Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №701/1112/25
Суддя: Новіков О. М.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1369/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №701/1112/25 Категорія: 310000000Маренюк В. Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради, Служба у справах дітей Черкаської міської ради та ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і участі в його вихованні, -
в с т а н о в и в:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування поданого позову зазначала, що між позивачем та відповідачем виникли відносини щодо усунення перешкод у спілкуванні баби з дитиною і участі її у вихованні онука, що регулюються Сімейним кодексом України і спеціальними інститутами цивільного права. Позивач звернулася за захистом порушених немайнових прав дитини і ставить перед судом питання їх захисту, шляхом усунення перешкод у спілкуванні дитини з бабою.
21 червня 2014 року третя особа ОСОБА_3 , син позивача, уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано у Відділі реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району управління юстиції у м. Черкаси під актовим записом №175, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від зазначеного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина - син ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 є рідною бабусею цієї дитини по батьківській лінії.
Відповідач, будучи матір`ю дитини, фактично чинить перешкоди як у спілкуванні ОСОБА_3 , так і у спілкуванні баби з дитиною, позбавляючи онука природного права на зв`язок із рідними.
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2019 року шлюб між ОСОБА_3 , та відповідачем було розірвано.
Від самого народження сина ОСОБА_3 мав тісний емоційний зв`язок із ним, постійно дбав про нього, виховував, забезпечував матеріально та духовно. ОСОБА_3 , працює, має стабільний дохід, володіє постійним житлом – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , яку придбав за власні кошти ще до шлюбу. У квартирі створено всі умови для гармонійного розвитку дитини: окрема кімната, іграшки, книги, дитячий куточок, необхідний одяг та предмети догляду. За місцем роботи та проживання ОСОБА_3 , характеризують позитивно, він не перебуває на психіатричному чи наркологічному обліку, шкідливих звичок не має.
ОСОБА_3 сплачує аліменти на користь відповідача.
Позивач зі своїм чоловіком проживають поряд з сином (кв. АДРЕСА_2 ) і допомагали та готові допомагати у вихованні онука.
Оскільки у ОСОБА_1 з онуком тісний зв`язок, відповідач, на її думку, незаконно позбавляє дитину і позивача спілкування.
З приводу перешкод у спілкуванні з онуком і позивач і ОСОБА_3 , звертались до служби у справах дітей.
Розпорядженням Маньківської районної ради Черкаської області від 25.02.2020 № 33 встановлено часи побачення батька з дитиною:
- до 2-х годин на день понеділок, середа, п`ятниця з 16.00 до 18.00 год., у вихідні дні з 10.00 год. до 13.00 год.
ОСОБА_2 , дане розпорядження взагалі не виконується.
Місця для спілкування з дитиною в смт. Маньківка у позивача не має, а за адресою ОСОБА_2 , на думку позивача, це робити не можливо, оскільки вона вчиняє сварки із ними.
Позивач не раз зверталась до органів служби у справах дітей та до органів поліції щодо перешкод у спілкуванні з онуком.
Як вказує позивач, ОСОБА_2 , чиниться перешкоджання ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , у спілкуванні з дитиною і батьку дитини, бабі дитині не надається навіть можливість переконатись у стані здоров`я дитини, дитина у зазначені для побачень часи не виходить на відеозв`язок, не надається для особистого спілкування ні батьку ні бабі, що зафіксовано на відеозаписі (надається) та у відповідях третіх осіб і органів поліції.
Позивач має бажання спілкуватися з онуком, брати активну участь у його вихованні та розвитку, однак відповідач, на думку позивача, через особистісний конфлікт, перешкоджає позивачу у спілкуванні з онуком. До виникнення конфлікту з відповідачем між позивачем та онуком склалися хороші відносини, вони спілкувалися та неодноразово подорожували разом.
Перешкоджання у спілкуванні з онуком завдає позивачу нестерпного болю. Такі дії на думку позивача суперечать не лише загальнолюдським принципам і моральним нормам, але й прямо порушують права дитини, закріплені Конституцією України, Сімейним кодексом, Законом «Про охорону дитинства» та міжнародними договорами, тому позивач і звертається з вищевказаною заявою до суду, в якій просить суд усунути перешкоди у спілкуванні позивача з онуком ОСОБА_4 , шляхом заборони відповідачу чинити перешкоди у спілкуванні онука з рідною бабусею по батьківській лінії ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача реально сприяти спілкуванню онука з бабою, із повагою до старшого покоління та визначити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з онуком без присутності матері і її родичів за місцем проживання бабусі за адресою: АДРЕСА_3 та по відеозв`язку (за вибором бабусі) за наступним графіком побачень з дитиною (із врахуванням навчання дитини у школі):
- на вихідні дні з 16.00 години п`ятниці по 16.00 години неділі кожного третього тижня кожного місяця;
- кожного релігійного і державного свята з 10.00 год. до 15.00 год.;
- в канікулярний період спільний відпочинок з бабусею без присутності матері і її родичів, один місяць влітку з 25 червня по 25 липня, по парним рокам з 29 грудня по 5 січня, по непарним рокам з 5 січня по 10 січня,
- у дні народження онука з 15.00 по 19.00 години, у дні народження баби з 10.00 по 14.00 години без присутності матері і її родичів, у місці проживання баби або засобами відеозв`язку (за вибором баби).
Крім того просила стягнути з відповідача судові витрати в сумі 65 000,00 грн.
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що в межах даного спору позивачем не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити неправомірні дії відповідача, пов`язані зі створенням перешкод в спілкуванні баби з онуком, при зверненні з позовом до суду позивачем не долучено докази на підтвердження заявлених вимог.
Твердження позивача про те, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з онуком суд не приймає до уваги, так як вони спростовуються матеріалами справи. Так судом встановлено, рішенням виконавчого комітету Маньківської селищної ради № 245-25 від 23.12.2025р. визначено дні побачень ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щосуботи або щонеділі на території селища Маньківка в присутності відповідача, за попередньою домовленістю, тобто позивач не була позбавлена можливості зустрічатися з онуком.
Крім того, при вирішенні даного спору суд також врахував вік дитини та значну відстань між місцем проживання позивача та місцем проживання онука, яку необхідно буде йому долати та яка може негативно вплинути на здоров`я дитини відповідного віку.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вказавши, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неправильному застосуванні норм матеріального права, тому просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивачем запропоновано два варіанти визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_4 .
За першим варіантом:
1.Регулярні зустрічі: кожного першого та третього тижні місяця з 16:00 пітниці до 16:00 неділі без обов`язкової присутності матері дитини.
2.Щотижневе спілкування: один день на тиждень (середа або четвер) з 17:00 до 19:00 шляхом відеозв`язку (Viber, Telegram або інші засоби).
3.Святкові дні: у державні та релігійні свята з 10:00 до 15:00 (за попереднім погодженням не пізніше ніж за три дні).
4.Канікулярний період: літній період – 2 тижні безперервного спільного відпочинку; зимові канікули – 5 днів (у парні роки з 29 грудня по 03 січня, у непарні – з 3 по 8 січня).
5.Дні народження: у день народження онука з 15:00 до 19:00; у день народження баби з 10:00 до 14:00.
6.Місце спілкування: за місцем проживання баби або в іншому безпечному місці без присутності матері.
7.Обов`язки відповідача: не чинити перешкод у спілкуванні; забезпечувати підготовку дитини до зустрічей; сприяти встановленню стабільного контакту.
8.Додаткові положення: у разі хвороби дитини або інших поважних причин – сторони погоджують інший час; сторони зобов`язані діяти добросовісно та в інтересах дитини.
За другим варіантом:
1.Регулярні зустрічі: кожної другої та четвертої суботи місяця з 10:00 до 18:00; на території населеного пункту проживання дитини або за домовленістю сторін; перші 2 місяці – у присутності матері, надалі – без обов`язкової присутності.
2.Відеозв`язок: двічі на тиждень (наприклад, вівторок і четвер) з 18:00 до 19:00.
3.Святкові дні: чергування свят між сторонами (за попереднім погодженням).
4.Канікули: 7 днів у літній період; 3 дні під час зимових канікул.
5.Обов`язки відповідача: не перешкоджати спілкуванню; сприяти стабільному контакту дитини з бабою.
6.Додаткові умови: у разі об`єктивних обставин сторони погоджують інший час; спілкування здійснюється з урахуванням інтересів дитини.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом залишено поза увагою, що позивач неодноразово зверталася до органів поліції у зв`язку з перешкоджанням у спілкуванні з дитиною. Між сторонами наявний тривалий конфлікт, який безпосередньо впливає на можливість реалізації права на спілкування. Надані відеоматеріали фіксують факти відмови у спілкуванні та створення напружених, конфліктних умов. Визначений органом опіки порядок спілкування фактично не реалізується належним чином.
Судом не враховано, що саме відсутність ефективного та стабільного спілкування є критеріям наявності порушення права, а не лише формальне існування можливості такого спілкування.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – адвокат Федоркін А.В. вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази факту перешкоди відповідачем спілкування сина з його бабусею.
При цьому вважає, що односторонні звернення самої позивача до поліції та служби у справах дітей засвідчують лише факт подання нею заяв, а не факт неправомірної поведінки відповідача. За жодним із цих звернень компетентними органами не встановлено вчинення відповідачем будь-якого порушення.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 23.12.2025 №245-25 «Про визначення порядку спілкування баби з онуком», ухваленим за зверненням самої позивача, визначено дні побачень ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : щосуботи або щонеділі на території селища Маньківка у присутності матері, за попередньою домовленістю.
Це рішення є чинним, у встановленому порядку позивачем не оскаржене та відповідно до ст.ст. 19, 158 СК України є обов`язковим до виконання.
Вказує, що запропоновані позивачем графіки спілкування суперечать найкращим інтересам дитини, тому позов не міг бути задоволений. Суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував вік дитини та відстань між місцями проживання сторін як самостійні обставини, що мають істотне значення в розумінні ст. 159 СК України.
Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги заявлено нові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не можуть розглядатися апеляційним судом.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
21 червня 2014 року син позивачки ОСОБА_3 уклав шлюб з відповідачем, який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району управління юстиції у м. Черкаси, актовий запис № 175 свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила сина ОСОБА_4 , батьком якого є ОСОБА_3 , а позивачка бабою.
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 19.09.2019 року шлюб між відповідачем ОСОБА_2 , та сином позивача ОСОБА_3 , розірвано.
На даний час онук позивача ОСОБА_4 , зареєстрований та проживає за місцем реєстрації своєї матері, відповідача по справі по АДРЕСА_4 .
На виконання ухвали суду від 08 грудня 2025 року, ВК Маньківської селищної ради надано рішення № 245-25 від 23.12.2025 року "Про визначення порядку спілкування баби з онуком" визначено дні побачення позивача ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щосуботи або щонеділі на території селища Маньківка у присутності матері ОСОБА_2 , за попередньою домовленістю.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції – на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).
Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.
Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).
Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.
Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда стосовно до своїх онуків в першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не вирішив заявлений у справі спір з урахуванням вказаних вище норм права, порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 711/8611/20 (провадження № 61-9806св22) враховано інтереси малолітніх дітей та конкретні обставини справи, визначено порядок спілкування баби з онуками, оскільки це забезпечує якнайкращі інтереси дітей. Сама по собі наявність неприязних відносин між сторонами не є доказом, що останні створюють перешкоди позивачу у питаннях, пов`язаних з вихованням дітей.
У постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 466/3563/19 (провадження № 61-5280св22) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про усунення перешкод у спілкуванні, також про встановлення способу участі у спілкуванні з онукою, виходив з того, що суди встановили, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування бабусі та дідуся з онуком, врахували висновок органу опіки та піклування, наданий відповідно до вимог статей 19, 159, 263 СК України, відсутність доказів негативного впливу позивачів на дитину, тому з урахуванням інтересів дитини зробили обґрунтований висновок про часткове задоволення позову.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23) відступив від висновку щодо застосування положень статей 159, 257, 263 СК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (провадження № 61-37709св18), про те, що обов`язковою передумовою (підставою) задоволення позову діда та/або баби про встановлення способу та порядку участі у вихованні онуків є наявність перешкод у спілкуванні з онуком, які чинять інші особи, з якими постійно проживає дитина.
Як установлено судом, позивач неодноразово зверталася до суду із позовами до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і участі в його вихованні (справи №701/86/21, №701/761/23) за результатами розгляду яких, у задоволенні її вимог було відмовлено.
При цьому, на виконання ухвали суду від 27.09.2023 р. по справі №701/761/23 служба у справах дітей Маньківської селищної ради наявна письмова інформація (висновок), що 06.10.2023 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Маньківської селищної територіальної громади розглянуто питання про усунення перешкод у спілкуванні малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з бабою, ОСОБА_1 , шляхом встановлення порядку участі у його вихованні, на якому була присутня ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Комісія, врахувавши режим та графік життя дитини, рекомендувала визначити дні побачень щосуботи або щонеділі на території смт. Маньківка, у присутності матері, ОСОБА_2 , та за попередньої домовленості.
Вказане також вбачається з листа Служби у справах дітей Черкаської обласної державної адміністрації від 29.11.2023 №01-27/Н-85 долученого ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 197).
Тобто при розгляді попереднього позову позивача ОСОБА_1 , служба у справах дітей Маньківської селищної ради надала рекомендації у частині визначення днів побачень з онуком.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, доводи апелянта та пояснення відповідача в судовому засіданні, враховуючи тривалий період існування даного спору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність перешкоджання спілкування баби з онуком.
Водночас судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися неприязні відносини, які носять тривалий характер та унеможливлюють конструктивну комунікацію між ними.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Колегія суддів вважає, що відмова у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з ним (у випадку невстановлення таких перешкод) не є підставою для відмови судом у визначенні способів і порядку участі бабусею у вихованні онука. Інше призведе до формальних перешкод у реалізації бабусею прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України, а також могло б призвести до порушення гарантій, передбачених статтею 8 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довела створення їй перешкод у спілкуванні з онуком, не можуть бути підставою для відмови суду у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України, визначенні способів участі баби у вихованні дитини, місця і часу їх спілкування.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23).
Колегія суддів, враховуючи віддаленість місця проживання онука від місця проживання позивача, наявність усталеного способу життя дитини, щодо учбового процесу та позашкільних гуртків, вважає за доцільне визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком:
1.Зустрічі кожної другої суботи місяця з 10:00 до 14:00 на території населеного пункту проживання дитини або за домовленістю сторін з врахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини, режиму дня та харчування (перші 2 місяці у присутності матері, надалі без обов`язкової присутності за погодженням сторін).
2.Щотижневе спілкування засобами відеозв`язку один раз на тиждень у вівторок з 18:00 до 19:00.
3.Щороку у період канікул визначити додаткові дні для відпочинку або екскурсії за попереднім погодженням із матір?ю.
На переконання колегії суддів зазначений порядок участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини сприятиме їх сімейним відносинам, а також враховуватиме першочергово інтереси самої дитини, та сторін у справі.
Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких підстав, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам матеріального права та підлягає скасуванню у частині відмови у визначенні порядку участі ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 376 ЦПК України, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з визначенням участі бабусі у вихованні онука у зв`язку з наведеними у даній постанові мотивами.
Щодо судового збору
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за розгляд яких нею до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2442,40 грн. При оскарженні судового рішення ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1966, 50 грн., хоча необхідна сума до сплати становила 2906,88 грн. (2422,40 грн. х 150% х 0.8). Тому з позивача на користь держави підлягає до стягненню судовий збір у розмірі 940,38 грн.
Оскільки апеляційна скарга задоволена частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір (за подання позовної заяви та апеляційної скарги) у розмірі 2664,64 грн.
У зв`язку з скасуванням рішення по суті спору, додаткове судове рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року, яке є складовою основного рішення у справі, втрачає законну силу.
Керуючись ст. ст. 35, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2026 року – скасувати та ухвалити у даній частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 у даній частині – задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 спосіб спілкування та здійснення участі у вихованні з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином:
1.Зустрічі кожної другої суботи місяця з 10:00 до 14:00 на території населеного пункту проживання дитини або за домовленістю сторін з врахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини, режиму дня та харчування (перші 2 місяці у присутності матері, надалі без обов`язкової присутності матері за погодженням сторін).
2.Щотижневе спілкування засобами відеозв`язку один раз на тиждень у вівторок з 18:00 до 19:00.
3.Щороку у період канікул визначити додаткові дні для відпочинку або екскурсії за попереднім погодженням із матір?ю.
Здійснити перерозподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 940,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2664,64 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2026 року.
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua