили про припинення чи належне виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять, суд вважає, що заборгованість за основною сумою кредиту та процентами залишається непогашеною.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 4487139 від 20 березня 2024 року в загальному розмірі 15 037,50 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 500 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 13 537,50 грн, є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується статтею 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач підтвердив витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Очевидно, що перелічені в договорі та в Акті прийому-передачі виконаних робіт про надання правової допомоги дії адвоката не вимагали від останнього витрат часу у зазначеному ним обсязі, а заявлена до відшкодування сума, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідно до яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", інтереси якого представляє Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за Договором № 4487139 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.03.2024 року у розмірі 15037 (п`ятнадцять тисяч тридцять сім) гривень 50 копійок, що складається з: 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 13537 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати на правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Дочинець С. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua