Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №333/8398/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №333/8398/26

Суддя: Піх Ю. Р.

Єдиний унікальний номер № 333/8398/26

Провадження № 2/333/7362/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піх Ю.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

06.08.2026 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне, що 22.08.2017 року між акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладена договір №CCNG-630708609. За змістом умов договору банк надав позичальнику кредит у вигляді кредитного ліміту 200000 грн. строком до 22.08.2020 року під 39,99% річних.

Відповідно до Протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на наступне: Повне найменування Банку українською мовою: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК»; Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «СЕНС БАНК».

17.05.2021 укладений договір №2 відповідно до якого АТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630708609.

18.05.2021 укладений договір №18-05/2021 відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630708609.

10.01.2023 укладений договір №10-01/2023/01 відповідно до якого ТОВ Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630708609.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № CCNG-630708609.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № CCNG-630708609 від 22.08.2017 р., яку просить стягнути позивач становить 19558,51 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 12052,54 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 1162,03 грн., Заборгованість за пенею та/або штрафами, - 5385,65 грн., Заборгованість за комісіями, - 0.00 грн., - Інфляційні збитки – 766,11 грн. - Нараховані 3% річних – 192,18 грн., а також 2662,40 грн. витрат на сплату судового збору, 9000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Копію ухвали від 19.10.2026 разом із копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів було направлено відповідачу рекомендованим листом із повідомленням за адресою, що є його зареєстрованим місцем проживання, конверт із поштовим відправленням повернуто на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

26.10.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача Зачепіло З.Я., в якому остання заперечувала проти позову, вказала, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів відповідачу, вважає нарахування пені та штрафу, інфляційних збитків та 3% річних неправомірними, а стягнення витрат на правову допомогу неспіврмірною.

03.11.2026 до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, в яких на позовних вимогах наполягав, вказав, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і має можливість надати суду докази щодо неотримання кредитних коштів. Крім того, зазначив, що у своїх стандартних формах розрахунків заборгованості було помилково ідентифіковано суму в розмірі 5385,65 грн. як сума заборгованості за пенею,однак це сума заборгованості за процентами/штрафом. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а, відтак суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.08.2017 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_2 власноручно підписано Оферту на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії на ліміт 200000 грн., найменування продукту «Максимум», запропонував відкрити йому рахунок № НОМЕР_1 на особисті потреби, процентну ставку встановити в розмірі 39,99% річних, тип - фіксована.

Згідно паспорту споживчого кредиту підписаного особисто ОСОБА_2 22.08.2017, встановлено кредитний ліміт 4000 грн. строком на 12 місяців, сума щомісячного платежу 865 грн., загальна вартість кредиту 10785 грн., штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу одноразово за кожен факт виникнення прострочки 50 грн. в день виникнення прострочки, 150 грн. в разі якщо сума простроченої заборгованості не погашена на протязі 50 календарних днів.

АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час підписання.

17.05.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ ФК «Флексіс» укладений договір факторингу №2, відповідно до умов якого, АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило ТОВ ФК «Флексіс» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом від 02.08.2018 року, право на одержання яких, належить АТ «АЛЬФА-БАНК», а ТОВ ФК «Флексіс» набуло право вимоги грошових коштів за цією угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № CCNG-630708609 від 22.08.2017 року від відповідача ОСОБА_2

18.05.2021 року між ТОВ ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу №18-05/2021, відповідно до умов якого, ТОВ ФК «Флексіс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом 02.08.2018 року, право на одержання яких, належить ТОВ ФК «Флексіс», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги грошових коштів за цією угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № CCNG-630708609 від 22.08.2017 року від відповідача ОСОБА_2

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом від 02.08.2018 року, право на одержання яких, належить ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги грошових коштів за цією угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № CCNG-630708609 від 22.08.2017 року від відповідача ОСОБА_2 .

Із розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № CCNG-630708609 від 22.08.2017 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 отримавши кредитні кошти, зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконує, кредитні кошти не повертає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість по даному кредитному договору в сумі 19558,51 грн., а саме: 12052,54 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 1162,03 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 5385,65 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами, 766,11 грн. інфляційні збитки, 192,18 грн. нараховані 3% річних.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до змісту ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як слідує із змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із змісту ст.512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Проаналізувавши докази по даній справі, суд вважає, що не виконання відповідачем умов договору кредитної лінії № CCNG-630708609 від 22.08.2017 року, порушило право позивача на повернення кредитних коштів, що підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору в сумі 13214,57 грн., а саме: 12052,54 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 1162,03 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Як вбачається із п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5385,65 грн. - заборгованості за пенею та/або штрафами, 766,11 грн. інфляційних збитків, 192,18 грн. нарахованих 3% річних до задоволення не підлягає за безпідставністю вимог в цій частині позову.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року; заявкою про надання юридичної допомоги № 1497 від 01.06.2026 року, витягом з акту № 23 про надання правничої допомоги від 30.06.2026 року на загальну суму 9000,00 грн.

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1798,83 гривень та 3000,00 гривень за надання правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926 заборгованість за Договором № CCNG-630708609 від 22.08.2017 року у розмірі 13214,57 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 1798,83 грн., а також суму витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Ю.Р. Піх

Оригінал: reyestr.court.gov.ua