Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №766/16374/20
Суддя: Єпішин Ю. М.
Справа № 766/16374/20
н/п 2/766/5287/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Чабан В.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за позовом Верещака Олексія Миколайовича в інтересах Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом та заявою про зменшення позовних вимог в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» матеріальну шкоду у розмірі 8160,20 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач працюючи водієм у позивача та керуючи тролейбусом № 492, 20.05.2020 року о 16:00 год. в м.Херсоні по вул. Перекопській, у напрямку вул. Кременчуцька скоїв дорожньо-транспортну пригоду та здійснив наїзд на інший тролейбус № 500. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Належні позивачу тролейбуси отримали механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту транспортних засобів склала 89506,70 грн. 30.11.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. Встановлений розмір матеріальної шкоди заподіяної майновим інтересам позивача внаслідок дій відповідача становить 89506,70 грн. Водночас, враховуючи, що відповідачем завдано шкоди позивачу під час виконання ним своїх трудових обов`язків, тобто відповідач був найманою особою позивача, їх відносини регулюються КЗпП України, а відповідно до ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, а тому на відповідача не поширюється вимоги законодавства щодо повної матеріальної відповідальності, на підставі чого позивач враховуючи заяву про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду завдану відповідачем винними діями в результаті ДТП у розмірі середньомісячного заробітку що становить 8160,20 грн.
Ухвалою від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання у справі.
30.07.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву згідно якого просить позовні вимоги залишити без задоволення та стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 року «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, та проведення інвентаризації, розгляд справи продовжено.
07.04.2025 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні висловив незгоду з інфляційними збитками в наданому позивачем розрахунку, просив закрити провадження у справі.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 , наказом №271-к від 04.09.2019 року ОСОБА_1 кондуктора громадського транспорту служби збору доходів водієм тролейбуса 3 класу переведено до служби експлуатації з 05.09.2019 року. Допустити до самостійної роботи після стажування з безпеки руху в кількості 226 годин. Оплата згідно штатного розкладу.
30.11.2018 року між Міським комунальним підприємством «Херсонелектротранс» та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2020 року по справі №766/9134/20, ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та накладеного на нього стягнення за ст.124 КУпАП на користь держави в розмірі 340,00 грн.
Вказаною постановою встановлено, що 20.05.2020 року о 16:00 год., в м.Херсоні по вул. Перекопська, у напрямку вул. Кременчуцька, водій ОСОБА_1 , керуючи тролейбусом №492, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв наїзд на інший тролейбус № 500, який зупинився попереду, чим порушив п.п. 2.3 б, 13.11 ПДР України. При ДТП т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
На підтвердження обставин дорожньо-транспортної пригоди та її причин позивачем надано акт від 21.05.2020 року за результатами огляду технічного стану тролейбусів № 492 та № 500, складений працівниками МКП «Херсонелектротранс».
Зі змісту зазначеного акта вбачається, що комісією підприємства проведено огляд тролейбусів № 492 та № 500 у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 20.05.2020 року приблизно о 15 год. 30 хв. на маршруті № 3 у м. Херсоні. В акті зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи тролейбусом № 492, допустив наїзд на тролейбус № 500, який рухався попереду.
Також в акті наведено відомості щодо технічного стану тролейбуса № 492, року його випуску, введення в експлуатацію та проведення технічного обслуговування. Зокрема, зазначено, що тролейбус проходив технічне обслуговування відповідно до встановлених правил, а за результатами державного технічного огляду 26.02.2020 року був визнаний справним.
Отже, зазначений акт підтверджує факт проведення підприємством огляду тролейбусів після ДТП, обставини зіткнення та відомості про технічний стан транспортних засобів.
Згідно з актом від 21.05.2020 року, складеним комісією МКП «Херсонелектротранс» у складі головного інженера підприємства, начальника служби ремонту, майстра та інспектора ВБР, комісією проведено огляд тролейбусів № 492 та № 500 після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.05.2020 року по вул. Перекопській у м. Херсоні.
За результатами огляду на тролейбусі № 500 виявлено такі пошкодження: розбите скло заднього звіса, розбита ліва задня панель, яка ремонту не підлягає, розбита верхня задня панель, яка ремонту не підлягає, деформація люків компресорного відсіку та відсіку ГПР, а також зламаний амортизатор люка відсіку ГПР, який ремонту не підлягає. У зв`язку з цим комісією визначено необхідність придбання заднього скла, задньої верхньої та лівої панелей, амортизатора люка ГПР, витратних матеріалів, а також проведення ремонтно-рихтувальних робіт і фарбування замінених частин.
На тролейбусі № 492 комісією виявлено розбите праве лобове скло, скло маршрутного покажчика, розбиту праву передню обшивку тролейбуса, деформацію передньої стійки та передніх дверей водія. Для усунення зазначених пошкоджень визначено необхідність придбання скла маршрутного покажчика та розхідних матеріалів для встановлення і фарбування тролейбуса, а також проведення ремонтно-рихтувальних робіт.
На підтвердження виконання ремонтних робіт позивачем надано акт прийому-здачі виконаних робіт від 30.06.2020 року, складений між МКП «Херсонелектротранс» та виконавцем Дяченком В.М. на підставі договору від 01.06.2020 року.
Зі змісту зазначеного акта вбачається, що виконавцем проведено ремонт тролейбуса № 492 після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.05.2020 року. В акті зазначено, що роботи виконані в повному обсязі та прийняті замовником. Вартість виконаних робіт становила 31 055,90 грн, а сума після утримання відповідних податків 25 000 грн.
Згідно з калькуляцією витрат на заробітну плату на ремонт тролейбуса № 492 після ДТП, визначено перелік із дев`ятнадцяти ремонтних робіт, пов`язаних із розбиранням та збиранням кабіни водія, демонтажем і ремонтом дверей, рихтуванням передньої частини тролейбуса, заміною та встановленням скла, ремонтом переднього бампера та іншими роботами. Загальна вартість робіт згідно з калькуляцією становить 31055,90 грн.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Зі змісту ч.ч.1, 2 і 4 ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику.
В ст.131 КЗпП України зазначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи, і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.
Відповідно до ст.132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Стаття 134 КЗпП України передбачає, випадки за наявності яких, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Зокрема п.1 цієї статті зазначає, що між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Згідно ст.135-1 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз`яснено, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт 1 статті 134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з статті 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 посада водія не входить до цього Переліку.
Крім того, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 27 травня 2008 року №146/06/186-88, зазначено, що наявність посади або роботи в Переліку посад, і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, не дає підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника відсутні перелічені обов`язки.
Однак, такі трудові функції не передбачають таких дій як незабезпечення збереження цінностей, які були передані працівнику для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, оскільки однією з умов укладення договору про повну матеріальну відповідальність є виконання працівником роботи, безпосередньо пов`язаної зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва цінностей.
Відповідач, ОСОБА_1 не належить до категорії працівників, з якими згідно з статтею 135-1 КЗпП України може бути укладений такий договір.
Отже, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 30.11.2018 року, укладений між позивачем та відповідачем, не може мати юридичної сили і не може бути підставою для матеріальної відповідальності, так як такий можна укладати лише із працівниками визначених категорій та сам факт укладення із працівником договору про повну матеріальну відповідальність не є підставою для покладення матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за п.1 ч.1 ст.134 КЗпП України.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо незгоди з розрахунком інфляційних втрат, наданим позивачем, оскільки відповідачем не надано власного контррозрахунку та не наведено належних доказів на спростування правильності здійснених позивачем нарахувань.
Суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода відбулась під час виконання відповідачем трудових обов`язків.
Таким чином, враховуючи, що завдана шкода пов`язана з виконанням відповідачем ОСОБА_1 трудових обов`язків, він має нести матеріальну відповідальність згідно зі ст.132 КЗпП України у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, який згідно з розрахунком позивача складає 8160,20 грн.
Оскільки розмір прямої дійсної шкоди перевищує розмір середньомісячного заробітку відповідача, тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню 8160,20 грн. на відшкодування майнової шкоди.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, підстав для покладення на позивача обов`язку з відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу відсутні. За таких обставин заява представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Судовий збір по справі складає 2102,00грн., за подання позовної заяви.
Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено 13.11.2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1166, 1187 ЦК України, ст.ст.130, 131, 132, 134, 135-1, 138 КЗпП України, ст.ст. 4-7, 9-13, 141, 179, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов Верещаки Олексія Миколайовича в інтересах Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» матеріальну шкоду в розмірі 8160 (вісім тисяч сто шістдесят) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Міське комунальне підприємство «Херсонелектротранс», ЄДРПОУ 03328635, адреса: м.Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 12.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Ю.М.Єпішин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua