Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №648/4119/15-ц — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №648/4119/15-ц

Суддя: Бездрабко В. О.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

іменем України

справа: 648/4119/15-ц

провадження: 22-ц/819/1336/26

11 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),

судді: Базіль Л.В.,

Приходько Л.А.,

секретар судового засідання : Манько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2026 року, постановлену під головуванням судді Кузьміної О.І., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

встановив:

Стислий зміст заяви

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Заява мотивована тим, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2015 року задоволено поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Кризської Л.М. про тимчасове обмеження заявника у праві виїзду за межі України (без вилучення паспорту) до виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом №2/0417/8535/2012, виданим 15 січня 2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» 270 907,21 грн.

Про постановлення судом зазначеної ухвали заявник дізнався 06 вересня 2026 року, отримавши рішення Державної прикордонної служби України про відмову у перетинанні державного кордону.

До цього часу заявнику не було відомо, що відносно нього ухвалено судове рішення про стягнення боргу та здійснювалось виконавче провадження. В Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація щодо рішення за №2/0417/8535/2012 відсутня. В автоматизованій системі виконавчих проваджень міститься інформація про ВП №52616695, дата відкриття 30.09.2016 року, боржник ОСОБА_1 , стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк», яке завершено.

Вважає, що наявність протягом тривалого часу заборони на виїзд за кордон, за відсутності відкритого виконавчого провадження, не відповідає ознаці пропорційності втручання в право особи на вільне пересування та виїзд за межі країни, носить для нього надмірний тягар.

Зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що право на свободу пересування не є абсолютним та у випадках, які передбачені законом і з метою захисту прав інших осіб, таке право може бути обмежене.

На час звернення з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон (без вилучення паспорта) судове рішення, на підставі якого було встановлено тимчасове обмеження, не виконано. Боржник не довів, що ним вчинялися дії щодо погашення боргу та не повідомив, як зняття обмеження у праві виїзду за кордон буде сприяти виконанню ним боргових зобов`язань перед кредитором.

Суд зазначив, що відповідно до принципу обов`язковості судових рішень, боржник зобов`язаний виконати рішення суду у повному обсязі. Відсутність повного виконання рішення суду з 2013 року є підтвердженням того, що боржник не виявляє належної ініціативи для його виконання, що суперечить засадам добросовісності та правомірності виконання судових рішень. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України є обґрунтованим заходом, який слугуватиме додатковим стимулом для боржника в якнайшвидшому та повному виконанні своїх зобов`язань. Такий захід є законним механізмом забезпечення виконання судового рішення та спрямований на захист прав стягувача, який протягом значного часу не може отримати суму відшкодування, на яке має законне право.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2026 року скасувати як таку, що постановлена при неправильному застосуванні судом норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, прийняти нову постанову про скасування встановленого відносно нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування скарги зазначив, що не був обізнаний про наявність судового рішення щодо стягнення з нього коштів на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» та відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення. Скаржник має постійне зареєстроване місце проживання, з 2006 року визнаний людиною з інвалідністю, отримує державну соціальну допомогу. Ним не вчинялися свідомі дії, направленні на перешкоджання у виконанні судового рішення; відсутні факти приховування майна чи коштів, подання недостовірної інформації в межах виконавчого провадження, наявність можливості, але ухилення від виконання рішення в повному обсязі.

Твердження суду першої інстанції про те, що рішення суду про стягнення кредитної заборгованості залишається невиконаним, не може слугувати єдиною підставою для відмову у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. Звернув увагу, що виконавчий лист про стягнення боргу був повернутий стягувачу 20 березня 2017 року, тобто строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання сплив 20 березня 2020 року та кредитор втратив можливість примусового стягнення заборгованості після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Наявність обмеження скаржника у праві виїзду за межі України протягом більше 10 років, за відсутності відкритого виконавчого провадження, є невиправданим втручання у право на вільне пересування, тим більш в умовах воєнного стану та з урахування того, що він має інвалідність.

Правова позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ «ПриватБанк» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вказавши про законність та обґрунтованість ухвали суду від 29 вересня 2026 року.

Зазначив, що 26 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 26293,09 доларів США строком на 5 років, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором не виконував, рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2012 року у справі №2/0417/8535/2012 з боржника стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 268 125, 95 грн та судовий збір у розмірі 2781,26 грн.

В межах примусового виконання рішення суду у виконавчому провадження №52616695, ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2015 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов`язань.

На час розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконано, а тому відсутні правові підстави для скасування встановленого обмеження.

Розгляд справи апеляційним судом

В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомленні, що підтверджено довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів представників.

У заявах адвокат Івкової Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Бабіч Т.О. просили розгляд апеляційної скарги провести за їхньої відсутності.

В заяві від 29 жовтня 2026 року представник АТ КБ «ПриватБанк» адвокат Бабіч Т.О. повідомила, що 26 жовтня 2026 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір про врегулювання заборгованості шляхом оплати частини суми боргу. Визначена договором сума повністю та належним чином внесена боржником на транзитний рахунок банку. Стягувач не має до ОСОБА_1 жодних непогашених грошових чи інших майнових вимог у межах справи №648/4119/15-ц та не заперечує проти задоволення апеляційної скарги, яку просить задовольнити.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в судах першої та апеляційної інстанціях, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2012 року у справі №2/0417/8535/2012 з ОСОБА_1 стягнута на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором HECFAE00000082 від 26 липня 2007 року у розмірі 268 125, 95 грн та солідарно з ОСОБА_1 , ПАТ «Акцент-Банк» 10 000,00 грн.

15 січня 2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 270 907,21 грн. 04 червня 2015 року Білозерським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції в Херсонській області за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2015 року у справі №648/4119/15-ц тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України (без вилучення паспортного документа) до виконання зобов`язань за виконавчим листом, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська №2/0417/8535 від 15 січня 2013 року.

Постановою державного виконавця від 30 грудня 2015 року виконавче провадження закрито на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом від 07 жовтня 2026 року Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив про відсутність на виконанні відділу виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 боргу.

26 жовтня 2026 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором HECFAE00000082 від 26 липня 2007 року, за умовами якого боржник зобов`язався здійснити погашення частини заборгованості за кредитним договором в розмірі 2343,00 доларів США, а банк зобов`язався здійснити прощення частини боргу, що залишилась непогашеною.

26 жовтня 2026 року ОСОБА_1 здійснив переказ визначеної сторонами суми боргу в розмірі 105 908,52 грн., що еквівалентно 2343,00 доларів США на транзитний рахунок банку, що підтверджено відповідною платіжною інструкцією.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Згідно статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа, серед іншого, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

За приписами статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Суд може скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_1 не виконував зобов`язання за кредитним договором HECFAE00000082 від 26 липня 2007 року, з приводу чого 25 грудня 2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська у справі №2/0417/8535/2012 постановлено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 278 125, 95 грн. Судове рішення свідчить, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Виконавчий лист у справі №2/0417/8535/2012 неодноразово направлявся стягувачем до примусового виконання до органів державної виконавчої служби, однак не було виконано боржником.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2015 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (без вилучення паспортного документа) до виконання зобов`язань за виконавчим листом, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська №2/0417/8535 від 15 січня 2013 року.

Відмовивши у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на час розгляду заяви не перестали існувати обставини, з якими Білозерський районний суд Херсонської області пов`язував необхідність застосування до ОСОБА_1 тимчасових обмежень, тобто судове рішення від 25 грудня 2012 року залишилось невиконаним, а стягувач не отримав відшкодування, на яке він мав законне право.

Разом із цим, під час розгляду справі у суді апеляційної інстанції між стягувачем та боржником була досягнута домовленість та укладений договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором HECFAE00000082 від 26 липня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався здійснити погашення частини заборгованості за кредитним договором в розмірі 2343,00 доларів США, а банк зобов`язався здійснити прощення частини боргу, що залишилась непогашеною.

Оскільки 26 жовтня 2026 року ОСОБА_1 здійснив переказ узгодженої сторонами суми боргу в розмірі 2343,00 доларів США на транзитний рахунок банку, представник АТ КБ «ПриватБанк» адвокат Бабич Т.О. в заяві від 29 жовтня 2026 року визнала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити, зазначивши про відсутність у банка майнових вимог до ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, відсутність зі сторони стягувача майнових вимог до ОСОБА_1 , з якими суд пов`язував необхідність встановлення обмежувального заходу, колегія суддів дійшла висновку про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, оскільки за встановлених обставин обмеження права особи залишати країну не може уважатися виправданим.

Керуючи ст.ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2026 року скасувати.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю РФ, Тюменська область, Березівський район, с.Білий Яр, РНОКПП НОМЕР_1 , ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2015 року у справі №648/4119/15-ц за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Кризької Л.М.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.В. Базіль

Л.А. Приходько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua