Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №650/78/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №650/78/26

Суддя: Ковальчук О. В.

Справа № 650/78/26

Провадження № 2/650/1435/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Ковальчук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кудряшової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки, — Приватне підприємство «АГРІ-ЮГ», про конфіскацію земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 про припинення права приватної власності на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом їх конфіскації на користь держави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка є громадянкою Республіки Молдови та володіє на праві приватної власності двома земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які розташовані на території колишньої Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

Зокрема, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 7,4902 га, кадастровий номер 6525483100:02:001:0178, на підставі рішення державного реєстратора від 18 жовтня 2016 року № 31915726, а також на земельну ділянку площею 2,4955 га, кадастровий номер 6525483100:02:001:0327, на підставі рішення державного реєстратора від 27 квітня 2018 року № 40847823.

Обидві земельні ділянки мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

18 вересня 2019 року відповідачка передала зазначені земельні ділянки в оренду Приватному підприємству «АГРІ-ЮГ» на підставі окремих договорів оренди землі.

Водночас станом на 03 грудня 2025 року право приватної власності відповідачки на зазначені земельні ділянки залишалося зареєстрованим, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Прокурор зазначає, що відповідно до вимог земельного законодавства України земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у власності іноземних громадян, крім передбачених законом випадків тимчасового набуття такого права з обов`язком подальшого відчуження.

Оскільки відповідачка протягом установленого законом строку не відчужила належні їй земельні ділянки, прокурор вважає наявними підстави для припинення її права власності шляхом конфіскації відповідно до статті 145 Земельного кодексу України.

На обґрунтування підстав представництва інтересів держави прокурор посилається на те, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, будучи уповноваженим органом у спірних правовідносинах, самостійно заходів щодо конфіскації зазначених земельних ділянок не вжило.

У зв`язку із цим прокурор просить позов задовольнити, припинити право приватної власності відповідачки на дві земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави та стягнути судові витрати.

Процесуальний рух справи та позиції учасників

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26 січня 2026 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Новікова М.М. надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що повноваження щодо звернення до суду з позовами про конфіскацію земельних ділянок надані органам Держгеокадастру з 01 липня 2021 року.

Представник позивача також звернув увагу на обмеження проведення заходів державного нагляду в умовах воєнного стану та зазначив, що невжиття Головним управлінням заходів щодо конфіскації земельних ділянок не може безумовно розцінюватися як протиправна бездіяльність.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Прокурор Бериславської окружної прокуратури Херсонської області Зелінка Л.О. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином у встановленому законом порядку. Причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, доказів на спростування позовних вимог не надала.

З урахуванням належного повідомлення відповідачки про дату, час і місце судового розгляду, її неявки без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень прокурора проти заочного розгляду справи суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Встановлені судом обставини та оцінка доказів

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Республіки Молдови, що підтверджується документами, долученими до матеріалів справи.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом убачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу спадкового майна входило право на земельну частку (пай) розміром 5,89 умовних кадастрових гектарів у колективній власності КСП «Першокостянтинівське».

Однією зі спадкоємиць зазначеного майна була ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 21 липня 2002 року уклала шлюб із ОСОБА_4 та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Таким чином, наданими документами підтверджується, що відповідачка ОСОБА_1 раніше мала прізвище ОСОБА_6 та набула в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай).

Водночас зазначене свідоцтво про право на спадщину підтверджує набуття права на земельну частку (пай), а не безпосередньо права власності на сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 6525483100:02:001:0178 та 6525483100:02:001:0327.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Кульчицького Є.Г. від 18 жовтня 2016 року № 31915726 проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6525483100:02:001:0178, розташовану на території Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

Із зазначеного рішення вбачається, що заяву про державну реєстрацію права власності 12 жовтня 2016 року подав представник відповідачки ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності від 16 лютого 2016 року № 1954.

Крім того, рішенням державного реєстратора від 27 квітня 2018 року № 40847823 проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6525483100:02:001:0327.

Заяву про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку 23 квітня 2018 року також подав представник відповідачки Горбач І.О., який діяв на підставі довіреності від 16 лютого 2016 року № 1955.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 7,4902 га, кадастровий номер 6525483100:02:001:0178, зареєстровано 12 жовтня 2016 року за номером запису 16952483.

Право власності на земельну ділянку площею 2,4955 га, кадастровий номер 6525483100:02:001:0327, зареєстровано 23 квітня 2018 року за номером запису 25918665.

Із матеріалів справи вбачається, що підставами для проведення державної реєстрації права власності зазначені розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 08 серпня 2016 року № 242 та від 15 лютого 2018 року № 42.

Разом із тим копії зазначених розпоряджень у матеріалах справи відсутні.

Суд ураховує, що наявні рішення державного реєстратора підтверджують факт державної реєстрації права власності відповідачки на спірні земельні ділянки, проте самі по собі не встановлюють, що обидві земельні ділянки були сформовані саме внаслідок реалізації успадкованого права на земельну частку (пай).

Отже, суд не ототожнює набуття відповідачкою у спадщину права на земельну частку (пай) із безпосереднім спадкуванням права власності на дві сформовані земельні ділянки.

Водночас наявними письмовими доказами підтверджено, що відповідачка є громадянкою іноземної держави та за нею зареєстровано право приватної власності на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Із договорів оренди землі від 18 вересня 2019 року вбачається, що відповідачка передала зазначені земельні ділянки в користування ПП «АГРІ-ЮГ».

Укладення договорів оренди не припиняє права власності орендодавця та не є відчуженням земельних ділянок.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 грудня 2025 року земельні ділянки продовжували перебувати у приватній власності ОСОБА_1 .

Доказів відчуження відповідачкою зазначених земельних ділянок у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Правове обґрунтування

Відповідно до статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у визначених законом випадках.

Частиною четвертою статті 81 Земельного кодексу України передбачено обов`язок іноземців та осіб без громадянства відчужити протягом року землі сільськогосподарського призначення, прийняті ними у спадщину.

Разом із тим суд ураховує, що у цій справі предметом спору є дві сформовані земельні ділянки, право власності на які зареєстровано у 2016 та 2018 роках, тоді як надане свідоцтво про право на спадщину підтверджує набуття відповідачкою права на земельну частку (пай).

Тому положення частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України не можуть застосовуватися на підставі припущення про безпосереднє спадкування відповідачкою обох спірних земельних ділянок.

Водночас правове регулювання припинення права власності на земельну ділянку особи, якій така ділянка не може належати, передбачене статтею 145 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, така ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу відповідного права.

Згідно з частиною другою цієї статті у разі невідчуження земельної ділянки протягом установленого законом строку така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Частиною четвертою статті 145 Земельного кодексу України передбачено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Пунктами «д», «е» частини першої статті 140 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права власності на земельну ділянку, зокрема її конфіскацію за рішенням суду та невідчуження земельної ділянки іноземними особами у встановлений строк у випадках, визначених Кодексом.

Відповідно до пункту «в» статті 143 Земельного кодексу України конфіскація земельної ділянки є підставою примусового припинення прав на неї у судовому порядку.

Згідно зі статтею 148 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Наведені положення статей 140, 143, 145 та 148 Земельного кодексу України є чинними.

від 25.10.2001 № 2768-III+2

Судом установлено, що відповідачка є громадянкою Республіки Молдови, а спірні земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення.

Право приватної власності відповідачки на зазначені земельні ділянки зареєстровано у 2016 та 2018 роках.

При цьому державна реєстрація права власності на земельну ділянку підтверджує наявність відповідного зареєстрованого речового права, однак сама по собі не усуває встановлених законом обмежень щодо суб`єктного складу власників земель сільськогосподарського призначення.

Суд ураховує, що відсутність у матеріалах справи розпоряджень Чаплинської районної державної адміністрації, на які містяться посилання в реєстраційних документах, не дозволяє встановити всі обставини первісного набуття відповідачкою права власності та безпосередній зв`язок кожної сформованої ділянки з успадкованим правом на земельну частку (пай).

Водночас ці обставини не спростовують факту перебування земельних ділянок у зареєстрованій приватній власності відповідачки.

З огляду на положення частини першої статті 145 Земельного кодексу України визначальним для вирішення спору є встановлення факту переходу до особи права власності на земельну ділянку, яка відповідно до закону не може їй належати, та невиконання встановленого законом обов`язку щодо її відчуження.

Відповідно до статті 130 Земельного кодексу України коло суб`єктів, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, визначене законом. Іноземні громадяни не належать до осіб, які мають загальне право набувати такі земельні ділянки у приватну власність.

Відтак суд доходить висновку, що зареєстроване за відповідачкою право власності на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення підпадає під установлені земельним законодавством обмеження.

При цьому станом на 03 грудня 2025 року відповідачка не відчужила земельні ділянки, хоча з моменту державної реєстрації права власності на кожну з них минуло понад один рік.

Передача земельних ділянок в оренду ПП «АГРІ-ЮГ» не є їх відчуженням та не свідчить про виконання відповідачкою передбаченого законом обов`язку.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 145 Земельного кодексу України підстав для припинення права власності відповідачки на спірні земельні ділянки шляхом їх конфіскації.

Щодо письмових пояснень Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

Суд бере до уваги письмові пояснення представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо набуття відповідних повноважень з 01 липня 2021 року та обмеження проведення заходів державного нагляду в умовах воєнного стану.

Разом із тим зазначені обставини не спростовують установленого факту перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності іноземної громадянки понад визначений законом строк.

Зміни законодавства щодо визначення органу, уповноваженого звертатися до суду з позовами про конфіскацію земельних ділянок, не припиняють установленого законом обов`язку власника відчужити земельну ділянку, яка не може перебувати у його власності.

Суд також ураховує, що обмеження проведення заходів державного нагляду в умовах воєнного стану не змінює правового режиму земель сільськогосподарського призначення та не усуває передбачених законом підстав для припинення права власності на них.

Разом із тим доводи представника Головного управління Держгеокадастру щодо відсутності бездіяльності цього органу підлягають оцінці в сукупності з іншими обставинами, які мають значення для встановлення підстав представництва прокурором інтересів держави.

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що Бериславською окружною прокуратурою 11 листопада 2025 року направлено до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області запит щодо вжитих заходів для припинення права власності відповідачки на земельні ділянки.

Листом від 12 листопада 2025 року Головне управління повідомило про неможливість проведення відповідних заходів державного нагляду в умовах воєнного стану та нездійснення підготовки позову про конфіскацію земельних ділянок.

28 листопада 2025 року прокуратурою направлено повідомлення про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Суд ураховує, що представництво прокурором інтересів держави має субсидіарний характер та допускається за наявності передбачених законом підстав.

Сам по собі факт незвернення компетентного органу до суду не є безумовною підставою для представництва прокурором інтересів держави, якщо не встановлено обставин, які свідчать про нездійснення або неналежне здійснення захисту таких інтересів.

Разом із тим у цій справі Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області було повідомлене про обставини перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності іноземної громадянки, однак самостійно з відповідним позовом до суду не звернулося.

Наведені органом обставини щодо обмеження проведення перевірок в умовах воєнного стану пояснюють причини нездійснення ним відповідних заходів, однак не свідчать про фактичне здійснення судового захисту інтересів держави.

Суд ураховує, що спір стосується дотримання встановленого законом правового режиму земель сільськогосподарського призначення, а тривале перебування таких земель у власності особи, яка відповідно до закону не може бути їх власником, становить порушення інтересів держави.

Оскільки уповноважений орган самостійно судового захисту зазначених інтересів не здійснив, а прокурором дотримано передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку попереднього повідомлення, суд доходить висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в цій справі.

Щодо пропорційності втручання у право власності

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Втручання держави у право власності повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та відповідати принципу пропорційності.

У цій справі припинення права власності відповідачки шляхом конфіскації земельних ділянок передбачене положеннями статті 145 Земельного кодексу України.

Таке втручання спрямоване на забезпечення дотримання встановленого законом правового режиму земель сільськогосподарського призначення та охорону землі як основного національного багатства.

Суд ураховує, що відповідачка набула право власності на земельні ділянки у 2016 та 2018 роках, однак протягом тривалого часу не виконала встановленого законом обов`язку щодо їх відчуження.

Доказів існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали виконання такого обов`язку протягом установленого законом строку, відповідачка суду не надала.

Водночас сам факт неподання відповідачкою відзиву не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість заявлених вимог та оцінити наявні докази.

Оцінивши встановлені обставини, характер спірних правовідносин, тривалість перебування земельних ділянок у власності відповідачки та законодавчі обмеження щодо суб`єктного складу власників земель сільськогосподарського призначення, суд доходить висновку, що застосування передбаченого законом способу захисту відповідає легітимній меті забезпечення дотримання земельного законодавства України.

Висновки суду

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що відповідачка є громадянкою Республіки Молдови, за нею зареєстровано право приватної власності на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення та протягом установленого законом строку зазначені земельні ділянки не були відчужені.

Доказів припинення права власності відповідачки або відчуження земельних ділянок матеріали справи не містять.

Оцінивши надані докази в їх сукупності та застосувавши положення статей 81, 130, 140, 143, 145 Земельного кодексу України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для припинення права власності відповідачки на спірні земельні ділянки шляхом їх конфіскації.

За таких обставин позовні вимоги керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області, заявлені в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється повністю, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844,80 грн підлягають стягненню з відповідачки на користь Херсонської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, статтями 22, 81, 130, 140, 143, 145, 148 Земельного кодексу України, статтями 346, 354 ЦК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», статтями 12, 13, 56, 76–81, 89, 141, 247, 259, 263–265, 268, 280–284, 354 ЦПК України, суд —

УХВАЛИВ:

Позов керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки, — Приватне підприємство «АГРІ-ЮГ», про конфіскацію земельних ділянок — задовольнити повністю.

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Молдови, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: с. Чукур-Мінджір, Чимішлійський район, Республіка Молдова, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,4902 га, кадастровий номер 6525483100:02:001:0178, цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано 12 жовтня 2016 року за номером запису 16952483, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31915726 від 18 жовтня 2016 року, шляхом конфіскації зазначеної земельної ділянки на користь держави.

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Молдови, РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,4955 га, кадастровий номер 6525483100:02:001:0327, цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано 23 квітня 2018 року за номером запису 25918665, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40847823 від 27 квітня 2018 року, шляхом конфіскації зазначеної земельної ділянки на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя О.В. Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua