Додаткове рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №195/634/25 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №195/634/25

Суддя: Трофимова Д. А.

Дата документу 13.11.2026 Справа № 195/634/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 195/634/25 Головуючий у 1-й інстанції: Баруліна Т.Є.

Провадження № 22-з/807/138/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Гончар М.С.,

Онищенка Е.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича, про ухвалення додаткового рішення у справі з апеляційними скаргами ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Шашликова Дениса Геннадійовича, на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2026 року, на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну способу участі у вихованні дитини,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Шашликова Д.Г., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну розміру аліментів та зміну способу участі у вихованні дитини.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2025 року клопотання адвоката Штабовенка Дениса Геннадійовича про роз`єднання позовних вимог за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, третя особа: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну розміру аліментів та зміну способу участі у вихованні дитини задоволено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, третя особа: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну розміру аліментів та зміну способу участі у вихованні дитини роз`єднано.

Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, третя особа: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну способу участі у вихованні дитини.

Ухвалено роз`єднані провадження в подальшому іменувати: цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, третя особа: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну розміру аліментів; цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, третя особа: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну способу участі у вихованні дитини.

Виділено в самостійне провадження справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, третя особа: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну способу участі у вихованні дитини, та передано матеріали для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, третя особа: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну способу участі у вихованні дитини, передано за підсудністю до Ленінського (наразі Дніпровського) районного суду міста Запоріжжя.

Позивач просила суд: змінити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2021 року у справі № 334/1202/20, що було змінене постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20, провадження № 61-7951св22; визначити ОСОБА_1 спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та час їхнього спілкування шляхом систематичних побачень наступним чином: батько забирає сина кожної першої та третьої суботи не пізніше 11.00 год. та повертає його не пізніше 15.00 год. наступного дня (у неділю) виключно за бажанням дитини та визначити місцем передачі сина батькові та повернення його матері - місце постійної (або тимчасової) реєстрації дитини; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну способу участі у вихованні дитини відмовлено.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвокат Штабовенка Дениса Всеволодовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про зміну способу участі у вихованні дитини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В іншій частині відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Шашликова Дениса Геннадійовича, залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2026 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2026 року у цій справі залишено без змін.

Від ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Штабовенка Д.В., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач у зв`язку із розглядом цієї справи у апеляційній інстанції, в сумі 7 000 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник» укладено договір про надання правової допомоги від 30.01.2025 року № б/н (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору ОСОБА_1 доручає, а АО «Юридична компанія Радник» приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Додатковою угодою №2 від 04.09.2026 року до вказаного Договору, сторони конкретизували перелік правничої допомоги, що надається.

Відповідно до п.п. 1.1 Додаткової угоди АО «Юридична компанія Радник» зобов`язується здійснити: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2026 року та додаткове рішення від 13 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та зміну способу участі у вихованні дитини по справі № 195/634/25.

При цьому, вартість правничої допомоги щодо складання документів встановлюється в залежності від часу роботи для підготовки відповідного процесуального документу із розрахунку одна година роботи = 2000 грн.

Загальний розмір витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом даної справи, становить 7000,00 грн., які складаються з: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2026 року та додаткове рішення від 13 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та зміну способу участі у вихованні дитини по справі № 195/634/25, - 4000,00 грн. (2000,00 грн. одна година роботи * 2 години); участь у судовому засіданні 23 вересня 2026 р. у Запорізькому апеляційному суді - 3000,00 грн., які прийняті відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг.

Від ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Шашликова Д.Г., на адресу апеляційного суду надійшли заперечення на вищевказану заяву, просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Зазначає, що, враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, предмет спору, складність справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно і сума 7 000 грн. є значною та необґрунтованою. Зокрема, сторона позивача не погоджується з витратами в частині витраченого часу на складання відзиву, який фактично дублював заперечення в суді першої інстанції. Додатково, стягнення фіксованої суми у розмірі 3 000 грн. за судове засідання незначної тривалості є непропорційним та економічно необґрунтованим. Вказані у заяві години, що були витрачені на складання відповідних процесуальних документів, є узагальненими та не підтверджені жодними належними доказами, що унеможливлює перевірку їх обґрунтованості та необхідності. Представником відповідача жодним чином не зафіксовано та не доведено розміру витраченого часу на складання процесуальних документів у справі № 195/634/25.

Окрім того, характер спору у даній цивільній справі не відзначається підвищеною складністю, наявна також відсутність значного обсягу доказової бази, а також обмежений обсяг процесуальних документів, відтак заявлена сума витрат у розмірі 7 000,00 грн. не відповідає критеріям співмірності.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем 7 000,00 грн. в якості витрат на правничу допомогу, оскільки така згідно умов п. 5 додаткової угоди, підлягає здійсненню протягом 30 (тридцяти) робочих днів після ухвалення рішення у справі. Представник відповідача фактично долучає лише додаткову угоду від 04.06.2026 року, яка не може вважатись платіжним документом, тому і не може підтверджувати факт оплати та відповідно отримання грошових коштів представником відповідача, що свідчить про відсутність фактичного понесення витрат відповідачем у розмірі 7 000, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Штабовенка Д.В., про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічне роз`яснення міститься й в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».

Згідно з вимогами статей 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано копії: Договору про надання правничої допомоги № б/н від 30 січня 2025 року; додаткової угоди № 2 від 04.06.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 30.01.2025 року; Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 23.09.2026 року до Договору про надання правничої допомоги від 30 січня 2025 року.

Відповідно до пункту 1.1. Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 23.09.2026 року до Договору про надання правничої допомоги від 30 січня 2025 року ОСОБА_1 прийняв наступну правову допомогу: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2026 року, на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу участі у вихованні дитини по справі №195/634/25 - 4 000 грн. (2 000,00 грн. - одна година роботи * 2 години), участь у судовому засіданні 23 вересня 2026 року у Запорізькому апеляційному суді - 3 000 грн., загальна сума - 7 000 грн.

Враховуючи надані представником ОСОБА_1 - адвокатом Штабовенком Д.В. докази та ухвалене судом апеляційної інстанції 23.09.2026 року судове рішення, колегія суддів погоджується, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.

Як зазначалося вище, при визначенні суми відшкодування суд має керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.

За частинами другою - п`ятою статті 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Таким чином, розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами).

При цьому подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Стосовно доводів ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Шашликова Д.Г., про відсутність доказів сплати витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значенням справи для сторони, а також з урахуванням доводів поданого ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Шашликова Д.Г., заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Штабовенка Д.В., про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити в цій справі додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна додаткова постанова складена 13 листопада 2026 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: М.С. Гончар

Е.А. Онищенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua