Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №686/18307/25 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №686/18307/25

Суддя: Ярмолюк О. І.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/18307/25

Провадження № 22-ц/820/1635/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представниці відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання спадкодавця.

ОСОБА_1 зазначила, що 19 листопада 2016 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у місті Познані (Польща). Спадкоємцями ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_4 . Позивачка понесла витрати на поховання спадкодавця на загальну суму 149 181 грн 91 коп., яка складається з: 97 350 грн – на репатріацію тіла; 2 861 грн 40 коп. – на облаштування могили та винаймання траурного залу; 29 400 грн – на ритуальні послуги та обрядові заходи; 13 752 грн 70 коп. – на поминальний обід; 4 317 грн 81 коп. – на солодощі для роздачі на кладовищі; 1 500 грн – на поїздку до лікарні в Польщі. ОСОБА_4 зобов`язана відшкодувати позивачці половину цих витрат у розмірі 74 590 грн 96 коп., однак від добровільного відшкодування вона відмовляється.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь витрати на поховання спадкодавця у розмірі 74 590 грн 96 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року в позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами понесення витрат на поховання чоловіка ОСОБА_5 . Також у справі відсутні докази щодо складу та обсягу спадкового майна, в межах вартості якого спадкоємці зобов`язані нести витрати на поховання. Витрати на проведення поминального обіду, придбання солодощів і проїзного документа не відносяться до витрат на поховання, обов`язок щодо відшкодування яких покладається на спадкоємців. Відтак позов ОСОБА_1 є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 понесла витрати на поховання ОСОБА_5 , у зв`язку з чим ОСОБА_4 зобов`язана відшкодувати їй половину цих витрат. Факт понесення позивачкою витрат на поховання та їх розмір підтверджений сукупністю зібраних доказів і не спростований відповідачкою. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги і заперечення сторін, неправильно витлумачив норми статті 1232 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), Закону України від 10 липня 2003 року № 1102-ІV «Про поховання та похоронну справу» (далі – Закон № 1102-ІV), не врахував норми Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265/95-ВР) та не застосував норми статей 81, 89 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_1 є дружиною, а ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 – дітьми ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у місті Познані (Польща).

ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 як спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 в установленому законом порядку.

16 січня 2025 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Терлич О.Л. заведено спадкову справу № 7/2025 щодо майна ОСОБА_5 .

У зв`язку з похованням ОСОБА_5 позивачка понесла витрати: 97 350 грн – на репатріацію тіла в Україну (акт приймання-передачі наданих послуг від 14 січня 2025 року), 2 861 грн 40 коп. – на облаштування могили, оформлення договору та свідоцтва на поховання, винаймання траурного залу (договір-замовлення № 126771 від 13 січня 2025 року); 29 400 грн – на ритуальні послуги та обрядові заходи (видаткова накладна № 79 від 13 січня 2025 року), а всього – 129 611 грн 40 коп.

Крім того, ОСОБА_1 понесла витрати: 13 752 грн 70 коп. – на поминальний обід та алкогольні напої, 4 317 грн 81 коп. – на продукти харчування, алкогольні напої та кондитерські вироби.

7 січня 2025 року ОСОБА_1 витратила 1 500 грн на придбання проїзного документа на автобус за маршрутом Хмельницький-Щецин.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

В силу статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Як передбачено частиною першою статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Із положень статті 2 Закону № 1102-ІV поховання померлого – комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

В силу статті 22 Закону № 1102-ІV переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред`явлення митному органові особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів: свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом; довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного митного органу – в разі вивезення труни (урни) за кордон – або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном – у разі ввезення труни (урни) на територію України. Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.

Як визначено статтею 2 Закону № 265/95-ВР, розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За змістом пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.

Дружина та діти спадкодавця відносяться до спадкоємців першої черги за законом. За загальним правилом частки кожного із спадкоємців за законом є рівними, якщо вони не досягли між собою угоди про зміну розміру цих часток.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов`язаний відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. При цьому кожен із спадкоємців зобов`язаний відшкодувати ці витрати особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Обов`язковою умовою покладення на спадкоємця зобов`язання щодо покриття витрат на поховання спадкоємця є фактичне понесення цих витрат іншою особою, а також їх необхідність здійснення і розумність розміру.

До витрат, понесених на поховання спадкодавця, можуть бути віднесені, зокрема, витрати на ритуальні послуги і обряди, на виготовлення пам`ятників і огорож, придбання місця для поховання. Для визначення того, чи є витрати розумними, як критерій можуть бути використані звичаї, що існують у певному регіоні або ж місцевості. Документами, що підтверджують понесені витрати на поховання спадкодавця, можуть слугувати чеки з магазинів і ритуальних служб тощо (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 червня 2026 року у справі № 569/4208/22).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги за законом, які прийняли спадщину.

З акта приймання-передачі наданих послуг від 14 січня 2025 року та квитанції № 00001 від 13 січня 2025 року, договору-замовлення № 126771 від 13 січня 2025 року та фіскального чека № 0000006129 від 13 січня 2025 року, видаткової накладної № 79 від 13 січня 2025 року (т. 1 а.с. 6-7, 165-167, 195-196, 198) вбачається, що ОСОБА_1 понесла витрати на поховання ОСОБА_5 , у тому числі на репатріацію тіла, у сумі 129 611 грн 40 коп.

Зазначені розрахункові документи фактично перебувають у позивачки та достовірно свідчать про понесені нею витрати. Суд першої інстанції прийняв ці письмові докази.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , в особі представниці, частково визнала факт понесення ОСОБА_1 витрат на поховання ОСОБА_5 . З огляду на невідворотність цих витрат, ОСОБА_4 не спростувала факт понесення позивачкою витрат на поховання, а також не вказала на особу, яка їх ймовірно понесла.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про доведеність понесення ОСОБА_1 витрат на поховання ОСОБА_5 у розмірі 129 611 грн 40 коп.

Оскільки спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли чотири спадкоємці за законом однієї черги, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на поховання спадкодавця у розмірі 32 402 грн 85 коп. (129611,40:4).

Водночас витрати ОСОБА_1 на поминальний обід, продукти харчування, алкогольні напої, кондитерські вироби, а також на придбання проїзного документа на автобус до Польщі не віднесені до витрат на поховання та не можуть бути покладені на відповідачку (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 484/1407/17).

У цій частині висновок суду першої інстанції є правильним.

Під час судового розгляду сторони визнали наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , а ОСОБА_4 не надала будь-яких доказів про те, що вартість цього майна є меншою, ніж присуджена з неї сума витрат на поховання спадкодавця.

Отже, в позові ОСОБА_1 не може бути відмовлено через відсутність доказів щодо складу та обсягу спадкового майна, в межах вартості якого спадкоємці зобов`язані нести витрати на поховання.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

При вирішенні спору суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, а також неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, внаслідок чого ухвалене ним рішення підлягає скасуванню.

З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на поховання спадкодавця у розмірі 32 402 грн 85 коп.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VІ) визначено, що судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час вчинення процесуальних дій) за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1); заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4); апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір за ставкою 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 6).

В силу статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Законом № 3674-VI визначені ставки судового збору, зокрема за подання фізичною особою позовної заяви, заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності.

За загальним правилом стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ОСОБА_1 понесла витрати на сплату судового збору: 1 211 грн 20 коп. – за подання позовної заяви; 605 грн 60 коп. – за подання заяви про забезпечення позову, 1 816 грн 50 коп. – за подання апеляційної скарги, - а всього – 3 633 грн 30 коп.

Позов ОСОБА_1 заявлено з ціною 74 590 грн 96 коп. і задоволено на 32 402 грн 85 коп., тобто на 43,44% (32402,85?100:74590,96), а тому з ОСОБА_4 на користь позивачки слід стягнути 1 578 грн 31 коп. судового збору (3633,30?43,44%).

Водночас у зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 має понести обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі договору про надання правничої допомоги № 02 від 16 вересня 2025 року (т. 1 а.с. 153) Адвокатське бюро «Центр юридичних та консалтингових послуг «Піскуровська та партнери» (далі – Адвокатське бюро) надавало ОСОБА_1 професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору сторони визначили гонорар у фіксованому розмірі 20 000 грн.

Згідно з актом приймання-передачі наданої правничої допомоги від 6 березня 2026 року (т. 1 а.с. 154) Адвокатське бюро надало Степусь Т.М. юридичні послуги у вигляді здійснення правового аналізу наданих документів, з`ясування обставин справи, надання усних консультацій, виготовлення та подання позовної заяви, запиту, клопотання, приймання участі у судових засіданнях, а всього загальною вартістю 20 000 грн.

В суді першої інстанції ОСОБА_4 не ставила під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які має понести ОСОБА_1 , та не заявила клопотання про зменшення розміру цих витрат.

З огляду на те, що за наслідками перегляду справи в апеляційному суді позов ОСОБА_1 задоволено на 43,44%, ОСОБА_4 повинна відшкодувати позивачці 8 688 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (20000?43,44%).

Всього з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 10 266 грн 31 коп. судових витрат (1578,31+8688,00).

Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, розподіл судових витрат змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання – АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) 32 402 гривні 85 копійок витрат на поховання спадкодавця та 10 266 гривень 31 копійку судових витрат, а всього – 42 669 грн 16 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Хараджа Н.В.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 39

Оригінал: reyestr.court.gov.ua